Постанова № 42406211, 20.01.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2015 р. Справа № 914/3566/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Михалюк О.В.

суддів Новосад Д.Ф.

Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

на рішення господарського суду Львівської області від 01.10.2014р.

у справі № 914/3566/13

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріуспроект Львів», с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області

про стягнення боргу та штрафних санкцій,

з участю представників :

від скаржника - не з»явився

від відповідача - Сеньків А.Я.

В ході судового засідання сторонам права і обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України роз"яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.

Скаржник належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерував, в зв"язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.10.2014р. у справі № 914/3566/13 (суддя Петрашко М.М.) в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріуспроект Львів» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» основного боргу в сумі 39713,32 грн. припинено провадження у справі; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач - Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення, посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки відповідач свої зобов»язання по договору в частині здійснення погашення заборгованості не виконав своєчасно, то відповідно вважається таким, що прострочив виконання зобов»язання і на нього покладається відповідальність за вказане прострочення. Відтак, на думку скаржника, ДК «Газ України» правомірно нараховано штрафні санкції у вигляді пені, інфляційні втрати та 3% річних.

Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

30.08.2011р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріуспроект Львів" (Покупець) укладено договір поставки природного газу №24/11-1603/11-0/ПДВ з додатками (надалі - Договір), відповідно до якого (п.1.1), Постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 Договору.

Відповідно до п.1.2 Договору, постачальник передає покупцю в період з 06.08.2011р. по 30.09.2011р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі 100 тис.куб.м., в тому числі по місяцях: серпень - 0тис.куб.м.; вересень - 100,0тис.куб.м.

Згідно з п.3.1 договору, ціна за 1000куб.м. природного газу становить 3 023,50 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 0%; крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 285грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000куб.м. природного газу - 3368,97грн., крім того ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 20%, всього з ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 3425,97грн.

Приписами п.4.1 договору передбачено, що оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться Покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: за серпень 2011 року - протягом трьох банківських днів з дати укладення цього договору; за вересень 2011 року - оплата в розмірі по 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше, ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплата в розмірі 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.6.1 Договору, покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ; підписувати акт приймання-передачі газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки; інші обов'язки Покупця визначені у Додатку №1 до договору.

Відповідно до п.7.3.1 договору, у разі порушення покупцем умов п. 4.1. договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно п.10.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює свою дію на відносини, які склались між сторонами з 06.08.2011р. і діє у частині поставки газу до 30.09.2011р. включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Невиконання відповідачем зобов'язань саме по договору (№24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.2011р.) позивач зазначає як підставу позовних вимог.

Як доказ здійсненої поставки позивач наводить копію акту прийому-передачі природного газу для потреб промислових споживачів від 31.10.2011р., відповідно до якого протягом 11.10.2011р.-31.10.2011р. позивачем поставлено відповідачу газу на суму 209300,76грн., дублікат акту прийому-передачі природного газу для потреб промислових споживачів від 31.10.2011р. та податкову накладну №31102011 (порядковий №754/003), складену за поставкою від 31.10.2011р.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, сплатив за поставлений природний газ 169 587,44 грн.

Отже, як зазначає позивач, на момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 39 713,32 грн. Також на підставі п. 7.3.1. договору, позивачем була нарахована пеня у сумі 3040,13 грн. та на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати у розмірі 119,14 грн. та 3% річних 2204,65 грн.

У заяві про уточнення розміру позовних вимог (3842/14 від 04.08.2014р.) позивач повідомляє, що 21.10.2013р. відповідачем на адресу ДК "Газ України" було направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 21/10-2013, відповідно до якої, вимоги ТОВ "Сіріуспроект Львів" у зв'язку з переплатою по договору № 24/10-1603/11 від 29.12.2009р., де сальдо на користь ТОВ "Сіріуспроект Львів" на суму 39713,32 грн. та сальдо на користь ДК "Газ України" за природний газ по договору № 24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.2011р. на суму 39713,32 грн. були погашені шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог. У зв'язку з чим, як зазначає позивач, на момент розгляду справи у відповідача відсутній борг за поставлений природній газ, проте просить стягнути з відповідача 3040,13 грн. пені, 119,14 грн. інфляційних втрат, 2204,65 грн. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї з сторін.

За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається. Закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог і в процесі судового розгляду. У такому випадку відповідна заява обов'язково повинна мати письмову форму й адресуватися позивачеві, а її копія і докази надсилання позивачеві (чи одержання ним) подаватися господарському суду. Припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань, наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору (Лист Вищого господарського суду від 12.03.2009, № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України").

21.10.2013р. після подання позивачем позову до господарського суду та порушення провадження у справі, відповідачем було направлено на адресу позивача лист (заяву) № 21/10-2013 від 21.10.2013р., що підтверджується копією фіскального чека та описом вкладення які містяться в матеріалах справи, в якому ТОВ "Сіріуспроект Львів" заявляє про зарахування зустрічних однорідних вимог. Зокрема у листі зазначено, що вимоги ТОВ "Сіріуспроект Львів" у зв'язку з переплатою по договору № 24/10-1603/11 від 29.12.2009р., де сальдо на користь ТОВ "Сіріуспроект Львів" (грошові вимоги ТОВ "Сіріуспроект Львів") після вищевказаних зарахувань зустрічних вимог склали 39713,32 грн. з вимогами ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" по договору № 24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.2011р. де сальдо на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (грошові вимоги) після вищевказаних зарахувань зустрічних вимог склали 39713,32 грн. - в частині 39713,32 та будь-яких нарахованих неустойок, інфляційних, процентів.

04.08.2014р. відповідач повторно направив на адресу позивача лист (заяву) № 04/08-2014, що підтверджується копією фіскального чека та описом вкладення, які містяться в матеріалах справи, в якому ТОВ "Сіріуспроект Львів" заявляє про зарахування зустрічних однорідних вимог. Зокрема у даному листі відповідач зазначає, що враховуючи юридичну оцінку правовідносин сторін, що дана Постановою ВГСУ від 03.07.2014р., ТОВ "Сіріуспроект Львів" цим також заявляє про зарахування наступних зустрічних однорідних вимог: - вимоги ТОВ "Сіріуспроект Львів" у зв'язку з переплатою по договору № 24/10-1603/11 від 29.12.2009р., де сальдо на користь ТОВ "Сіріуспроект Львів" (грошові вимоги ТОВ "Сіріуспроект Львів") після вищевказаних зарахувань зустрічних вимог склали 39713,32 грн. з вимогами ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" по оплаті поставки природного газу проведеної в період 11.10.2011-31.10.2011 року, де сальдо на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (грошові вимоги) після вищевказаних зарахувань зустрічних вимог склали 39713,32 грн. - в частині 39713,32 та будь-яких нарахованих неустойок, інфляційних, процентів. Також у листі зазначено, що у зв'язку із вищевказаними зарахуваннями зустрічних однорідних вимог, сальдо стосовно розрахунків між ТОВ "Сіріуспроект Львів" та ДК "Газ України" НАК Нафтогаз України" складає 0,00 грн. Даний лист є додатком до відзиву на позовну заяву поданого відповідачем (33993/14 від 06.08.2014р.)

У заяві про уточнення розміру позовних вимог (3842/14 від 04.08.2014р.) позивач повідомляє, що 21.10.2013р. відповідачем на адресу ДК "Газ України" було направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 21/10-2013, відповідно до якої, вимоги ТОВ "Сіріуспроект Львів" у зв'язку з переплатою по договору № 24/10-1603/11 від 29.12.2009р., де сальдо на користь ТОВ "Сіріуспроект Львів" на суму 39713,32 грн. та сальдо на користь ДК "Газ України" за природний газ по договору № 24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.2011р. на суму 39713,32 грн. були погашені шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог. У зв'язку з чим, як зазначає позивач, на момент розгляду справи у відповідача відсутній борг за поставлений природній газ.

Відповідно до п. 1-1, ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги те, що у сторін не залишилося спірних питань стосовно суми основного боргу у розмірі 39 713,32 грн., який є предметом позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у цій частині позовних вимог слід припинити провадження у справі.

Разом з тим, суд дослідив інші докази, що містяться в матеріалах справи, враховуючи вказівки зазначені у Постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2014р., проте у зв'язку з зарахуванням сторонами зустрічних однорідних вимог та припиненням провадження у справі у частині стягнення суми основного боргу, необхідність надання їм оцінки відпала, зокрема у частині поставки та оплати за природній газ протягом 11.10.2011р.-31.10.2011р.

Проте як вбачається з заяви про уточнення позовних вимог, поданої позивачем, останній просить стягнути з відповідача 3040,13 грн. пені, 119,14 грн. інфляційних втрат, 2204,65 грн. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті. При цьому позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання у встановлені договором строки не виконав, борг за поставлений природній газ не сплатив, а отже між сторонами залишаються спірні (неврегульовані) питання.

Судом встановлено, що упродовж 2009-2011р.р. господарські відносини між сторонами з поставки природного газу регулювались наступними договорами:

1) договором №24/10-1603/11 від 29.12.2009р. поставки природного газу;

2) договором №24/11-1603/11 від 07.12.2010р. поставки природного газу;

3) договором №24/11-1603/11-0/ПДВ 30.08.2011р. (по тексту - Договір).

Як вбачається, з матеріалів справи, станом на 01.11.2010р. сальдо на користь ТОВ "Сіріуспроект Львів" по договору №24/10-1603/11 від 29.12.2009р. становило 494 848,14 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків між Львівською філією ДК "Газ України" та ТОВ "Сіріуспроект Львів" (а.с. 46). Позивачем не спростовано даної обставини.

Також, як вбачається з банківських виписок, доданих до відзиву на позовну заяву (45302/13 від 29.10.2013р.), у період з 26.10.2010р. по 28.10.2011р. відповідачем було здійснено оплату на підставі договору №24/10-1603/11 від 29.12.2009р. поставки природного газу у сумі 2 189 587,44 грн.

Отже, з врахуванням вищенаведеного, станом на 28.10.2011р. відповідачем було оплачено за поставлений природній газ на підставі договору №24/10-1603/11 від 29.12.2009р. суму у розмірі 2 684 435,59 грн. Позивачем не спростовано даної обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, основним спірним питанням у сторін було поставка та повна оплата за природній газ у жовтні 2011р., а саме протягом 11.10.2011р.-31.10.2011р.

Як зазначено вище, невиконання відповідачем зобов'язань по договору №24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.2011р. позивач зазначає як підставу позовних вимог.

Проаналізувавши зміст заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог № 21/10-2013 від 21.10.2013р. та № 04/08-2014 від 04.08.2014р., зарахування зустрічних однорідних вимог здійснювалось за поставку та оплату за природній газ на підставі договорів: №24/10-1603/11 від 29.12.2009р. поставки природного газу; №24/11-1603/11 від 07.12.2010р. поставки природного газу; №24/11-1603/11-0/ПДВ 30.08.2011р на суму 2 684 435,59 грн. Таке зарахування було проведено сторонами у зв'язку з переплатою відповідачем за договором №24/10-1603/11 від 29.12.2009р. поставки природного газу, і позивач не надав жодних заперечень про існування грошового боргу перед відповідачем по даному договору як станом на кінець жовтня 2011р. так і на день подання позову, який еквівалентний вартості об'єму всіх поставок природного газу по всім переліченим договорам.

В матеріалах справи відсутні будь-які заперечення позивача на вищезазначені заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, разом з тим у заяві про уточнення розміру позовних вимог (3842/14 від 04.08.2014р.) позивач визнає, що на момент розгляду справи у відповідача відсутній борг за поставлений природній газ у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що станом на кінець жовтня 2011р. у відповідача фактично не існувало заборгованості перед позивачем за поставлений природній газ по всім переліченим вище договорам, і зокрема по договору №24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.2011р.

Тим не менше, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, поданої позивачем, останній просить стягнути з відповідача 3040,13 грн. пені, 119,14 грн. інфляційних втрат, 2204,65 грн. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті

Як вбачається з позовної заяви, позивачем було нараховно пеню відповідно до п.7.3.1. договору №24/11-1603/11-0/ПДВ 30.08.2011р. за період з 06.11.11.р. по 06.05.2012р. з врахуванням пункту 4.1. договору, в якому зазначено, що остаточний розрахунок за спожитий газ з урахуванням вартості транспортування територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Крім того, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати за період з листопада 2011р. по червень 2013р. та 3% річних за період з 06.11.2011р. по 13.09.2013р.

Враховуючи вищенаведене, та те, що станом на кінець жовтня 2011р. у відповідача не було заборгованості перед позивачем за поставлений природній газ, зокрема по договору №24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.2011р., суд дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог позивача у частині стягнення у відповідача 3040,13 грн. пені, 119,14 грн. інфляційних втрат, 2204,65 грн. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті

На думку колегії суддів, поставка газу, яка за твердженням позивача, мала місце протягом жовтня 2011 року не має жодного відношення до Договору постачання природного газу № 24/11-1603/11-0/ПДВ від 30 жовтня 2011 року, оскільки на поставки газу після 30 вересня 2011 року умови цього договору вже не поширювались.

Таким чином, факт поставки природного газу відповідачеві саме за договором № 24/11-1603/11-0/ПДВ від 30 серпня 2011 року на суму 209300,76 грн. не підтверджується належними та допустимими доказами.

Не може бути доказом поставки саме по договору № 24/11-1603/11-0/ПДВ від 30 серпня 2011 року і дублікат акту прийому передачі природного газу від 31.10.2011р., оскільки він містить вказівку на те, що поставка газу була здійснена в періоді з 11 жовтня по 30 жовтня 2011 року саме на підставі договору № 24/11-1603/11-0/ПДВ від 30 серпня 2011 року, який згідно п.п. 1.2, 5.1, 10.1 не може поширюватись на будь-які поставки, які мали місце після 30.09.2011р.

З огляду на те, що договір № 24/11-1603/11-о/ПДВ від 30 серпня 2011 року згідно п.п.1.2, 5.1, 10.1 врегульовано відносини сторін виключно щодо поставок проведених в періоді з 06.08.2011р. по 30.09.2011р. включно, не заслуговують на увагу і посилання позивача на положення п.п. 2.2 Додатку № 1, згідно з яким обов»язок по складенню акту приймання-передачі газу покладається на покупця (споживача газу), оскільки цей обов»язок, як такий, що передбачений договором, може існувати виключно для тих поставок, які фактично відбувались в періоді з 06.08.2011р по 30.09.2011р.

В контексті викладеного, беручи до уваги те, що поставка газу відбулась не на умовах укладеного договору № 24/11-1603/11-0/ПДВ від 30.08.2011р., який позивач визначив як підставу звернення з позовною заявою, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржник не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні господарського суду Львівської області від 01.10.2014р. у даній справі.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 01.10.2014 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення господарського суду Львівської області від 01.10.2014 року у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.33,34,43,49,91,99,101-105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 01.10.2014р. у справі № 914/3566/13 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

6. Повний текст постанови складено « 22» січня 2015р.

Головуючий суддя Михалюк О.В.

суддя Новосад Д.Ф.

суддя Мельник Г.І.