Постанова № 42406407, 22.01.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 січня 2015 р. № 820/20490/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

при секретарі судового засідання - Костіної А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Балаклійського підприємства теплових мереж про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, з адміністративним позовом до Балаклійського підприємства теплових мереж, в якому просить суд, стягнути кошти на користь держави з усіх банківських рахунків, відкритих на ім'я Балаклійського підприємства теплових мереж в обслуговуючих його банках у сумі податкового боргу у розмірі 13667,34 грн.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивачем зазначено наступне. Відповідач, Балаклійське підприємство теплових мереж, зареєстрований в якості платника податку та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, та має заборгованість перед бюджетом у сумі 13667,34 грн., що виникла внаслідок несплати в установлений строк зобов'язань зі сплати податку на додану вартість, самостійно визначених платником податку у деклараціях. В порушення положень податкового законодавства, на час розгляду справи відповідач не сплатив вказану суму заборгованості, яка є узгодженою, що є підставою для стягнення її у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до вимог ст. 35 КАС України. До канцелярії суду від представника відповідача надійшло клопотання про визнання позову, в якому також зазначено про розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши відомості про належне повідомлення сторін про час, дату та місце розгляду справи, враховуючи положення ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи адміністративного позову, враховуючи клопотання Балаклійського підприємства теплових мереж про визнання вимог адміністративного позову, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав та мотивів.

Відповідач зареєстрований як юридична особа Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області 12.05.2003 р., що підтверджується копією Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, включений до ЄДРПОУ згідно копії довідки № 4078 від 12.05.2003 р., виданої Харківським обласним управлінням статистики, є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VІ та перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Балаклійському районі з 06.06.2003 р.

Судом встановлено, що Балаклійським підприємством теплових мереж було подано до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість № 9067240815 від 19.11.2014 р. за жовтень 2014 р. на суму 6465,00 грн.

Суд зазначає, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. 49.18 Податкового кодексу України).

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що коли платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, то така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.2. ст. 203 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

В установлений чинним законодавством термін зазначений у податковій декларації суми, платником податків сплачено самостійно не було.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно ст. 36 Податкового кодексу України обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, визнається податковим обов'язком, відповідальність за невиконання якого несе платник податків.

Також як вбачається з матеріалів справи внаслідок несвоєчасної сплати сум узгоджених грошових зобов'язань позивачем підприємству нарахована пеня по податку на додану вартість в розмірі 7202,34 грн.

Згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

За пунктом 129.4. ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5. ст. 129 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 131.1. ст. 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом (п. 131.2. ст. 131 Податкового кодексу України).

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача станом на день розгляду справи по суті складає 13667,34 грн.

Позивачем на адресу відповідача у встановленому законом порядку надсилалися перша та друга податкові вимоги.

Так, 22.08.2003 р. посадовій особі відповідача було вручено першу податкову вимогу № 1/312 від 19.08.2003 р. на суму 262450, 43 грн., що підтверджується копією корінця цієї податкової вимоги форми "Ю1".

22.09.2003 р. посадовій особі відповідача було вручено другу податкову вимогу № 2/343 від 22.09.2003 р. на суму 262490, 43 грн., що підтверджується копією корінця цієї податкової вимоги форми "Ю2".

Пунктом 1.10 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000, № 2181-III, що діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон № 2181), визначено, що податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

У п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181, вказано, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення (п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181).

Згідно п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Вищий адміністративний суд у своєму інформаційному листі від 12.04.2012, № 1044/11/13-12 "Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу" зазначив наступне - якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому, далі зазначається у листі, заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Згідно з пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог з питання щодо стягнення з відповідача податкового боргу також і за рахунок готівки, що належить останньому.

Як вже зазначалося, представником відповідача було надано клопотання про визнання вимог даного адміністративного позову, що при винесенні рішення також враховується судом.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню

Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Балаклійського підприємства теплових мереж про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Балаклійського підприємства теплових мереж (код ЄДРПОУ 32407198, юридична адреса: вул. Алієва, б. 72, м. Балаклія, Балаклійський район, Харківська область, 64200) на користь держави кошти з усіх банківських рахунків, відкритих на ім'я Балаклійського підприємства теплових мереж в обслуговуючих його банках у сумі податкового боргу у розмірі 13667,34 грн. (тринадцять тисяч шістсот шістдесят сім грн. 34 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Тітов О.М.