Рішення № 42392856, 22.10.2014, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1718/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2014 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Мички І. М.

при секретарі Прадош О. М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представник третьої особи Болотнюк Т.В.

представник органу опіки та

піклування Копитківської сільської ради Григулич М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Здолбунівська районна державна адміністрація Здолбунівського району Рівненської області, про усунення перешкод у користуванні власнісю, шляхом визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом, та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом вселення,-

в с т а н о в и в:

У поданій до суду заяві ОСОБА_6 просить усунути перешкоди у користуванні належним їй на праві власності будинковолодінням, шляхом визнання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та їхніх неповнолітніх дітей, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме домоволодінням АДРЕСА_1; судові витрати покласти на відповідачів.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що їй на праві власності належить домоволодінням АДРЕСА_1, що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20676461, виданим 23.10.2008 р. КП "Здолбунівське МБТІ".

Стверджує, що окрім неї у вказаному будинку зареєстровані та не проживають відповідачі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та їхні діти- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5

Зазначає, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_7 всупереч ст.156 ЖК України участі у витратах по утриманню будинку не брали, не оплачували житлово-комунальні послуги, що призвело до виникнення заборгованості перед суб'єктами господарювання за надані послуги.

Вказує, що в листопаді 2013 року погасила заборгованість за надані послуги з газопостачання в розмірі 4106 грн. 30 коп. та за відновлення газопостачання до домоволодіння 577 грн. 27 коп., що стверджується долученими копіями квитанцій.

Пояснює, що відповідачі з листопада 2012 року по даний час не проживають у належному їй будинковолодінні, зокрема з листопада 2012 року по листопад 2013 року проживали в м.Києві, далі до 16 червня 2014 року проживали в будинку АДРЕСА_2, на теперішній час за адресою: АДРЕСА_3.

Вважає, що відповідачі втратили право на користування житлом, оскільки без поважних причин понад один рік не проживали в домоволодінні АДРЕСА_1.

У поданому до суду зустрічному позові ОСОБА_3, ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом вселення, просять усунути перешкоди в користуванні житлом шляхом вселення їх у будинок АДРЕСА_1.

Свої вимоги обгрунтовують тим, що сторони у справі є рідними. Позивачка є її матір"ю. Протягом 2013 року вона з чоловіком працювали і проживали у м.Києві, а їх неповнолітні діти проживали у помешканні позивачки за первісним позовом. За цей період ОСОБА_3 неодноразово висилала гроші та передачі по місцю проживання дітей для їх утримання. Однак коли повернулися додому, їх не впустили у будинок, зібрали всі речі їхньої сім'ї та виставили на вулиці тому вона з сім"єю змушена була примусово переселитися у інше житло.

Пояснюють, що мають намір вселитися назад у будинок матері, вважають, що мають право на користування спірним будинковолодінням, однак їм у вселенні перешкоджають позивачі. Зокрема зазначають, що несуть невиправдані витрати по утриманню найманого житла, у зв"язку з тим, що с.Степанівка Здолбунівського району, де вони мешкають знаходиться на значній відстані від с. Копитків, а тому дітям приходиться переносити певні труднощі із відвідуванням школи, тощо.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримала первісний позов та з аналогічних мотивів, просила відмовити у зустрічному позові за безпідставністю вимог.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник позовні вимоги за первісним позовом не визнали, вказуючи на те, що в інше постійне місце проживання вони не вибували, а змушені були тимчасово та примусово залишити попередне житло, так як були фактично виселені із спірного житла. Відсутність у спірному будинку пояснють поважною причиною - заробітками у м.Києві. Просять у задоволенні первісного позову ОСОБА_6, відмовити за безпідставністю вимог, а їхній зустрічний позов задоволити у зв»язку із відсутністю постійного місця проживання з урахуванням фактично примусового їх виселення із житла.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 на праві власності належить домоволодінням АДРЕСА_1, що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20676461, виданим 23.10.2008 р. КП "Здолбунівське МБТІ".

З долученої до матеріалів справи довідки №563 від 19.06.2014 р., виданої виконкомом Копитківської сільської ради вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 крім ОСОБА_3 зареєстровані: мати - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, дочка - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочка - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, брат - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, сестра - ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_9, чоловік - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, син - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, племінник - ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_10

Згідно положень ст.156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Належних доказів укладення угоди про порядок користування житловим приміщенням спірного будинку, сторони суду не надали.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона згідно до ст.60 ЦПК України зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Таким чином, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та їхні неповнолітні діти мають право на проживання у домоволодінні АДРЕСА_1 та не можуть бути визнані такими, що втратили право користування житловим приміщенням, у зв'язку з відсутністю в ньому понад один рік, з підстав викладених в позовній заяві ОСОБА_6

За даних обставин суд вважає, що права ОСОБА_6 не порушені, а тому в позові слід відмовити за безпідставністю.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 починаючи з листопада 2013 року чинить перешкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в користуванні житлом, до будинку їх не допускає, спільно проживати не бажає, чого не заперечувала сама ОСОБА_6 в судовому засіданні.

Допитані у судовому засіданні свідки, повністю підтвердили обставини сімейних конфліктів доньки з матір'ю, чинення ОСОБА_6 перешкод у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_7 спірним будинком, відсутності у неї іншого власного житла.

Доказів обрання ОСОБА_3 та ОСОБА_7 іншого постійного місця проживання позивачем ОСОБА_6 не надано, її міркування з огляду на встановлені судом обставини є помилковими.

З пояснень представника Копитківської сільської Ради допитаної у судовому засіданні, яка підтримала зустрічний позов вбачається, що обставини справи зазначені ОСОБА_3 відповідають дійсності та не спросовані позивачами.

Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону та рішення суду.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що позивачам за зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_7 та їхнім неповнолітнім дітям, які іншого постійного місця проживання не мають, чиняться ОСОБА_6 перешкоди у користуванні домоволодінням АДРЕСА_1, з приводу чого вони змушені винаймати інше житло, а тому їхні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 317, 319, 321, 383, 405 ЦК України, статті 150 ЖК України, статтями 10, 11, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У позові ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Здолбунівська районна державна адміністрація Здолбунівського району Рівненської області, про усунення перешкод у користуванні власнісю, шляхом визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні житлом, шляхом вселення - задоволити.

Усунути перешкоди ОСОБА_3, ОСОБА_7 в користуванні житлом, шляхом вселення ОСОБА_3, ОСОБА_7, неповнолітніх дітей ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в будинок АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Здолбунівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: