Рішення № 42404666, 20.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/27847/14 20.01.15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«Альфа-Страхування»

До Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія

«Гарант-Авто»

Про стягнення 3 883,11 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Голоднюк О.Г. - по дов. № 855 від 29.12.2014

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа-Страхування» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» 17 982,53 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046-0338176-096 від 02.11.2011 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки Audi, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Mitsubishi Space Wagon Classic, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/5382507), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 порушено провадження у справі № 910/27847/14 та призначено її до розгляду на 13.01.2015.

Відповідач у поданому 12.01.2015 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти позову заперечує посилаючись на те, що регресна вимога позивача була розглянута відповідачем в порядку досудового врегулювання спору у 2012 році. На підставі наявних одна до одної зустрічних однорідних вимог, термін виконання яких настав, ПАТ «СК «Альфа Страхування» та ПАТ «УСК «Гарант-Авто» 08.11.2012 уклали договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до додатку № 2 до якого врегульовано, зокрема і вимогу по події від 12.01.2012 року за участю автомобілів НОМЕР_2 та НОМЕР_1. договором узгоджено, що сторони визнають суми, зазначені в п.п. 1.1. та п.п. 1.2. цього договору. Про наявність такого договору про зарахування зустрічних однорідних вимог було письмово проінформовано позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/27847/14 від 13.01.2015 розгляд справи був відкладений на 20.01.2015.

Позивачем 19.01.2015 до відділу діловодства суду подано пояснення по суті спору.

Позивачем 19.01.2015 до відділу діловодства суду в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 3 883,11 грн. страхового відшкодування. Позивач в судовому засіданні 20.01.2015 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 20.01.2015 не з'явився.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 20.01.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.01.2012 у справі № 2-176/2012 вбачається, що 12.01.2012 приблизно о 16 год. 40 хв. виїжджаючи зі стоянки на території салону «КІА-Моторз» на вул. Велика Кільцева, 2 в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем Mitsubishi Space Wagon Classic, державний номер НОМЕР_2 не врахував дорожню обстановку, дорожнє покриття та дистанцію в русі, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Audi, державний номер НОМЕР_1. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Даною постановою суду ОСОБА_2 визнано винним за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення в розмірі 400,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки Audi, державний номер НОМЕР_1.

Пошкоджений автомобіль застрахований у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа-Страхування» на підставі договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046-0338176-096 від 02.11.2011.

Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до звіту № 5237 від 08.02.2012 матеріальний збиток завданий власникові автомобіля Audi, державний номер НОМЕР_1, в результаті пошкодження при ДТП складає 18 492,53 грн.

На підставі договору добровільного страхування позивачем було складено страховий акт № 0142.206.12.01.01 від 05.03.2012 та також розраховано суму страхового відшкодування в сумі 14 099,4242 грн., з яких підлягає виплаті 7 849,42 грн. та 6 250,00 грн. утримано в рахунок не сплаченої страхової премії. Також позивачем складено страховий акт № 0142.206.12.01.02 від 30.04.2014 та розраховано суму страхового відшкодування до сплати в сумі 5 000,68 грн.

Вказаним страховим актами позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в загальному розмірі 19 100,10 грн.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Кошти в загальному розмірі 19 100,10 грн. були перераховані позивачем: згідно платіжного доручення № 6482 від 26.03.2012; шляхом утримання не сплаченої премії в сумі 6 250,00 грн., згідно платіжного доручення № 11224 від 14.05.2014 в сумі 5 000,68 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 19 100,10 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільна відповідальність транспортного засобу марки Mitsubishi Space Wagon Classic, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Audi, державний номер НОМЕР_1, застрахована у Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5382507 (діючий на 12.01.2012).

Відповідно до умов договору (полісу) АА/5382507 страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки Mitsubishi Space Wagon Classic, державний номер НОМЕР_2.

Так, вказаним договором ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено в розмірі 50 000,00 грн., розмір франшизи встановлено в розмірі 510,00 грн.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Mitsubishi Space Wagon Classic, державний номер НОМЕР_2, застрахована у відповідача згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5382507, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки Mitsubishi Space Wagon Classic, державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Оскільки, умовами полісу АА/5382507 розмір франшизи встановлено в розмірі 510,00 грн., тому страхове відшкодування підлягає зменшено на цю суму.

Розмір пред'явлених збитків в сумі 17 982,53 грн. розрахований позивачем виходячи із оціненої вартості матеріального збитку за вирахуванням суми франшизи (18 492,53 грн. - 510,00 грн.).

В матеріалах справи наявна регресна вимога претензія (регресна вимога) № 0142/2012 про сплату страхового відшкодування в сумі 19 100,10 грн. Дана вимога отримана відповідачем 05.06.2014 та зареєстрована останнім за вхідним № 7а-3358, що підтверджується відміткою про отримання.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Разом з цим, відповідачем подано договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.11.2012 (з додатком 2 до нього) згідно з яким зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 11 239,52 грн. за регресною вимогою згідно полісу АА/5382507 внаслідок ДТП, що сталась 12.01.2012 за участю застрахованого транспортного засобу державний номер НОМЕР_2 припинено.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно з ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

За даним правочином від 08.11.2012 зарахування проведено на суму визнаної відповідачем грошової вимоги в розмірі 11 239,52 грн. з моменту підписання цього правочину.

Зважаючи на проведення зарахування між сторонами, зобов'язання відповідача перед позивачем щодо сплати заборгованості у розмірі 11 239,52 грн. є припиненим, ще 08.11.2012.

Позивач в заяві про зменшення розміру позовних вимог зазначає, що в договорі від 08.11.2012 про зарахування зустрічних однорідних вимог була зазначена одна із сум по страховому випадку, яке сталося 12.01.2012, винуватець ОСОБА_2 в розмірі 14 099,42 грн. (сума яка була узгоджена відповідно до договору складає 11 239,52 грн.). Таким чином, позивач вважає, що загальна заборгованість ПАТ «УСК «Гарант-Авто» складає 3 883,11 грн. (17 982,53 грн. - 14 099,42 грн.).

Розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З огляду на те, що, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Audi, державний номер НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 3 883,11 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позові вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа-Страхування» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа-Страхування» (м. Київ, просп. Московський, 9, код ЄДРПОУ 30968986) суму страхового відшкодування в розмірі 3 883 (три тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 11 коп., 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 22.01.2015.

Суддя В.В.Сівакова