Рішення № 42394392, 16.01.2015, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

16.01.2015

Справа № 203/6341/14-ц

2/0203/157/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 січня 2015 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Чередник І.О.

за участю : представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, процентів за користування коштами, трьох відсотків річних та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

06 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, процентів за користування коштами, трьох відсотків річних та відшкодування моральної шкоди. (а.с. 1-2).

16 січня 2015 року у судовому засіданні ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати було задоволено клопотання представника позивача та визначено вірну назву відповідача, як - Публічне акціонерне товариство «Златобанк». (а.с. 88, 90)

Позивач у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні в обґрунтування заявлених позовних вимог, посилались на те, що 19 березня 2013 року між ОСОБА_2 та відповідачем був укладений договір банківського вкладу № 039870 «Капітал» в національній валюті, відповідно до умов якого, позивачу було відкрито вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2, строком дії до 19 березня 2015 року, на якому позивач розмістила грошові кошти в розмірі 154 000 грн., а відповідач зобов'язався нараховувати та сплачувати проценти із розрахунку 20,75 процентів річних, шляхом щомісячного перерахування суми процентів на вкладний (депозитний) рахунок 19 числа поточного місяця. Також позивач зазначила, що 03.07.2014 року вона звернулась до відповідача з заявою про дострокову видачу вкладу та відсотків у розмірі 141 823 грн. 25 коп., проте 09.07.2014 року отримала суму вкладу у розмірі 127 640 грн. 92 коп., оскільки відповідач в односторонньому порядку вирахував з вкладного (депозитного) рахунку позивача в якості комісії за видачу готівкових коштів «згідно тарифів АТ «Златобанк» суму у розмірі 14 182 грн. 33 коп. Однак, позивач вважає, що відповідач безпідставно та незаконно утримав з її вкладу комісію у сумі 14 182 грн. 33 коп., оскільки позивач не надавала згоди на утримання цієї комісії відповідачу, меморіальний ордер на підставі якого було утримано вищезазначену суму позивач не підписувала, в укладеному між сторонами договорі від 19.03.2013 року відсутні положення щодо комісії за видачу готівки, а тарифи, з якими позивач була ознайомлена на час укладення договору не містять жодного посилання щодо даної комісії, окрім цього відповідач не повідомляв позивача про будь-які зміни тарифів, у зв'язку з чим позивач звернулась до суду за захистом свого порушеного права і просила суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції - 14 336 грн. 37 коп., проценти за незаконне користування грошовими коштами за період з 25.09.2014 року у розмірі 646 грн. 70 коп. та неустойку у розмірі 3 % річних від прострочення виконання зобов'язань у сумі 92 грн. 09 коп. Крім того, позивач в позовній заяві просила суд стягнути з відповідача на свою користь у рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5 000 грн., яка виразилась у тому, що позивач змушена була звертатись за захистом свого порушеного права до суду, за правовою допомогою, витрачати свій час та кошти на доказування, що призвело до порушення життєвого укладу позивача, оскільки вона постійно нервую з цього приводу, що вплинуло на стан здоров'я позивача, тому просила суду позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. (а.с. 1-2)

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні. (а.с. 90)

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлявся належним чином, однак надіслав на адресу суду письмові заперечення в яких просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а також провести судове засідання за відсутності представника відповідача, за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України. (а.с. 67, 70-73)

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 19 березня 2013 року між сторонами був укладений договір банківського вкладу «Капітал» в національній валюті № 039870, за умовами якого відповідач відкрив позивачу вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2, зі строком дії договору до 19 березня 2015 року, а позивач внесла готівку чи перерахувала в безготівковій формі грошові кошти, які на дату підписання цього договору складали 38 000 грн., внаслідок чого відповідач зобов'язався за користування грошовими коштами, розміщеними на рахунку позивача нараховувати і сплачувати позивачу проценти по вкладу із розрахунку 20,75 процентів річних, щомісячно 19 числа поточного місця шляхом перерахування суми процентів на вкладний (депозитний) рахунок. Також з умов укладеного договору вбачається, що при достроковому поверненні (знятті) вкладу, що розміщений більше, ніж на 6 місяців, та був повернутий клієнту пізніше, ніж пройшла половина строку, який був прописаний в договорі, чи його частини, вкладнику сплачуються вищезазначені проценти в розмірі ставки встановленої в п. 1.3. цього договору, що підтверджується копією зазначеного договору від 19.03.2013 року, наявною в матеріалах справи. (а.с. 3-4)

Встановлено, що 19 березня 2013 року відповідач з метою залучення коштів на депозит згідно договору банківського вкладу «Капітал» в національній валюті № 039870 від 19.03.2013 року отримав від позивача грошові кошти у розмірі 38 000 грн. 00 коп. Крім того, 21 березня 2013 року відповідач з метою залучення коштів на депозит згідно договору банківського вкладу «Капітал» в національній валюті № 039870 від 19.03.2013 року отримав від позивача грошові кошти у розмірі 78 000 грн. 00 коп., після чого, 25 березня 2013 року відповідач також отримав від позивача кошти для залучення на депозит у розмірі 38 000 грн., викладені обставини підтверджуються копіями ордерів на видачу готівки від 19.03.2013 року, від 21.03.2013 року та від 25.03.2013 року, наявними в матеріалах справи (а.с. 5-6).

Також судом у судовому засіданні було встановлено, що позивач зверталася до відповідача зі скаргою про повернення суми вкладу та відсотків відповідно до умов укладеного між сторонами договору, за результатом розгляду якої відповідач посилаючись на те, що з 22.05.2014 року в ПАТ «Златобанк» діють нові тарифи на послуги та операції для фізичних осіб повідомив позивачу про стягнення 10 % від суми вкладу в разі дострокової видачі коштів з вкладних (депозитних) рахунків, що підтверджується копією скарги від 14.07.2014 року та копією листа ПАТ «Златобанк» від 08.08.2014 року, наявними в матеріалах справи. (а.с. 11-12)

Встановлено, що 09 липня 2014 року позивач отримала від відповідача суму депозиту у розмірі 127 640 грн. 92 коп. та відсотки у розмірі 1 611 грн. 12 коп., однак відповідачем за дострокову видачу вкладу (депозиту) була знята комісія за видачу готівкових коштів згідно тарифів АТ «Златобанк» у розмірі 14 182 грн. 33 коп., що підтверджується копією відомостей за депозитним договором, копією меморіальних ордерів на видачу готівки від 09.07.2014 рок, наявними в матеріалах справи. (а.с. 7-10)

Встановлено, що у відповідача Публічного акціонерного товариства «Златобанк» перед позивачем виникла заборгованість за договором банківського вкладу «Капітал» № 039870 від 19.03.2013 року, яка з урахуванням індексу інфляції становить 14 336 грн. 37 коп., заборгованість по відсоткам за незаконне користування коштами у розмірі 646 грн. 70 коп., неустойка у вигляді трьох відсотків річних, які складають - 92 грн. 09 коп. та у рахунок відшкодування моральної шкоди сума у розмірі 5 000 грн., а разом 20 075 грн. 16 коп., ці обставини підтверджуються розрахунком ціни позову, наявною в матеріалах справи. (а.с. 13)

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладеного між сторонами договору.

Відповідно до Розділу 1 укладеного між сторонами договору банківського вкладу «Капітал» №039870 від 19.03.2013 року, банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 строком до 19 березня 2015 року, за користування грошовими коштами, розміщеними на рахунку вкладника, банк нараховує і сплачує вкладнику проценти по вкладу із розрахунку 20,75 процентів річних.

Згідно викладеного в Розділі 3 договору № 039870 «Порядку нарахування, сплати та зміни процентів», при достроковому поверненні (знятті) вкладу, що розміщений більше, ніж на 6 місяців, та був повернутий клієнту пізніше, ніж пройшла половина строку, який був прописаний в договорі, чи його частини, вкладнику сплачуються проценти в розмірі ставки, що встановлена в п. 1 ю3 цього договору, тобто 20,75 процентів річних.

Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до змісту ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимог (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 57 ЦПК України доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно до приписів ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вирішуючи заявлені позивачем вимоги в частинні стягнення з відповідача на користь позивача процентів за незаконне користування грошовими коштами за період з дострокового повернення позивачу вкладу - 09.07.2014 року до 25.09.2014 року, суд приймає до уваги, що договір банківського вкладу № 039870 від 19.03.2013 року, укладений між сторонами припинив свою дію 09.07.2014 року, а тому відповідно до п.п. 3.2., 3.4. договору банківського вкладу нарахування процентів по вкладу закінчилося днем закінчення строку дії договору, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що відповідачем в день повернення вкладу позивачу були виплачені усі нараховані до цього моменту проценти, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача процентів за вищезазначений період, а отже про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог позивача.

Окрім цього, вирішуючи вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за договором банківського вкладу «Капітал» № 039870 від 19.03.2013 року, суд виходив з того, що за умовами укладеного договору сторони добровільно визначили та погодили умови та тарифи, які виникнуть в разі дострокового повернення (зняття) вкладу, а також встановили, що закінченням строку дії договору відповідно до п. 1.1 Договору є 19 березня 2015 року, однак попре викладеного, відповідачем без письмової згоди позивача було утримано під час дострокового повернення вкладу позивачу комісію за видачу готівкових коштів згідно тарифів АТ «Златобанк» від 22.05.2014 року у сумі 14 128 грн. 33 коп., однак в договорі відсутні положення щодо комісії за видачу готівки, а тарифи з якими була ознайомлена позивач не містять посилань щодо зазначеної комісії, крім того про зміну тарифів відповідач жодним чином не повідомляв позивача, тому суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно утримав з позивача комісію при достроковій виплаті вкладу у сумі 14 182 грн. 33 коп.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до даних правовідносин вимог ч.2 ст. 625 ЦК України в частині стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції, оскільки позивач звернулась до відповідача з вимогою про повернення суми вкладу та відсотків, тобто встановила момент з якого грошове зобов'язання вважається простроченим, а саме день коли відповідач безпідставно утримав за дострокове повернення суми вкладу позивача комісію за видачу готівки у розмірі 14 182 грн. 33 коп., а отже враховуючи умови договору та наявність необґрунтовано стягнутої відповідачем комісії під час дострокової виплати вкладу у сумі 14 182 грн. 33 коп., суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором банківського вкладу «Капітал» № 039870 від 19.03.2013 року з урахуванням індексу інфляції у сумі 14 336 грн. 37 коп. такими, що підлягають задоволенню, однак вважає вимоги щодо стягнення неустойки у розмірі 3 % річних від простроченої суми такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем були отримані всі відсотки передбачені умовами укладеного договору, попре те, що відповідачем було повернуто не всю суму вкладу, а відсотки відповідно до норм чинного законодавства України застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних, що спростовується встановленими фактичними обставинами під час розгляду справи, а отже суд вважає необхідним відмовити у задоволенні цієї частини вимог.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню та вважає за необхідне стягнути з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на користь ОСОБА_2 у рахунок повернення заборгованості за договором банківського вкладу «Капітал» № 039870 від 19.03.2013 року, комісію з урахуванням індексу інфляції, яка складає 14 336 грн. 37 коп.

Крім того, суд приймає до уваги, що позивачем в ході розгляду справи не було надано належних доказів, які підтверджували її моральні страждання, які виразились у тому, що позивач не мала можливості у повному обсязі скористатися своїм майном (грошовими коштами у вигляді вкладу), в неї порушився стан здоров'я, а тому зазначені обставини не можуть об'єктивно свідчити про істотність заподіяної позивачу моральної шкоди і настання суттєвих негативних наслідків для її фізичного стану, тому відповідно до норм законодавства, які регулюють дані правовідносини, суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. 14, 23, ч. 1 ст. 526, ч. 2 ст. 598, 611, 612, 625, ч. 1 ст. 1058, ч. 1 ст. 1060, ч. 1, 5, 6 ст. 1061, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (код ЄДРПОУ: 35894495) на користь ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1) у рахунок повернення заборгованості за договором банківського вкладу «Капітал» № 039870 від 19.03.2013 року, яка складається з заборгованості з урахуванням індексу інфляції - 14 336 грн. 37 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (код ЄДРПОУ: 35894495) на користь держави у рахунок повернення судових витрат - 243 грн. 60 коп.

ОСОБА_2 у задоволенні іншої часини позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про стягнення трьох відсотків річних, процентів за користування коштами та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Ф.Ф. Маймур