Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-кп/781/94/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Ніколаєв М. В.
Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду Гончар В. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2015 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Гончара В.М.,
суддів: Осєтрова В.І., Кабанової В.В.,
з участю секретаря - Серьогіної А.О.,
прокурора - Могили В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 у об'єднаних кримінальних провадженнях № кримінальному провадженні № 12014120300000254, № 12014120300000306 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2014 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Кіровоградська область, Олександрійський район, село Протопопівка, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 26.09.2001 року Олександрійським районним судом за частиною 1 статті 185, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України, до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
- 29.03.2002 року Олександрійським районним судом за частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, на підставі статті 70, статті 71 Кримінального кодексу України, до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
- 09.08.2006 року Олександрійським міськрайонним судом за частиною 2 статті 185, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України, до позбавлення волі на строк 3 роки, з іспитовим строком на 3 роки; 29.01.2007 року постановою Олександрійського міськрайонного суду звільненні від відбуття покарання з іспитовим строком скасовано, засудженого направлено в місця позбавлення волі;
- 05.04.2007 року Олександрійським міськрайонним судом за частиною 3 статті 185, на підставі статті 71 Кримінального кодексу України, до позбавлення волі на 3 роки 2 місяці. На підставі постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.05.2009 року звільнений 06.06.2009 року умовно-достроково на 9 місяців 23 дні;
- 14.04.2010 року Олександрійським міськрайонним судом, за частиною 2 статті 185, на підставі ст. 71 Кримінального кодексу України, до позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі постанови Ленінського
районного суду м. Кіровограда від 22.04.2013 року звільнений 30.04.2013 року умовно-достроково на 8 місяців 21 день,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покаранні у виді 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 квітня 2010 року у виді позбавлення волі на 2 (два) місяці і остаточно за сукупністю вироків призначено покарання у виді позбавлення волі на 3 (три) роки 8 (вісім) місяців. Цим же вироком вирішено питання про речові докази та стягнено з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» 1164 (одну тисячу сто шістдесят чотири) гривні 98 копійок на відшкодування збитків, заподіяних злочином.
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винуватим та засуджений за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за таких обставин.
8 вересня 2013 року в період з 16 до 18 години ОСОБА_3, діючи повторно, з метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись біля підстанції 35/10 кВ «Войнівка», що належить Олександрійському РЕМ ПАТ «Кіровоградобленерго», поблизу бувшої території ферми в с. Войнівка Олександрійського району, шляхом вільного доступу, таємно з вищевказаної підстанції викрав один прогін огорожі, виготовленої зі сталевої арматури діаметром 16 мм., загальною довжиною 46 м., вагою 73,6 кілограми вартістю 6,0375 гривень за один кілограм, загальною вартістю 444 гривні 36 копійок, чим спричинив ПАТ «Кіровоградобленерго» матеріальних збитків на вказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Крім того, 07.05.2014 року близько 08 години, ОСОБА_3, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_2, діючи з корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу з території господарчого двору, таємно викрав металеві предмети, придатні на брухт чорного металу, а саме: металеве корито, розміром 146x32 сантиметрів, металеву пічку, розміром 49x35 сантиметрів, частину від металевої рейси, розміром 22x15 сантиметрів, чавунну трубу, розміром 205x60 сантиметрів, металеву трубу, розміром 200x10 сантиметрів, металевий швелер, розміром 165x15 сантиметрів, загальною вагою 124 кілограми. Згідно довідки приватного підприємства «Олександріякольормет» № 21 від 13.05.2014 року, вартість 1 (одного) кілограма брухту чорних металів складає 2 гривні 50 копійок. Таким чином ОСОБА_3 викрав майна на загальну суму 310 гривень 00 копійок. Після чого разом з викраденим майном покинув територію вказаного домоволодіння та розпорядився ним на власний розсуд. Чим спричинив власникові - ОСОБА_4 матеріальних збитків на вказану суму.
23.05.2014 року в період з 00 до 01 години ОСОБА_3, діючи умисно та повторно, з метою крадіжки чужого майна прийшов на територію домоволодіння ОСОБА_5, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, де розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, з-за загородки для домашньої птиці, розміщеної в центральній частині подвір'я зазначеного домоволодіння, таємно викрав дюралюмінієву трубу діаметром 180 мм., товщиною метала 3 мм., довжиною 5 метрів, вартістю з урахуванням зносу 110 грн. за 1 м. труби, завдавши власнику майна - ОСОБА_5 майнового збитку на суму 550 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
26.05.2014 року в період з 00 до 01 години ОСОБА_3, діючи повторно, з метою крадіжки чужого майна знов прийшов на територію домоволодіння ОСОБА_5, розташоване за адресою: АДРЕСА_3, де з території присадибної ділянки, розміщеної в тильній частині вищевказаного домоволодіння, таємно викрав дюралюмінієву трубу діаметром 180 мм., товщиною метала 3 мм., довжиною 8 метрів, вартістю з урахуванням зносу 110 грн. за 1 м. труби, завдавши власнику майна - ОСОБА_5 майнового збитку на суму 880 грн. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, не оспорюючи фактичні обставини справи та юридичну кваліфікацію дій, просить застосувати до нього Закон України «Про амністію» у 2014 році скоротивши наполовину невідбуту частину від призначеного покарання у виді 3 років 8 місяців позбавлення волі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що прокурором, як стороною обвинувачення який повинен здійснювати нагляд за додержанням законності і права у судовому засіданні та судом першої інстанції під час розгляду справи в суді до нього не було застосовано Закон України «Про амністію».
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, є взаємоузгодженими між собою, відповідають фактичним обставинам справи та ніким із сторін і учасників кримінального провадження не оскаржуються.
За вказаних обставин колегія суддів апеляційного суду не входить в обговорення доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації дій та вважає, що суд першої інстанції, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 кваліфікувавши дії останнього за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка ) вчинена повторно.
Призначаючи покарання ОСОБА_3, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував, що вчинені ним кримінальні правопорушення відноситься до категорії середньої тяжкості, його особу який не працює, раніше неодноразово судимий, не одружений, характеризується посередньо. Обставини, які пом'якшують покарання суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, а обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено.
З огляду на вказане, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства і призначив ОСОБА_3 покарання, яке як вважає колегія суддів, є необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у вигляді позбавлення волі.
Посилання обвинувачення з приводу застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2014 році», колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, відповідно до «в» ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в України» від 01.10.1996 року № 392/96-ВР з доповненнями, амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
Враховуючи, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий та має дві судимості за вчинення умисних тяжких злочинів - 29.03.2002 року Олександрійським районним судом за ч. ч. 2,3 ст. 185 КК України та цим же судом 05.04.2007 року за ч. 3 ст.185 КК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Таким чином зазначені обвинуваченим доводи в апеляційні скарзі є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, будь-яких не перевірених судом першої інстанції обставин в апеляції не наведено, а тому колегія суддів вважає необхідним апеляцію обвинуваченого залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 376, 404-405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2014 року, щодо нього, - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, безпосередньо до суду касаційної інстанції, протягом трьох місяців з моменту її проголошення а обвинуваченим в той самий строк з моменту отримання її копії.
Судді - підписи
Згідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області В.М. Гончар
Судове рішення № 42401474, Апеляційний суд Кіровоградської області було прийнято 15.01.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 398/9116/13-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: