Ухвала суду № 42391765, 22.01.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/3283/14-к Головуючий у 1-й інст. Верозуб О. А.

Категорія ч.2 ст. 289 КК України Доповідач Широкопояс Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року Апеляційний суд Житомирської області в складі суддів:

Широкопояса Ю.В. - головуючого,

Жизнєвського Ю.В. та Фоміна Ю.В.,

за участі: прокурора Селюченко І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

секретаря судового засідання Гибала В.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 жовтня 2014 року у кримінальному провадженні № 12014060090000663 за ч. 2 ст. 289 КК України щодо:

ОСОБА_4, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новограді-Волинському Житомирської області, проживаючого у АДРЕСА_1.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого в підтримання апеляційної скарги, доводи прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд, -

у с т а н о в и в:

Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 жовтня 2014 року обвинуваченого ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України вирішено звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання із випробуванням на 3 роки та зобов'язано його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 червня 2014 року близько 21 год. 55 хвилин біля будинку № 8 по вул. Леваневського у м. Новограді-Волинському ОСОБА_4 незаконно, повторно заволодів транспортним засобом - мотоциклом марки«QINGQI QM 125-10N»д.н. НОМЕР_1 вартістю 3774 грн., який на праві приватної власності належить потерпілому ОСОБА_5, - за допомогою стороннього предмету, який вставив в замок запалювання, запустив двигун даного мотоцикла, після чого сів на цей транспортний засіб та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження Посилаючись на свою оцінку доказів, твердить про незаконність та необґрунтованість вироку, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

У письмових запереченнях на апеляцію прокурор Рабчинський Д.В. та потерпілий ОСОБА_5 просять залишити вирок без зміни.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, є обґрунтованими та підтверджуються сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні, яким місцевим судом дано належну оцінку у вироку.

Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та фактичними даними, що містяться у досліджених судом протоколах слідчих дій, в тому числі, протоколі слідчого експерименту за участю свідка-очевидця ОСОБА_8, а також висновком дактилоскопічної експертизи про виявлення сліду папілярного узору великого пальця лівої руки обвинуваченого на мотоциклі потерпілого, - безсумнівно доведені зазначені у вироку обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 незаконного заволодіння транспортним засобом.

З огляду на сукупність цих допустимих та достовірних доказів, суд першої інстанції законно та обгрунтовано визнав недостовірними показання обвинуваченого про те, що він не вчиняв угону мотоцикла потерпілого, та свідка ОСОБА_9 про те, що на час вчинення злочину ОСОБА_4 був у неї вдома.

Згідно ч. 2 примітки до ст. 289 КК України, відповідно до ч. 2 вказаної статті, під повторністю слід розуміти вчинення таких дій особою, яка раніше вчинила незаконне заволодіння транспортним засобом або злочин, передбачений ст. ст. 185, 186, 187, 189-191, 262, 410 КК України. Оскільки ОСОБА_4 на момент вчинення незаконного заволодіння транспортного засобу мав незняту та непогашену судимість за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16 жовтня 2013 року за ч. 1 ст. 185 КК України, його дії правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 289 КК України за кваліфікуючою ознакою повторності.

Тому доводи апеляційної скарги про неправильність кваліфікації дій обвинуваченого за ознакою повторності є необгрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про неповноту судового розгляду є необгрунтованими, оскільки місцевим судом достатньо повно були досліджені обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення. Під час досудового розслідування та судового розгляду стороною захисту не заявлялися клопотання про допит інших свідків.

При розгляді справи місцевим судом не було допущено істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону.

Призначене ОСОБА_4 покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання.

Вирок суду першої інстанції у даному кримінальному провадженні є законним та обгрунтованим. Підстав для його скасування або зміни немає.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого, - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: