Ухвала суду № 42392307, 21.01.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1003/133/2012 Головуючий у І інстанції Ярмола О.Я.Провадження № 22-ц/780/363/15 Доповідач у 2 інстанції ТаргонійКатегорія 58 21.01.2015

УХВАЛА

Іменем України

21 січня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Таргоній Д.О.,

суддів: Фінагєєва В.О., Голуб С.А.,

за участю секретаря: Черепинець А.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2014 року у справі за поданням державного виконавця міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ в Київській області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2014 року головний державний виконавець міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області звернувся до суду з поданням про обмеження ОСОБА_1 в праві виїзду за кордон.

В обґрунтування зазначив, що ОСОБА_1 має невиконані зобов'язання по сплаті боргу на користь ПАТ «Державного ощадного банку України» в сумі 2 846 474 грн. 30 грн. У зв'язку з тим, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, просив встановити йому тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2014 року подання задоволено. Встановлено обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання зобов'язань за виконавчим провадженням (ВП № 42882116) про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк».

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження його у справі виїзд за межі України, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи подання ВДВС Білоцерківського МРУЮ Київської області та обмежуючи ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції, виходив із того, що боржник має неврегульовані зобов'язання, які ні самостійно, ні примусово не виконує та на момент звернення державного виконавця до суду з даним подання, вже існує факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з наступних підстав.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2013 року, яке набрало законної сили, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» грошові кошти за кредитним договором в сумі 2843225 грн. 30 коп., з яких 1416648 грн. - строкова заборгованість за договором, 583352 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 599311 грн. 43 коп. заборгованість по відсоткам, 243913 грн. 87 коп. сума пені, а також судові витрати, усього стягнуто - 2 846 474 грн. 30 коп.

На даний час в міському відділі ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області на примусовому виконання перебуває виконавчий лист № 1003/133/2012 2/357/219/13 від 21.03.2014 року Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» боргу в сумі 2 846474, 30 грн.

З подання державного виконавця вбачається, що 08.04.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено боржникові до відома та виконання.

Того ж дня винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку направлено до Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, до Білоцерківського МРЕВ ДАІ для виконання та сторонам до відома.

З інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.05.2014 року вбачається, що боржнику ОСОБА_1 на праві приватної власності належить нежитлова будівля за адресою: Київська обл., Білоцерківський район, смт. Терезине, № 2 відділок, будинок 5.

Постановою державного виконавця від 21.05. 2014 року оголошено розшук майна боржника - транспортних засобів, а саме: причіп РТ д.н.з. НОМЕР_1, 1991 року випуску, та автомобілю Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2, 2011 року випуску, які наоежать ОСОБА_1

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Таким чином, лише у разі доведення факту зловживання процесуальними правами чи невиконання обов'язків, передбачених статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження зазначене може бути підставою для відповідного реагування, зокрема звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України згідно зі статтею 377-1 ЦПК, пунктом 18 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд першої інстанції при вирішенні подання на зазначені вимоги закону та обставини справи, уваги не звернув та, задовольняючи подання, дійшов передчасного висновку про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції не надав доказів на підтвердження тих обставин, що державним виконавцем вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на погашення боргу.

Державним виконавцем також не надано доказів на підтвердження того, що боржник отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, та про те, що боржник, ухиляючись від виконання рішення, вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, за час виконання рішення виїжджав за межі України, що призвело до виникнення заборгованості, або боржник безпідставно не з'являвся на виклики державного виконавця.

Дані обставини суд першої інстанції не з'ясував.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2014 року - скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: