Постанова № 42406188, 20.01.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2015 р. Справа№ 910/16684/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Остапенка О.М.

Шипка В.В.

за участі представника:

ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними

правами" - Молчанова П.В., довір. від 31.12.2014р б/н

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Рексал

Груп"

на рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2014р.

у справі №910/16684/14 (суддя Марченко О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична

видавнича група"

та товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік",

організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав -

приватна організація "Організація колективного управління

авторськими та суміжними правами"

до приватного підприємства "Рексал-Груп"

про стягнення 73080 грн. компенсації за порушення виключних

майнових авторських прав,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.10.2014р. у справі №910/16684/14 позов задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства (далі - ПП) "Рексал-Груп" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на поточний рахунок приватної організації (далі - ПО) "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" на користь товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Українська музична видавнича група" 12180 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача та 312 грн. судового збору. Стягнуто з ПП "Рексал-Груп" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на поточний рахунок ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" на користь ТОВ "УМИГ Мьюзік" 12180 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивача та 312 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись, ПП "Рексал Груп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2014р. у справі №910/16684/14 в частині задоволення позову та стягнення з ПП "Рексал-Груп" на користь ТОВ "Українська музична видавнича група" 12180 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 312 грн. судового збору, стягнення з ПП "Рексал-Груп" на користь ТОВ "УМИГ Мьюзік" 12180 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 312 грн. судового збору, в іншій частині рішення просило залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2014р. апеляційну скаргу ПП "Рексал Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2014р. у справі №910/16684/14 було прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 20.01.2015р., викликано в судове засідання уповноважених представників сторін.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскарженого рішення, ПП "Рексал Груп" посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначаючи про неповне з'ясування обставин справи, які мають істотне значення, про те, що ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" не доведено наявності майнових прав на спірні музичні твори («Soli», автором якої є «Andriano Celentano», «Less passants», автором якої є «Isabel Gefroy & Tristan Solanilla»), первиним суб'єктом прав на які, є автор твору, якщо інше не встановлено договором або законом, про те, що надані ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" докази незаконного використання спірних музичних творів є неналежними, оскільки складені представником організації в односторонньому порядку, про те, що не обґрунтовано, на підставі яких даних було достовірно встановлено, що спірні музичні твори та ті твори, що нібито використовувались відповідачем є ідентичними, про те, що судом першої інстанції задоволені позовні вимоги особи, правовий статус якої не визначений господарським процесуальним законодавством. Наведено інші доводи та міркування в підтвердження викладених обставин.

19.01.2015р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено доводи щодо необґрунтованості скарги, зазначено про те, що не тільки автор, а й інша особа, яка набула авторських прав, може передавати майнові права, про те, що організацією подані докази з урахуванням правової позиції, висловленої у змісті абз. 1 п. 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12, про те, що ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" отримало свідоцтво про облік організації колективного управління та уклало відповіді договори із суб'єктами авторського права, про те, що спеціальний порядок доведення публічного виконання творів не визначений чинним законодавством. Наведено інші доводи та міркування в підтвердження викладених обставин.

В судове засідання 20.01.2015р. з'явився лише представник ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість просив суд залишити скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2014р. у справі №910/16684/14 - без змін, як таке, що прийняте з урахуванням вимог законності та обґрунтованості. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін та інших учасників у справі про місце і час розгляду апеляційної скарги, відсутність заперечень щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності представників окремих сторін, неповідомлення суду про причини такої відсутності, колегія суддів визнала можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2014р. у справі №910/16684/14 підлягає залишенню без змін, зважаючи на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2010р. першим видавництвом (ліцензіар, м. Москва, Російська Федерація) та ТОВ "Українська музична видавнича група" (ліцензіат) укладено Договір №ПМИсуб01/11-укр, за умовами якого:

- строком є період часу, обчислюваний з моменту підписання сторонами Договору №ПМИсуб01/11-укр і який акінчується 31.12.2011р. (п. 1.8 Договору №ПМИсуб01/11-укр);

- ліцензіар надає, а ліцензіат отримує на строк та в межах території України право використання творів, які зазначені в каталозі творів, на умовах виключної ліцензії та права використання фонограм, які зазначені в каталозі, на умовах виключної ліцензії, що означає право ліцензіата на свій розсуд використовувати, дозволяти або забороняти використання третім особам твори та фонограми такими способами:

відтворення і розповсюдження на будь-яких видах носіїв, у тому числі у формі мобільного контенту та за допомогою розповсюдження в цифровому форматі по локальних мережах і світової мережі - Інтернет (п.п. 2.1.1 п. 2.1 Договору №ПМИсуб01/11-укр);

імпорту примірників для розповсюдження носіїв, які містять твори та/або фонограми, в тому числі екземплярів, виготовлених з дозволу ліцензіара (п.п. 2.1.2 п. 2.1 Договору №ПМИсуб01/11-укр);

включення та/або використання у складі будь-яких складних об'єктів, в тому числі в складі аудіовізуальних творів (синхронізація) (п.п. 2.1.3 п. 2.1 Договору №ПМИсуб01/11-укр);

переробки, аранжування або іншим подібним чином зміни творів, у тому числі для створіння мобільного контенту (переробка) (п.п. 2.1.4 п. 2.1 Договору №ПМИсуб01/11-укр);

перекладу творів (переклад) на офіційні мови, затверджені на території (п.п. 2.1.5 п. 2.1 Договору №ПМИсуб01/11-укр);

публічного використання на концертах вживу і за допомогою технічних засобів (публічне використання) (п.п. 2.1.6 п. 2.1 Договору №ПМИсуб01/11-укр);

публічного повідомлення для загального відома шляхом передачі в ефір та/або подальшого передачі в ефір, повідомляти по кабелю, проводам або за допомогою аналогічних засобів (публічне повідомлення) (п.п. 2.1.7 п. 2.1 Договору №ПМИсуб01/11-укр);

доведення до загального відома, тобто надання доступу до твору, фонограми, відеокліпу будь-якій особі з будь-якого місця і в будь-який час за вибором такої особи (доведення до загального відома) (п.п. 2.1.8 п. 2.1 Договору №ПМИсуб01/11-укр).

Відповідно до декларації музичних творів від 01.01.2014р. №8 Першим видавництвом задекларовано свої майнові права на твір іноземною мовою "Solі".

Разом з тим, 01.01.2014р. першим видавництвом та ТОВ "Українська музична видавнича група" підписано та засвідчено печатками юридичних осіб виписку з каталогу, відповідно до якою підтверджено, що у відношенні вказаного твору ("Solі") право на використання передано ТОВ "Українська музична видавнича група" (ліцензіату) відповідно до вимог Договору №ПМИсуб01/11-укр.

01.01.2014р. ТОВ "Національне музичне видавництво" (ліцензіар, м. Москва, Російська Федерація) та ТОВ "УМИГ Мьюзік" (ліцензіат) укладено договір №НМИсуб-01/14-укр (далі - Договір №НМИсуб-01/14-укр), за умовами якого:

- строком є період часу, обчислюваний з моменту підписання сторонами Договору №НМИсуб-01/14-укр і який закінчується 31.12.2014р. (п. 1.8 Договору №НМИсуб-01/14-укр);

- ліцензіар надає, а ліцензіат отримує на строк та в межах території України право використання творів, які зазначені в каталозі творів, на умовах виключної ліцензії, право ліцензіата на свій розсуд використовувати, дозволяти або забороняти використання третім особам твори такими способами (виключна ліцензія):

відтворення (в тому числі в складі збірників або альбомів), тобто виготовлювати один або більше екземплярів творів або його частини на носіях, а також в будь-якій матеріальній формі. При цьому, запис твору на електронний носій, в тому числі запис у пам'ять ЕВМ, також вважається твором (п.п. 2.1.1 п. 2.1 Договору №НМИсуб-01/14-укр);

поширювати на будь-якому носії, в тому числі продаж, здавати в прокат або іншим чином відчужувати примірники творів, в тому числі за допомогою цифрового електронного розповсюдження, а також у формі мобільного контенту (п.п. 2.1.2 п. 2.1 Договору №НМИсуб-01/14-укр);

імпортувати екземпляри творів у цілях розповсюдження (п.п. 2.1.3 п. 2.1 Договору №НМИсуб-01/14-укр);

технічно переробляти, обробляти або іншим подібним чином переробляти примірники творів (без створення похідного твору), у тому числі для використання у вигляді караоке та/або мобільного контенту (п.п. 2.1.4 п. 2.1 Договору №НМИсуб-01/14-укр);

перероблювати, аранжувати або іншим подібним чином змінювати твори для створення будь-яких інших творів (обробок, реміксів, аранжувань і тому подібного (переробка) (п.п. 2.1.5 п. 2.1 Договору №НМИсуб-01/14-укр);

перекладати твори (переклад) на українську та/або російську мови (п.п. 2.1.6 п. 2.1 Договору №НМИсуб-01/14-укр);

публічно використовувати вживу, а також за допомогою технічних засобів (радіо, телебачення та інше) (п.п. 2.1.7 п. 2.1 Договору №НМИсуб-01/14-укр);

публічно повідомляти твори в ефір, в тому числі через супутник. При цьому, під повідомленням розуміється будь-яка дія, за допомогою якої твір стає доступним для слухового і (або) зорового сприйняття незалежно від його фактичного сприйняття публікою, в тому числі надання доступу шляхом ретрансляції. При повідомленні творів в ефірі через супутник, під повідомленням в ефірі розуміється передача сигналів з наземної станції на супутник і передача далі з супутника, за допомогою яких передача твору може бути доступна для сприйняття незалежно від фактичного прийому сигналів публікою (п.п. 2.1.8 п. 2.1 Договору №НМИсуб-01/14-укр);

публічно сповіщати твір по кабелю, тобто повідомляти твір для загального відома по радіо або телебаченню за допомогою кабелю, проводу, оптичного волокна або аналогічних засобів (в тому числі шляхом ретрансляції). Повідомлення кодових сигналів визначається повідомленням по кабелю, якщо засоби декодування надаються необмеженому колу осіб організацією кабельного сповіщення або за його згодою (публічне повідомлення) (п.п. 2.1.9 п. 2.1 Договору №НМИсуб-01/14-укр);

доводити твір до загального відома таким чином, щоб будь-яка особа могла отримати доступ до твору з будь-якого місця та в будь-який час за власним вибором, забезпечення доступу за допомогою їх розміщення (відтворення) в інтерактивних мережах - локальних та всесвітній мережі Інтернет (доведення до загального відома) (підпункт 2.1.10 пункту 2.1 Договору №НМИсуб-01/14-укр);

включати твори до складу інших об'єктів, у тому числі до складу будь-яких аудіовізуальних творів (кінофільмів, музичних відеокліпів та/або інших), театрально-видовищних уявлень, мультимедійних продуктів та інших складних об'єктів інтелектуальної власності (синхронізація). Протягом строку ліцензіат має право видавати дозвіл користувачам на використання творів у складі будь-яких складних об'єктів без обмеження терміну і території використання складних об'єктів (п.п. 2.1.11 п. 2.1 Договору №НМИсуб-01/14-укр);

отримувати винагороду за вчинення дій, зазначених у п.п. 2.1.1-2.1.11 п. 2.1 Договору №НМИсуб-01/14-укр, включаючи компенсаційну винагороду за відтворення творів в особистих цілях (п.п. 2.1.12 п. 2.1 Договору №НМИсуб-01/14-укр);

відповідно до чинного законодавства України здійснювати будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових авторських прав на твори, в тому числі шляхом фіксації фактів порушення авторських прав, пред'явлення претензій, заяв, судових позовів (п.п. 2.1.13 п. 2.1 Договору №НМИсуб-01/14-укр).

Згідно декларації музичних творів від 01.01.2014р. №3.1 ТОВ "Національне музичне видавництво" задекларовано свої майнові права на твір іноземною мовою "Les passants".

Разом з тим, 01.01.2014 ТОВ "УМИГ Мьюзік" та ТОВ "Національне музичне видавництво" підписано та засвідчено печатками юридичних осіб виписку з каталогу, якою підтверджено, що у відношенні вказаного твору ("Les passants") право на використання передано ТОВ "УМИГ Мьюзік" (ліцензіату) відповідно до вимог Договору №НМИсуб-01/14-укр.

ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі, але не виключно - ПО "ОКУАСП") є організацією управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління від 24.01.2011р. №18/2011.

01.01.2011р. ПО "ОКУАСП" (організація) та ТОВ "Українська музична видавнича група" (видавник) укладено Договір №АУ002К, за умовами якого:

- видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори (об'єкти авторського права), що належать або протягом дії Договору №АУ002К будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов Договору №АУ002К (п. 2.1 Договору №АУ002К);

- надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату (п. 2.2 Договору №АУ002К);

- видавник зобов'язується декларувати свої майнові права на об'єкти авторського права згідно з правилами, встановленими організацією відповідно до положень статуту (п. 3.1 Договору №АУ002К);

- у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по утриманню цими правами (п. 8.3 Договору №АУ002К);

- Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014р. (п. 11.1 Договору №АУ002К).

Відповідно до декларації музичних творів від 15.07.2014р. №8 ТОВ "Українська музична видавнича група" задекларувала свої майнові права на твір іноземною мовою "Soli".

Разом з тим, 15.07.2014р. ПО "ОКУАСП" та ТОВ "Українська музична видавнича група" підписано та засвідчено печатками юридичних осіб погодження, відповідно до якого ТОВ "Українська музична видавнича група" надає свою згоду на звернення ПО "ОКУАСП" до суду з позовом до ПП "Рексал-Груп" про захист авторських прав та виплату компенсації за порушення авторських прав на твір іноземною мовою "Soli".

01.01.2011р. ПО "ОКУАСП" (організація) та ТОВ "УМИГ Мьюзік" (видавник) укладено Договір №АУ003К, за умовами якого:

- видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори (об'єкти авторського права), що належать або протягом дії Договору №АУ003К будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов Договору №АУ003К (п. 2.1 Договору №АУ003К);

- надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату (п. 2.2 Договору №АУ003К);

- видавник зобов'язується декларувати свої майнові права на об'єкти авторського права згідно з правилами, встановленими організацією відповідно до положень статуту (п. 3.1 Договору №АУ003К);

- у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по утриманню цими правами (п. 8.3 Договору №АУ003К);

- Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014р. (п. 11.1 Договору №АУ003К).

Відповідно до декларації музичних творів від 15.04.2014р. №3 ТОВ "Українська музична видавнича група" задекларувала свої майнові права на твір іноземною мовою "Les passants".

Разом з тим, 15.07.2014р. ПО "ОКУАСП" та ТОВ "УМИГ Мьюзік" підписано та засвідчено печатками юридичних осіб погодження, відповідно до якого ТОВ "УМИГ Мьюзік" надає свою згоду на звернення ПО "ОКУАСП" до суду з позовом до ПП "Рексал-Груп" про захист авторських прав та виплату компенсації за порушення авторських прав на твір іноземною мовою "Les passants".

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом "г" частини першої статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.

У пункті ж 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначені вище договори, свідоцтво про облік організацій колективного управління тощо є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною 2 статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

У пункті 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що з огляду на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ПО "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" належними та допустимими доказами доведено право на звернення до господарського суду з позовом, направленим на захист виключних майнових авторських прав ТОВ "Українська музична видавнича група" та ТОВ "УМИГ Мьюзік" на музичні твори "Soli" (авторами є Salvatore Cutugno, Cristiano Minellono) та "Les passants" (авторами є Isabelle Geffroy/Tristan Solanilla). Слід зазначити також, що доводи апеляційної скарги не місять посилань на обставини, що виключають або видають сумнівним набуття позивачами відповідних майнових прав на спірні музичні твори та фактично містять лише припущення.

Згідно наявного в матеріалах справи акта №09/01/14 фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань 20.01.2014р. представником ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" Чередніченко Є.І. і адміністратором Аліною, яка відмовилася надавати свої повні дані, було засвідчено, що в приміщенні закладу харчування, кафе "Бель-Вю" (ПП "Рексал-Груп", с. Київ, вул. Саксаганського, 7) було зафіксовано факт публічного виконання музичних творів, зокрема, твору під назвою "Soli" у виконанні Salvatore Cutugno, Cristiano Minellono та "Les passants" у виконанні Isabelle Geffroy/Tristan Solanilla, актом зафіксовано, що публічне виконання музичних творів для фонового озвучення приміщення закладу здійснюється за допомогою програмного забезпечення Shazam із використанням відповідних спеціальних технічних засобів.

Згідно зі статтею 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Перебування названих вище осіб в кафе "Бель-Вю" підтверджується також фіскальним чеком від 20.01.2014р. №8446, факт публічного виконання спірного музичного твору засвідчується відеозаписом на CD-диску, яким підтверджено час і місце використання саме у закладі ПП "Рексал-Груп" музичних творів "Soli" та "Les passants". Дослідивши відеозапис, що містить CD-диск, який наявний в матеріалах справи, колегія суддів відзначає, що відео є безперервним тривалістю 34 хв. 19 сек., вбачається, що особа, яка здійснювала зйомку, знаходилася на вул. Саксаганського 7, перебувала у приміщенні закладу харчування, кафе "Бель-Вю", в якому і було зафіксовано використання музичних творів "Soli" та "Les passants".

Як було встановлено, майнові авторські права на музичні твори "Soli" та "Les passants" належить позивачу, відповідач не надав доказів укладення ПП "Рексал-Груп" угод із правовласниками, які б дозволяли публічне виконання цих творів у виконанні Salvatore Cutugno, Cristiano Minellono та Isabelle Geffroy/Tristan Solanilla, використання відповідачем спірних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди, що і не заперечується скаржником.

Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Водночас використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.

Так, у пункті 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010р. №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" зазначено, що розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50000 мінімальних заробітних плат (пункт "г" частини другої статті 52 Закону), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

Позивачем у зверненні до господарського суду з даним позовом визначено суму компенсації 73080 грн. (ТОВ "Українська музична видавнича група" - 36540 грн. та ТОВ "УМИГ Мьюзік" - 36540 грн.), виходячи з того, що авторами музичного твору "Soli" є дві особи (Cutugno, Cristiano Minellono) та авторами музичного твору "Les passants" є також дві особи Geffroy/Tristan Solanilla; таким чином, враховуючи порушення відповідачем майнових авторських прав, кількість використаних творів, кількість авторів, а також розмір мінімальної заробітної плати, який становив 1218 грн., мінімальна сума компенсації має складати трикратний розмір на користь ТОВ "Українська музична видавнича група" у сумі 36540 грн. (3 х 10 х 1218 грн.) та на користь ТОВ "УМИГ Мьюзік" у сумі 36540 грн. (3 х 10 х 1218 грн.).

Разом з тим, у підпункті 51.3 пункту 51 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" наведено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Рексал-Груп" припустилося порушення щодо 2 (двох) музичних творів, а саме "Soli" у виконанні Salvatore Cutugno, Cristiano Minellono та "Les passants" у виконанні Isabelle Geffroy/Tristan Solanilla.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2014р. у справі №910/13888/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2014р., за позовом ПО "ОКУАСП" в інтересах приватного підприємства "Світова музика" до ПП "РЕКСАЛ-ГРУП" про стягнення компенсації в зв'язку із порушенням майнових прав суб'єкта авторськогоправа позов було задоволено частково, стягнуто з відповідача компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав позивача на музичні твори "It's my life" (автори: Bon Jovi, Sambora&Sandberg), "Mission impossible theme" (автор: Lalo Schifrin), "Girl" (автори: McCartney/Lennon) у приміщенні кафе "Бель-Вю", яке знаходиться по вул. Саксаганського, 7 у м. Києві та належить відповідачеві. Тобто, порушення виключних майнових авторських прав у вказаному приміщенні вчинено відповідачем не вперше.

Статтею 8 Закону України від 16.01.2014р. №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 01.01.2014р. мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 грн.

Отже, з урахуванням викладеного вище, правомірним є стягнення з відповідача на користь ТОВ "Українська музична видавнича група" 12180 грн. (1218 грн. х 10 х 1) та з ТОВ "УМИГ Мьюзік" 12180 грн. (1218 грн. х 10 х 1) суми компенсації, колегія суддів суду апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції, що у стягненні решти позовних вимог слід відмовити, як таких, що є необґрунтованими.

Всебічно, повно і об'єктивно розглянувши в судовому процесі всі обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, за наслідками розгляду апеляційної скарги та перевіряння законності та обґрунтованості рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, повторно розглянувши справу, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскаржене судове рішення прийняте з урахуванням вимог законності та обґрунтованості, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін. Доводи апеляційної скарги правильності висновків місцевого господарського суду не спростовують та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження у справі.

Керуючись ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Рексал Груп" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2014р. у справі №910/16684/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили

Повний текст постанови складено 22.01.2015р.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді О.М. Остапенко

В.В. Шипко