Ухвала суду № 42405835, 23.01.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 січня 2015 року м. Чернівці Справа № 824/68/15-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши адміністративний позов приватної фірми «Інтервал» до публічного акціонерного товариства «Фортуна Банк» про зобов'язання до вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Приватна фірма «Інтервал» звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Фортуна Банк» про зобов'язання до вчинення певних дій.

Позивач просить суд скасувати державну реєстрацію право власності публічного акціонерного товариства «Фортуна Банк» на нежитлове приміщення загальною площею 94,5 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Чернівці, площа Філармонії, 6; відновити право власності на нежитлове приміщення загальною площею 94,5 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Чернівці, площа Філармонії, 6, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за приватною фірмою «Інтервал», ЄДРПОУ 21431690.

При цьому позивач у своєму позові в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача зазначив державного реєстратора прав на нерухоме майно Гринюка Івана Васильовича.

Частиною першою статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з наступним.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктами 1, 8, 9 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Таким чином, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно положень статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено вимоги до позовної заяви, в ній, зокрема, зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною четвертою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Однак даний позов поданий приватним підприємством «Інтервал» без врахування положень зазначених статей. Звертаючись до суду з позовною заявою приватна фірма «Інтервал» пред'явила позовні вимоги до відповідача - не суб'єкта владних повноважень, який не наділений владно-управлінськими функціями на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Водночас, як вбачається зі змісту позовних вимог, такі фактично стосуються дій та рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно, тобто суб'єкта владних повноважень.

Крім цього, зважаючи на наведенні вище положення статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що вимоги даного позову щодо скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення за адресою: місто Чернівці, площа Філармонії, 6 та відновлення права власності на вказане приміщення, не відповідають вимогам указаної норми.

Також позивач, викладаючи обставини, якими обґрунтовує свої позовні вимоги, не вказав коли йому стало відомо про порушення своїх прав, що на його думку мало місце, і за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З огляду на викладене та керуючись статтями 108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву приватної фірми «Інтервал» до публічного акціонерного товариства «Фортуна Банк» про зобов'язання до вчинення певних дій залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з моменту отримання даної ухвали шляхом подання позовної заяви та доданих до неї документів у відповідності до вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на цю ухвалу може бути подано до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.П. Лелюк