Ухвала суду № 42390558, 22.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2014 рокусправа № 804/4887/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року по справі № 804/4887/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Розівський елеватор» до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Сіводіна Михайла Юрійовича, Реєстраційної служби Приазовського районного управління юстиції Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення № 7727091 від 08.11.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Розівський елеватор» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Сіволіна Михайла Юрийовича Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Приазовського районного управління юстиції Запорізької області, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сіволіна М.Ю. № 7727091 від 08 листопада 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов'язати Реєстраційну службу Приазовського районного управління юстиції Запорізької області (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Горького, 70) провести державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" (49033, м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 122; Код ЄДРПОУ 00954337) на об'єкт нерухомого майна за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с.Строганівка, вул. Балановського, 150 на підставі договору купівлі-продажу № ИП-01 від 05 грудня 2003 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Сіволіна М.Ю. № 7727091 від 08.11.2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обмежень. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державною реєстраційною службою України подано апеляційну скаргу, якою скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014р. по справі № 804/4887/14, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову ПАТ «Розівський елеватор» відмовити.

Сторони, про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явились.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з норм ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 05 грудня 2003 року Відкрите акціонерне товариство "Розівський елеватор" та Відкрите акціонерне товариство "Могилівське хлібоприймальне підприємство" (продавець) уклали договір купівлі-продажу № ИП-01.

За цим Договором продавець передав у власність товариству, зокрема, й нерухоме майно: господарські будівлі, споруди та виробничі приміщення, розташовані за адресою Запорізька область, Приазовський район, с. Строганівка, вул. Балановського, 150.

05 грудня 2003 року продавець і Відкрите акціонерне товариство "Розівський елеватор", склали акт прийому-передачі до договору купівлі-продажу № ИП-01 від 05.12.2003р., про те, що відбулась передача нерухомого майна.

У зв'язку з необхідністю приведення діяльності у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", Відкрите акціонерне товариство "Розівський елеватор" змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Розівський елеватор" (рішення загальних зборів акціонерів Протокол №1/2010 від 06.12.2010 року); при цьому, зміна організаційно - правової форми (тобто, перетворення) не відбулась: акціонерне товариство залишилось акціонерним товариством.

12 червня 2013 року позивач (через уповноваженого представника, директора Ботіївської філії Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" Шайтанова О.І.), з метою державної реєстрації права власності на будівлі, розташовані за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Строганівка, вул. Балановського, 150 звернулось до органу державної реєстрації прав, подавши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) № 1563823.

22 липня 2013 року товариство поштою отримало рішення № 3834404 від 10 липня 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, підписане Державним реєстратором Державної реєстраційної служби України Гуляєвим О.О.

Підставою відмови вказано те, що "подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують".

16 жовтня 2013 року позивач (через уповноваженого представника, директора Ботіївської філії Публічного акціонерного товариства "Розівський елеватор" Шайтанова О.І.), з метою державної реєстрації права власності на будівлі, розташовані за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Строганівка, вул. Балановського, 150 повторно звернулось до органу державної реєстрації прав (за місцем розташування об'єкта нерухомого майна) подавши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) №3426148, що підтверджується карткою прийому заяви № 6847005.

28 березня 2014 року товариство поштою отримало рішення № 7727091 від 08 листопада 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, підписане Державним реєстратором Державної реєстраційної служби України Сіволіним М.Ю.

Рішення № 7727091 від 08 листопада 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (далі - Рішення) прийнято на підставі статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з посиланням на обставини, що не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме:

- в договорі-купівлі продажу нерухомого майна відсутні коди ЄДРПОУ сторін;

- згідно додаткової угоди №1 до договору купівлі-продажу, майно належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 05.12.2003 року, право власності зареєстровано 21.03.2003р., неможливо зареєструвати право власності до здійснення правочину;

- в додатках до договору купівлі-продажу відсутні адреси будівель та споруд.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення, дійшов висновку про те, що відповідачем безпідставно відмовлено у реєстрації прав власності на нерухоме майно, оскільки позивачем було достатньо надано інформації, якою підтверджується право власності на нерухоме майне.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав, є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Згідно ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також, територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб; право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої, є нерухоме майно та інші обтяження.

Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4-1 цього Закону.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку, встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.

Статтею 19 Закону визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22 червня 2011 року затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 5 якого, передбачена обов'язковість подання документів для проведення державної реєстрації прав, які повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно - правовими актами.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що для проведення державної реєстрації прав, заявник подає органу державної реєстрації прав, нотаріусу заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої, встановлює Мін'юст.

Відповідно до п.9 Порядку, заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу.

Згідно п.12 Порядку, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також, відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема, щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Пунктом 16 Порядку передбачено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Згідно п.23 Порядку, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті рішення № 7727091 від 08 листопада 2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, відповідачем безпідставно було відмовлено позивачу в державній реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, оскільки подані позивачем документи є достатніми доказами набуття права власності і ніяк не перешкоджають державній реєстрації права власності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що постанова суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм матеріального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну Державної реєстраційної служби України на постанову Дніпропетровського окружного апеляційного суду від 19 травня 2014 року по справі № 804/4887/14 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного апеляційного суду від 19 травня 2014 року по справі № 804/4887/14- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай