Рішення № 42393794, 13.01.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.15р. Справа № 904/8513/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ", м.Дніпропетровськ

до відповідача-1: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Київ

відповідача-2: Товариства зобмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - відділ державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Вільногірськ Дніпропетровської області

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Тараненко А.Ю., довіреність № б/н від 20.05.2013 року, представник;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Олефіренко А.С., довіреність № б/н від 17.07.2014 року, представник;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до відповідача-1: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, відповідача-2: Товариства зобмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - відділ державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 17.10.2014 року зареєстрований в реєстрі за № 2642 про повернення (шляхом вилучення) ТОВ "ПРОСКО РЕСУРСИ" на користь ТОВ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА" об'єкта фінансового лізингу колісного навантажувача марки Caterpillar, модель 972Н, серійний номер - САТ972НЕА7G00489, 2006 року випуску, що був переданий в користування на підставі Договору зворотного фінансового лізингу № UA19L-10-01LB від 02.12.2010 року, таким що не підлягає виконанню.

Позов мотивовано тим, 17.10.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2642 про повернення (шляхом вилучення) ТОВ "ПРОСКО РЕСУРСИ" на користь ТОВ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА" об'єкта фінансового лізингу колісного навантажувача марки Caterpillar, модель 972Н, серійний номер - САТ972НЕА7G00489, 2006 року випуску, що був переданий в користування на підставі Договору зворотного фінансового лізингу № UA19L-10-01LB від 02.12.2010 року, прийнятий до примусового виконання відділом Державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, про що винесена постанова про винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2014р.

Позивач вважає, що вказаний вище виконавчий напис видано за відсутності на те підстав, оскільки відповідач-1 вчиняючи виконавчий напис не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч.1 ст. 88 Закону України „Про нотаріат". Зазначив розрахунки заборгованості без погодження їх з позивачем, а зазначені у виконавчому написі суми заборгованості не відповідають дійсній сумі заборгованості. Крім того, виконавчий напис було видано за відсутністю документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, а саме: письмового попередження боржника про погашення заборгованості, та про те, що доказами безспірності вимог кредитора є заява кредитора, яку передано нотаріусом боржникові з доказами її відправлення у порядку ст. 84 Закону України „Про нотаріат".

24.11.2014р. від відповідача-1 до господарського суду надійшов письмовий відзив на по позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю, оскільки вважає, що позивач намагається скасувати правильний по суті виконавчий напис з одних лише надуманих формальних міркувань, а його доводи є безпідставними та необґрунтованими. Також відповідач-1 просить розглядати справу без його участі.

16.12.2014р. відповідач -2 подав до господарського суду письмовий відзив на по позовну заяву, відповідно до якого просить у задоволенні позовних вимог позивача відмовити. В обґрунтування свої заперечень зазначає про те, що підставою для його звернення до нотаріусу, стало порушення позивачем умов Договору зворотного фінансового лізингу № UA19L-10-01LB від 02.12.2010 року в частині своєчасного та повного внесення лізингових платежів. Внаслідок чого, у позивача перед відповідачем - 2 виникла заборгованість по сплаті 10 (десяти) чергових лізингових платежів, яка станом на 17.10.2014р. складає суму 440 614,36 грн. Для вчинення виконавчого напису відповідачем -2 було передано відповідачу-1 всі необхідні документи, визначені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Заборгованість за спірним договором не сплачена позивачем по цей час.

Крім того, відповідач-2 вважає, що нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані господарським судом документи не надав, про час і місце розгляду даного спору був повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням „Укрпошта" від 31.12.2014р. № 517000649997. Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі у справі представника третьої особи до суду не надходило.

Суд вважає, що неявка представника третьої особи у судове засідання не перешкоджає розгляду даної справи по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача-2, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

17.10.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2642 про повернення (шляхом вилучення) ТОВ "ПРОСКО РЕСУРСИ" на користь ТОВ "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА" об'єкта фінансового лізингу - колісного навантажувача марки Caterpillar, модель 972Н, серійний номер - САТ972НЕА7G00489, 2006 року випуску, що був переданий в користування на підставі Договору зворотного фінансового лізингу № UA19L-10-01LB від 02.12.2010 року, прийнятий до примусового виконання відділом Державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, про що винесена постанова про винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2014р.

Вимоги у даній справі заявлені щодо визнання зазначеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав: відповідач-1 вчиняючи виконавчий напис не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч.1 ст. 88 Закону України „Про нотаріат". Зазначив розрахунки заборгованості без погодження їх з позивачем, а зазначені у виконавчому написі суми заборгованості не відповідають дійсній сумі заборгованості. Крім того, виконавчий напис було видано за відсутністю документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, а саме: письмового попередження боржника про погашення заборгованості, та про те, що доказами безспірності вимог кредитора є заява кредитора, яку передано нотаріусом боржникові з доказами її відправлення у порядку ст. 84 Закону України „Про нотаріат".

Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

В силу ст. 87 Закону України „Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів визначений Кабінетом Міністрів України постановою від 29.06.1999р. N 1172.

В силу п.8 Переліку такими документами є договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу. При цьому, для одержання виконавчого напису подаються оригінал договору лізингу та засвідчена лізингодавцем копія рахунку, направленого лізингоодержувачу з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна" (Лізиногодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОСКО РЕСУРСИ" (Лізингоодержувач) укладено Договір зворотного фінансового лізингу № UA19L-10-01LB від 02.12.2010 року, до якого у подальшому вносились зміни, за умовами якого лізингодавець зобов'язався придбати у лізингоодержувача, який виступає продавцем за Договором купівлі-продажу обладнання, у власність предмет лізингу, зазначений у додатку № 1 до цього договору, і надати його лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей за плату, і на інших умовах, зазначених у цьому Договорі й Загальних умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених Загальними Умовами.

Відповідно до вказаного договору відповідач-2 передав позивачу відповідно до акту прийому - передачі № 35 від 08.12.2010р. предмет лізингу, зазначений в додатку № 1 до Договору зворотного фінансового лізингу № UA19L-10-01LB від 02.12.2010 року - колісний навантажувач марки Caterpillar, модель 972Н, серійний номер - САТ972НЕА7G00489, 2006 року випуску.

Згідно п.6.1. договору, строк лізингу для цілей даного договору становить 48 місяців.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач (відповідач) зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно п. 4.5. договору позивач зобов'язався сплачувати відповідачу-2 лізингові платежі щомісячно в порядку і в розмірах, передбачених у Додатку № 3 до Договору.

Між сторонами, крім договору, укладено уточнюючі загальні графіки платежів за договором: Додаткову угоду № 1 та Додаткову угоду № 2.

Відповідно до п.17.2. вказаних умов, лізингодавець вправі відмовитись від виконання будь-якого договору й розірвати такий договір в односторонньому позасудовому порядку, у кожному з наступних випадків:

17.2.1. лізингоодержувач:

(А) не здійснив у строк, установлений у відповідному договорі, сплату двох лізингових платежів підряд, або

(Б) здійснив неповну сплату двох лізингових платежів підряд, або

(В) прострочив повністю або частково сплату одного лізингового платежу й не погасив заборгованість протягом 30 днів з дня, наступного за днем відповідної оплати, встановленого договором.

Отже, за змістом п.8 Переліку та ч. 2 ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізинг" за прострочення сплати лізингових платежів за вказаним договором може бути видано виконавчий напис нотаріусом.

Умови вчинення виконавчого напису визначені ст. 88 Закону, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. При цьому, якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий строк видається у межах цього строку.

В силу ст.782 ЦК України, якою врегульовані загальні положення про найм, видом якого є лізинг, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. При цьому, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Частина 3 вказаної норми визначає, що відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Як встановлено судом, відповідач-2 повідомив належним чином позивача про відмову від договору у зв'язку з порушенням позивачем зобов'язань за договором щодо сплати лізингових платежів у строк, встановлений таким договором. До матеріалів справи додано докази направлення відповідачем-2 на адресу позивача повідомлення про відмову від Договору зворотного фінансового лізингу № UA19L-10-01LB від 02.12.2010 року (а.с.63-64), відповідно до якого відповідач -2 вимагав повернення позивачем предмета лізингу та сплату лізингових платежів у розмірі 35 757,22 грн. і пені у розмірі 35 757,22 грн.

Також матеріали справи містять докази отримання відповідачем-2 вказаного повідомлення (копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.09.2014р. (а.с.65), копія фіскального чеку від 10.09.2014р. (а.с.66), опис вкладення у цінний лист від 10.09.2014р. (а.с.67)).

Враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про відмову від договору лізингу, відповідно в силу закону договір лізингу вважається припиненим з моменту отримання відповідачем-2 повідомлення про відмову від Договору зворотного фінансового лізингу № UA19L-10-01LB від 02.12.2010 року.

Тобто, на момент вчинення виконавчого напису відповідний договір був припинений, а відповідач-2 правомірно набув права вимоги повернення предмета лізингу.

Крім того, позивачем невірно визначено особу відповідача-1, оскільки нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а є третьою особою.

За таких обставин, суд розцінює вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними та вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено

19.01.2015р.

Суддя В.Г. Бєлік