Ухвала суду № 42405074, 20.01.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"20" січня 2015 р. Справа № 8/26/2011

вх. № 5048/14л

Суддя господарського суду: Аріт К.В.

при секретарі судового засідання: Михайлюк В.Ю.

за участю представників:

стягувача - Колеснікова Ю.О. (довіреність №12/12 від 12 грудня 2014 року)

боржника - не з'явився

ДВС - Єни В.В. (довіреність №3-14/4.1/1366 від 29 грудня 2014 року)

розглянувши матеріали скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" (стягувача) на дії ДВСУ по справі за позовом :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед", м.Київ

до Державного підприємства "Первомайськвугілля", м.Гірське Луганської області

про стягнення 12049687,75 гривень

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Луганської області знаходилась справа №8/26/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" (стягувача) до Державного підприємства "Первомайськвугілля" про стягнення 12049687,75 гривень.

06 листопада 2014 року до господарського суду Харківської області від товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" (стягувача) надійшла скарга на дії Державної виконавчої служби України (вх.№272), в якій останній просив суд визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВСУ з винесення постанови про зупинення виконавчого провадження ВП №28911906 від 23 жовтня 2014 року та визнати недійсною цю постанову.

На виконання Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" №1632-18 від 12 серпня 2014 року, та відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України № 28-р від 02 вересня 2014 року "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарським судом Луганської області у районі проведення антитерористичної операції визначено, що розгляд господарських справ, підсудних цьому суду здійснюється господарським судом Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 листопада 2014 року було прийнято вищевказану скаргу та призначено до розгляду у судовому засіданні на 02 грудня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 грудня 2014 року було замінено стягувача у виконавчому провадженні ВП№28911906 з виконання наказу господарського суду Луганської області від 26 серпня 2011 року по справі №8/26/2011 відносно стягнення з Державного підприємства "Первомайськвугілля" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" 12012529,74 гривень заборгованості, 12750,00 гривень державного мита за подання апеляційної скарги, 25500,00 гривень державного мита за подання позовної заяви, 235,27 гривень витрат на ІТЗ судового процесу, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" (01054, м.Київ, пров.Киянівський, 3-7,73, код ЄДРПОУ 32962368) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбаська вугільна компанія" (91019, м.Луганськ, вул.Кірова, 49, код ЄДРПОУ 37523588, р/р 26007002870980 в АТ КБ "ТК Кредит", м.Київ, МФО 322830).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 грудня 2014 року було відкладено розгляд скарги на 24 грудня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 грудня 2014 року було продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд скарги на 20 січня 2015 року.

20 січня 2015 року представник стягувача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх.№1957) матеріали судової практики на підтвердження заявленої скарги. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник стягувача у судовому засіданні 20 січня 2015 року підтримав заявлену скаргу та наполягав на її задоволенні.

Боржник у судове засідання 20 січня 2015 року свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник ДВС у судовому засіданні 20 січня 2015 року проти скарги заперечував з мотивів, викладених у відповідних запереченнях.

Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати скаргу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, без участі представника боржника.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги та заперечення проти неї, всебічно та повно дослідивши матеріали скарги та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників стягувача та ДВС, встановив наступне.

В провадженні господарського суду Луганської області знаходилась справа №8/26/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" (стягувача) до Державного підприємства "Первомайськвугілля" про стягнення 12049687,75 гривень.

04 травня 2011 року господарським судом Луганської області по справі №8/26/2011 було винесено рішення, яким позов було задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Первомайськвугілля" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" 397004,58 гривень заборгованості, 840,16 гривень витрат по сплаті державного мита, та 7,78 гривень витрат на ІТЗ судового процесу.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10 серпня 2011 року вищевказане рішення було скасоване та прийнято нове, згідно якого, стягнуто з Державного підприємства "Первомайськвугілля" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" 12012529,74 гривень заборгованості, 12750,00 гривень державного мита за подання апеляційної скарги, 25500,00 гривень державного мита за подання позовної заяви, 235,27 гривень витрат на ІТЗ судового процесу.

26 серпня 2011 року господарським судом Луганської області, на виконання вищевказаної постанови, було видано відповідний наказ.

На підставі вказаного наказу, 27 вересня 2011 року Державною виконавчою службою України було відкрито виконавче провадження ВП №28911906.

23 жовтня 2014 року державним виконавцем Державної виконавчої служби України була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження ВП№28911906 за наказом господарського суду Луганської області по справі №8/26/2011 від 26 серпня 2011 року про стягнення з ДП "Первомайськвугілля" на користь ТОВ "Інтерофіс Лімітед" 12012529,74 гривень боргу, 12750,00 гривень держмита за апеляційну скаргу, 235,27 гривень витрат на ІТЗ.

Спірна постанова була винесена державним виконавцем у відповідності до п.17 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" до завершення трирічного терміну з моменту завершення приватизації.

Скарга стягувача мотивована тим, що постанова про зупинення виконавчого провадження ВП №28911906 від 23 жовтня 2014 року винесена з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження", оскільки Державне підприємство "Первомайськвугілля" (боржник) є самостійною юридичною особою щодо якої відсутнє рішення про приватизацію, воно не входить до переліку об'єктів приватизації, визначених в постанові Кабінету Міністрів України №987 від 19 вересня 2012 року, на яку йде посилання у спірній постанові. До вказаного переліку входять шахти, які не є юридичною особою, є структурними підрозділами, діють в інтересах та на підставі довіреності юридичної особи Державного підприємства "Первомайськвугілля".

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам у скарзі, з урахуванням її фактичних та правових підстав, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1); державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2).

Відповідно до п.17 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" (закон набрав чинності 06 травня 2012 року) протягом трьох років з моменту завершення приватизації.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Первомайськвугілля" є вугледобувним підприємством.

Згідно зі ст.13 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", з метою недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів, з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств.

На строк до трьох років з моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації.

Відповідно до ст.ст.2, 3 Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", особливими умовами приватизації вугледобувних підприємств є, зокрема, встановлення на строк до трьох років з моменту завершення приватизації мораторію на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторію на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації.

Приватизація вугледобувних підприємств здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

В пункті 2 прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону зазначено, що дія норм статей 2 і 13 цього Закону поширюється виключно на вугледобувні підприємства, щодо яких прийнято рішення про приватизацію після набрання чинності цим Законом, та вугледобувні підприємства, приватизовані після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року №987 затверджений перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, до якого увійшли окремо виділені структурні підрозділи Державного підприємства "Первомайськвугілля", зокрема (а.с.80):

- Відокремлений підрозділ "Шахта "Первомайська" (код ЄДРПОУ 26403391);

- Відокремлений підрозділ "Шахта "Золоте" (код ЄДРПОУ 26402753);

- Відокремлений підрозділ "Шахта "Карбоніт" (код ЄДРПОУ 26402983);

- Відокремлений підрозділ "Шахта "Тошківська" (код ЄДРПОУ 26403416);

- Відокремлений підрозділ "Шахта "Ломоватська" (код ЄДРПОУ 00177046).

Отже, згідно з вказаною постановою КМУ, об'єктами приватизації є, зокрема, окремі структурні підрозділи Державного підприємства "Первомайськвугілля", що не охоплюють всього підприємства в цілому. Також, слід зазначити, що борг Державного підприємства "Первомайськвугілля" виник не лише із діяльності вказаних шахт.

Отже, враховуючи те, що боржником у справі №8/26/2011 за виконавчим провадженням ВП№28911906 є саме Державне підприємство "Первомайськвугілля", яке не визначене як об'єкт приватизації, виконавча служба не вправі була зупинити виконавче провадження, самостійно оцінюючи правовідносини, що регулюють статус об'єкта приватизації та розповсюдження на нього положення про мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 17 квітня 2014 року по справі №5006/33/81/2012.

Відповідно до п. 9.13 Пленуму: "За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє".

Таким чином, враховуючи вищевикладене, виходячи з принципу обов'язковості виконання судових рішень, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 23 жовтня 2014 року ВП №28911906 з виконання наказу господарського суду Луганської області №8/26/2011 від 26 серпня 2011 року, є незаконними, та відповідна постанова є недійсною з моменту її прийняття.

Керуючись ст.ст.1, 33, 43, 86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу стягувача на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 23 жовтня 2014 року ВП №28911906 з виконання наказу господарського суду Луганської області №8/26/2011 від 26 серпня 2011 року.

Визнати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 23 жовтня 2014 року ВП №28911906 про зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Луганської області №8/26/2011 від 26 серпня 2011 року недійсною з моменту її прийняття.

Суддя Аріт К.В.

Справа №8/26/2011