Рішення № 42405594, 20.01.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 р. Справа № 909/1322/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., при секретарі судового засідання Феденько Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс"

вул. Павлівська, 9 В, м. Київ, 01054

до відповідача: Івано-Франківського обласного територіального відділення

Антимонопольного комітету України

вул. Незалежності, 6, м. Івано-Франківськ, 76018

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення по справі № 19/ІІ-2014 від 15.09.2014 р.

За участю представників сторін:

від відповідача: Перекліта І. В. - головний експерт-юрисконсульт першого відділу досліджень і розслідувань, (довіреність № 01.1-26/186 від 24.02.2014 р.); Мажак А. В. - заступник начальника другого відділу досліджень і розслідувань, (довіреність № 01.1-26/250 від 12.03.2014 р.);

від позивача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення по справі № 19/ІІ-2014 від 15.09.2014 р.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2014 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.12.2014 р.

В судовому засіданні 11.12.2014 р. судом оголошувалась перерва до 23.12.2014 р., про що представників сторін повідомлено під розписку.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.12.2014 р. відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 20.01.2015 р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте направив суду клопотання (вх. № 436/15 від 15.01.2015 р.; № 586/15 від 19.01.2015 р.) в якому просив справу розглядати за наявними матеріалами у справі без участі представника позивача. Позивач вважає, що рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення по справі № 19/ІІ-2014 від 15.09.2014 р. прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи та не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" наявні достатні підстави для визнання його недійсним.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 19791/14 від 11.12.2014 р.), просили суд у позові відмовити. В обґрунтування заперечень зазначили, що адміністративна колегія Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України діяла у межах наданих повноважень щодо витребування у позивача відповідної інформації, а позивач в свою чергу зобов'язаний був надати таку інформацію у встановлені строки. Рішення № 31 від 15.09.2014 р. "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" прийнято у межах, визначених законом повноважень.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представників відповідачів, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд встановив наступне.

15.09.2014 р. адміністративною колегією Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення) прийнято рішення № 31 "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" по справі № 19/ІІ-2014, яким визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" (ідентифікаційний код 33694992), які полягають у неподанні інформації на вимогу Відділення у встановлений головою Відділення строк, порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; за вчинене порушення Товариству накладено штраф у розмірі 6000,00 грн. А також визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" (ідентифікаційний код 33694992), які полягають у поданні інформації на вимогу Відділення у встановлений головою Відділення строк в неповному обсязі, порушенням, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; за вчинене порушення Товариству накладено штраф у розмірі 6000,00 грн. (далі - Рішення).

Закон України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальним законом та визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі: 1) розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; 2) приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; 3) перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; 4) при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку; тощо.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Судом встановлено, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення по справі № 19/ІІ-2014 від 15.09.2014 р. в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України.

Згідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Розглядаючи позов про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, суд зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення органу Антимонопольного комітету України недійсним.

Відповідно до пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є: неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки та подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

У пункті 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань. Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

Водночас, як зазначено у п. п. 13.1 п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" у вирішенні спорів з відповідних справ судам необхідно враховувати наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини 1 статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Аналогічні за змістом приписи містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 р. N 32-р.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча вони й не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення органом Антимонопольного комітету України відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом.

Наявність таких підстав входить до предмета доказування у справах зі спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів названого Комітету. Відтак господарські суди у розгляді відповідних справ мають з'ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи № 19/ІІ-2014 Відділенням проводився збір інформації в межах розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" (с. Паляниця, Яремчанської міської ради) від 15.01.2014 р. вх. № 15/01-Юр3 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

За результатами розгляду вищезазначеного звернення розпорядження адміністративної колегії територіального відділення від 08.04.2014 р. № 7 було розпочато розгляд справи проти Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" № 7/ІІ-2014, в діях Товариства виявлено ознаки порушень, передбачених статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді неправомірного використання схожих з торговельними марками (знаками для товарів і послуг), знаків, без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх у господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання та статтею 15-1 цього ж Закону, у вигляді поширення неправдивої інформації, що може ввести в оману невизначене коло осіб.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України є обов'язковими для виконання у визначений строк.

За змістом частини 1 статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб'єкти господарювання зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання територіальним відділенням Антимонопольного комітету України завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Вимога про надання інформації від 24.04.2014 р. вих. № 04-07/112 направлена позивачу рекомендованим листом № 7601830768245 за адресою: 01054, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 9В на підставі статей 17, 22 та 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" відповідно до Положення про територіальне відділення.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення вимогу отримано позивачем 29.04.2014 р., що підтверджується листом УДППЗ "Укрпошта" від 01.09.2014 р. № 31/3252.

Матеріалами справи № 19/ІІ-2014 доведено, що враховуючи встановлений 15-денний строк у вимозі Товариство з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" повинно було надіслати відповідь до Відділення не пізніше 14.05.2014 р. Відповідь на вимогу було надіслано Товариством листом від 28.05.2014 р. № 451.

Ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" інформації на вимогу у встановлені строки перешкоджало територіальному відділенню у розгляді заяви та зборі доказів у справі № 7/ІІ-2014, за виявленими в діях Товариства ознаками порушення у вигляді недобросовісної конкуренції.

Відповідно ч. 3 ст. 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі неотримання документів Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням відповідна особа надає належні докази на підтвердження факту направлення таких документів поштою, що не було надано Товариством.

Зі змісту відповіді Товариства на вимогу (лист від 23.05.2014 р. № 448) отриманої територіальним відділенням встановлено, що надана інформація позивачем на поставлені питання є неповною, а саме: не надано повну відповідь на питання 2 вимоги (документальне підтвердження щодо права використання назви готелю "Київська Русь - Буковель" та фірмового логотипу мережі готелів "Київська Русь"), зокрема, додатків № 1 та № 2, що стосуються предмету авторського договору від 01.12.2014 р. про передачу невиключних прав на використання творів укладеного з гр. Поліщуком Тарасом Вікторовичем; не надано відповідь на питання 3 вимоги, оскільки Товариство вважає, що "наразі відсутні будь-які підстави для надання Івано-Франківському обласному територіальному відділенню в межах розгляду справи № 7/ІІ-2014 інформації щодо власної рекламної діяльності"; не надано відповідь на питання 4 вимоги, зазначивши що "рекламна продукція готелю "Київська Русь Буковель" розповсюджується з січня 2014 року" та не вказавши кількості тиражу виготовлених візиток і брошур, які є предметом розгляду справи № 7/ІІ-2014; а також не надано відповідь на питання 5 вимоги, стверджуючи про відсутність підстав у територіального відділення для надання інформації.

Відповідно до п. 13.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв'язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб'єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України з огляду на вимоги статті 33 ГПК України має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і про отримання його від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. N 270

Законодавством України не передбачено спеціальної форми, а так само і порядку надсилання відповіді на запит про надання інформації. Отже, така інформація може надаватися в будь-якій не забороненій законом формі та спосіб, з огляду, водночас, на те, що заперечення органом Антимонопольного комітету України подання суб'єктом господарювання інформації потребує подання останнім належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно належного виконання обов'язку з надання витребуваної інформації.

Доказів на підтвердження того, що позивач надав інформацію у встановлені строки та в необхідних обсягах, яка вимагалась Відділенням у вимозі, матеріали справи № 19/ІІ-2014 не містять.

Адміністративна колегія Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України діяла у межах наданих повноважень щодо витребування у позивача відповідної інформації, а позивач в свою чергу зобов'язаний був надати таку інформацію у встановлені строки.

Такої позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 11.12.2012 р. у справі № 5023/599/12.

Судом проаналізовані і інші доводи та зауваження позивача, наведені у якості обґрунтувань позовних вимог про визнання недійсним оскаржуваного рішення, проте суд прийшов до висновку, що жодне з них не спростовує обставин, встановлених відповідачем в оскаржуваному рішенні, за сукупності яких відповідач довів вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" порушень, передбачених пунктами 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації та подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки.

За викладених обставин, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку, що рішення № 31 від 15.09.2014 р. "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" прийнято у межах, визначених законом повноважень, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому відмовляє у задоволенні позову.

За правилами встановленими ст. 49 ГПК України, судовий збір слід залишити за позивачем.

На підставі вищевикладеного у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції" та керуючись ст. ст. 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення по справі № 19/ІІ-2014 від 15.09.2014 р. відмовити.

Судовий збір залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.01.2015 р.

Суддя М. А. Шіляк

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Каркузаєва Н. Ш. 23.01.2015 р.