Постанова № 42406312, 22.01.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 січня 2015 р. № 820/19087/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "Агронафтопродукт" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Торгівельне підприємство "Агронафтопродукт" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 04.10.2013 р. № 0001152201, від 13.02.2014 р. № 0520302203, від 18.06.2014 р. № 4520302203, № 4620302203, № 4720302203, прийняті відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірок податковим органом та при оформленні їх результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки актів перевірок базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представники позивача за довіреністю Любімий О.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Іхненко Я.В. проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення вказаних перевірок та складанню актів перевірок фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірок рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складених за результатами перевірок актах були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ "Торгівельне підприємство "Агронафтопродукт" щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Елінг Буд-ХХІ" за лютий 2013 р., за результатами якої 30.08.2013 р. був складений акт за № 407/20-30-22-01/31149289, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що на думку податкового органу, призвело до завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 122003 грн., що призвело до заниження ПДВ у сумі 122003 грн., за лютий 2013 р.

За наслідками вказаного акту перевірки 04.10.2013 року відповідачем стосовно позивача було прийняте повідомлення-рішення № 0001152201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 122 003,00 грн., за штрафними санкціями - у сумі 61 001,50 грн.

Також, фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Торгівельне підприємство "Агронафтопродукт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "НВП "Спеценергосервіс" за квітень 2013 р., за результатами якої 15.01.2014 р. був складений акт за № 136/20-30-22-03/31149289, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- ст. 198, п. 200.1, ст. 201 Податкового кодексу України, що на думку податкового органу, призвело до завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 52055 у квітні 2013 р.

За наслідками вказаного акту перевірки 13.02.2014 року відповідачем стосовно позивача було прийняте повідомлення-рішення № 0520302203 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 52 055,00 грн.

Окрім того, фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Торгівельне підприємство "Агронафтопродукт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "Елінг Буд-ХХІ" за березень 2013 р. та з ТОВ "Трейд-Имекс" за грудень 2013 року, за результатами якої 26.05.2014 р. був складений акт за № 1990/20-30-22-03/31149289, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- ст. 139 Податкового кодексу України, що на думку податкового органу, призвело до завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 12384858 грн., та як наслідок, заниження сум податку на прибуток всього у сумі 2353123 грн. у 2013 р.;

- ст. 198, п. 200.1, ст. 201 Податкового кодексу України, що на думку податкового органу, призвело до завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ, на загальну суму 2451477 грн. та внаслідок чого заниження зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у сумі 2451477 грн., також завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 25494 грн. у грудні 2013 р.

За наслідками вказаного акту перевірки 18.06.2014 року відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: № 4520302203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3 677 215,50 грн., № 4620302203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3 529 684,50 грн. та №720302203 про зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ у сумі 25494,00 грн.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, в мотивувальних частинах актів вказаних вище перевірок зазначається, що позивач мав взаємовідносини з "Елінг Буд-ХХІ" та ТОВ "НВП "Спеценергосервіс", які полягали в наступному.

Згідно з договором поставки від 15.01.13 р. № 15/01 позивач придбав у ТОВ "Елінг Буд XXI" щебінь з природного каменю для будівельних робіт, марки М 1000, фракція 40-70 у кількості 1678,309 куб. м. на загальну суму 732 018,00 грн.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Елінг Буд XXI" на адресу позивача виписані податкові накладні № 1 від 01.02.13 р., № 2 від 02.02.13 р., № 3 від 04.02.13 р., № 4 від 05.02.13 р., № 6 від 06.02.13 р., №7 від 07.02.13 р., №9 від 08.02.13 р., № 11 від 09.02.13 р., № 12 від 11.02.13 р., № 15 від 12.02.13 р., № 16 від 13.02.13 р., № 18 від 14.02.13 р., № 20 від 15.02.13 р., № 22 від 16.02.13 р., № 23 від 18.02.13 р., № 25 від 19.02.13 р., № 27 від 20.02.13 р., № 30 від 21.02.13 р., №33 від 22.02.13 р., № 35 від 23.02.13 р., № 36 від 25.02.13 р., № 38 від 26.02.13 р., № 40 від 27.02.13 р., № 42 від 28.02.13 р.

В податковому обліку та в реєстрі отриманих податкових накладних, податковій декларації позивача податок на додану вартість у сумі 122 003,00 грн. був віднесений до податкового кредиту лютого 2013 року. Факт поставки товару за вказаним договором також підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Також, згідно з договором поставки від 31.01.13 р. № 31/01 позивач придбав у ТОВ "НВП "Спеценергосервіс" будівельні матеріали на загальну суму 312 332,04 грн.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "НВП "Спеценергосервіс" за кожним фактом поставки на адресу позивача виписані податкові накладні № 2 від 01.04.13 р., № 9 від 02.04.13 р., № 13 від 03.04.13 р., № 19 від 04.04.13 р., № 28 від 05.04.13 р., № 33 від 08.04.13 р., № 46 від 09.04.13 р.

В податковому обліку та в реєстрі отриманих податкових накладних, податковій декларації позивача податок на додану вартість у сумі 52 055,34 грн. був віднесений до податкового кредиту квітня 2013 року. Факт поставки товару за вказаним договором також підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Окрім того, згідно договору будівельного підряду від 22.11.13 р. № 22/11 ТОВ "Трейд-Имекс" виконало для позивача комплекс робіт на об'єкті "Реконструкція майнового комплексу під ХЦПТО ДСЗ з розміщенням додаткових будівель по вул. Артема, 1 в м. Дергачі" за договірною вартістю 10 502 805,60 грн.

На виконання умов вказаного договору за фактом виконання будівельних робіт між ТОВ "Трейд-Имекс" та позивачем був складений акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в № 1987) за грудень 2013 року № 1 від 26.12.13 р. В момент підписання акту ТОВ "Трейд-Имекс" виписало позивачу податкову накладну від 26.12.13 р. № 2605 на суму 10 502 805,60 грн., у т.ч. ПДВ - 1 750 467,60 грн. Факт виконання будівельних робіт за вказаним договором також підтверджується довідками про вартість виконаних робіт, відомостями ресурсів, розрахунками загальновиробничих витрат.

При судовому розгляді також встановлено, що згідно договору про виконання робіт від 27.11.13 р. № 27/11 ТОВ "Трейд-Имекс" виконало для позивача роботи по облаштуванню дорожнього покриття на об'єкті будівництва "Реконструкція майнового комплексу під ХЦПТО ДСЗ з розміщенням додаткових будівель та споруд по вул. Артема, 1 в м. Дергачі. Комплексний благоустрій території" за договірною вартістю 1 295 734,80 грн.

На виконання умов вказаного договору за фактом виконання робіт між ТОВ "Трейд-Имекс" та позивачем був складений акт приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в № 1984) за грудень 2013 року № 1 від 26.12.13 р.. В момент підписання акту ТОВ "Трейд-Имекс" виписало позивачу податкову накладну від 26.12.13 р. № 2606 на суму 1295 734,80 грн., у т.ч. ПДВ - 215955,80 грн. Факт виконання будівельних робіт за вказаним договором також підтверджується довідками про вартість виконаних робіт, відомостями ресурсів, розрахунками загальновиробничих витрат.

В податковому обліку та в реєстрі отриманих податкових накладних, податковій декларації позивача податок на додану вартість у сумі 1 966 423,40 грн. був віднесений до податкового кредиту грудня 2013 року, при цьому податкові накладні з сумою ПДВ у розмірі 1966423,40 грн., виписані ТОВ "Трейд-Имекс", згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ, зареєстровані контрагентом у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується абзацом 1 стор.6 акту перевірки від 26.05.14 р. № 1990/20-30-22-03/31149289.

Згідно з договорами поставки від 11.02.13 р. № 11/02 та від 13.02.13 р. № 13/02 у березні 2013 року позивач придбав у ТОВ "Елінг Буд XXI" будівельні матеріали на загальну суму 3063288,66 грн.

На виконання умов вказаних договорів ТОВ "Елінг Буд XXI" за фактом поставки на адресу позивача виписані податкові накладні № 37 від 29.03.13 р., № 38 від 29.03.13 р., № 39 29.03.13 р., № 2 від 01.03.13 р., № 5 від 04.03.13 р., № 6 від 05.03.13 р., № 8 від 06.03.13 р., № 9 від 07.03.13 р., № 16 від 18.03.13 р., № 19 від 19.03.13 р., № 22 від 20.03.13 р., № 25 від 21.03.13 р., №27 від 22.03.13 р., № 28 від 23.03.13 р., № 31 від 25.03.13 р., № 3 від 26.03.13 р., № 33 від 27.03.13 р., № 35 від 28.03.13 р., № 41 від 29.03.13 р., № 46 від 30.03.13 р., № 52 від 20.03.13 р., №53 від 21.03.13 р., № 54 від 22.03.13 р., № 55 від 23.03.13 р., № 56 від 25.03.13 р., № 57 від 26.03.13 р. В податковому обліку та в реєстрі отриманих податкових накладних, податковій декларації позивача податок на додану вартість у сумі 510 548,11 грн. був віднесений до податкового кредиту березня 2013 року.

Факт поставки товару за вказаним договором також підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.Окрім того, суд зазначає, що позивач має ліцензію на здійснення будівельних робіт серія АВ № 512806, видану ДАБК 08.02.10 р., та фактично здійснює діяльність у сфері будівництва.

На будівництво та ремонт об'єктів, на яких використані будівельні матеріали, поставлені ТОВ "Елінг Буд XXI" та ТОВ "НВП "Спеценергосервіс", а також використані результати будівельних робіт, виконаних ТОВ "Трейд-Имекс", були заявлені відповідні декларації, надавалися дозволи, затверджувалася належна проектна документація, здійснювався технічний нагляд та проводилося приймання обсягів виконаних будівельних робіт згідно з діючими будівельними нормами і правилами.

В податковому та бухгалтерському обліку позивача обсяг та вартість будівельних матеріалів, поставлених ТОВ "Елінг Буд XXI" та ТОВ "НВП "Спеценергосервіс", а також обсяг та вартість виконаних будівельних робіт, були включені до загального обсягу робіт, виконаних позивачем в межах договорів підряду з замовниками - ХЦПТО ДСЗ (договір від 16.12.11 р. №16/12/2011, договір від 08.06.11 р. № 03/06/11) та ПАТ "Укртрансгаз" (договір підряду від 15.08.12 р. № 120800382).

Вартість робіт, при виконанні яких використані зазначені будівельні матеріали та роботи, у встановленому порядку включена до складу доходів (без ПДВ), а сума податку на додану вартість - до складу податкових зобов'язань у відповідних звітних періодах 2013 року, при чому факт належного відображення позивачем обсягів цих робіт у складі доходів та податкових зобов'язань з ПДВ в актах відповідача не заперечується.

Наявність фактично створених об'єктів будівництва, результатів фактично виконаних будівельно-ремонтних робіт для замовників, належно оформленої ліцензії, декларації та дозволів на будівництво, а також факт відображення операцій с замовниками у податковій звітності позивача цілком підтверджують реальність зазначених господарських операцій, їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю позивача та безпосереднє використання будівельних матеріалів та робіт, поставлених/виконаних контрагентами позивача, в оподатковуваних операціях відповідних звітних періодів.

При вирішенні даного спору суд враховує наступні

Згідно зі ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються зокрема із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з положеннями цього Кодексу. Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Так, у п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П.201.10 ст. 201 Кодексу визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При судовому розгляді встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов вищезазначених договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

В даному випадку позивачем такі документи в повному обсязі були надані як до перевірки так і до суду. При цьому відповідна сторона жодних зауважень до них не мала. А від так, суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся.

Твердження представника відповідача в судовому засідання стосовно не надання позивачем до перевірки первинних документів бухгалтерського обліку господарських операцій в повному обсязі безпідставні, оскільки даний факт не відображений у вищезазначених актах перевірок.

Також, суд вважає необгрунтованим посилання відповідача на акти перевірок стосовно контрагентів позивача, згідно до яких не підтверджена реальність здійснення фінансово-господарських відносин з їх контрагентами, як на підставу для висновку щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, що судом не береться до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки одного суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Щодо порушення позивачем вимог ст. 139 та ст. 201 Податкового кодексу України, то вони спростовуються обставинами викладеними вище.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржувані рішення є законними та обгрунтованими.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є протиправними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову шляхом їх скасування в порядку ч. 2 ст. 11 КАСУ, оскільки в даному випадку буде дотримано принцип повного захисту прав та інтересів позивача, про які він просить.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 04.10.2013 р. № 0001152201, від 13.02.2014 р. № 0520302203, від 18.06.2014 р. № 4520302203, № 4620302203, № 4720302203, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "Агронафтопродукт".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "Агронафтопродукт" (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 23-А, оф. 4, код ЄДРПОУ: 31149289) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 23.01.2015 року.

Суддя Самойлова В.В.