Рішення № 42394706, 08.01.2015, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/2804/14

№ 2/183/178/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.01.2015 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Березюк В.В.,

при секретарі Тен І.О.,

за участю:

представника позивача Солодовник Ю.С.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Адатранссервіс» до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4, про стягнення матеріальної шкоди завданої пошкодженням майна, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Адатранссервіс» звернулося до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4, в якому просить стягнути з відповідача 34 229,66 грн. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди, 600,00 грн. витрат по оплаті послуг експерта, 3 000,00 грн. витрати на послуги адвоката, 349,00 грн. сплаченого судового збору.

В обґрунтування свого позову позивач зазначає, що 18.12.2013 року на в'їзді в с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області при розвантаженні напівпричепа-панелевоз-Е 1275, д/н НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4, обірвався трос на автокрані «МАЗ» д/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, в результаті чого на напівпричіп-панелевоз-Е 1275 впала плита та розламала його навпіл, в результаті чого даний транспортний засіб був пошкоджений. Вартість відновлювального ремонту складає 38 750,00 грн.

Послуги по перевезенню вантажу з місцем розвантаження - с.Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, надавалися позивачем на замовлення фізичної особи ОСОБА_5 на підставі заявки № 9 від 17.12.2013 р. та договору № 5 на автотранспортні послуги укладеного 18.12.2013 року між ТОВ «Адатранссервіс» та ОСОБА_5

Напівпричіп-панелевоз-Е 1275, 1985 року випуску, державний номер НОМЕР_1, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить на праві приватної власності - ОСОБА_4, відповідач ТОВ «Адатранссервіс», має юридичне право тимчасового володіння, згідно договору оренди транспортного засобу укладеного 29.12.2013 року між фоп ОСОБА_4 та ТОВ «Адатранссервіс».

Позивач зазначає, що вина відповідача у пошкодженні транспортного засобу підтверджується довідкою №733 від 24.12.2013 року СІАЗ Новомосковського MB ГУМВС України в Дніпропетровській області.

28 березня 2014 року ТОВ «Адатранссервіс» на поштову адресу ОСОБА_3 було направлено виклик № 435 від 26.03.2014 року щодо спільного з експертом огляду та складання дефектної відомості за результатами огляду напівпричіпа-панелевоза-Е 1275, призначеного на 02 квітня 2014 року. Вказаний виклик відповідач залишив без розгляду, на експертний огляд не з'явився, про причини неявки не повідомив.

У зв'язку з викладеним позивач звернувся з даним позовом до суду, так як добровільно відшкодувати понесені витрати відповідач відмовляється.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, мотивуючи його обставинами, викладеними у позовній заяві, просила суд його задовольнити, надавши пояснення з приводу обставин викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, просив суд в його задоволенні відмовити. При цьому в своїх поясненнях зазначив, що факт події вони не заперечують, як не заперечують і той факт, що власником транспортного засобу МАЗ є ОСОБА_3, однак вважають, що відповідальність повинен нести водій транспортного засобу МАЗ - ОСОБА_7, який знаходився за кермом під час події, а не його власник - відповідач по справі. Крім того, по факту події не проведено ніякого розслідування, висновки якого могли б свідчити про причини розриву тросу. І, зокрема, ОСОБА_8, допустив розвантаження панелевозу в темну годину доби, не перевіривши наявність дозволів на проведення такого виду робіт та відповідних посвідчень у водія крана, чим, на його думку, знехтував правилами безпеки.

Третя особа - ОСОБА_4 в судове засідання не звився, надавши суду заяву, якою просив слухати справу у свою відсутність, проти задоволення позов не заперечував (а.с.80).

В судовому засіданні було також допитано свідка ОСОБА_8, який зазначив про наступне. 17.12.2013 року на підприємство ТОВ «Адатранссервіс» надійшла заявка на перевезення плит. Він та ще один водій зробили дві ходки. Під час розвантаження їх панелевозу, обірвався трос на Крані «МАЗ», у зв'язку з чим плита впала на панелевоз та розламала його навпів. Дійсно за кермом крана був водій на ім'я ОСОБА_7, однак після пригоди, мати замовника одразу зателефонувала ОСОБА_3, як особі з якою була домовленість про використання належного йому крана. Через 20 хвилин приїхав ОСОБА_3 і запропонував йому 3 000,00 $ США, однак він відмовився та зателефонував до міліції. Коли він зателефонував до міліції, то ОСОБА_3 вже домовлятися не захотів і поїхав. Міліція склала протокол огляду місця події та зафіксувала даний випадок.

Суд, вислухавши представників сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Суду надано копію наказу ТОВ «Адатранссервіс» № 14-к від 15.10.2013 року, згідно якого з 15.10.2013 року на ОСОБА_8 покладено обов'язки директора ТОВ «Адатранссервіс» за сумісництвом щодо керування поточною діяльністю підприємства, ведення бухгалтерського і податного обліку підприємства та виконання інших обов'язків згідно статуту (а.с.7).

Судом встановлено, що напівпричіп-панелевоз-Е 1275, 1985 року випуску, державний номер НОМЕР_1, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить на праві приватної власності - ОСОБА_4 (а.с.8).

Згідно договору № 5 від 18.12.2013 року на автотранспорті послуги, та заявки № 9 від 17.12.2013 року, судом встановлено, що послуги по перевезенню вантажу з місцем розвантаження: с.Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області надавалися позивачем на замовлення фізичної особи ОСОБА_5 (а.с.9, 10)

Згідно договору оренди транспортного засобу від 29.12.2013 року ТОВ «Адатранссервіс» має право тимчасово володіти транспортним засобом напівпричіп-панелевоз-Е 1275, державний номер НОМЕР_1 (а.с.11).

З довідки №733 від 24.12.2013 року виданої СІАЗ Новомосковського MB ГУМВС України в Дніпропетровській області вбачається, що 18.12.2013 року до ЖЄО Новомосковського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області за № 14600 зареєстрована заява ОСОБА_8 про те, що 18.12.2013 року на в'їзді в с. Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області при розвантаженні напівпричепа-панелевоз-Е 1275 д/н НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4, обірвався трос на автокрані «МАЗ» д/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, в результаті чого на напівпричіп-панелевоз-Е 1275 впала плита та розламала його навпіл (а.с.12).

Відповідно до даних нормативної калькуляції № 16/14 складеної на замовлення ТОВ «Адатранссервіс» 12.03.2014 року ТОВ «Верхньодніпровський авторемонтний завод» вартість відновлювального ремонту плити напівпричіп-панелевоз-Е 1275 д/н НОМЕР_1 складає 38 750,00 грн. (а.с.13-14).

Суду надано копію листа від 28.03.2014 року, згідно якого ТОВ «Адатранссервіс» 28.03.2014 року на поштову адресу ОСОБА_3 було направлено виклик № 435 від 26.03.2014 року щодо спільного з експертом огляду та складання дефектної відомості за результатами огляду напівпричіпа-панелевоза-Е 1275, призначеного на 02 квітня 2014 року (а.с.17).

Відповідно до висновку № 0026/04 складеного 08.04.2014 року експертом товарознавцем ФОП ОСОБА_10 після огляду транспортного засобу та проведеного дослідження коефіцієнт фізичного зносу КТС складає 6 457,63 грн., вартість матеріального збитку складає 34 229,66 грн. (а.с.18-24).

Згідно акту приймання-передачі послуги та товарного чеку № 26 від 08.04.2014 року, ТОВ «Адатранссервіс» понесло витрати за надання експертних послуг - ФОП ОСОБА_10, які склали 600,00 грн. (а.с.29).

Позивачем надано суду також копію договору про надання правової допомоги № 112 від 16.04.2014 року, Акт № 01 виконаних юридичних робіт до договору № 112 про надання правової допомоги від 16.04.2014 року, платіжне доручення № 699 від 17.04.2014 року, згідно яких ОСОБА_1 надавала ТОВ «Адатранссервіс» правову допомогу, яка згідно рахунку № 112/14 від 16.04.2014 року склала 3 000,00 грн. (а.с.31, 32).

На запит суду Новомосковський МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області надало висновок розгляду заяви ОСОБА_8, зареєстрованої в ЖЄО за № 14600 від 18.12.2013 року, згідно якого в ході проведених заходів був опитаний ОСОБА_8, який пояснив, що 18.12.2013 р. близько 18-00 год. розгружуючи бетонні плити крановщик на ім'я ОСОБА_7 порушив правила безпеки обслуговування спецавтотранспорту чим спричинив розрив троса на крані в результаті чого на півпричеп марки ПП-1275 впала плита розміром 4 на 6 метрів і пошкодила його. Опитаний водій ОСОБА_7, пояснив, що 18.12.2013 р. близько 18-00 год. розгружуючи в с. Піщанці бетонні плити ненавмисно порушив правила безпеки обслуговування спецавтотранспорту, що призвело до розриву троса на крані в результаті чого на пів причеп, який належить ОСОБА_8, марки ПП-1275 впала плита розміром 4 на 6 метрів і пошкодила його. За матеріалами перевірки не встановлено в діях ОСОБА_7 складу злочину передбаченого ст. 194 КК України, у зв'язку з чим, заява ОСОБА_8 розглянута, матеріали списані до Новомосковського МВ.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Суд вважає, що в даному випадку, особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку, є відповідач ОСОБА_3, оскільки його представником не надано жодного доказу того, що ОСОБА_7 в момент події на відповідній правовій підставі володів даним засобом підвищеної небезпеки.

Відповідно до роз'яснень, наданих ВССУ у Постанові Пленуму ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Судом приймається до уваги зазначене роз'яснення Постанову Пленуму ВССУ, однак суд вважає за необхідне зазначити, що, аварія сталася не під час руху відповідного транспортного засобу, а під час розвантаження плити, а тому в даному випадку необхідно застосовувати, зокрема, Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 18.06.2007 року №132.

Падіння плит на напівпричіп-панелевіз д.н.з. НОМЕР_1 з автокрану «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_2, належного ОСОБА_3 відбулося в наслідок перевантаження крану та розриву сталевих канатів підіймального механізму (фото таблиці додаються).

Відповідно до п. 4.6.1. Правил, сталеві канати, що застосовуються як вантажні, стрілові, вантові, несучі, тягові та стропи, мають бути споряджені документом виробника канатів про їх якість, а за його відсутності - документом випробувальної лабораторії, акредитованої в установленому порядку, про випробування канатів відповідно до вимог НД.

Відповідно до п. 6.1. Правил, експлуатація вантажопідіймальних кранів, машин або їх складових частин, вантажозахоплювальних органів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари та колисок, придбаних за кордоном, починається після одержання встановленому порядку дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

Відповідно до п. 7.1.1. Правил, вантажопідіймальні крани всіх типів, за винятком зазначених у пункті 7.1.2 цих Правил, крани-екскаватори, призначені для роботи з гаком або електромагнітом, і однорейкові візки до введення в експлуатацію підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

Відповідно до листа Територіального управління держгірпромнагляду у Дніпропетровській власті від 14.01.2014 р. № 68-25/05 наданого на запит адвоката ОСОБА_1 № 111 від 25.12.2013 р. вказаним управлінням не видавався дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію автокрану «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.16).

У разі реєстрації вантажопідіймального крана, що є в громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність без статусу юридичної особи і без залучення найманої праці, до заяви одаються дані, що підтверджують виконання вимог пункту 7.4.4 цих Правил, або зазначається наявність договору зі спеціалізованою організацією на проведення відомчого нагляду, обслуговування, технічного огляду та ремонту.

Відповідно до п. 7.4.4. Правил, у разі перебування вантажопідіймального крана в громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність без статусу юридичної особи і без залучення найманої праці, обов'язки працівників, які здійснюють відомчий нагляд за триманням та безпечною експлуатацією, працівників, відповідальних за утримання справному стані та безпечне проведення робіт краном, може виконувати цей громадянин.

Відповідно до п. 7.3.1. Правил, вантажопідіймальні крани і машини підлягають первинному, періодичному та позачерговому технічним оглядам у порядку, встановленому НПАОП 0.00-8.18-04 (687-2004-п).

Відповідно до п. 7.3.22. Правил, результати технічного огляду та строк наступного огляду вантажопідіймального крана чи машини записуються до їх паспорта особою, що його проводила. Записом у паспорті діючого вантажопідіймального крана чи машини, що були піддані технічному огляду, має підтверджуватися, що вони знаходяться в справному стані та витримали випробування.

Відповідно до п. 7.4.6. Правил, керування вантажопідіймальними кранами і машинами мають виконувати машиністи (кранівники) з урахуванням вимог пунктів 7.4.8 і 7.4.9 цих Правил.

Відповідно до п. 7.4.8. Правил, керування автомобільним краном може бути доручене водію після навчання його за програмою підготовки машиністів автомобільних кранів.

Відповідно до п. 7.4.11. Правил, підвішування на гак вантажопідіймального крана чи машини вантажу без попередньої обв'язки (вантаж, що має петлі, рим-болти. цапфи, а також той, що знаходиться в ковшах, контейнерах або іншій тарі) або, коли застосовуються напівавтоматичні вантажозахоплювальні пристрої, можуть виконувати інші працівники, які пройшли навчання та перевірку знань на виробництві.

Відповідно до п. 7.4.20. Правил, машиністи вантажопідіймальних кранів і машин перед початком роботи зобов'язані проводити огляд і перевірку механізмів, металоконструкцій, приладів і пристроїв безпеки, для чого має бути виділений необхідний час. Обсяг огляду та перевірок установлюється виробничими інструкціями з безпечного ведення робіт машиністами кранів, розробленими відповідно до вимог чинних НД. Результати огляду та перевірки записуються машиністами у вахтовий журнал, рекомендована форма якого наведена в додатку 13 цих Правил. Стропальники перед застосуванням знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари проводять їх огляд в обсязі, передбаченому виробничою інструкцією, розробленою відповідно до вимог чинних НД.

Відповідно до п. 9 Правил, особи, винні в порушенні вимог цих Правил, несуть відповідальність згідно з покладеними на них функціями відповідно до чинного законодавства України.

Саме діями ОСОБА_3 порушено приписи Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів щодо порядку експлуатації вантажопідіймального крану марки «МАЗ» д.н.з. НОМЕР_2; передання його для експлуатацію особі, яка зі слів представника відповідача має лише відповідне посвідчення водія є незаконним, в результаті чого при падіння плити з вказаного автокрану було пошкоджено напівпричіп-панелевіз д.н.з. НОМЕР_1, який знаходився в користуванні ТОВ «Адатранссервіс» на підставі договору оренди транспортного засобу від 29.12.2012 року, що завдало підприємству матеріальної шкоди в сумі 34229.66 грн.

Тобто, в даному випадку, як власником, так і володільцем автокрана «МАЗ», державний номер НОМЕР_1, являється саме ОСОБА_3 і. на переконання суду, той факт, що в момент події (обірванця тросу) за кермом була інша особа - ОСОБА_7, не може свідчити про те, що останній володів вищезазначеним транспортним засобом на відповідній правовій підставі.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про те, що посилання представника відповідача на той факт, що ОСОБА_3 є неналежним відповідачем, безпідставні, оскільки саме він повинен нести відповідальність за шкоду спричинену належним йому автомобілем, експлуатація якого здійснювалась з порушенням вищезазначених Правил.

Не може бути прийняті судом і заперечення представника відповідача з того приводу, що розмір шкоди не відповідає дійсній вартості ремонту, а також посилання на той факт, що дослідження проводилось у відсутність ОСОБА_3, оскільки в порушення вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України, суду не було надано доказів, які б спростовували б розмір шкоди, заявлений позивачем.

Судом роз'яснювалось право представнику відповідача на проведення відповідного виду експертизи для встановлення вартості відновлювального ремонту, однак таке клопотання представником відповідача заявлено не було.

Таким чином суд вважає, що позов в частині відшкодування шкоди обґрунтований та підлягає задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що адвокат ОСОБА_1 надавала позивачу правову допомогу (а.с. 31-32), зокрема, приймаючи участь, в судових засіданнях, загальна тривалість яких становить 2 години 15 хвилин (а.с. 77-78, 83-85, 105-111, 115-116), а тому на підставі ст.ст.79,88 ЦПК України, Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в сумі 349,00 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 88, 209, 212-215, 224, 294 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Адатранссервіс» до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням майна - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Адатранссервіс» матеріальну шкоду, спричинену пошкодженням транспортного засобу в розмірі 34 229,66 гривень (тридцять чотири тисячі двісті двадцять дев'ять гривень, 66 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Адатранссервіс» витрати по оплаті послуг експерта в розмірі 600,00 гривень (шістсот гривень).

Стягнути з ОСОБА_3 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Адатранссервіс» витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 3000,00 гривень (три тисячі гривень).

Стягнути з ОСОБА_3 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Адатранссервіс» судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору в сумі 349,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковский міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В. Березюк