Рішення № 42406144, 22.01.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2015 Справа № 920/2005/14

Господарський суд Сумської області у складі: головуючого - судді Рунової В.В.,

при секретарі Осокіній А.М.,

за участю представників сторін:

позивача - Гапіч Н.О.

відповідача - Каранда Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №920/2005/14

за позовом Сумської районної ради

до Сумської районної державної адміністрації

про стягнення 45581,79 грн.,

встановив:

До господарського суду звернулась Сумська районна рада з позовом до Сумської районної державної адміністрації про стягнення 45581,79 грн. заборгованості щодо відшкодування коштів по охороні приміщення за договірними зобов'язаннями.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а також додаткові заперечення в якому він заперечує проти позовних вимог у повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції відповідач посилається на відсутність у бюджетному кошторисі відповідача таких витрат, як охорона приміщення. Крім того, відповідач посилається на п.3.1 договору №8/13 від 29.01.2013р. в якому не передбачено відшкодування коштів на охорону приміщення, а також на інші обставини зазначені за змістом відзиву та заперечень.

22.01.2015р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у якій позивачем зменшену розмір позовних вимог в частині пені до 835,31 грн.

Відповідно до вимог ч.4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд приймає зменшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення пені з 2750,68 грн. до 835,31 грн..

Відтак, на момент прийняття рішення розмір позовних вимог становить 43666,42 грн., в тому числі пені 835,31 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнає та заперечує проти задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

29 січня 2013 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір №8/13-О про оренду нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Сумського району, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення адміністративного будинку загальною площею 569,2 кв.м., розташоване у м. Суми по вул.Іллінській, 97, на 2, 3, 4 поверхах адміністративного будинку Сумської районної ради, що перебуває на балансі Сумської районної ради. Майно передано в оренду з метою розміщення Сумської районної державної адміністрації.

29 січня 2013 року між позивачем (балансоутримувач) та відповідачем (орендар) було укладено договір №8/13 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (а.с.15-20).

Відповідно до п.п.1.1 договору №8/13 балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: м.Суми, вул.Іллінська, 97 (далі Будівля), загальною площею 2997,9 кв. м., а також надання комунальних послуг (електро-, водопостачання, природний газ (опалення), охорону будівлі, вивіз побутового сміття, технічне, передсезонне обслуговування обладнання котельні та інші послуги і роботи по Будівлі), а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних послуг і робіт пропорційно до площі в цій Будівлі, яку він займає, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Орендар користується приміщенням, корисна площа якого складає 569,2 кв.м. та площею загального користування -231,1кв.м., а всього 800,3 кв.м., розташоване на 2, 3, 4 поверхах в Будівлі, відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до договору, на підставі договору оренди приміщення від 29.01.2013р.

Згідно з п.3.1 договору №8/13 сума договору відшкодування встановлюється відповідно до кошторису на утримання установки орендаря і складає 160990 грн. в т.ч.: водопостачання КЕКВ 2272 - 3535 грн., електропостачання КЕКВ 2273 - 47977 грн., природний газ КЕКВ 2274 - 104426 грн., вивіз сміття КЕКВ 2240 - 1935 грн., технічне обслуговування обладнання котельні КЕКВ 2240 - 1600 грн., послуги зв'язку КЕКВ 2240 - 1517 грн.

Відповідно до п.3.2 договору №8/13 протягом 5 - денного терміну від дати виставлення рахунку вносити плату на рахунок балансоутримувача Будівлі, або організації, що обслуговує Будівлю, за обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування, охорону Будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги, податкові платежі і збори та інші послуги і роботи пропорційно розміру займаної орендарями загальної площі.

Протягом 2013 року сторонами було укладено 7 (сім) додаткових угод до договору №8/13 від 29.01.2013р. (а.с.51-57).

Зазначеними додатковими угодами було змінено п.3.1 договору №8/13 щодо конкретних сум відшкодування КЕКВ.

Додатковою угодою №5 від 01.08.2013р пункт 1.1 договору №8/13 від 29.01.2013р. викладено в такій редакції: "балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: м.Суми, вул.Іллінська, 97 (далі Будівля), загальною площею 2997,9 кв. м., та Будівлю гаража, що знаходиться за адресою: м.Суми, вул.Іллінська, 97 (далі Будівля), загальною площею 290,9 кв. м., а також надання комунальних послуг (електро-, водопостачання, природний газ (опалення), вивіз побутового сміття, технічне, передсезонне обслуговування обладнання котельні, інші послуги і роботи по Будівлі), а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних послуг і робіт пропорційно до площі в цій Будівлі, яку він займає, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором".

Разом з тим, суд наголошує, що жодною додатковою угодою не було виключено чи змінено п.3.2 договору №8/13, яким передбачено обов'язок орендаря вносити плату в тому числі за охорону приміщення.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вимоги, п.1.1 договору №8/13 (зі змінами від 01.08.2013р.), яким передбачено обов'язок орендаря брати участь у витратах балансоутримувача щодо "інших послуг і робіт по будівлі", а також вимоги п.3.2 якими прямо передбачено обов'язок орендаря вносити плату за послуги охорони пропорційно розміру займаної площі, суд дійшов висновку щодо наявності обов'язку Сумської районної державної адміністрації відшкодувати Сумській районній раді надані третьою стороною послуги охорони пропорційно до займаної площі.

Згідно розрахунків позивача, перевірених судом, розмір суми що підлягає відшкодуванню відповідачем пропорційно до займаної площі за послуги охорони надані з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. складає 41351,53 грн.

Матеріалами справи підтверджується, як факт звернення позивача до відповідача щодо оплати за послуги охорони (а.с.21, 22), так і факт відмови відповідача від оплати послуг охорони з підстав відсутності коштів та непередбачення зазначеної статті витрат у кошторисі бюджетної установи (а.с.58, 59).

Відповідно до ч.1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором №8/13 у сумі 41351,53 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення цієї суми підлягають задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.3 ч.1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України неустойкою право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Абзацом 2 п.3.2 договору №8/13 передбачено, що при несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Враховуючи вищевикладене та те, що судом задовольняються позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу за договором №8/13, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 853,31 грн. пені та 1479,58 грн. 3% річних - підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до п.3.2 договору №8/13 Сумська районна державна адміністрація зобов'язана вносити плату за послуги охорони протягом 5 - денного терміну від дати виставлення рахунку.

У відповідності до вимог статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, позивач надав суду докази звернення до відповідача з вимогою сплати заборгованості лише 10.01.2014р. - дати отримання відповідачем вимоги позивача (а.с.21), а тому 5 -денний строк слід рахувати саме від цієї дати, і відповідно штрафні санкції нараховувати лише після спливу 5 - денного строку від 10.01.2014р.

Пунктом 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з наступними змінами та доповненнями, судам роз'яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

У своїх позовних вимогах з урахуванням зменшення позивач просить суд стягнути з відповідача 853,31 грн. пені нарахованої за період з 16.10.2013р. по 16.04.2014р., а також 1479,58 грн. 3% річних нарахованих за період з 13.02.2013р. по 16.10.2014р.

Враховуючи, що нараховувати пеню та 3% річних можна було лише з 16.01.2014р. (дати спливу 5 денного строку після заявлення вимоги про сплату суми боргу), суд не виходячи за межі визначеного позивачем проміжку часу та максимального розміру санкцій, вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у розмірі 562,76 грн. за період з 16.01.2014р. по 16.04.2014р., а також 3% річних у розмірі 931,26 грн. за період з 16.01.2014р. по 16.10.2014р. В іншій частині позовні вимоги щодо стягнення пені та 3% річних задоволенню не підлягають.

Частиною 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1792,65 грн.

Керуючись статтями 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сумської районної державної адміністрації (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 97, ід. код 04057864) на користь Сумської районної ради (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 97, ід. код 24004422) 42845,55 грн. заборгованості за договором від 29.01.2013р. №8/13, в тому числі: 41351,53 грн. основного боргу, 562,76 грн. пені, 931,26 грн. трьох відсотків річних; а також витрати по сплаті судового збору в даній справі у сумі 1792,65 грн.

У решті позовних вимог щодо стягнення пені та трьох відсотків річних - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 23.01.2015р.

Суддя (підпис) В.В. Рунова