Ухвала суду № 42406722, 23.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

0,2

23.01.15

№ 910/1130/15-г

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши

позовну заяву Компанії "Уеллмайнд Інвест ГмбГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК"в особі філія АТ "ІМЕКСБАНК" у місті Києві

про зобов'зання виконати умови договору та стягнення 66 599 грн 93 коп.

ВСТАНОВИВ:

22.01.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Компанії "Уеллмайнд Інвест ГмбГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю з вимогами до Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі філії АТ "ІМЕКСБАНК" у місті Києві про стягнення 66 599 грн 93 коп.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку щодо необхідності повернення позовної заяви без розгляду на підставі пунктів 3 та 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, а також доказів сплати судового збору у встановлених розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації” (затверджена Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “згідно з оригіналом”, назви, посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Судом встановлено, що надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені, оскільки відмітки про засвідчення копій не містять відтиску печатки підприємства позивача, а тому не можуть бути сприйняті судом в якості належних доказів в розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема в пункті 3 частині 1 цієї статті вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 28.12.2014, № 80-VIII, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн 00 коп.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в 1 розмірі мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Предметом поданого позову є зобов'язання відповідача, у відповідності до укладеного договору банківського рахунку (в національній валюті) № 54-08/БР, виконати подане позивачем платіжне доручення, внаслідок чого з відкритого в установі банку (відповідача) рахунку позивача будуть перераховані певні (наведені в платіжному дорученні) суми грошових коштів на інші рахунки. Тобто фактично позивачем подано позов на захист його майнового інтересу, що полягає у відновленні порушеного права на вільне володіння та розпорядження належним позивачу майном, яким, в розумінні статей 177, 190 Цивільного кодексу України, є грошові кошти.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться тільки ті, вимоги по яким не підлягають вартісній оцінці. Аналогічну правову позицію викладено в пункті 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”.

Відтак, заявлені позовні вимоги направлені на захист майнового інтересу позивача, підлягають вартісній оцінці (по відношенню до сум грошових коштів, які позивач просить перерахувати), та отже є майновими вимогами, і тому судовий збір, відповідно до статті 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання даного позову має справлятися у відсотковому співвідношенні до ціни позову, та згідно встановлених законом граничних розмірів.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Нормами статті 55 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог; у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.

Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

У позовній заяві позивачем визначено ціну позову у розмірі 66 599 грн 93 коп., тоді як з прохальної частини позовної частини вбачається, що позивач просить суд зобов’язати відповідача виконати платіжне доручення № 22 від 31.10.2014 на суму 899 999 грн 10 коп., а також стягнути з відповідача пеню у розмірі 66 599 грн 93 коп. Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що ціна позову становить 966 599 грн 03 коп. (899 999 грн 10 коп. + 66 599 грн 93 коп.).

Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 19 331 грн 98 коп. виходячи з ціни позову 966 599 грн 03 коп. Проте, до позовної заяви позивачем додано квитанцію № 682\з8 від 25.12.2014, яке свідчить про сплату останнім судового збору в сумі 3 045 грн 00 коп. Таким чином, позивачем не доплачено судовий збір в розмірі 16 286 грн 98 коп.

З огляду на викладене, позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п.п. 3, 4 ч. 1, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Суддя Н.Б. Плотницька