Рішення № 42393585, 19.01.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/15128/14-ц

пр. № 2/759/516/15

19 січня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Макаренко В.В.,

при секретарі - Копчук Р.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до Святошинського районного суду м. Києва з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 128 261,81 грн.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що складає 1 128 261,81 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_2, а саме: трикімнатна квартира загальною площею 57,30 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; стягнути з Відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», витрати по сплаті судового збору у сумі 3 654,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.12.2007 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 8В_49.32/100/07-Сн (далі - Договір), згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 578 000,00 грн. з розрахунку 13,6 % річних за користування кредитом на строк з 17.12.2007 року по 16.12.2022 р.27 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанку» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях.В забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат між АТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір № 49.12/100/1688/07 від 17.12.2007 року (надалі - Іпотечний договір), відповідно до якого ОСОБА_2 як Іпотекодавець за Іпотечним договором передала в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: трикімнатна квартира загальною площею 57,30 кв.м.,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на жило виданого 28.09.2007 року згідно з розпорядженням від 28.09.2007 року за номером № 2409, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна 08.10.2007 року за реєстровим номером 2723.

Виконання Позичальником зобов'язань за цим договором забезпечується порукою відповідно до укладеного між АТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 договору поруки № 49.32/100/П1/07-Сн від 17.12.2007 року, згідно з яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором № 8В_49.32/100/07-Сн від 17.12.2007 року, однак ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором, щодо погашення кредиту та сплати нарахованих процентів у встановлені строки належним чином не виконує, в зв'язку уз чим станом на 20.05.2014 має прострочену заборгованість, а саме: за кредитом - 545 888,9 грн., за відсотками - 582 372,91 грн., що разом становить - 1 128 261,81 грн. Відповідачу з метою врегулювання в досудовому порядку відносин, направлено вимогу про усунення порушень, але вимога не виконана, в зв'язку з чим вважає, що невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором є порушенням умов договору та інтересів позивача, що в свою чергу є порушенням норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав відповідні пояснення. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини, які свідчать про поважність неявки в судове засідання не повідомили.

Суд, керуючись положеннями ст. ст. 169, 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів, на підставі наявних в справі доказів, ухваливши по справі заочне рішення за згодою позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 17.12.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» (правонаступник ПАТ "Дельта Банк") та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 49.32/100/07-Сн, відповідно до якого Банк надав позичальнику відновлювану кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 578 000,00 грн. строком по 16 грудня 2022 р. включно. Видача кредиту здійснюється після надання позичальником банку документів, що підтверджують страхування заставленого майна на користь банку від ризиків втрати, ушкодження та інших ризиків, передбачених іпотечним договором № 49.12/100/І688/07 від 17 грудня 2007 року (а.с. 6-12).

Також, 17.12.2007 між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 49.12/100/1688/07, за яким ОСОБА_2 передала, а позивач прийняв в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю на праві власності (а.с. 14-17).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом

Відповідно до п. 1.1 іпотечного договору № 49.12/100/1688/07, на підставі кредитного договору іпотеко держатель надає боржнику кредит у сумі 578 000,00 грн. У забезпечення зобов'язань боржника перед іпотекодержателем за кредитним договором іпотекодавці надають іпотеко держателю в іпотеку майно, відповідно до 1.3. іпотечного договору.

Пунктами 1.4., 2.1, 2.2. іпотечного договору визначено, що заставна вартість майна за згодою сторін складає 723 0000,00 грн. станом на 17.12.2007 року. Цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання боржником зобов'язань перед іпотеко держателем за кредитним договором. Право іпотеки у іпотекодержателя виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 20.05.2014 ОСОБА_1 має прострочену заборгованість, а саме: за кредитом - 545 888,9 грн., за відсотками - 582 372,91 грн., що разом складає 1 128 261,81 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пунктом 4.1. іпотечного договору передбачено, зокрема, що іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку з про строчкою виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, витратами пов'язаними із зверненням стягнення на майно, витратами пов'язаними з утриманням та збереженням майна, витратами на страхування майна, та інші витрати, обумовлені виконанням умов цього договору.

Відповідно п. 4.2. іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно у випадку порушення боржником умов кредитного договору, або умов цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

17 грудня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 49.32/100/П1/07-Сн, згідно з п.1.1. якого, поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 49.32/100/07-Сн від 17.12.2007 року, укладений між Банком та Позичальником.

Пунктом 2.2. договору поруки № 49.32/100/П1/07-Сн передбачено, що при порушенні позичальником своїх зобов'язань за платежами, що виникли за кредитним договором, поручитель на підставі письмового повідомлення позичальника або банку, в триденний строк (включаючи день отримання повідомлення), виконує в повному обсязі платіжні зобов'язання Позичальника за Кредитним договором, які підлягають виконанню, але не були виконані Позичальником.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 559 України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Оскільки правовідносини з приводу поруки між поручителем і кредитором іншої особи є різновидом зобов'язань, на них також поширюються правові норми щодо забов'язання.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" визначено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

ПАТ «Дельта Банк» відповідачам направлялись вимоги, щодо усунення порушень умов кредитного договору, що підтверджується реєстром поштових відправлень та повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 31-35).

Пунктом 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що у випадку, якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (стаття 37 Закону України «Про іпотеку»), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.

Отже, відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, тому ПАТ «Дельта Банк» має право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку».

Крім того, право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог передбачено п. 4.1. договору іпотеки.

Згідно ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, зважаючи, що відповідач належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором не виконує, доказів в спростування даної обставини відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судові витрати які складаються з судового збору у розмірі 3 654,00 грн.

Керуючись; ст. ст. 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 1054 ЦК України; ст. ст. 11, 12, 33, 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (п/р 373980009 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 128 261 (один мільйон сто двадцять вісім тисяч двісті шістдесят одну) грн. 81 коп.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що складає 1 128 261,81 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_2, а саме: трикімнатна квартира загальною площею 57,30 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути пропорційно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (п/р 373980009 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) судовий збір у розмірі 3 654,00 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Святошинський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ: