Ухвала суду № 42395537, 21.01.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17985/14-ц

Провадження № 22-ц/779/262/2015

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р.В.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Горблянського Я.Д., Шишка А.І.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю: апелянта ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 08 грудня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

в с т а н о в и л а :

20 листопада 2014 року позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини:сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. в розмірі 1/3 частини заробітку щомісячно до досягнення ним повноліття.

28.11.2014 року ОСОБА_2 змінила позовні вимоги та просила стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 08 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Вирішено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 щомісячно аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. у твердій грошовій сумі в розмірі 750 грн. щомісячно, починаючи з 20.11.2014 року до досягнення дитиною повноліття.

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що судом не враховані обставини, такі як хвороба дитини, яка потребує додаткових витрат на лікування, оскільки нещодавно перенесла операцію. Крім цього, вона знаходиться в декретній відпустці, доходів немає, як і можливості працювати, натомість відповідач є працездатною людиною і за час спільного проживання його заробіток на місяць становив близько п'яти тисяч гривень. Відповідач більше чотирьох років працює фрезерувальником у ТзОВ «Едісан» і така робота не оплачується у мінімальному розмірі, в підтвердження чого надала апеляційному суду відповідні довідки Головного управління статистики в Івано-Франківській області від 01.12.2014 року за №№11-12/796-4115 та 11-12/4796-4116.

Крім того вказала, що відповідач інших утриманців не має, а тому може сплачувати аліменти у більшому розмірі, а саме в сумі 1500грн.

З цих підстав, рішення суду першої інстанції апелянт просить скасувати та ухвалити нове про стягнення з відповідача на її користь аліментів в розмірі 1500грн. щомісячно до досягнення сином повноліття.

В судовому засіданні апелянт доводи апеляційної скарги підтримала з мотивів поданих у апеляційній скарзі, просила про їх задоволення.

Відповідач доводи апеляційної скарги не визнав та заперечив проти їх задоволення, подавши в судовому засіданні нову довідку роботодавця про розмір отримуваної ним заробітної плати від 14.01.2015 року.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та стягуючи з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 750грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а відповідач має матеріальну можливість сплачувати аліменти саме в зазначеному вище розмірі.

Колегія суддів погоджується із таким висновком і вважає, що суд, правильно визначив, що відповідач зобов'язаний утримувати свою дитину, вірно встановив вид аліментів та його розмір, з врахуванням вимог ст. 182 СК України.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини ( аліменти ) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і ( або ) у твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.

При визначенні розміру аліментів, згідно вимог ст. 182 СК України, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Підставою для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, у відповідності до вимог ст. 184 СК України, є отримання нерегулярного та мінливого доходу відповідачем, що в даному випадку апелянтом доводиться тим, що відповідач працює у ТзОВ «Едісан», місце його праці є постійним, що підтверджується довідкою (а.с.29), однак частину заробітної плати, зазначеної в поданій ним довідці про доходи, ОСОБА_3 отримує офіційно, другу частину неофіційно-в конверті, що мало місце під час їхнього спільного проживання, так як зараз проживають окремо.

Колегія суддів вважає, що стягуючи з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі, суд першої інстанції врахував вищезазначені обставини,розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та ухвалив справедливе рішення по відношенню до відповідача.

Посилання апелянта на те, що вона знаходиться в декретній відпустці та що дитині потрібні додаткові витрати, колегія суддів відхиляє, оскільки вона не позбавлена звернутися з відповідними позовами, як це передбачено Сімейним кодексом України.

У відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Виконання даного рішення у межах суми платежу за один місяць не допущено до негайного виконання. Однак, апеляційним судом з'ясовано, що відповідач після рішення суду першої інстанції сплатив позивачу аліменти у межах суми платежу за один місяць, а тому відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 08 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Я.Д. Горблянський

А.І.Шишко