Вирок № 42399166, 22.01.2015, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/734/11/15 Справа № 734/1422/14

В И Р О К

іменем України

22 січня 2015 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Бузунко О.А.

за участю секретаря Галюк Л.В.

прокурорів Єременка Р.А., Михайленка І.Ф.

захисників обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

у присутності обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Козелець кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013260130001065 від 01 грудня 2013 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Санкт-Петербург Російської Федерації, росіянина, громадянина України, одруженого, маючого малолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 27.10.1999 Деснянським районним судом міста Чернігова за злочин, передбачений ч. 2 ст. 143 КК України (1960р.) до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

17.03.2000 Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 17, ч. 2 ст. 141 КК України (1960р.) з остаточним призначенням покарання у виді 3 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

04.07.2007 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 185 КК України з остаточним призначенням покарання у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;

24.03.2010 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України з остаточним призначенням покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 18 жовтня 2013 року,

судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

15 січня 2014 року, в період часу з 07:45 год. по 13:30 год., ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою з особою, матеріали відносної якої виділені в окреме провадження, з метою вчинення крадіжки, шляхом пошкодження вхідних дверей, проникли до будинку АДРЕСА_2, звідки таємно викрали майно, що належить ОСОБА_4, а саме: грошові кошти в сумі 22 000,00 грн., грошові кошти в сумі 13 500,00 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України за станом на 15.01.2014 складає 107 905,50 грн., травматичний пістолет марки ПСМ - Р 9 мм НОМЕР_2 вартістю 3 950,00 грн., ноутбук «Самсунг» R25 вартістю 6 500,00 грн., гладкоствольну рушницю марки «ZABALA Hermanos» моделі ХL-90-MAGNUM вартістю 10 000,00 грн., годинник фірми «Patek Philippe» вартістю 40 000,00 грн., пневматичну гвинтівку «Baikal MP-513M» вартістю 2 840,00 грн., фарфорову вазочку невеликого розміру вартістю 10,00 грн., золоту застібку для краватки прямокутної форми з пружиною знизу 585 проби вагою 1 гр. вартістю 560,00 грн., золоту застібку для краватки у формі ромба з голкою 585 проби, вагою 1 гр. вартістю 550,00 грн., набір жіночий: кольє та браслет, кольє вагою 10 гр. проба 585, вартістю 6 200,00 грн., жіночий золотий браслет з гравіюванням у формі зірочок вагою 10 гр., проба 585, вартістю 6 000,00 грн., золотий жіночий ланцюжок у формі косички вагою 6 гр. 585 проби вартістю 3 900,00 грн., чоловічий годинник «Maurice Lacroix» модель МР7078-PS101-120 вартістю 53 449,00 грн., золотий чоловічий браслет 583 проби вагою 40 гр. вартістю 8 183,20 грн., золоту чоловічу печатку вагою 5 гр. 585 проби, вартістю 1 026,40 грн., золоту чоловічу печатку вагою 3 гр. 585 проби вартістю 615,84 грн., золотий ланцюжок у формі кілець вагою 10 гр., проба 585, вартістю 2 052,80 грн., золотий ланцюжок 585 проби вагою 5 гр. вартістю 1 026,40 грн., золотий ланцюжок 585 проби вагою 6 гр. вартістю 1 231,68 грн., золотий кулон у формі сердечка з 5 камінцями діамантів вагою 2 гр., проба 585, вартістю 3 500,00 грн., золоте жіноче кольє з частинок у формі ромба вагою 10 гр. 585 проби вартістю 2 052,80 грн., три золоті хрестики загальною вагою 3 гр. 585 проби загальною вартістю 615,84 грн., жіночі золоті сережки в кількості 5 пар загальною вартістю 3 079,20 грн., золоте кільце з камінням бурштину великого розміру вагою 3 гр. 585 проби вартістю 2 500,00 грн., жіночі золоті кільця в кількості 10 шт., проба 585, загальною вагою 45 гр., загальною вартістю 9 237,60 грн., золоту ладанку з образом «Святого Миколая» вагою 5 гр., проба 585, прямокутної форми, невеликої товщини, вартістю 1 026,40 грн., чорне шкіряне чоловіче портмоне марки «Валентино» вартістю 600,00 грн. Всього викрадено майна ОСОБА_4 на загальну суму 300 612,66 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та дав наступні показання. В січні 2014 року особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, попросила його з'їздити з ним в смт Козелець. На той час особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, винаймала квартиру в м. Чернігові. 15 січня 2014 року він приїхав з дружиною до особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, в м. Чернігів, де вже був ОСОБА_5 Особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, попросила ОСОБА_5 звозити його в смт Козелець за продуктами. Приблизно о 09.30-10.00 год. вони втрьох поїхали до смт Козелець. За кермом був ОСОБА_5, особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, сиділа поруч водія, а він - позаду. Під'їхавши до школи в смт Козелець, вони зупинилися біля повороту. Особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, вийшла з машини, в руках при цьому нічого не маючи, і сказала, що скоро прийде. Приблизно через 15 хвилин в правому дзеркалі заднього виду він побачив особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, яка, жестикулюючи, показувала, що потрібно під'їхати до нього. Під'їхавши до будинку, дорогу до якого показала особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, ця особа відкрила багажник автомобіля і поклала туди речі, які були в мішках. Мішків було приблизно 2 і з одного стирчала зброя. Потім вони поїхали в село до брата особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, де остання вигрузила мішки і взяла продукти харчування. Потім вони повернулися до м. Чернігова і більше він з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, не бачився.

08 лютого 2014 року він був затриманий в Житомирській лікарні, де проходив курс лікування від наркоманії, та співробітниками правоохоронних органів того дня був доставлений до смт Козелець. Того ж дня йому був призначений захисник - ОСОБА_2, від якого він відмовився. Додатково ОСОБА_1 повідомив суду, що під час досудового розслідування ним давалися зізнавальні показання 09 лютого 2014 року, оскільки ним було перервано лікування від наркоманії і в нього почалося так би мовити «загострення», оскільки йому не давали призначені лікарем препарати.

Відповідаючи на додаткові запитання суду 21 січня 2015 року ОСОБА_1 повідомив суду, що з машини, коли вона зупинилася на повторі біля школи в смт Козелець, вийшла спершу особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, а через декілька секунд вийшов він. Запитавши у особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, чи потрібна допомога та отримавши відповідь, що така допомога не потрібна, він залишився біля автомобіля, а особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, пішов в глиб АДРЕСА_2. Він пробув деякий час біля автомобіля, а потім сів в машину і чекав. В певний період часу в правому дзеркалі заднього виду він побачив особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка територіально знаходилася на АДРЕСА_2, приблизно по діагоналі від будинку ОСОБА_4 (оглядовість правого дзеркала заднього виду надавала можливість йому бачити певну частину АДРЕСА_2), та правою рукою подала жест, що потрібно під'їхати. В цей момент він сказав ОСОБА_5, що потрібно поїхати забрати особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. ОСОБА_5 розвернув автомобіль та почав їхати по АДРЕСА_2. Оскільки він бачив двір, біля якого стояла особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, то сказав ОСОБА_5, щоб зупинився саме біля цього двору.

Заявлений по справі цивільний позов обвинувачений ОСОБА_1 не визнав.

Не дивлячись на повне невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочинові, його вина у його вчиненні підтверджується наступними зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Потерпілий ОСОБА_4 дав суду наступні показання. 15 січня 2014 року він зранку пішов на роботу, але через погане самопочуття повернувся з роботи раніше - приблизно о 13.00-13.30 год. Зайшовши в двір, побачив, що двері в хату були виламані. Пройшовши по будинку, він побачив, що був відкритий сейф, трюмо, шухляди. В сейфі знаходилися гроші в сумі 13 500,00 доларів США та 22 000,00 гривень, які були викрадені. Крім того, був викрадений ноутбук, зброя - рушниця «ZABALA Hermanos», вартістю приблизно 10 000,00 грн., пневматична зброя - гвинтівка «Baikal» та травматична зброя калібру 9 мм, ювелірні прикраси: чоловічі та жіночі браслети, ланцюжки, кільця, іконки, хрестики, заколки, а також 2 годинники - «Maurice Lacroix» та «Patek Philippe».

По справі потерпілим заявлений цивільний позов, який просив задовольнити в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_6 дала показання, що вона являється дружиною потерпілого ОСОБА_4, проживає за адресою АДРЕСА_2 та працює лікарем-трапевтом в міській лікарні. 15 січня 2014 року вона на роботу пішла приблизно о 07 год. Про подію, яка сталася, їй повідомила секретар. З їхнього будинку зникло багато речей, зокрема, 3 зброї, 2 годинники, велика сума грошей (точної кількості вона не знає) та ювелірні прикраси. 08 лютого 2014 року нею як лікарем проводився огляд ОСОБА_1: тілесних ушкоджень він не мав, скарг у нього ні на що не було, свідомість була збережена, він не повідомляв, що перебуває на замісній терапії.

Свідок ОСОБА_5 дав суду показання, що з ОСОБА_1 він знайомий давно, а з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, познайомився в січні 2014 року. Приблизно в середині січня 2014 року, точної дати він не пам'ятає, до нього зателефонував ОСОБА_1 та сказав, що на прохання особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, необхідно з'їздити в смт Козелець до родичів. Він погодився це зробити, оскільки і ОСОБА_1, і особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, вже були напідпитку і самі їхати не могли. Автомобіль марки «Жигулі», 2109, темно зеленого кольору, який належить особі, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, він забрав зі стоянки і вони втрьох поїхали до села. Заїхавши в смт Козелець, та проїхавши певну відстань, він припаркував автомобіль на тому місці, де попросила особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження. Остання вийшла з машини і пішла за поворот, проте куди саме видно не було, а ОСОБА_1 спочатку залишався в машині, а потім хвилин через 3-5 вийшов і знаходився біля неї. Приблизно через 10-15 хвилин ОСОБА_1 сів в машину та сказав, що необхідно поїхати забрати особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження. Дорогу до будинку, куди необхідно було під'їхати, показував ОСОБА_1 Свідок припустив, що дорогу до будинку ОСОБА_1 знав. Вони під'їхали до будинку, звідки з подвір'я вийшла особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, в руках якої були пакунки та які вона погрузила до багажнику автомобіля. Особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, сіла на заднє сидіння і вони всі втрьох поїхали в село, назву якого він не пам'ятає. Речі, які були в пакунку, особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, залишила в селі, взяла звідти продукти та вони поїхали назад в м. Чернігів. В бардачку машини, на якій вони переміщалися, він бачив рацію, проте чи забирав її хтось звідти не бачив. На запитання прокурора свідок повідомив, що під час досудового розслідування він давав показання, що з бардачка рацію забирала особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, оскільки на нього здійснювався психологічний тиск. Крім того, на запитання прокурора ОСОБА_5 підтвердив, що під час досудового розслідування він давав показання, що особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, і ОСОБА_1 разом вийшли з машини та пішли в певному напрямку. Пояснити чому в його показаннях містяться розбіжності, свідок не зміг.

Будучи додатково допитаним в судовому засіданні 21 січня 2015 року свідок ОСОБА_5 дав суду показання, що автомобіль ним було припарковано так, що оглядовість дзеркал заднього виду (ліве дзеркало та те, яке знаходиться в салоні автомобіля) давала можливість бачити частково АДРЕСА_2. Оглядовість правого дзеркала заднього виду була обмежена, оскільки справа позаду автомобіля знаходився паркан. Свідок спочатку повідомив, що ОСОБА_1 та особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, з машини вийшли разом, потім повідомив, що спочатку вийшла особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, а потім, через 2-3 хвилин, з машини вийшов ОСОБА_1 Пояснити розбіжності в своїх показаннях свідок не зміг. В ліве дзеркало заднього виду він бачив як особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, пішла в глиб АДРЕСА_2. ОСОБА_1 певний проміжок часу знаходився на вулиці, а потім сів в машину і хвилин через 10 запропонував поїхати забрати особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження. Пояснити причину розбіжностей в показаннях щодо того, коли ОСОБА_1 запропонував поїхати забрати особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження (одразу, коли сів в машину чи через 10 хвилин після цього), свідок ОСОБА_5 не зміг. Після того як ОСОБА_1 запропонував поїхати і забрати особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, він розвернув автомобіль і почав їхати по АДРЕСА_2. ОСОБА_1 сказав йому, де потрібно зупинити автомобіль. В той момент, коли автомобіль було зупинено, з двору вийшла особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження. До цього ОСОБА_5 особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження в період часу, коли вона вийшла з автомобіля та до того часу, доки не вийшла з двору, не бачив. Свідок також повідомив суду, що особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, дорогу до будинку їм не показувала, її показував ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_7 дав суду показання, що він був запрошений працівниками міліції бути понятим при проведенні слідчого експерименту. Того дня експеримент проводився за участю ОСОБА_5, який розповідав, що в смт Козелець відбулося пограбування і добровільно розповів про те, що певної дати він на прохання свого знайомого приїхав в смт Козелець і залишив автомобіль біля старого гуртожитка. Двоє осіб вийшли з автомобіля, взявши з собою рацію, яка лежала в бардачку, та пішли разом в певному напрямку, а ОСОБА_5 залишився і в нього також була рація. Як розповідав ОСОБА_5, через певний проміжок часу на рацію йому подали сигнал, він під'їхав до будинку і до нього в машину сіли ті ж самі особи.

Свідок ОСОБА_8 дав суду показання, що він був запрошений працівниками міліції в якості понятого при проведенні слідчої дії, під час якої ОСОБА_5 показував, звідки заїжджала керована ним машина, яким чином та де вона була припаркована. Свідок підтвердив, що ОСОБА_5 добровільно розповідав про певні події, на нього ніякого тиску зі сторони працівників правоохоронного органу не здійснювалося. Він детально події, про які розповідав ОСОБА_5 не пам'ятає, оскільки має проблеми з пам'яттю, хоча до лікаря з цього приводу не звертався. Після дослідження судом протоколу слідчого експерименту в присутності свідка ОСОБА_8, останній підтвердив, що події та дані, викладені в ньому, відповідають тим, які він особисто сприймав під час проведення цієї слідчої дії.

Свідок ОСОБА_9, який проживає в АДРЕСА_4, дав суду показання, що особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, є його двоюрідним братом. 23 січня 2014 року в його будинку за вказаною адресою працівниками міліції був проведений обшук. Перед його проведенням він добровільно видав рушницю та 2 рації, які в його будинку були залишені особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження. Коли до будинку приїжджала особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, його вдома не було, була лише його дружина - ОСОБА_10. Дружина повідомляла йому, що особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, приїжджала не сама, а вони були втрьох. Особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, залишила у будинку речі, які і були ним видані працівникам міліції, проте чому ці речі були залишені в його будинку ні його дружина, ні він сам у особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, не цікавилися. Взявши продукти, особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, разом з іншими чоловіками залишила їх подвір'я.

Свідок ОСОБА_10, яка проживає в АДРЕСА_4, дала суду показання, що одного дня, точної дати вона не пам'ятає, до їхнього двору зайшла особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, і запитала чи може вона дати продуктів. З цією особою зайшло ще 2 чоловіків. Особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, заходила до будинку, про те хто саме залишив рушницю вона точно сказати не може, оскільки цього не бачила. Крім того, особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, залишила її сину гратися 2 рації. Про свій приїзд особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, заздалегідь не повідомляла і приїжджала до них дуже рідко.

Свідок ОСОБА_11 повідомив суду, що він був понятим при проведенні обшуку в будинку № 1 по вул. Ярового, що в смт Козелець, та підтвердив, що під час проведення обшуку були знайдені речі, вказані в протоколі.

Свідок ОСОБА_12 дав суду показання, що він працює на посаді старшого слідчого Слідчого відділу Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області та 08 лютого 2014 року ОСОБА_1 був доставлений працівниками міліції до райвідділу. Того ж дня його було забезпечено адвокатом, проте на прохання останнього з ОСОБА_1 ніяких слідчих дій не проводилося, оскільки, за твердженням захисника, стан ОСОБА_1 перешкоджав проведенню слідчих дій. Наступного дня - 09 лютого 2014 року ОСОБА_1 відмовився від послуг адвоката ОСОБА_2 у його присутності та добровільно давав показання. При цьому ознак наркологічної залежності у ОСОБА_1 не спостерігалося і він не повідомляв його про те, що він є наркозалежною особою.

Крім того, свідок повідомив, що ним проводився слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_5, під час проведення якого про всі події, які мали місце 15 січня 2014 року, розповідав добровільно. Ніяких зауважень у нього до протоколу, в якому зафіксований хід проведення слідчого експерименту, не було, про що він власноручно і розписався.

Окрім викладеного вище, вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочинові підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

рапортом оперативного чергового Козелецького РВ УМВС України в Чернігівській області, з якого вбачається, що 15 січня 2014 року о 13.35 год. до чергової частини по телефону надійшло повідомлення від ОСОБА_4, мешканця АДРЕСА_3, який повідомив про те, що невідомі особи за час його відсутності проникли до будинку, звідки скоїли крадіжку належного йому майна, а саме: відкривши сейф, викрали гладкоствольну та пневматичну рушниці, травматичний пістолет, гроші в сумі 20 000,00 гривень, 13 000,00 доларів США, вироби із золота /а.с. 1, т.2/; протоколом огляду місця події від 15 січня 2014 року, відповідно до якого у присутності понятих та за участю спеціаліста було проведено огляд житлового господарства, яке розташоване в АДРЕСА_2, і встановлено, що на момент огляду друга створка дверей взломана, знаходиться у відчиненому стані, на порозі знаходиться розламаний тримач від верхньої другої створи дверей, нижній тримач відсутній; в приміщенні № 4 (кімната) в куті знаходиться металевий сейф, який на момент огляду був відкритий, дверцята сейфу не пошкоджені, в середині сейфу знаходиться відділ з металевими дверцятами, в яких в «замочній скважині» стримлять ключі; в приміщенні № 7 (спальна кімната) виявлено, що відкриті шухляди та вивернуті речі /а.с. 4-7, т. 2/ з доданими схемами /а.с. 10-11, т. 2/; протоколом обшуку від 25 січня 2014 року, проведеним на підставі ухвали слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 24 січня 2014 року в господарстві, належному ОСОБА_13, яке знаходиться по АДРЕСА_5, та в якому фактично проживала особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, з якого вбачається, що за вище вказаною адресою під час обшуку було виявлено, серед іншого, годинник з написом «Maurice Lacroix» /а.с. 14-19, т. 2/; протоколом обшуку від 25 січня 2014 року, проведеним на підставі ухвали слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 24 січня 2014 року в господарстві, належному ОСОБА_9, яке знаходиться по АДРЕСА_4, з якого вбачається, що ОСОБА_9 добровільно видав пневматичну рушницю «Baikal» та дві радіостанції «Motorola» чорного кольору /а.с. 22-26, т. 2/; протоколом огляду місця події від 29 січня 2014 року, відповідно до якого оглядалася квартира АДРЕСА_6, в якій було виявлено електронні ваги, два кріплення до рації «Моторола», три інструкції до рації «Моторола» та бирку до золотого виробу /а.с. 32-33, т. 2/; протоколом проведення слідчого експерименту від 24 січня 2014 року з доданою схемою, під час проведення якого свідок ОСОБА_5 на місці розповів та показав, де він за вказівкою особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, припаркував автомобіль, який належить останньому та яким він на той час керував; особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_1 вийшли з машини; при цьому особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, взяла з собою рацію, яка лежала в бардачку машини; куди пішли згадані особи, він не бачив; приблизно через 20-25 хвилин повернувся ОСОБА_1 та сказав, що потрібно під'їхати до господарства, куди і показав дорогу; це було господарство по АДРЕСА_2; з хвіртки вийшла особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, в руках якої був об'ємний пакунок, з якого стирчала зброя; далі вони втрьох поїхали до села за продуктами /а.с. 119-129, т. 2/.

Відповідно до висновку експерта № 1243-1267/14-24 від 15 квітня 2014 року з доданою ілюстративною таблицею /а.с. 48-55, т. 2/:

вартість травматичного пістолета ПСМ-Р 9 мм, без ознак природного зносу, на вторинному ринку України станом на 15.01.2014 р. складає 3950,00 грн. (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят грн. 00 коп.); вартість рушниці марки «ZABALA HERMANOS» модель XL-90-MAGNUM, без ознак природного зносу, на вторинному ринку України станом на 15.01.2014 р. складає 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.); середня ринкова вартість пневматичної гвинтівки «Baikal MP-513M» станом на 15.01.2014 рік складає 2840,00 грн. (Дві тисячі вісімсот сорок грн. 00 коп.); вартість годинника марки «Maurice Lacroix» модель МР7078-PS101-120 з урахуванням зносу станом на 15.01.2014 р. складає 53449,50 грн. (п'ятдесят три тисячі чотириста сорок дев'ять грн. 50 коп.); за даними підприємств, що здійснюють торгівлю ювелірними виробами, за станом на 15.01.2014 р. вартість застібки для краватки прямокутної форми з пружиною знизу 585 проби, вагою 1 грам, складає 560,00 грн.; вартість застібки для краватки у формі ромба з голкою 585 проби, вагою 1 грам, - 550,00 грн.; вартість жіночого кольє 585 проби, вагою 10 грам, - 6200,00 грн.; вартість жіночого браслету з гравіюванням у формі зірочок 585 проби, вагою 10 грам, - 6000,00 грн.; вартість жіночого ланцюжка у формі косички 585 проби, вагою 6 грам, - 3900,00 грн.; визначити вартість годинника марки «Patek Philippe», ноутбука марки «Samsung», фарфорової вази, чоловічого браслету (виготовленого із золота 583 проби, вагою приблизно 40 грамів), чоловічої печатки (виготовленої із золота 585 проби, вагою приблизно 5 грам), чоловічої печатки (виготовленої із золота 585 проби, вагою приблизно 3 грами), ланцюжка (виготовленого із золота 585 проби, вагою приблизно 10 грамів), двох ланцюжків (виготовлених із золота 585 проби, вагою 5-6 грамів), золотого кулону з камінцями діамантів, набору жіночого: кольє та браслет (виготовленого із золота 585 проби вагою 10 грамів), жіночого браслету як частини жіночого кольє (виготовленого із золота 585 проби, вагою 5 грам), трьох хрестиків (виготовлених із золота 585 проби, вагою 3 грами), золотих сережок у кількості 5-ти пар хрестиків (виготовлених із золота 585 проби, загальною вагою 15 грамів), кільця з камінням бурштину, золотих кілець у кількості 10-ти штук (виготовлених із золота 585 проби, приблизно вагою 45-50 грамів), золотої ладанки з образом «Святого Миколая» (виготовленої із золота 585 проби, вагою до 5 грамів), чоловічого портмоне марки «Валентино» дослідницьким способом не надається можливим.

Всебічно, повно та неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи.

Оцінюючи добуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази суд вважає їх належними і допустими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які, не будучи упередженими та зацікавленими в результатах розгляду кримінального провадження, підтвердили в судовому засіданні, що ОСОБА_5 під час проведення слідчого експерименту 24 січня 2014 року добровільно розповідав про події, які мали місце в січні 2014 року, суд вважає правдивими, оскільки показання цих свідків узгоджуються між собою, відповідають даним, викладеним в протоколі слідчого експерименту і не спростовані будь-якими належними та допустимими доказами. Тим самим показаннями вказаних свідків та свідка ОСОБА_12 спростованы твердження свідка ОСОБА_5, що він нічого під час проведення слідчого експерименту не розповідав, а його лише фотографували в певній місцевості, працівниками правоохоронних органів до протоколу слідчого експерименту від 24 січня 2014 року внесена та інформація яка їм була потрібна, а він лише просто підписав цей протокол. Таким чином, протокол слідчого експерименту суд сприймає як належний та допустимий доказ.

До показань свідка ОСОБА_5 про те, що саме ОСОБА_1 показував дорогу до будинку по АДРЕСА_2, куди необхідно було під'їхати, щоб забрати особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, суд відноситься як до правдивих та таких, що відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються з даними протоколу проведення слідчого експерименту від 24 січня 2014 року, показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Хронологія подій, які викладені в протоколі слідчого експерименту від 24 січня 2014 року та щодо яких дав показання ОСОБА_5 за той проміжок часу, коли ОСОБА_1 запропонував забрати особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та до моменту, коли ця особа вийшла з двору будинку потерпілого ОСОБА_4, була наступною: ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_5 забрати особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження; ОСОБА_1 показував дорогу до будинку потерпілого (відповідно до показань, даних під час судового розгляду - ОСОБА_1 також вказав на будинок, біля подвір'я якого слід припаркуватися); ОСОБА_14 припаркував автомобіль біля будинку ОСОБА_4 і лише потім з подвір'я будинку вийшла особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Аналізуючи показання свідка ОСОБА_5 в описаній вище частині, суд дійшов висновку щодо фактичної обізнаності ОСОБА_1 про місце розташування будинку ОСОБА_4 Отже, показання ОСОБА_1 про те, що він не мав уявлення про те, де знаходиться будинок потерпілого ОСОБА_4 та щодо дорогу до будинку показувала особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, спростовані даними протоколу слідчого експерименту (в тій частині, що саме ОСОБА_1 показував дорогу до будинку) та показаннями свідка ОСОБА_5 стосовно того, що особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, на АДРЕСА_2 в момент, коли вони на цю вулицю заїхали, не перебувала, а вийшла з подвір'я лише тоді, коли за вказівкою ОСОБА_1 автомобіль був припаркований біля будинку АДРЕСА_2. Обізнаність ОСОБА_1 про місце розташування будинку потерпілого ОСОБА_4, враховуючи категоричне заперечення цього факту самим обвинуваченим, дає підстави суду дійти висновку про наявність узгоджених дій між ОСОБА_1 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.

Також показання свідка ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_1 щодо того, що спочатку з машини вийшла особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, а потім ОСОБА_1 спростовуються даними, викладеними в протоколі слідчого експерименту за участю ОСОБА_5, який при проведенні вказаної слідчої дії розповідав, що особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, разом з ОСОБА_1 вийшли з машини і пішли в напрямку будинку, де в подальшому мала місце крадіжка, та показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які повністю відповідають відтвореним ОСОБА_5 діям при проведенні слідчого експерименту 24 січня 2014 року.

Показання свідка ОСОБА_5, який плутався в своїх поясненнях в тій частині, коли та з ким ОСОБА_1 вийшов з машини та коли запропонував поїхати забрати особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження суд сприймає як позицію, яка спрямована на покращення процесуального становища обвинуваченого.

Таким чином, показання обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв злочину разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовані даними, викладеними в протоколі проведення слідчого експерименту, під час якого ОСОБА_5 на місці показував та розповідав як ОСОБА_1 з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вийшли з автомобіля та пішли разом, хоча він і не бачив куди саме; показаннями свідка ОСОБА_5, який суду пояснив, що дорогу від місця розвороту автомобіля до будинку, в якому була здійснена крадіжка, показував саме ОСОБА_1; показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, до яких суд ставиться як до правдивих з підстав, викладених вище. Суд критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_1, так як вбачає, що показання у його невинуватості висловлені з метою перешкодити встановленню істини у кримінальній справі, уникнути кримінальної відповідальності та покарання за вчинений злочин, так як ОСОБА_1 розуміє тяжкість скоєного та усвідомлює, яке може понести покарання за вчинене. Його показання спростовуються дослідженими по справі вище зазначеними доказами в їх сукупності.

Таким чином, наявні у справі докази, які судом покладені в основу обвинувального вироку, повністю і детально між собою узгоджуючись, доповнюють один одного, викривають обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому злочинові (кримінальному правопорушенні).

В зв'язку з тим, що під час судового розгляду кримінального провадження свідок ОСОБА_5 повідомив про тиск на нього зі сторони працівників правоохоронного органу при проведенні з ним слідчих дій, 16 грудня 2014 року Козелецьким районним судом Чернігівської області було винесено ухвалу про надання судового доручення прокурору Чернігівської області виконати перевірку пояснень свідка ОСОБА_5 щодо застосування до нього недозволених методів ведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12013260130001065, зокрема, слідчим ОСОБА_12, який проводив слідчий експеримент, а також здійснити перевірку доводів ОСОБА_5 щодо здійснення на нього психологічного тиску особами, які проводили його допит на стадії досудового розслідування. Перевірку доручено провести відповідно до вимог ст. 214 КК України.

На виконання вимог ухвали суду відомості про наведене правопорушення буди внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 грудня 2014 року за № 420142700000000293 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.

За результатами проведеної перевірки 23 грудня 2014 року слідчим в ОВС прокуратури Чернігівської області було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 420142700000000293 від 18 грудня 2014 року за відсутністю в діях співробітників УБОЗ УМВС в Чернігівській області ОСОБА_12, ОСОБА_16 та інших складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.

Вказана постанова на час винесення вироку не оскаржена (про що в судовому засіданні 21 січня 2015 року повідомив свідок ОСОБА_5).

Таким чином, показання свідка ОСОБА_5 про те, що під час досудового розслідування ним показання при проведенні слідчих дій давалися під тиском працівників правоохоронного органу не знайшли свого підтвердження.

Крім того, заява ОСОБА_1 щодо вчинення проти нього протиправних дій з боку працівників міліції УБОЗ УМВС України в Чернігівській області у вигляді незаконного доставлення до міліції та висловлювання погроз під час досудового слідства належним чином перевірена, та за результатами перевірки винесена постанова про закриття кримінального провадження від 26 березня 2014 року, згідно з якою в діях службових осіб УБОЗ УМВС України в Чернігівській області відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.365 КК України. У вказаній постанові також відображена інформація, що ОСОБА_1 без будь-якого примусу написав заяву головному лікарю Житомирського обласного наркодиспансеру про відмову від подальшого лікування та добровільно поїхав до Чернігівської області. Жодного примусу до нього не застосовувалося. Вказана постанова на час винесення вироку ОСОБА_1 не оскаржена (про що в судовому засіданні 21 січня 2015 року останній повідомив суд).

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю і його дії повинні бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, поєднане з проникненням в житло.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України суд враховує особу винного, ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст.ст. 66, 67 КК України обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує характеристику особи обвинуваченого, який вцілому характеризується позитивно, має малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_6, стан його здоров'я /а.с. 34, т. 1/, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії тяжких злочинів проти власності, те, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, вчинив новий злочин за наявності не знятої та не погашеної в установленому законом порядку судимості та вважає, що виправлення ОСОБА_1 неможливе без ізоляції його від суспільства, йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, строк якого визначити в межах мінімальної санкції статті, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили заставу повернути заставодавцю.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його затримання та приведення вироку до виконання з урахуванням строку його фактичного затримання та перебування під вартою під час досудового розслідування у зв'язку з даним кримінальним провадженням.

Потерпілим ОСОБА_4 в межах кримінального провадження заявлено цивільний позов (а.с. 14, т. 1) з вимогами про стягнення з осіб, винних у вчиненні злочину, матеріальних збитків на загальну суму 244 323,66 грн. В судовому засіданні потерпілим було підтримано цивільний позов.

Обвинувачений ОСОБА_1 заявлений позов не визнав.

Суд вважає, що позов потерпілого ОСОБА_4 знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 28 КПК України особа , яка зазнала шкоди від злочину, має право пред'явити позов до особи, яка вчинила злочин.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 інкримінований йому злочин вчинив разом з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження в зв'язку з хворобою, суд вважає, що в межах цього кримінального провадження з ОСОБА_1 належить стягнути всю суму заподіяних злочином збитків (з урахуванням того, що частина речей була повернута), тобто, суму в розмірі 244 323,66 грн.

Керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертиз в розмірі 2 209,19 грн. /а.с. 57, 60, 67, 74, 88, 94, 105, 115/.

Питання щодо речових доказів кримінального провадження буде вирішене при розгляді кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_17, яке на час постановлення вироку зупинене в зв'язку з хворобою обвинуваченого та матеріали щодо якого виділені в окреме провадження.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 - ЗАСТАВА - до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили заставу повернути заставодавцю.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його затримання та приведення вироку до виконання з урахуванням строку його фактичного затримання та перебування під вартою у зв'язку з даним кримінальним провадженням (період з 08 лютого по 17 квітня 2014 року).

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_4, суму в розмірі 244 323 (двісті сорок чотири тисячі триста двадцять три) гривні 66 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, задовольнивши позов потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертиз в розмірі 2 209 (дві тисячі двісті дев'ять) гривень 19 коп. в дохід держави.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.А. Бузунко