Постанова № 42406471, 21.01.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 січня 2015 року 810/6834/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Акопян Е.Н.,

за участю сторін:

від позивача: Норов Г.О.,

від відповідача: Литвин В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Солюшнз" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Солюшнз» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Броварської об?єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач), - про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2014 №009831501 про стягнення з позивача штрафу за порушення податкового законодавства в сумі 227 060,81 грн. (далі - оскаржуване рішення).

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі. Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача вказав на порушення відповідачем вимог податкового законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення та на відсутність обставин, які могли б бути підставою для застосування штрафних санкцій, визначених оскаржуваним рішенням. Зокрема, представник позивача спростовував висновок відповідача про порушення позивачем як платником податку на прибуток строку сплати самостійного узгодженого в декларації зазначеного вище податку.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову представник відповідача пояснив, що порушення процедури проведення податкової перевірки не впливає на правомірність оскаржуваного рішення, тому представник відповідача уникнув пояснень, які спростовували чи заперечували доводи позивача, викладені в позовній заяві, щодо порушення відповідачем процедури проведення податкової перевірки, за наслідками якої було винесено оскаржуване рішення. Представник відповідача також в судовому засіданні підтримав оскаржуване рішення, вказавши на те, що позивачем було порушено строк самостійно визначеної суми податку на прибуток, посилаючись при цьому на відомості щодо порядку обчислення такого строку, викладені на офіційному сайті Державної фіскальної служби України.

Дослідивши обставини справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом було встановлено наступне.

16.07.2014 посадовими особами відповідача було складено акт перевірки термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов?язання (далі - Акт перевірки). Зі змісту зазначеного Акта перевірки слідує, що він був винесений в порядку передбаченому нормами статей 20 та 75 Податкового кодексу України. Дані статті податкового законодавства передбачають право відповідача та порядок проведення податкових перевірок - камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Однак, всупереч же зазначеним нормам Акт перевірки не містить вказівку на те, яка саме перевірка була проведена щодо позивача, які саме дії були вчинені перевіряючим та яким чином було забезпечено участь позивача у податковій перевірці і взагалі була забезпечена така участь як цього вимагають принципи закріплені в нормах п.17.1.6 статті 17 Податкового кодексу України та ч.3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також відповідачем не надано було судом ніяких документів (наказ, направлення тощо), які підтверджували уповноваження будь-яких посадових осіб відповідача на проведення будь-якої податкової перевірки позивача.

Оскаржуване ж рішення було винесене відповідачем вже в день складення Акта перевірки.

Сукупність зазначених обставин приводить суд до висновку, що Акт перевірки був винесений відповідачем поза межами порядку проведення податкових перевірок, передбаченому податковим законодавством, а відтак - оскаржуване рішення, постановлене за наслідком висновків Акта перевірки не може вважатись правомірним та таким яке, відповідає принципам правомірного рішення, визначеними в ч.3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо ж підстав для застосування до відповідача штрафу за порушення строків сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток, суд встановив наступне.

З пояснень представника позивача, які не були спростовані і представником відповідача у справі слідує, що оскаржуване рішення було винесене у зв?язку з порушення позивачем на один день строку сплати податкового зобов?язання з податку на прибуток, визначеного в податковій декларації самим платком податку.

З пояснень представника відповідача слідує, що з врахуванням правил визначення строку подачі податкової декларації відносно вихідних днів, визначених п.49.20 статті 49 Податкового кодексу України, - строк подачі декларації з податку на прибуток закінчився 3 березня 2014.

Так, відповідно до п.49.20 статті 49 Податкового кодексу України, - якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до норми п.57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи дану норму податкового законодавства, - останнім днем сплати податкового зобов'язання є 13.03.2015 року.

При цьому суд вважає не обґрунтованими пояснення представника відповідача, що визначений в п.57.1 статті 57 Податкового кодексу України 10-денний строк має обраховуватись без врахування правил визначення строку подачі податкової декларації відносно вихідних днів, - тобто без врахування норми п.49.20 статті 49 Податкового кодексу України. Відповідно дії відповідача по невиконанню вимог п.49.20 статті 49 Податкового кодексу України, яка не дає можливості відповідачу множинного тлумачення, - є порушенням і статей 49 та 57 Податкового кодексу України і статті 19 Конституції України.

З матеріалів справи слідує і не спростовується відповідачем, що позивач сплатив податкове зобов'язання 12.03.2014, а відтак - в межах строку, визначеного статтею 57 Податкового кодексу України.

Враховуючи зазначене суд прийшов до висновку про задоволення позову.

Разом з тим, суд вважає недоведеними обставини понесення позивачем витрат на правову допомогу від Адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери» , у заявленій позивачем сумі, оскільки долучені документи не містять відомостей щодо участі зазначеного об'єднання у розгляді даної справи, як представника позивача. Відтак, суд відхиляє як недоведене клопотання позивача про присудження з Державного бюджету України судових витрат на правову допомогу у сумі 12 096 грн.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 16.07.2014 № 0009831501.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Солюшнз" судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 12 коп.

4. В частині відшкодування судових витрат на правову допомогу,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.