Рішення № 42396874, 15.01.2015, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Шевченко С. В.

Справа № 644/1505/13-ц

Провадження № 2/644/632/15

15.01.2015

РІШЕННЯ

іменем України

15 січня 2015 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Костіна О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Позивач подав в суд позов, в якому просив стягнути з відповідача 9018 грн. 41 коп., в якості компенсації витрат на утримання останнього під час навчання в учбовому закладі. В подальшому позивач зменшив розмір вимог до 8032 грн. 57 коп.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що наказом Національного університету внутрішніх справ № 230 від 03.08.2000 року ОСОБА_2 був зарахований до складу курсантів НУВС. 29.09.2000 року між НУВС та відповідачем була укладена Угода про підготовку фахівців в Університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування. Відповідно до пунктів 2.5, 3, 7 даної Угоди ОСОБА_2 зобов'язувався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті. 19.10.2007 року, до сплину трирічного строку, відповідач звільнився з органів внутрішніх справ за власним бажанням, в зв'язку з чим має відшкодувати витрати, пов'язані з навчанням.

Відповідач проти позову заперечував, посилався на те, що, по-перше, позивач пропустив строк на звернення до суду, оскільки строк дії Угоди про підготовку фахівців в Університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування закінчився 01.07.2007 року, а крім того, позивач мав би дізнатися про його звільнення з органів внутрішніх справ через припинення навчання в навчально-науковому інституті заочного та дистанційного навчання працівників ОВС Харківського національного університету внутрішніх справ, яке відбулось через звільнення з ОВС.

Крім того, відповідач посилався на те, що його батько є інвалідом 2-ї групи і потребує догляду, що відповідно до п. 4.4 Угоди дає йому право на дострокове її розірвання без відшкодування витрат на навчання. Також відповідач зазначав, що лише перший курс ( з 2000 року по 2001 рік) знаходився на утримані Університету, а решту строку навчання він проживав в м. Харкові за місцем прописки, де харчувався і ніс витрати по оплаті комунальних послуг.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу Національного університету внутрішніх справ № 230 від 03.08.2000 року ОСОБА_2 був зарахований до складу курсантів НУВС. 29.09.2000 року між НУВС та відповідачем була укладена Угода про підготовку фахівців в Університеті внутрішніх справ за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування. Відповідно до пунктів 2.5, 3, 7 даної Угоди ОСОБА_2 зобов'язувався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті, а саме: продовольче забезпечення відповідача здійснювалося на підставі наказу МВC України від 20.09.1996 № 684 «Про забезпечення продовольчими пайками осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців внутрішніх військ, курсантів та слухачів навчальних закладів системи МВС України» протягом усього терміну його навчання, що підтверджується довідкою-розрахунком витрат на харчування ОСОБА_2 доданою до позовної заяви.

Згідно з п. 6.24 Положення про вищі навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС України від 14.02.2008 № 62, курсанти першого курсу (крім військовослужбовців внутрішніх військ) «розміщуються в казармах (гуртожитках). Курсанти наступних курсів проживають у гуртожитках, що знаходяться в розташуванні навчального закладу, або поза розташуванням вищого навчального закладу. Таким чином відповідно до вимог зазначеного Положення відповідач з моменту зарахування курсантом денної форми навчання і відрахування зі складу курсантів ХНУВС, тобто протягом 2000-2005 років, був забезпечений житлом у розташуванні університету.

Крім того, згідно з п. 2.1.6 Наказу № 419 до спожитих курсантом вищого навчального закладу комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія. Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу:

При проведенні розрахунків спожитих курсантом комунальних послуг застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році. Відповідні тарифи адміністративний, загальний та середній зазначені у розрахунках комунальних послуг за 2000-2005 навчальні роки, виконані інженерами комунально-експлуатаційного відділення відділу ресурсного забезпечення ХНУВС.

Крім того, виконавець зобов'язаний забезпечити можливість користування курсантом бібліотеками, читальними залами, навчальною та методичною літературою, комп'ютерною технікою, об'єктами спортивно-оздоровчого, соціально-побутового та культурного призначення.

Дані вимоги відносяться до ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері вищої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 24.12.2003 № 847. Протягом терміну навчання відповідача Харківський національний університет внутрішніх справ діяв на підставі ліценцій АА № 868060 та АВ № 498468, виданих МОН України 26.11.2004 та 26.11.2009 відповідно, що свідчать про відповідність його матеріально-технічної бази усім вимогам, необхідним для надання навчальним закладом освітніх послуг, пов'язаних з одержанням вищої освіти.

На території ХНУВС розташована загальна та спеціальна бібліотека. Особи, які працюють та навчаються у ХНУВС мають право вільно користуватися навчальною та методичною літературою, яка знаходиться в бібліотеках ХНУВС, комп'ютерною технікою, об'єктами спортивно-оздоровчого, соціально-побутового та культурного призначення, які розташовані на території університету.

Таким чином, незалежно від того, проживав відповідач у розташуванні ХНУВС або за його межами, він відвідував навчальні заняття, а отже користувався опаленням, водопостачанням та іншими комунальними послугами, відповідно розрахунок спожитих ним комунальних витрат проводиться виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу.

Крім того, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ протягом навчання у ХНУВС відповідачу нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення, що підтверджується довідкою про нарахування ОСОБА_2 заробітної плати за 2000-2005 роки та розрахунковими листами за період з серпня 2000 року по липень 2005 року.

Як передбачено п. 14 постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 22 серпня 1996 року «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», яка діяла на момент вступу ОСОБА_2 до університету. У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Як вбачається з копії наказу 247 о/с від 19.10.2007 року, ОСОБА_2 звільнився з ОВС за власним бажанням. При цьому трирічний термін, який мав відповідач відпрацювати по закінченню навчального закладу, ще не сплинув. Поважних причин звільнення ОСОБА_2, які передбачені п. 4 Угоди і які б давали відповідачу підставу не відшкодовувати позивачу витрати на навчання, в наказі не відображені.

Про звільнення відповідача з ОВС до сплину трирічного строку позивачу стало відомо в серпні 2012 року, про що свідчить лист № 7/2976 від 07.08.2012 року, який був направлений Харківським ГУМВС України проректору з кадрового забезпечення ХНУВС.

Таким чином, суд погоджується з розрахунком фактичних витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_2 при навчанні в НУВС за період з 2000 року по 2005 рік з яких: за 2000-20001 роки - 176 грн. 13 коп. - грошове забезпечення, за 2001-2002 роки: 501 грн. 89 коп. комунальні послуги, 645 грн. 53 коп. - харчування, 168 грн. - грошове забезпечення, за 2002 -2003 роки: 867 грн. 23 коп. - комунальні послуги, 644 грн. 64 коп. харчування, 217 грн. - грошове забезпечення, за 2003-2004 роки: 627 грн. 68 коп. - комунальні витрати, 821 грн. 12 коп. - харчування, 216 грн. грошове забезпечення; за 2004-2005 роки - 922 грн. 49 коп. - грошове забезпечення, 902 грн. 47 коп. харчування, 1498 грн. 52 коп. - грошове забезпечення.

Встановлені вище обставини свідчать про обґрунтованість позовних вимог та безпідставність заперечень відповідача проти позову.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 61, 88, 209, 212, 224 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ 8032 грн. 57 коп. витрат пов'язаних із навчанням.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ 229 грн. 40 коп. витрат по оплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя С.В. Шевченко