Постанова № 42405751, 20.01.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2015 р. Справа№ 925/1665/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

за участю представників:

від позивача: Христюк П.В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Селекційний племзавод „Золотоніський"

на рішення господарського суду Черкаської області

від 20.11.2014 (суддя Дорошенко М.В.)

у справі №925/1665/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кеміагротрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Селекційний

племзавод „Золотоніський"

про стягнення 151064 грн. 18 коп.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Черкаської області були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Кеміагротрейд" (надалі - позивач, ТОВ „Кеміагротрейд") про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Селекційний племзавод „Золотоніський" (надалі - відповідач, ТОВ „Селекційний племзавод „Золотоніський") 151064,18 грн., з яких 140659,25 боргу за поставлений товар та 10404,93 грн. пені.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.11.2014 у справі №925/1665/14 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ „Селекційний племзавод „Золотоніський" на користь ТОВ „Кеміагротрейд" 140659,25 грн. боргу та 7205,90 грн. пені. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 20.11.2014 у справі №925/1665/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої прийняте з порушенням норм процесуального права. Так, скаржник зазначає, що в порушення ст. 77 ГПК України суд першої інстанції не відклав розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 вказаного кодексу, розглянув справу без участі представника відповідача, чим порушив процесуальні права останнього.

Відповідач у судове засідання 20.01.2015 року не з'явився, поважних причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

11.04.2012 між ТОВ „Кеміагротрейд", як постачальником, та ТОВ „Селекційний племзавод „Золотоніський", як покупцем, укладено договір поставки №11-04-12/1, відповідно до умов розділу 1 якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві на умовах відстрочення оплати на певний термін, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах цього договору прийняти та оплатити товар - насіння соняшника і кукурудзи, найменування, одиниці виміру, ціна, загальна кількість, часткове співвідношення якого визначаються у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Положеннями пунктів 5.9.2 та 5.9.3 договору №11-04-12/1 сторони передбачили, що перший авансовий платіж у розмірі 50% від загальної вартості товару, покупець зобов'язується здійснити до 20 липня 2012 року, другий платіж у розмірі 50% від загальної вартості товару покупець зобов'язується сплатити до 15 жовтня 2012 року.

У специфікації №1 від 11.04.2012 до договору №11-04-12/1 сторони погодили найменування, асортимент товару, його одиниці виміру, кількість, ціну, загальну вартість у сумі 1305659,25 грн., а також визначили, що повна оплата вартості товару здійснюється покупцем постачальнику до 15 жовтня 2012 року.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання договору №11-04-12/1 ТОВ „Кеміагротрейд" за видатковими накладними №РН-0000008 від 26.04.2012 та №РН-0000046 від 24.07.2012 поставило ТОВ „Селекційний племзавод „Золотоніський" товар на загальну суму 1305659,25 грн.

Місцевим господарським судом також встановлено, що ТОВ „Селекційний племзавод „Золотоніський" у період з 13.04.2012 по 10.12.2012 у рахунок оплати за поставлений товар перерахувало ТОВ „Кеміагротрейд" 1165000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками із особового рахунку позивача. Решту вартості поставленого позивачем за видатковими накладними №РН-0000008 від 26.04.2012 і №РН-0000046 від 24.07.2012 товару в сумі 140659,25 грн. відповідач не оплатив, чим порушив свої грошові зобов'язання за договором №11-04-12/1 на вказану суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Враховуючи ту обставину, що заборгованість відповідача у розмірі 140659,25 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів погашення заборгованості відповідачем у повному обсязі суду надано не було, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлений та неоплачений товар у розмірі 140659,25 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 8.4 договору №11-04-12/1 передбачено, що у випадку порушення термінів оплати, обумовлених в даному договорі, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

За прострочення оплати поставленого товару позивач нарахував відповідачеві до сплати 10404,93 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період прострочення з 11.12.2012 по 08.06.2013 року.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи ту обставину, що відповідач не виконав належним чином грошове зобов'язання за договором №11-04-12/1 щодо оплати поставленого йому позивачем товару і тим самим порушив право позивача на своєчасне одержання ним плати у сумі 140659,25 грн. за поставлений товар, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право вимагати стягнення з відповідача передбаченої п. 8.4 договору №11-04-12/1 пені.

При цьому, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що за приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України позивач має право на нарахування відповідачу пені лише за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з у рахуванням вказаних у розрахунку позивача періоду нарахування пені, сум заборгованості, на які нараховувалась пеня, облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, та вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України позовні вимоги ТОВ „Кеміагротрейд" про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у сумі 7205,90 грн., згідно розрахунку місцевого господарського суду, який колегія суддів вважає обґрунтованим.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги ТОВ „Кеміагротрейд" та стягнуто з відповідача 140659,25 грн. боргу та 7205,90 грн. пені.

Колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції порушив норми ст. 77 ГПК України та не відклав розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 вказаного кодексу, чим порушив процесуальні права відповідача, розглянувши справу без участі його представника.

Так, відповідно до п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Таким чином, місцевий господарський суд не порушив норм процесуального права здійснивши розгляд справи без участі представника відповідача, оскільки неявка останнього не перешкоджала вирішенню спору, а відповідач, який був належним чином повідомлений про місце та час судового засідання, не скористався своїм правом та не забезпечив участь у судовому засіданні свого представника. Крім того, відповідачем не було заявлено мотивованих клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю з об'єктивних причин взяти участь у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Селекційний племзавод „Золотоніський" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Черкаської області від 20.11.2014 у справі №925/1665/14 має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані із розглядом апеляційної скарги, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Селекційний племзавод „Золотоніський" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 20.11.2014 у справі №925/1665/14 залишити без змін.

Матеріали справи №925/1665/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя М.М. Новіков

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк