Постанова № 42390689, 13.01.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 січня 2015 р. № 820/18663/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,

представників сторін:

позивача - Олефіренко С.В.,

відповідача - Мосійчук Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфакт-плюс" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфакт-плюс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, від 21.08.2014 р. №0001482200 (про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 160 500,00 грн., з яких 107 000,00 грн. за основним платежем та 53 500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно формував податковий кредит за спірний період що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки між позивачем та його контрагентом відсутній факт реального вчинення господарських операцій за спірний період.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку виходячи з наступного.

Судом встановлено, що фахівцями Нововодолазької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі довідки № 174/7/20-20-04-27 від 19.03.2014 року, згідно п.75,1 п.78.1.1, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ та відповідно до наказу № 319 від 24.07.2014 року була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "Інтерфакт-плюс" з питань правомірності відображення в податковому обліку проведених взаємовідносин з ТОВ «Велторг-2013» їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року. За результатами перевірки складено акт від 29 липня 2014 року № 596/20-20-22-08/30957 (а.с. 9-25).

Перевіркою виявлені порушення: п. 198.3 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за березень 2014 року в сумі ПДВ 106999,98 грн.

На підставі акту перевірки від 29 липня 2014 року № 596/20-20-22-08/30957 Нововодолазької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області було прийнято податкове повідомлення рішення № 0001482200 від 21.08.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 160 500,00 грн., з яких 107 000,00 грн. за основним платежем та 53 500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с. 26).

Суд зазначає, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем 28 листопада 2013 року було укладено договір про надання послуг № 05/11-13 між ТОВ"Інтерфакт-плюс" в собі директора Черкасова Дмитра Віталійовича(замовник) ТОВ «Велторг 2013» в особі директора Сікеріна Дмитра Олексійовича (виконавець ). Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання здійснювати заміну оснащення для пресу Замовника. Замовник зобов'язався прийняти роботи і заплатити повну вартість відповідно до умов, певним сьогоденням договором. Замовник здійснює оплату робіт Виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання рахунку на оплату.

На підтвердження факту реального здійснення господарської діяльності між ТОВ «Інтерфакт-плюс» та ТОВ «Велторг 2013» позивачем надано наступні докази.

На виконання умов договору надання послуг №05/11-13, укладеного між ТОВ «Інтефакт-плюс» та ТОВ «Велторг 2013» від 28.11.2013 р., за яким ТОВ «Велторг 2013» надавало послуги з заміни оснащення до пресів по виготовленню керамічної цегли ТОВ «Інтерфакт-плюс» на підтвердження чого ТОВ «Велторг 2013» були оформлені акти виконаних робіт, податкові накладні за березень 2014 р. на загальну суму 150 000,00 грн. (у тому числі ПДВ) (а.с. 49-58).

Необхідність в замовленні вказаних послуг підтверджується дефектними відомостями (а.с. 112-115). Акти списання замінених деталей та матеріалів містяться в матеріалах справи (а.с. 111, 115).

Передача списаних матеріалів як металобрухту підтвержується договором поставки, специфікацією та актом приймання металів чорних (вторинних) (а.с. 116-120).

На виконання умов договору купівлі-продажу №04/11-13, укладеного між ТОВ «Інтефакт-плюс» та ТОВ «Велторг 2013» від 28.11.2013 р., за яким ТОВ «Велторг 2013» поставляло товар - оснащення до пресів по виготовленню керамічної цегли ТОВ «Інтерфакт-плюс» на підтвердження чого були виписані товарно-транспортні накладні на перевезення зазначеного товару, подорожні листи, видаткові накладні та податкові накладні за березень 2014 р. на загальну суму 174 000,00 грн. (у тому числі ПДВ). Придбані матеріали ТОВ «Інтерфакт-плюс» використало для заміни оснащення пресів та списані в бухгалтерському обліку по рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» актом списання №33 від 31.03.2014 р. (а.с. 59-86).

На виконання умов договору купівлі-продажу №03/11-13, укладеного між ТОВ «Інтефакт-плюс» та ТОВ «Велторг 2013» від 28.11.2013 р., за яким ТОВ «Велторг 2013» поставляло товар (піддони дерев'яні) ТОВ «Інтерфакт-плюс» на підтвердження чого були виписані товарно-транспортні накладні на перевезення зазначеного товару, подорожні листи, видаткові накладні та податкові накладні за березень 2014 р. на загальну суму 18 000,00 грн. (у тому числі ПДВ) (а.с. 87-102). Придбані матеріали ТОВ «Інтерфакт-плюс» використало для реалізації цегли, що підтверджує акт списання товарів (а.с. 156).

Вказані послуги та товар позивачем придбавались для виготовлення та реалізації цегли, що підтверджується договорами купівлі продажу відповідного товару (а.с. 154-155).

Сплата за вищевказаними договорами підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 103-110).

Вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфакт-плюс" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 21.08.2014 р. № 0001482200.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфакт-плюс" (адреса: 63024, Харківська обл., Валківський р-н, с. Костів, вул. Чапаєва, 107, код ЄДРПОУ 30957466, р/р 26007010292619 в ПАТ "ВТБ Банк" МФО 321767) 321 (триста двадцять одну) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 19 січня 2015 року.

Суддя Панов М.М.