Ухвала суду № 42407299, 20.01.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Скріпнік А.І.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року справа №805/4828/14

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Гайдара А.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у справі № 805/4828/14 за позовом ОСОБА_2 до Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в м. Донецьку Кукліч Олени Іванівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в м. Донецьку Кукліч Олени Іванівни, в якому з урахуванням збільшених позовних вимог просив: дослідити докази щодо прийняття протиправного рішення державного кадастрового реєстратора Управління державної реєстрації від 07.04.2014 року № РВ-1400024292014, зобов'язати державного реєстратора надати правовстановлюючий документ про право власності на недобудований житловий будинок, розташований на земельній ділянці, що реєструється, визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора від 07.04.2014 року, зобов'язати відповідача присвоїти земельній ділянці кадастровий номер, внести відомості про земельну ділянку до державного земельного кадастру та видати виписку з державного земельного кадастру, визнати недійсним лист від 18.06.2013 року № 01-32-4652/4589 та зобов'язати відповідача оформити перелік обмежень, який є складовою частиною технічної документації.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у задоволені позову ОСОБА_2 до Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства в м. Донецьку Кукліч Олени Іванівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що при зверненні до відповідача з заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, він подав необхідний перелік документів, визначений в листі Держземагенства України від 27.11.2013 року. Відповідач та суд першої інстанції на вказаний лист уваги не звернули та безпідставно відмовили в задоволені вимог позивача.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 03.04.2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1. До заяви було додано наступні документи: документ, що підтверджує оплату послуг з Державної реєстрації земельної ділянки, документація із землеустрою, електронний документ, копія документа про присвоєння податкового номеру, копія документа, що посвідчує особу (арк. справи 50).

07.04.2014 року державним кадастровим реєстратором Управління Держземагентства у м. Донецьку Донецької області Кукліч О.І. було прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Підставою для відмови зазначено: відсутній правовстановлюючій документ на будівлю, а також відсутній акт приймання-передачі межових знаків; відсутній перелік обмежень у використанні земельної ділянки; каталог координат до 2-х знаків замість 3-х, склад угідь не відповідає Постанові Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру».

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи і не є спірними.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що земельним законодавством не передбачено окремої процедури та порядку присвоєння на підставі технічної документації з землеустрою кадастрового номеру земельній ділянці, на якій розташовано недобудований житловий будинок та право власності на який ще не зареєстровано.

Розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Згідно ч.1 ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ч.3 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Відповідно до ст. 79-1 Земельного Кодексу України, формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з ч. 5 ст. 79-1 Земельного Кодексу України, формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у ч.ч.6-7 цієї статті, а саме: крім випадків, коли земельні ділянки раніше були сформовані) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Порядок надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та затвердження проекту землеустрою на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади встановлений статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 3 Перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр», у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

Оскільки позивачем не надано доказів, що право власності на житловий будинок, розташований на спірній земельній ділянці, зареєстрований у встановленому законом порядку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки законодавством не передбачена процедура присвоєння кадастрового номеру незареєстрованій земельній ділянці, на якій розташований незареєстрований житловий будинок. В даному випадку внесення інформації про земельну ділянку до Державного земельного кадастру та присвоєння їй кадастрового номеру здійснюється після затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади. Натомість позивачем не надано доказів надання ним до відповідача проекту землеустрою для вчинення реєстраційних дій, а технічна документація з землеустрою не є проектом землеустрою.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог.

Посилання апелянта на лист Держземагенства України від 27.11.2013 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначений лист не є нормативно-правовим актом.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у справі № 805/4828/14 за позовом ОСОБА_2 до Державного кадастрового регістратора Управління Держземагенства в м. Донецьку Кукліч Олени Іванівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

А.В. Гайдар