Постанова № 42405803, 20.01.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2015 року Житомир справа № 806/5220/14

час прийняття: 12 год. 10 хв. категорія 8.3.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

за участі секретаря Слісарочука Б.Я.,

за участі представників позивача Кришти В.В., Гумінського М.В., Якуніної Я.В.,

за участі представника відповідача Синицької Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Бехівський спеціалізований кар'єр" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001931501 від 24.10.2013 р.,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Бехівський спеціалізований кар'єр" звернулось до суду з позовом в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0001931501 від 24.10.2013 року. В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначило, що висновки акту перевірки, на підставі якого винесено спірне рішення здійсненні без посилання на первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та не підтверджені жодними розрахунками чи документальними доказами. Зазначило, що товариством у відповідності до вимог п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України віднесено до складу витрат витрати в межах 10 відсоткового ремонтного ліміту, а суму перевищення витрат на ремонт основних засобів понад встановлений ліміт не включено до витрат податкової декларації з податку на прибуток, а тому податкове повідомлення - рішення №0001931501 від 24.10.2013 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача просив відмовити в задоволені позовних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях щодо позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного акціонерного товариства "Бехівський спеціалізований кар'єр" щодо повноти визначення та правильності обчислення податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 30.06.2013 року, за результатами якої складено акт №1128/22-01/03443749 від 21.10.2013 року (а.с.14-24).

В акті перевірки встановлено наступні порушення:

- п. 146.2 ст. 146 та п.150.1 ст. 150 п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового Кодексу України, в результаті чого платником завищено від"ємне значення об"єкту оподаткування від усіх видів діяльності на 4 000 043,0 грн., в т.ч.: за 2012 рік на суму 500 025,0 грн., за півріччя 2013 року на 3 500 018, 0 грн.

На підставі вказаного акту контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0001931501 від 24.10.2013 р. у зв"язку з чим позивачу зменшено суму від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 4 000 043,0 грн.(а.с.13).

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем від"ємного значення об"єкту оподаткування за спірний період, згідно акту перевірки, стало те, що витрати підприємства, які пов"язані з ремонтом та поліпшенням об"єктів основних засобів, у тому числі орендованих, перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок відповідних звітних років.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №705857 видами діяльності Приватного акціонерного товариства "Бехівський спеціалізований кар'єр" є добування піску, гравію, глин і коаліну; добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю; лісопильне та стругальне виробництво; виробництво вибухових речовин; вантажний автомобільний транспорт (а.с.12).

Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Бехівський спеціалізований кар'єр" подано до податкового органу податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік та за півріччя 2013 року (а.с.25-30).

Встановлено, що у зазначених податкових деклараціях, підприємством задекларовано витрати на ремонт та поліпшення основних засобів, а саме:

- за 2012 рік, сукупна балансова вартість основних засобів склала 27 901 182 грн., а 10 відсотковий ліміт витрат на ремонт склав - 2 790 118 грн.,

- за 2013 рік сукупна балансова вартість основних засобів склала 30 756 560 грн., а 10 відсотковий ліміт витрат на ремонт склав - 3 075 656 грн.

В акті перевірки не спростовано значення показників сукупної балансової вартості основних засобів на 2012 рік в сумі 27 901 182 грн. та на 2013 рік в сумі 30 756 560 грн.

Фактичні обсяги витрат на поліпшення основних засобів за звітний період згідно податкової звітності позивача склали: за 2012 рік - 6 433 766 грн.; за півріччя 2013 року - 2 099 703 грн.

За таких обставин, судом встановлено, що позивачем за півріччя 2013 року не допущено перевищення 10 відсоткового ремонтного ліміту, оскільки фактичні обсяги витрат на поліпшення основних засобів за цей період складають 2 099 703 грн. при встановленому ліміті витрат на ремонт основних засобів в розмірі 3 075 656 грн.

Щодо обсягів витрат на ремонт основних засобів у 2012 році, то суд зазначає наступне.

Склад витрат та порядок їх визнання обумовленні в статті 138 Податкового кодексу України. Згідно п.138.1 Податкового кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 статті 138:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 статті 138, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 Податкового кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 статті 138 та у статті 139 Податкового кодексу.

В свою чергу, у відповідності до підпункту 138.1.1 Податкового кодексу витрати операційної діяльності зокрема включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які прямо обумовлюють особливості формування витрат платника податку.

Собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III Податкового кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу Податкового кодексу.

Таким чином, Податковим кодексом України передбачено, що витрати операційної діяльності складаються з собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень бухгалтерського обліку з врахуванням положень Податкового кодексу щодо обмеження віднесення до складу податкових витрат певної частини витрат бухгалтерського обліку. До одного з таких обмежень якраз і належить обмеження податкових витрат, пов'язаних з ремонтом основних засобів розміром 10 відсотків балансової вартості основних засобів на початок звітного року.

Згідно довідки статистики позивач здійснює видобуток корисних копалин (гранітів) з подальшою переробкою на щебінь різних фракцій. У відповідності до вимог Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» від 30.11.1999р. №291, зареєстрованого в Мін'юсті України 21.12.1999р. за №892/4185 собівартість реалізованої готової продукції відображається позивачем на рахунку бухгалтерського обліку 901 «Собівартість реалізованої готової продукції», а собівартість реалізованих товарів на рахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів».

За 2012 рік собівартість реалізованої готової продукції згідно даних 901 рахунку бухгалтерського обліку склала 37 509 612 грн., що підтверджується даними регістру бухгалтерського обліку - обороти по рахунку 901. За 2012 рік собівартість реалізованих товарів згідно даних 902 рахунку бухгалтерського обліку склала 128 968,28 грн., що також підтверджується даними регістру бухгалтерського обліку - обороти по рахунку 902 (копія додається до позовної заяви).

Сукупна собівартість реалізованої готової продукції та реалізованих товарів по даним бухгалтерського обліку за 2012 рік склала 37 638 579,8грн., а в рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» декларації з податку на прибуток за 2012 рік позивачем задекларовано 26 758 977грн., що на 10 879 603грн. менше собівартості реалізованих товарів по даним бухгалтерського обліку.

Таким чином, позивачем у відповідності до вимог п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу віднесено до складу витрат по рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» декларації з податку на прибуток за 2012 рік витрати в межах 10 відсоткового ремонтного ліміту в розмірі 2 790 118грн., а суму перевищення витрат на ремонт основних засобів понад встановлений ліміт в розмірі 3 643 648грн. не включено до витрат податкової декларації з податку на прибуток.

Судом встановлено, що в акті перевірки відсутні жодні розрахунки показників фактичних витрат, встановлених по результатах перевірки за 2012 рік та за півріччя 2013 року, що ставить під сумнів достовірність відображених в ньому сум витрат, пов'язаних з ремонтом основних засобів за 2012 рік та за півріччя 2013 року.

Відповідно до п. 5.2 Наказу Державної податкової адміністрації від 22.12.2010, №984 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

-чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

-зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

-у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

-у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

-у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

В порушення наведених норм права, контролюючим органом в акті перевірки, не зазначено по яким господарським операціям, у яких періодах встановлено переліміт, не зазначено первинні документи на підставі яких податковий орган визначив податкове зобов"язання Приватному акціонерному товариству "Бехівський спеціалізований кар'єр" та на думку контролюючого органу свідчать про завищення позивачем від"ємного значення об"єкту оподаткування від усіх видів діяльності на 4 000 043,0 грн., в т.ч.: за 2012 рік на суму 500 025,0 грн., за півріччя 2013 року на 3 500 018, 0 грн.

Пояснення у посадових осіб підприємства з приводу виявлених порушень - не відбирались.

В судовому засіданні допитана в якості свідка начальник відділу проведення камеральних перевірок ОСОБА_1., яка проводила перевірку Приватного акціонерного товариства "Бехівський спеціалізований кар'єр".

Свідок ОСОБА_1. в судовому засіданні пояснила, що під час перевірки було встановлено завищення від"ємного значення об"єкту оподаткування від усіх видів діяльності, але зараз вона не може сказати чи це переліміт по заробітній платі чи по ремонту основних засобів чи ще по якихось інших господарських операціях. Додатково до акту перевірки не складались додатки із зазначенням первинних документів по виявленим порушенням так як не було часу це робити. По яким документам нарахована сума 4 000 043 грн. пояснити не може.

Суд зазначає, що податковим органом складено 7 додатків до акту перевірки, які носять лише інформайний характер і жоден з них не містить інформацію щодо виявленого порушення.

За таких обставин, судом встановлено, що висновки акту перевірки про виявлення факту завищення позивачем витрат з податку на прибуток внаслідок перевищення ліміту витрат, пов'язаних з ремонтом основних засобів, ґрунтуються лише на припущеннях перевіряючого без досліджень наявних відхилень між показником бухгалтерської собівартості реалізованих товарів та показником податкової собівартості придбаних (виготовлених) і реалізованих товарів.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача при формуванні сум витрат у спірному періоді відповідачем - суб'єктом владних повноважень суду не надано.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що позивачем були надані всі належні документи, які підтверджують віднесення до складу витрат витрати в межах 10 відсоткового ліміту на ремонт основних засобів за спірний період, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і задовольняє позов підприємства в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0001931501 від 24.10.2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 23 січня 2015 р.