Рішення № 42406688, 20.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20152/14 20.01.15

За позовомПриватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фортінбрас»про За зустрічним позовом до провизнання договорів розірваними з 01.09.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортінбрас» Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» стягнення заборгованості та збитків

СуддяБорисенко І.І.

Представники за первісним позовом:від позивача - Рибак Є.В., представник за довіреністю;від відповідача -Хіміч Б.С., представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмежено відповідальністю "Фортінбрас" про визнання договорів №3 12-13Г від 30.09.2013р., №5 13-13Г від 30.09.2013р. розірваними з 01.09.2014р.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що останній відповідно до умов договору повідомив відповідача про дострокове розірвання вищевказаних договорів з 01.09.2014р., про що було складено акт звільнення приміщення. Проте, відповідач ухиляється від обов'язку прийняти приміщення за актом прийму-передачі та продовжує вимагати сплату орендної плати.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, послався на необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог. У відзиві послався на невідповідність способу захисту права та інтересу, як визнання договору розірваним з конкретної дати, з цієї підстави просив припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім цього представник відповідача за первісним позовом подав окреме клопотання про припинення провадження у справі за первісним позовом на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з невідповідністю обраного позивачем за первісним позовом способу захисту свого права.

Суд, розглянувши подане відповідачем клопотання відмовляє у його задоволенні, зважаючи на те, що невідповідність способу захисту права чи інтересу пред'явленим вимогам не є підставою для припинення провадження у справі, передбачене п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

При цьому судом взято до уваги, що відповідно до п. 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

31.10.2014р. товариством з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас" через канцелярію суду подано зустрічний позов до приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», в якому позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом на свою користь заборгованість з орендної плати за серпень, вересень 2014 року у розмірі 194 557,60 грн., 6 138,77 грн. інфляційну складову суму боргу, 556,26 грн. 3% річних, 7 746,38 грн. пеню, 203 043,16 грн. збитки внаслідок погіршення майна.

Вимоги зустрічного позову із посиланням на умови договорів №3 12-13Г від 30.09.2013р., №5 13-13Г від 30.09.2013р., положення ст.ст. 525, 549, 551, 610, 611, 625 обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за договорами оренди.

Представник позивача за первісним позовом підтримав первісні позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову заперечував частково з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву, зокрема щодо сплати орендної плати за серпень 2014 року позов визнав в сумі 39 550,04 грн., щодо сплати орендної плати за вересень 2014 року заперечив повністю, послався на те, що 29.08.2014р. Орендар повністю звільнив приміщення, а відтак підстав стягувати орендну плату за вересень 2014 року немає. Заявлені до стягнення збитки визнав в сумі 55 197,26 грн., відповідно до Звіту №494/09.

Окрім того, у відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач за зустрічним позовом поставив під сумнів легітимність виставлених рахунків, листів, актів огляду, позовів та інших документів.

20.01.2015р. позивачем за зустрічним позовом подана заява про призначення експертизи, на вирішення експерта просив поставити питання: який розмір збитку завданий ПрАТ «Європейський страховий альянс» орендованому приміщенню, що знаходиться на 7 та 8 поверху будинку в м. Києві по вул. Г. Андрющенко, 4-Г на дату проведення огляду без уражання пошкоджень заданих майну залиттям води та з урахуванням фізичного зносу.

Позивач за первісним позовом заперечив проти задоволення клопотання.

Суд розглянувши подане клопотання про призначення експертизи відмовляє у його задоволенні за необґрунтованістю. Оскільки порядок та підстави відшкодування збитків, визначення їх розміру, при поверненні приміщення Орендарем, передбачений умовами укладених між сторонами Договорів (п. 8.2 - п.8.7 Договору).

При визначенні збитків позивачем за первісним позовом, останнім здійснено заходи щодо належного повідомлення відповідача за зустрічним позовом про визначення розміру збитків, з цією метою було запропоновано у триденний строк направити своїх представників для утворення комісії, яка складе Акт про розмір збитків, завданих Орендодавцю внаслідок погіршення приміщення, що відповідає умовам договорів, укладених між сторонами.

Таким чином, відповідач за зустрічним позовом був повідомлений належним чином, а отже обізнаний про складання акту з розміру збитків завданих Орендодавцю внаслідок погіршення приміщення, вказані дії відповідають умовам договору, а акт складений комісією є обов'язковим для сторін (п.п. 8.4, 8.5 Договорів). Проте своїх представників відповідач за зустрічним позовом не направив. Таким чином, суд вказує, що в майбутньому посилання на те, що розмір збитків, визначений не вірно створеною комісією без участі Орендаря, за умовою його належного повідомлення є необґрунтовані та безпідставні.

Окрім того, як відповідачем за зустрічним позовом було надано свій Звіт визначення розміру збитків завданих Орендодавцю внаслідок погіршення приміщення.

Враховуючи вищевикладене призначення експертизи з розміру збитків приміщенню є необґрунтованим та недоцільним.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас" (надалі - Орендодавець) та приватним акціонерним товариством "Європейський страховий альянс" (надалі - Орендар) було укладено договір №3 12-13Г та договір №5 13-13Г оренди нежилих приміщень (надалі - Договори), відповідно до п. 1.1. яких Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар прийняти на умовах цього договору у тимчасове орендне користування Приміщення - нежилі приміщення на 7, площею 467,9 м2 та 8 поверхах, площею 34,1 м2, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4 Г.

Згідно п. 1.2. Договорів приміщення передаються Орендарю у орендне користування за Актом прийому-передачі у якому відображається їх стан та внутрішнє облаштування приміщень за якими вони передаються у тимчасове орендне користування (Додаток №1), який є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договорів приміщення, що орендується передається Орендодавцем та приймається Орендарем не пізніше 01.10.2013р.

В матеріалах справи міститься акт прийому-передачі приміщень від 30.09.2013р., згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення 7 поверху загальною площею 467,9 м2., та акт прийому-передачі від 30.09.2013р., згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв приміщення 8 поверху загальною площею 34,1 м2. що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Г. Андрющенка, 4 Г.

Згідно п. 3.4. Договорів приміщення що орендується вважається переданим в оренду з дати підписання акту прийому-передачі.

Пунктом 4.1. Договорів визначено, що термін оренди приміщення складає 12 місяців з дати прийняття приміщення за актом прийому-передачі.

Отже, враховуючи що акти прийому-передачі приміщення були складені 30.09.2013р., то строк дії цього Договору закінчився 30.09.2014р.

Згідно з п. 4.3. Договорів Орендар має право відмовитись від оренди приміщень за даним Договором, попередивши письмово орендодавця за шістдесят календарних днів до дати розірвання даного Договору. При цьому сплачена наперед орендна плата Орендареві не повертається.

З посиланням на вказаний пункт Договорів позивач за первісним позовом вказує, що він скористався своїм правом, передбаченим п. 4.3 Договорів та просить суд розірвати спірні Договори з 01.09.2014р.

Також позивач за первісним позовом вказує, що 29.08.2014р. ним було звільнено орендоване приміщення, про що складено відповідні Акти про звільнення приміщення від 29.08.2014р., та повідомлено відповідача за первісним позовом листом вих. №2896 від 01.09.2014р. в якому також запропоновано оглянути майно, прийняти його та підписати Акти прийому-передачі приміщень.

Крім цього, позивач за первісним позовом зазначає, що останнім 12.09.2014р. було проведено експертизу з визначення оцінки вартості збитку приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Г. Андрющенка 4-Г, 7-8 поверхи, про що складений відповідний звіт №494/09. Згідно експертного висновку, зазначеного у звіті №494/09 від 12.09.2014р., вартість збитку завданого через пошкодження орендованого майна складає 55 197,26 грн., з урахуванням ПДВ.

Як вказує позивач за первісним позовом останнім на адресу відповідача було надіслано лист вих. №2325 від 27.06.2014р. в якому Орендар повідомив про дострокове розірвання вказаних Договорів з 01.09.2014р.

Листом від 04.08.2014р. №2732/8 позивач за первісним позовом просив повідомити контактну особу, що буде здійснювати складання відповідних актів прийому-передачі, що передбачено умовами договорів.

В подальшому 01.09.2014р. позивач за первісним позовом направив лист №2896/1/8 з актами прийому-передачі приміщення з проханням підписати вказані акти.

У зв'язку з ухиленням відповідача за первісним позовом підписати вказані акти прийому-передачі та вимаганням сплати орендної плати за серпень, вересень 2014 року, зазначене стало підставою для звернення позивача із первісним позовом до господарського суду.

Суд вказує, позовні вимоги позивача за первісним позовом зводяться до передбаченого у п. 4.3 Договорів права Орендаря достроково розірвати договори в односторонньому порядку. Жодних посилань на норми матеріального права відповідно до яких передбачено можливість достроково розірвати договір в силу закону позивачем не зазначено.

Таким чином, суд встановлюючи фактичні обставини справи, перевіряє правомірність одностороннього розірвання позивачем за первісним позовом (Орендаря) Договорів, відповідно до умов п. 4.3 вищевказаних Договорів.

Як було зазначено раніше п. 4.3 Договорів передбачає, що Орендар має право відмовитись від оренди приміщень за даним Договором, попередивши письмово орендодавця за шістдесят календарних днів до дати розірвання даного Договору.

На обґрунтування повідомлення відповідача за шістдесят календарних днів до дати розірвання позивач посилається на лист від 27.06.2014р. №2325/1/8, в якому повідомлено відповідача про розірвання договорів з 01.09.2014р.

Позивач за первісним позовом вказує на те, що вказаний лист було направлено цінним листом з описом вкладення.

Досліджуючи наданий опис вкладення на підтвердження факту надіслання листа №2325/1/8 від 27.06.2014р. судом встановлено, що в даному описі не зазначено номеру поштового відправлення (ідентифікатора цінного листа), немає підпису працівника пошти на підтвердження відповідності вкладення опису та відсутній відповідний касовий чек на підтвердження факту надання послуг.

Згідно з п. п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009р. №270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» доказом повідомлення може бути витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

На описі, на який посилається позивач як на підставу надіслання листа №2325/1/8 від 27.06.2014р. відсутній підпис особи, що перевірила поштове відправлення, також відсутній номер поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор), що виключає можливість відстежити відправлення листа відповідно до офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта". На вимогу суду, оригінал даного опису представлено не було, також суду не надано чек на підтвердження факту надання послуг.

Відповідач вказує, що зміст цінного листа був відмінний, від того, що вказаний у первісній позовній заяві, де не зазначалося про дострокове розірвання договорів, про що представниками відповідача було складено акт про невідповідність заявленого в описі вкладення у цінний лист документа.

Вищевказані встановлені факти стосовно опису наданого позивачем за первісним позовом про направлення листа №2325/1/8 від 27.06.2014р. містять суперечливі дані, опис не відповідає вимогам чинного законодавства, визначеним у постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009р. №270 в зв'язку із чим даний опис не може розцінюватись судом як належний та допустимий доказ у справі.

Щодо листа №2732/8 від 04.08.2014р. суд вказує, що в даному листі позивачем не повідомляється про дострокове розірвання договорів, а лише зазначається, що листом №2325/1/8 від 27.06.2014р. було повідомлено про таке розірвання Договорів, тобто лист №2732/8 від 04.08.2014р. має відсилочний характер до листа №2322/1/8 про розірвання договорів.

У будь-якому випадку лист №2732/8 від 04.08.2014р., який відповідно до опису вкладення у цінний лист було відправлено 07.08.2014р. не може вважатись повідомленням Орендаря за шістдесят календарних днів до дати розірвання договору (01.09.2014р.), відповідно до п. 4.3 Договорів.

Згідно частини 3 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Аналізуючи обставини справи та надані докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом не надано належних та допустимих доказів надіслання та отримання відповідачем за первісним позовом листів про розірвання Договору за ініціативою Орендаря за шістдесят календарних днів до бажаної дати розірвання договорів (01.09.2014р.).

Посилання представника позивача за первісним позовом на обізнаність Орендодавця про розірвання Договору у зв'язку із виставленням останнім рахунку в якому призначення платежу зазначено як "оплата за останній місяць оренди" судом не приймаються до уваги, оскільки саме по собі виставлення рахунку у даному випадку не є допустимим доказом погодження сторін на розірвання договору в односторонньому порядку, останнім місяцем оренди згідно договору є вересень 2014 року. Згідно з п. 7.5. Договорів сплата орендної плати за перший і останній місяці оренди має бути здійснена наперед протягом 3-х днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення.

Сторони у Договорах передбачили наявність права Орендаря на розірвання Договору із обов'язком письмового попередження про це Орендодавця за шістдесят календарних днів, разом з цим, це право не є безумовним, оскільки сторони в цьому договорі не передбачили обов'язку Орендодавця погодитись в обов'язковому порядку з достроковим з ініціативи Орендаря розірванням договору оренди в односторонньому порядку.

Позивач за первісним позовом заявив вимогу про визнання договору оренди розірваним з 01.09.2014р. у зв'язку зі звільненням ним орендованого приміщення. Пред'явлення такої вимоги є намаганням сторони встановити юридичний факт на підтвердження припинення орендних відносин. Даний спосіб захисту протирічить встановленому ЦК України та ГК України порядку врегулювання спорів між господарюючими суб'єктами при укладенні, розірванні, зміні господарських договорів,

За приписами ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договір в судовому порядку зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Частиною 5 статті 188 ГК України передбачено, що якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тобто вказаними нормами не передбачено можливості надання зворотної сили розірванню договору. Відтак, при вирішенні спору про розірвання договору у господарського суду немає підстав визнавати його припиненим з певного моменту до дня набрання чинності судовим рішенням у справі, оскільки це суперечить вимогам закону, які визначають наслідки розірвання договору.

Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги за первісним позовом про визнання договорів розірваним з 01.09.2014р. задоволенню не підлягають.

Щодо зустрічного позову, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Пунктом 7.1. Договорів передбачено, що Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату у розмірах та у терміни, які визначаються цим Договором. Орендна плата починає нараховуватись з дати передачі приміщення за актом прийому-передачі, передбаченим пунктом 3.2. даного Договору.

Розмір орендної плати за все приміщення що орендується у цілому складає на місяць 9 358 долар США в т.ч. ПДВ, відповідно до офіційного обмінного курсу гривні щодо долара США, встановленого Національним Банком України на дату складання рахунку (п. 7.3 Договорів).

У пункті 7.5. Договорів сторони передбачили, що Орендар зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту підписання Договору перерахувати на рахунок Орендодавця забезпечувальний депозит у розмірі 100% суми орендної плати за один місяць оренди, що складає: 9 358 доларів США в т.ч. ПДВ, відповідно до офіційного обмінного курсу гривні щодо долара США, встановленого Національним банком України на дату складання рахунку; орендну плату за перший та останній місяць оренди Орендар зобов'язаний перерахувати протягом 3 робочих днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення, що складає 18 716 долара США в т.ч. ПДВ, відповідно до офіційного обмінного курсу гривні щодо долара США, встановленого Національним банком України на дату складання рахунку.

Проте, як зазначалось Відповідачем, в порушення п 7.5 Договору не було сплачено на користь Орендодавця забезпечувальний депозит та платіж за останній місяць оренди. Зворотного відповідачем за зустрічним позовом не доведено.

З матеріалів справи вбачається, що Орендодавець направив рахунки Орендарю на сплату орендної плати від 18.07.2014 року № 65 на суму 109 012, 33 грн. (забезпечувальний депозит); від 18.07.2014 року № 67 на суму 3 972,35 грн. (забезпечувальний депозит); від 24.07.2014 року № 69 на суму 107 617,00 грн.; від 19.08.2014 року № 84 на суму 4 458,00 грн.; від 26.08.2014 року № 86 на суму 127 824,74 грн.; від 26.08.2014 року № 89 на суму 4 657, 86 грн. поштою.

В порушення чинного законодавства України та пунктів 7.1., 7.4. Договорів, Орендар не оплатив в повному обсязі орендну плату за серпень, вересень 2014 року, згідно виставлених рахунків за Договорами.

З матеріалів справи вбачається, що 06.08.2014 року Орендар сплатив на користь Орендодавця 50 000,00 грн. за оренду нежилих приміщень за серпень 2014 року, згідно рахунку №69 від 24.07.2014 року.

Отже, станом на час розгляду справи за Орендарем рахується заборгованість за спірними Договорами в розмірі 194 557,60 грн. Зазначена сума складається із заборгованості за орендну плату за серпень, вересень 2014 року, згідно рахунків від 24.07.2014 року № 69 на суму 107 617,00 грн. (- 50 000,00 грн.) + від 26.08.2014 року № 86 на суму 127 824,74 грн. + від 19.08.2014 року № 84 на суму 4 458,00 грн. + від 26.08.2014 року № 89 на суму 4 657, 86 грн.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За умовами п. 7.4. Договорів орендна плата сплачується у безготівковий спосіб на розрахунковий рахунок Орендодавця наперед не пізніше 5 числа кожного поточного місяця за такий поточний місяць.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи те що суд не знайшов підстав для визнання Договору розірваним з 01.09.2014р., суд дійшов висновку що він є дійсним до закінчення строку його дії, а саме до 30.09.2014р., а отже обов'язок Орендаря щодо своєчасної та повної сплати орендної плати встановлений Договором та законом має виконуватись належним чином, відповідно до умов Договорів.

Щодо заперечень відповідача за зустрічним позовом по сплаті орендної плати за серпень 2014 року на суму 39 550,04 грн. викладених у відзиві, з посиланням на укладений договір про уступку права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Європейський страховий альянс» уступав ПрАТ «Євпропейський страховий альянс» (Новому кредитору) право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «Фортінбрас» (Боржник) на суму 39 550,04 грн. суд вказує наступне.

Як встановлено судом та вбачається з договору про уступку права вимоги від 11.08.2014р. дебіторська заборгованість виникла на підставі Договору №2/12 від 30.09.2013р. про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю на загальну суму 39 550,04 грн.

Судом встановлено, що між Сторонами було укладено Договір про відшкодування витрат Орендодавця на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю № 2/12 від 30.09.2013 р. На підставі вказаного Договору Орендодавцем надаються, зокрема, послуги по теплопостачанню.

Згідно п. 2.4. Договору оплата за послуги по комунальним витратам (електропостачання, теплопостачання, гаряча та холодна вода з водовідведенням) здійснюється до 30 числа поточного місяця за даний поточний місяць. До 25 числа поточного місяця представники Сторін знімають показання лічильників, і Орендодавець виписує рахунок-фактуру Орендарю для оплати. До 15 числа поточного місяця Орендодавець виставляє авансовий рахунок на наступний місяць на сплату комунальних послуг (електропостачання, теплопостачання, гаряча та холодна вода з водовідведенням), а Орендар до 18 числа поточного місяця зобов'язаний сплатити авансовий рахунок Орендодавцю, виходячи з вартості спожитих послуг в поточному місяці в повному розмірі, а по теплопостачанню в розмірі розрахункової частки від обсягів споживання теплової енергії, згідно договору постачання теплової енергії у гарячій воді. При цьому, даний аванс буде зарахований при оплаті комунальних послуг у наступному місяці.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на претензію відповідача від 12.08.2014р. №2798/8, Позивач повідомив Відповідача, що договір оренди нежилих приміщень від 30.09.2013 р. №1/11 є чинним та згідно п. 2.4. Договору указана сума в розмірі 39 550, 04 грн. буде зарахована при оплаті за опалення у наступному опалювальному періоді.

Крім цього, Позивач у відповіді на претензію заперечив в повному обсязі проти її задоволення, оскільки відсутній факт заборгованості Орендодавця перед Орендарем. А указана сума в розмірі 39 550, 04 грн. є авансовим платежем, який чітко передбачений умовами укладеного між сторонами Договору.

Позивачем за первісним позовом суду не доведено факт наявності заборгованості відповідача за первісним позовом в сумі 39 550,04 грн. за договором №2/12 від 30.09.2013р.

Посилання відповідача за зустрічним позовом на те, що останній ставить під сумнів легітимність виставлених рахунків, листів, актів огляду, позовів та інших документів, суд не бере до уваги, оскільки самі лише припущення та твердження не доводять обставин на які посилається відповідач за зустрічним позовом, а рішення не може ґрунтуватись на припущеннях сторін.

Отже, оскільки відповідачем за зустрічним позовом не надано доказів сплати орендних платежів за серпень - вересень 2014 року у розмірі 194 557,60 грн., судом встановлений факт порушення Орендарем свого зобов'язання, а зустрічний позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 1 статті 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктами 9.3. Договорів визначено, що за невиконання умов цього Договору щодо строків здійснення платежів, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня з і кожний календарний день прострочення від несплаченої суми.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, відповідно до розрахунку позивача, дійшов висновку про задоволення стягнення пені за несвоєчасну оплату орендної плати повністю у розмірі 7 746,38 грн.

Також, позивачем за зустрічним позовом заявлені вимоги до відповідача за зустрічним позовом про стягнення 3% річних у розмірі 556,26 та інфляційної складової боргу у розмірі 6 138,77 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім інфляційні втрати та проценти річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 556,26 та інфляційної складової боргу у розмірі 6 138,77 грн.

Крім цього, позивачем за зустрічним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача 203 043,16 грн. збитків внаслідок погіршення майна.

Положення п. 8.1 Договорів передбачає, що у випадку припинення Договорів (розірвання, відмова в пролонгації по закінченню строку) Орендар зобов'язаний не пізніше дати такого припинення звільнити приміщення, проте судом не встановлено припинення цих Договорів (зокрема розірвання договорів), отже договори діяли до визначеного сторонами строку, а саме до 30.09.2014р.

Пунктом 8.2. Договорів сторони передбачили, що у разі коли при поверненні приміщення буде виявлено погіршення приміщення відповідно до стану визначеному у Додатку 1, понад нормальний фізичний знос у триденний строк із представників сторін утворюється комісія, яка складає акт про розмір збитків, завданих Орендодавцю внаслідок погіршення приміщення.

У пункті 8.3. Договорів сторони визначили, що на підставі вищевказаного Акту про розмір збитків Орендодавець відшкодовує з суми депозиту вказаного у п.7.5. завдані йому збитки. Якщо суми депозиту вказаного у п.7.5. не вистачає для повного відшкодування збитків Орендодавця, Орендар повинен протягом 5-ти банківських днів перерахувати Орендодавцю суму, якої недостатньо для повного відшкодування збитків.

У випадку відмови Орендаря від участі у складанні Акта про розмір збитків, комісія створюється із представників третіх осіб та представників Орендодавця, а складений ними Акт надсилається Орендарю поштою цінним листом з переліком вкладень (п. 8.4. Договорів).

Згідно з п. 8.5. Договорів отримавши вказаний у п.8.4. цього Договору Акт про розмір збитків, Орендар зобов'язаний у п'ятиденний строк його розглянути, підписати та надіслати другий примірник Акту про розмір збитків Орендодавцю. У випадку незгоди з сумою збитків та/або складу погіршень приміщень Орендар повинен підписати Акт про розмір збитків із зауваженнями та надіслати вказані зауваження до Акту про розмір збитків Орендодавцю. У випадку, якщо сторони протягом п'яти робочих днів з моменту одержання Орендодавцем підписаного Акту з зауваженнями не узгодять розмір збитків, орендодавець має право залучити експертну організацію або експерта, чий висновок є обов'язковим для сторін.

Відповідно до п. 8.6. Договорів приміщення відповідно до п. 8.1. цього договору повертається за актом прийому-передачі у тому ж стані, в якому воно було передане в оренду, придатному для подальшого використання, вільним від персоналу та майна Орендаря. Орендодавець та Орендар не чинять необґрунтованих перешкод при підписанні акта прийому-передачі. При цьому орендна плата стягується до дня підписання такого акту прийому-передачі.

Судом встановлено, що у зв'язку із закінченням терміну дії Договору 30.09.2014р. Орендодавець направив на адресу Орендаря чотири примірники актів приймання-передачі орендованих приміщень від 30.09.2014р. та акти збитків від 30.09.2014р., про що свідчить опис вкладення та чек від 30.09.2014р.

02.10.2014р. Орендодавцем було надіслано на адресу Орендаря акти приймання-передачі орендованого майна із вимогою звільнити приміщення та лист вих. №23 від 02.10.2014р. з проханням у триденний строк направити своїх представників для утворення комісії, яка складе акт про розмір збитків, що підтверджується описом вкладення в цінний лист та чеком №4944 від 02.10.2014р.

Орендар своїх представників для утворення комісії, для складання акту про розмір збитків, завданих Орендодавцю внаслідок погіршення приміщення не направив, примірники актів прийому-передачі приміщень від 30.09.2014р. не повернув.

Враховуючи викладене, посилання відповідача за зустрічним позовом в майбутньому на невірне визначення розміру збитків є необґрунтованим.

У зв'язку із відмовою Орендаря від участі у складанні Актів про розмір збитків, комісія була створена із представника третьої особи (директора ТОВ «АКСЕПТ-ТРАНС») та представників Орендодавця (директора ТОВ «ФОРТІНБРАС» Кругляковського C.JL, управляючого офісним центром Журкевича А.О.) яка склала 15.10.2014р. Акти про розмір збитків, завданих Орендодавцю внаслідок погіршення Приміщень. Згідно яких розмір збитків по сьомому поверху складає 189 340,58 грн., по восьмому поверху складає 13 702,58 грн., а разом 203 043,16 грн.

Складений комісією Акт, відповідно до п.п. 8.4, 8.5 Договорів є обов'язковим для сторін. Вказаний акт було надіслано Орендарю поштою 27.10.2014р. цінним листом з переліком вкладення.

Зазначений висновок суд вважає обґрунтованим, оскільки експертна оцінка була проведена із дотриманням умов Договору та закону.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п.п. 3, 4 ст. 225 ГК України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували, зокрема, на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Відповідно до ст. 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Згідно з п. 7.5.1 Договору забезпечувальний депозит гарантує виконання Орендарем зобов'язань за Договором, а також покриває будь-які збитки та витрати, що виникли у Орендодавця у зв'язку із невиконанням або неналежним виконанням Орендарем прийнятих на себе зобов'язань за цим договором.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується завдання Орендарем збитку Орендодавцю у вигляді втрат, які він понесе для відновлювального ремонту нежилих приміщень, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Г.Андрющенка, 4 Г, на 7,8 поверхах, у розмірі 203 043,16 грн., оцінка збитків здійснена на час звернення до суду з позовною заявою та відповідає умовам договору, то вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення збитків з відповідача за зустрічним позовом є обґрунтованими.

Враховуючи, що приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» не було внесено позивачу за зустрічним позовом забезпечувальний депозит, то з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягає стягненню сума збитків повністю у розмірі 203 043,16 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку що вимоги зустрічного позову є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Визнаючи в частині стягнення збитків позов на суму 55 197,26 грн. позивач за первісним позовом посилається на звіт №494/09 від 12.09.2014р., згідно якого вартість збитку завданого Орендарем через пошкодження орендованого майна складає 55 197,26 грн., з урахуванням ПДВ.

Однак, суд не може вважати даний звіт експерта №494/09 від 12.09.2014р. допустимим доказом у цій справі, оскільки він був складений всупереч п. 8.2. Договору без повідомлення Орендодавця та за відсутності його представника.

Крім цього, згідно п. 8.1., п. 8.2. Договору, такий звіт складається у разі припинення Договору, проте суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати Договір розірваним з 01.09.2014р. Також, у звіті не зазначена площа приміщень, які досліджувались на предмет завдання збитків, їх розташування.

Враховуючи викладене вимоги первісного позову не підлягають задоволенню, натомість вимоги за зустрічним позовом визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем за зустрічним позовом, покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37, ідентифікаційний код 19411125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортінбрас" (04060, м. Київ, вул. Академіка Щусєва, буд. 10, ідентифікаційний код 38825623) заборгованість з орендної плати у розмірі 194 557 (сто дев'яносто чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 60 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 6 138 (шість тисяч сто тридцять вісім) грн. 77 коп., три відсотки річних у розмірі 556 (п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 26 коп., пеню у розмірі 7 746 (сім тисяч сімсот сорок шість) грн. 38 коп., збитки внаслідок погіршення майна у розмірі 203 043 (двісті три тисячі сорок три) грн. 16 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 240 (вісім тисяч двісті сорок) грн. 84 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.01.2015р.

Суддя І.І. Борисенко