Ухвала суду № 42404209, 21.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

21 січня 2015 року м. Київ В/800/5283/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Пилипчук Н.Г., Шипуліної Т.М., перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014 у справі № 814/3618/13-а (№ К/800/2562/14 номер справи у Вищому адміністративному суді України) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ирбис» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податного повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И Л А: Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014 у названій справі. Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження. Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014 заявник посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норми матеріального права, а саме: пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію постанови Вищого адміністративного суду України від 23.04.2014 у справі № 2а-3974/09/1470 (№ К/9991/13453/11 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), у якому, на його думку, згадані норми матеріального права застосована інакше, ніж у даній справі. Між тим, як вбачається зі змісту заяви Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва та додатків, доданих до неї, фактичні обставини справи, що розглядаються, відмінні від тих, на які посилається заявник на обґрунтування наявності підстав для перегляду справи. Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Разом з тим, у рішенні, доданому як приклад різного застосування норми матеріального права, спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, а відтак до їх регулювання не застосовувалася приписи: пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.7, 201.10 статті 201 цього Кодексу. Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає. Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд У Х В А Л И В: Відмовити Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва у допуску справи № 814/3618/13-а (№ К/800/2562/14 номер справи у Вищому адміністративному суді України) до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий суддя(підпис)А.М. ЛосєвА.М. Лосєв Судді:(підпис)Л.І. Бившева Л.І. Бившева (підпис)Н.Є. МаринчакВ.В. Кошіль (підпис)Н.Г. Пилипчук О.В. Муравйов (підпис)Т.М. ШипулінаТ.М. Шипуліна