Рішення № 42405718, 16.01.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2015 р.Справа № 5023/4272/12

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Жигалкін І.П.

судді: Светлічний Ю.В. , Шатерніков М.І.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне Управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" м. Донецьк до Приватного акціонерного товариства "KGS & Co", с. Малинівка про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Єременка В.Б. (дов. №09-32/1329 від 19.11.2013 р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Головного Управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» звернулось до господарського суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «KGS&Co», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-1551/07 від 24.04.2007р. в сумі - 20 773 783, 95 доларів США, яка складається з: - заборгованості за кредитом - 17 694 082,67 доларів США; - заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом - 1 317 629,01 доларів США, - пені в порядку п.5.3. договору, а саме: за несвоєчасну сплату суми кредиту - 1 747 868,65 доларів США, за несвоєчасну сплати суми відсотків за користування кредитом - 14 203,62 доларів США. А також просить суд витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладення між сторонами кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-1551/07 від 24.04.2007р., відповідно до якого позивачем було надано відповідачу фінансовий кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 18 000 000,00 доларів США з остаточним терміном повернення не пізніше 30 березня 2012р., однак відповідачем в порушення п.1.2. кредитного договору невиконані зобов'язання щодо повернення кредиту, окрім того, ним систематично порушувалися умови кредитного договору щодо сплати процентів, нарахованих за користування кредитом, вказані обставини стали причиною звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду від 24.09.2012 року порушено провадження у справі №5023/4272/12, розгляд справи призначено на 10.10.2012 року о 11:30

Ухвалою господарського суду від 10.10.2012 року задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на 24.10.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 24.10.2012 року, з метою надання сторонами доказів в підтвердження заявлених вимог та заперечень, розгляд справи відкладено на 07.11.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2012 року, в процесі розгляду справи підтримує заявлені позовні вимоги, через канцелярію господарського суду (вх.№17438 від 24.10.2012 р.) надав пояснення по справі, в яких посилається на постанову Пленуму Верховного суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" відповідно якої роз'яснено, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦК України, ч. 3 ст. 533 ЦК України). На підставі викладеного, позивач наголошував, що стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, укладеним між сторонами по даній справі, не суперечить діючому законодавству України.

Крім того, за вх.№18158 від 07.11.2012 року представник позивача надав заперечення стосовно відзиву відповідача, у якому не вірно викладені обставини щодо відмови позивача від виконання умов договору з дати отримання відповідачем вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується фактом направлення на адресу відповідача вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором та додатками до нього, та є умовою, яку банк мав виконати відповідно п. 3.3.4. Також, представник позивача надав суду копію акту звірки розрахунків за кредитним договором станом на 21.09.2012 року, підписаного в.о. директора Філії "ГУ ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" та докази направлення вищевказаного акту на адресу відповідача для звірки та підписання.

Вимог ухвали господарського суду про витребування необхідних доказів по справі, зокрема обґрунтованого розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором позивач в повному обсязі станом на 07.11.2012 року не виконав.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.11.2012 року заперечує проти заявлених позовних вимог, через канцелярію господарського суду за вх. № 17436 від 24.10.2012р. надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково, оскільки, на думку відповідача, розмір заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом не співпадає з даними бухгалтерського обліку підприємства відповідача. Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що 16.05.2012 року ним була отримана вимога від позивача, згідно з якою позивач з посиланням на п.1.2, 3.2.2 та 3.2.6 кредитного договору вимагав сплату заборгованості в розмірі 18234332, 31 доларів США, в зв'язку з чим, відповідач вважає, що позивач фактично відмовився від подальшого виконання умов кредитного договору, що потягло за собою припинення зобов'язання. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у позивача відсутні правові підстави для нарахування процентів за користування кредитними коштами та пені після припинення дії договору.

Ухвалою господарського суду від 07.11.2012 року задоволено заяву відповідача про продовження строку розгляду спору по справі № 5023/4272/12 на 15 днів, розгляд справи продовжено до 09.12.2012 року. Розгляд справи відкладено до 27.11.2012 року, з метою надання позивачем обґрунтованих розрахунків ціни позову.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.10.2012р. заперечував проти заявлених позовних вимог, через канцелярію господарського суду за вх. № 17436 від 24.10.2012р. надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково, оскільки, на думку відповідача, розмір заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом не співпадає з даними бухгалтерського обліку підприємства відповідача. Крім того, відповідач у відзиві на позовну вказує на те, що 16.05.2012р. ним була отримана вимога від позивача, згідно з якою позивач з посиланням на п.1.2., 3.2.2. та 3.2.6. кредитного договору вимагав сплату заборгованості в розмірі 18 234 332, 31 доларів США, в зв'язку з чим, відповідач вважає, що позивач фактично відмовився від подальшого виконання умов кредитного договору, що потягло за собою припинення зобов'язання. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у позивача відсутні правові для нарахування процентів за користування кредитними коштами та пені після припинення дії договору.

Представник позивача в процесі розгляду справи через канцелярію господарського суду вх.№19773 від 27.11.2012р. надав заяву про зменшення позовних вимог, в яких просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-1551/07 від 24.04.2007р. у сумі 19 011 711,67 дол. США та 13 700 893,83 грн. пені, що складається з: - заборгованості за кредитом - 17 694 082, 67 дол. США; - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 1 317 629,00 дол. США; - пені по кредиту - 13 590 545,12 грн., - пені по нарахованим та не сплаченим відсоткам - 110 348,71 грн.

В судовому засіданні 27.11.2012 року представник позивача підтримував заяву про зменшення позовних вимог, за вх.№19878, надав пояснення щодо зменшених позовних вимог, в яких зазначив, що заборгованість за кредитом та нарахованим та не сплаченим відсоткам не змінилась, в той же час, пояснив, що нарахована до стягнення пеня позивачем була перерахована в гривневий еквівалент, в зв'язку з чим, зменшення ціни позову відбулося на суму 383349,87 грн.

Ухвалою господарського суду від 27.11.2012р. прийнято заяву про зменшення позовних вимог у справі №5023/4272/12 до розгляду та призначено по справі судово-економічну експертизу. Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

04 грудня 2012р. за вихідним номером 003858 господарським судом Харківської області направлено на адресу Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса господарську справу № 5023/4272/12 разом з ухвалою суду від 27 листопада 2012р. для проведення судово-економічної експертизи.

28 січня 2013р. на адресу господарського суду Харківської області від Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, що необхідні для проведення експертизи № 12250.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2013р. поновлено провадження у справі №5023/4272/12 з метою вирішення клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, що необхідні для дачі висновку, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 03 квітня 2013р.

Ухвалою господарського суду від 03.04.2013р. задоволено клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, що необхідні для дачі висновку №12250, провадження у справі 5023/4272/12 зупинено до вирішення питань, поставлених господарським судом судовому експерту.

13 червня 2013р. на адресу господарського суду, надійшов висновок №12250 від 31.05.2013р. за господарською справою №5023/4272/12 від ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса (вх.№1642) та в зв'язку із тим, що обставини, які слугували підставою для зупинення провадження у справі №5023/4272/12 усунуті. Ухвалою господарського суду від 17.06.2013р. поновлено провадження по вищевказаній справі, розгляд справи призначено на 20.06.2013р.

В судовому засіданні 20.06.2013р. головуючим суддею повідомлено представників сторін, що розпорядженням голови господарського суду Харківської області Калантай М.В. від 20.06.2013р., з врахуванням рішення зборів суддів від 06.01.2011р. та беручи до уваги складність справи, для розгляду справи № 5023/4272/12 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Попович І.М., судді Жигалкін І.П., Лавренюк Т.А.

Ухвалою господарського суду від 20.06.2013р. розгляд справи відкладено до 08.07.2013р., з метою надання сторонами письмових пояснень з урахуванням висновку судової економічної експертизи №12250 від 31.05.2013р. по кожному питанню окремо та необхідністю судової колегії ознайомитися з матеріалами справи.

Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2013р. підтримує заяву про зменшення позовних вимог, через канцелярію господарського суду 08.07.2013р. (вх.№24438) надав пояснення з урахуванням висновку судової економічної експертизи. В своїх поясненнях, зазначає, що будь-яких інших додаткових вимог про застосування вказаного факту про підвищення відсоткової ставки кредитним договором не передбачено, зокрема, наголошував на тому, що про факт підвищення відсоткової ставки з 10,5% до 12% річних у доларах США, яке відбулося у зв'язку з порушенням відповідачем п. 1.2 кредитного договору, сторони були обізнані в силу п.п. 2.5., 5.6. договору.

Стосовно нарахованої до стягнення пені, позивач вказував, що остання нараховувалась станом на валютне котирування доларів США станом на 12.09.2012р.

В ухвалі суду від 08.07.2013р. судом було встановлено, що заявником (позивачем) після зменшення відповідних позовних вимог, пеню за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за користування кредитом, перераховано до стягнення в гривневому еквіваленті, проте, відповідний розрахунок здійснено останнім в іноземній валюті, що в свою чергу, не дає суду належним чином перевірити правильність відповідних розрахунків та в зв'язку з чим, позивачу було запропоновано здійснити нарахування пені відповідно до норм діючого законодавства України.

Представник відповідача в судове засідання 08.07.2013р. не з'явився, через канцелярію господарського суду за вх. № 24407 від 08.07.2013р. надав клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду від 08.07.2013р. було відкладено розгляд справи.

Представник позивача в судовому засіданні 18.07.2013 року за вх.№26184 від 18.07.2013 року надав заяву про збільшення позовних вимог щодо нарахованої до стягнення пені по кредиту та пені по нарахованим та несплаченим відсоткам, яке відбулося, як зазначає позивач, в зв'язку з перерахунком заявленої до стягнення пені в гривневому еквіваленті та проведення відповідних розрахунків станом на валютне котирування дол. США станом на 21.09.2012 року.

Крім того, як вбачається з відповідної заяви, позивач також заявив до стягнення з відповідача заборгованість за комісією по кредитному договору за період з липня по 26.09.2012 року, яка складає 6 057,37 грн. Таким чином, загальна заборгованість за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-1551/07 від 24.02.2007 року за розрахунком позивача складається з: - заборгованості за кредитом - 17 694 082,67 дол. США, - заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 1 317 629,0 дол. США, - пені по кредиту в сумі 13 612 271, 25 грн., - пені по нарахованим та не сплаченим відсоткам - 437 813,35 грн.; - комісії по кредитному договору - 6 057,37 грн.

Ухвалою господарського суду від 18.07.2013 року колегією суддів прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог (вх.№26184 від 18.07.2013 року) до розгляду, задоволено заяву представника відповідача про продовження строку розгляду спору по справі №5023/4272/12 та задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату. Розгляд справи відкладено до 27.08.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує збільшені позовні вимоги, через канцелярію господарського суду 27.08.2013 р. надав документи для долучення до матеріалів справи, зокрема надав: - розрахунки по заявленій до стягнення заборгованості зі сплати збільшеної суми пені по кредиту та відсоткам; - довідку щодо курсу коливання долару США за кожен день відповідно до нарахованої до стягнення пені за 2011 - 2012 року.

Представником позивача не виконано вимог суду та не надано правового обґрунтування й пояснень на заперечення відповідача щодо збільшених сум стосовно пені розрахованих у таблицях.

Ухвалою господарського суду від 27.08.2013р. у справі №5023/4272/12 призначено по справі судово-економічну експертизу. Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

03 вересня 2013р. за вихідним номером 002745 господарським судом Харківської області направлено на адресу Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса господарську справу № 5023/4272/12 разом з ухвалою суду від 27 серпня 2013р., для проведення судово-економічної експертизи.

08 жовтня 2013р. на адресу господарського суду Харківської області від Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, що необхідні для проведення експертизи № 8470, разом з матеріалами справи №922/4272/12.

Відповідно розпорядження заступника голови господарського суду Харківської області від 09.10.2013 року, в зв'язку з відпусткою судді Лавренюк Т.А., змінено склад судової колегії та призначено її складі: головуючий суддя Попович І.М., судді Жигалкін І.П., Френдій Н.А.

Враховуючи необхідність розгляду клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, колегія суддів поновила провадження у справі №5023/4272/12 з метою розгляду зазначеного клопотання експерта "11" жовтня 2013 р. о 11:00. год. та повідомила учасників судового процесу про час та місце проведення відповідного судового засідання, а також зобов'язала надати в судове засідання остаточні вихідні данні, якими слід керуватися судовому експерту при проведенні дослідження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.10.2013р., прийнятою колегією суддів у складі головуючого судді Попович І.М., суддів Жигалкіна І.П., Френдій Н.А., провадження у справі № 5023/4272/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Головне Управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» до Приватного акціонерного товариства «KGS & Co» про стягнення коштів було зупинено, матеріали справи направлені до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса для подальшого проведення призначеної по справі судово-економічної експертизи № 8470.

09.12.2013р. до канцелярії господарського суду надійшло клопотання експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса про погодження виконання експертизи в термін більше трьох місяців, у зв'язку з особливою складністю дослідження та великою кількістю об'єктів дослідження.

Ухвалою суду від 11 грудня 2013р. було задоволено клопотання експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса (вх.№ 42752 від 09.12.2013р.) та продовжено строк проведення судової економічної експертизи № 8470, призначеної по справі № 5023/4272/12, у термін понад три місяці.

На підставі розпорядження від 02 червня 2014р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Попович І.М., де автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Жигалкіну І.П.

Матеріали справи № 922/4272/12 були повернуті з експертної установи - Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса разом з листом від 23.06.2014 р. за № 8470 та експертним висновком від 20.06.2014р.

Розпорядженням від 01 липня 2014р. змінено склад колегії суддів та призначено для розгляду справи №5023/4272/12 колегію суддів у складі: головуючий суддя Жигалкін І.П., судді Присяжнюк О.О., Шатерніков М.І.

Ухвалою суду від 01 липня 2014р. провадження у справі № 922/4272/12 було поновлено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10 липня 2014р. на підставі того, що до суду були повернуті матеріали справи № 922/4272/12 з експертної установи.

Ухвалою суду від 10 липня 2014р. враховуючи неявку представника Відповідача, клопотання про відкладення, не надання витребуваних судом документів, які потрібні для повного та всебічного розгляду справи, приймаючи до уваги принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, суд дійшов висновку, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, в зв`язку з чим розгляд справи був відкладений на 22 липня 2014р.

22 липня 2014р. через канцелярію господарського суду Харківської області від представника позивача надійшло пояснення від 17 липня 2014р. стосовно висновку судової економічної експертизи за № 8470 та експертного висновку від 20 червня 2014р. В якому позивач погоджується з експертом в сумі нарахованої пені за несвоєчасне погашення кредиту за період 01.11.2011р. по 20.09.2011р. в сумі 13 619 056,80 грн. Надає обґрунтування стосовно правомірності та законності застосування підвищення відсоткової ставки з 10,5% до 12% річних у доларах США на підставі Договору про внесення змін до кредитного договору від 11.10.2010р. п 2.5 за порушення позичальником п.1.2 Кредитного договору, а саме порушення дати остаточного повернення всіх отриманих кредитних коштів 30.03.2012р. саме 02.04.2012р. А також погоджується з експертом в сумі нарахованої пені за несвоєчасне погашення відсотків за період 30.01.2012 року по 20.09.2012р. з врахуванням обґрунтованого підвищення відсоткової ставки до 12% саме з 02.04.2012р. в сумі 416 345,55 грн.

Господарським судом Харківської області прийнято до розгляду пояснення позивача від 17 липня 2014р. стосовно висновку судової економічної експертизи за № 8470 та експертного висновку від 20 червня 2014р. Враховуючи неявку представника Відповідача та необхідності ознайомлення з додатково поданими доказами, розгляд справи відкладався до 07 серпня 2014р.

Ухвалою суду від 07 серпня 2014 року розгляд справи було відкладено, на "01" вересня 2014 р. о 11:00, на підставі не надання витребуваних судом документів, які потрібні для повного та всебічного розгляду справи та дослідженням додаткових доказів.

Розпорядженням від 01 вересня 2014 року змінено склад колегії суддів, у зв'язку з відпусткою судді Присяжнюка О.О. та призначено для розгляду справи №5023/4272/12 колегію суддів у складі: головуючий суддя Жигалкін І.П., судді Светлічний Ю.В., Шатерніков М.І.

Так, 01 вересня 2014 року, у судовому засіданні представником позивачем надано до суду заперечення на відзив, яке суд долучає до матеріалів справи. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання, де просить суд: - продовжити строк розгляду справи на 15 днів, - про відкладення розгляду справи для надання додаткових документів.

Ухвалою суду від 01.09.2014 р. суд вирішив розглянути клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів у наступному судовому засіданні, задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відклав розгляд справи на "11" вересня 2014 р. о 10:30.

Розпорядженням голови суду від 11 вересня 2014 року змінено склад колегії суддів, у зв'язку з відпусткою судді Шатернікова М.І. та призначено для розгляду справи №5023/4272/12 колегію суддів у складі: головуючий суддя Жигалкін І.П., судді Светлічний Ю.В., Денисюк Т.С.

Ухвалою суду 11.09.2014 розгляд справи було відкладено на "09" жовтня 2014 р. о 10:00, оскільки було змінено склад суду, клопотання відповідача про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів суд вирішив розглянути у наступному судовому засіданні.

Розпорядженням заступника голови суду від 09 жовтня 2014 року змінено склад колегії суддів та призначено для розгляду справи №5023/4272/12 колегію суддів у складі: головуючий суддя Жигалкін І.П., судді Светлічний Ю.В., Буракова А.М.

Ухвалою суду від 09.10.2014р. було відкладено розгляд справи на "06" листопада 2014 р. о 10:15, у зв'язку з невиконанням вимог суду, зміни складу колегії.

У судовому засіданні від 06 листопада 2014 року від сторін заяв та клопотань не надійшло, витребуваних судом документів, які потрібні для повного та всебічного розгляду справи не надійшло, у зв'язку з чим суд відклав розгляд справи на "20" листопада 2014 р. о 10:00.

Розпорядженням від 20 листопада 2014 року змінено склад колегії суддів та призначено для розгляду справи №5023/4272/12 колегію суддів у складі: головуючий суддя Жигалкін І.П., судді Светлічний Ю.В., Шатерніков М.І.

20 листопада 2014 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі, а представник відповідача позовні вимоги визнав частково, а в частині стягнення пені заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Так ухвалою суду від 20.11.2014 р. розгляд справи було відкладено на "03" грудня 2014 р. о 10:00 та зобов'язано відповідача надати: правове та документальне заперечення (відзив) з зазначенням, стосовно якої части визнає позовні вимоги й стосовно чого заперечує, акт взаєморозрахунків.

У судове засідання, яке відбулося 03 грудня 2014 року представник відповідача не з'явився, у наданому клопотанні просив суд відкласти розгляд справу у зв'язку з неможливістю направлення до суду уповноваженого представника. Вимоги ухвали суду виконано не було. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував у повному обсязі.

Суд клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задовольнив та розгляд справи відклав на "16" січня 2015 р. о 10:00.

Від Позивача заяв та клопотань не надійшло. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі та проси суд задовольнити їх.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у наданому клопотанні просить суд відкласти розгляд справу та продовжити строк розгляду справи, вимоги ухвали суду не виконав, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд дослідивши клопотання ваідповідача дійшов до висновку щодо відмови у його задоволенні, оскільки останнім не надано жодного доказу, які б обґрунтовували дане клопотання.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, стосовно повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

24 квітня 2007 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області» та Закрите акціонерне товариство «KGS & Co», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «KGS & Co», уклали кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії за № 15-93/19-1551/07.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає Позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 18 000 000,00 (Вісімнадцять мільйонів, 00) доларів США (ліміт кредитної лінії) з можливістю кредитування в доларах США, євро, гривні на умовах, передбачених Кредитним договором.

Згідно п. п. 2.2. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачується Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі: - 15% (п'ятнадцять) відсотків річних за кредитом, наданим в гривні; - 10,5% (десять цілих, п'ять десятих) відсотків річних за кредитом, наданим в доларах США та євро.

Відповідно п. 2.4. Кредитного договору за управління фінансовим кредитом Позичальник щомісячно сплачує Банку комісійну винагороду в сумі 2000,00 (Дві тисячі, 00) гривень.

Згідно п. 1.2. Кредитного договору дата остаточного повернення усіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту є 30 березня 2012року, або протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплату процентів у випадках, передбачених п. 3.3.4 Кредитного договору.

У відповідності до п. 2.5. Кредитного договору, з урахуванням договору про внесення змін до кредитного договору від 31.03.2010р. у випадках порушення Позичальником встановленого п.п. 1.1.,1.2. Кредитного договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі: - 17% (сімнадцять) відсотків річних за кредитом, наданим в гривні; - 12% (дванадцять) відсотків річних за кредитом, наданим в доларах США та євро.

У відповідності до п. 4.1. Кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або комісій та/або відсотків за неправомірне користування кредитом та/або комісійної винагороди за управління кредитом Позичальник сплачує Банку за кожен день прострочення пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи №12250 від 31.05.2013р. експертом було підтверджено факт надання Приватному акціонерному товариству «KGS&Co» кредиту у доларах США шляхом перерахування на поточний рахунок ПАТ «KGS&Co №26005301766489/840, згідно кредитного договору на суму 19 009 932,67 дол. США. А також факту погашення заборгованості Відповідачем на суму 1 315 850,00 дол. США та підтвердив правильність даних стосовно простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 17 694 082,67 дол. США.

Стосовно розрахунку заборгованості по нарахованим відсоткам суд зазначає наступне.

Виходячи з даних наданих Банком та зазначених експертом у висновку судової економічної експертизи №12250 від 31.05.2013р., підвищення відсоткової ставки з 10,5% до 12% річних у доларах США на підставі Договору про внесення змін до кредитного договору від 11.10.2010р. у випадку порушення позичальником п.1.1, 1.2 Кредитного договору, а саме порушення дати остаточного повернення всіх отриманих кредитних коштів 30.03.2012р. Відповідно до п.2.3 Кредитного договору При остаточному поверненні кредиту проценти нараховуються банком та сплачуються Позичальником в день остаточного повернення кредиту 30.03.2012р.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 481 від 27 грудня 2007р. про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України:

Розділ III. Бухгалтерський облік простроченої та безнадійної заборгованості за кредитними операціями

Глава 1. Бухгалтерський облік простроченої та безнадійної заборгованості за наданими кредитами. 1.1. Банк відображає в бухгалтерському обліку суму заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником (боржником) у визначений договором строк, наступного робочого дня такою проводкою: Дебет -Рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами; Кредит -Рахунки для обліку наданих кредитів.

Дата остаточного повернення кредитних коштів відповідно до п.1.2. кредитного договору є 30.03.2012р., а саме п'ятниця. Тож відповідно до зазначеної Постанови НБУ №481 від 27.12.2007р., працівник банку мав право винести кредит на прострочення лише наступного робочого дня, тобто 31.03.2012р. Однак вказану дію він не мав можливість виконати, оскільки 31.03.2012р. була субота, не робочий день. Наступний робочий день після 30.03.2012р. є понеділок 02.04.2012р.

Виходячи з вищевикладеного, правомірною та законною є позиція щодо застосування підвищення відсоткової ставки з 10,5% до 12% річних у доларах США на підставі Договору про внесення змін до кредитного договору від 11.10.2010р. п 2.5 за порушення позичальником п.1.2 Кредитного договору, а саме порушення дати остаточного повернення всіх отриманих кредитних коштів 30.03.2012р. саме 02.04.2012р. На підставі чого, прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам складає розмірі 1 317 629,00 дол. США.

Стосовно тверджень Відповідача, щодо дати нарахування простроченої заборгованості по нарахованим відсоткам виходячи з позиці щодо необхідності інформування Позичальника про підвищення відсоткової ставки Суд зазначає, що відповідно до п. 2.5 кредитного договору від 11.10.2010р. за порушення позичальником п. 1.2 Кредитного договору, а саме порушення дати остаточного повернення всіх отриманих кредитних коштів 30.03.2012р. позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 12% річних на кредит наданого у Доларах США. Крім того, відповідно до п.5.6 Кредитного договору, всі зміни та доповнення до кредитного договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі та є невід'ємними частинами кредитного договору. Тож всі зміни які вносились до кредитного договору були відомі та узгоджені обома сторонами договору, про свідчать їх реквізити.

Виходячи з вищевикладеного, сторони були обізнані про факт підвищення відсоткової ставки з 10,5% до 12% річних у доларах США у випадку порушення п.1.2 кредитного договору. Будь-яких додаткових вимог, повідомлень про застосування вказаного факту чи для застосування даного факту кредитним договором не передбачено.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи №8470 від 20.06.2014р. та пояснень до нього позивача та не спростування відповідачем, судом встановлено що пеня за несвоєчасне погашення кредиту складає 13 619 056,8 грн. Сума пені за несвоєчасне погашення відсотків з врахуванням обґрунтованого підвищення відсоткової ставки до 12% саме з 02.04.2012р. на підставі вищевикладеного складає 416 345,55 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статями 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

За порушення грошового зобов'язання відповідно до статті 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, враховуючи, що позивачем надано докази заборгованості відповідача, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення 19 011 711,67 доларів США, 14 041 459,72 грн. у тому числі: заборгованість за кредитом у сумі 17 694 082,67 доларів США; заборгованість за нарахованими та не сплаченими відсотками у сумі 1 317 629,00 доларів США; пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 13 619 056,80 грн.; пеня по нарахованих та не сплачених відсотках у сумі 416 345,55 грн.; комісії та пені по кредитному договору у сумі 6 057,37 грн. заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-1551/07 від 24.04.2007р. підлягають задоволенню.

В частині стягнення пені по нарахованим та несплаченим відсоткам, які були завищені позивачем в сумі 21 467,80 грн., суд відмовляє у задоволенні, як не обґрунтоване завищення пені, що підтверджується висновком судової економічної експертизи № 8470 від 20.06.2014р.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 173, 174, 179, 180, 193 ГК України та ст.ст. 6, 14, 509, 510, 525 - 527, 530, 546, 548 - 552, 598, 599, 610, 611, 626 - 647, 649, 651 - 654, 1054 ЦК України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «KGS&Co (63525, Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Олімпійська, б. 5 код ЄДРПОУ 32500503) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) заборгованості за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-1551/07 від 24.04.2007р. у сумі 19 011 711,67 доларів США, 14 041 459,72 грн. у тому числі: заборгованість за кредитом у сумі 17 694 082,67 доларів США; заборгованість за нарахованими та не сплаченими відсотками у сумі 1 317 629,00 доларів США; пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 13 619 056,80 грн.; пеня по нарахованих та не сплачених відсотках у сумі 416 345,55 грн.; комісії та пені по кредитному договору у сумі 6 057,37 грн., а також суму судового збору у розмірі 62 340,60 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 19.01.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя І.П. Жигалкін Ю.В. Светлічний М.І. Шатерніков