Постанова № 42390324, 08.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року 13:10Справа № 808/5723/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі судового засідання Горбовій І.С.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кісь Р.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області

третя особа Куйбишевська районна державна адміністрація

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області, третя особа Куйбишевська районна державна адміністрація про визнання дій Головного управління Держземагенства у Запорізькій області щодо відмови в продовженні договору оренди земельної ділянки укладеного 12 серпня 2004 року з Куйбишевською районною адміністрацією в особі голови - ОСОБА_4, що діяв на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації», неправомірними та зобов'язати продовжить термін дії договору оренди земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 серпня 2004 року між ОСОБА_3 та Куйбишевською районною державною адміністрацією в особі голови - ОСОБА_4, що діяв на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації» було укладено договір оренди землі, згідно якого позивачу була передана земельна ділянка загальною площею 9, 23 га, у тому числі рілля 9, 23 га, що знаходиться на території Куйбишевської селищної ради за межами смт. Куйбишеве, Куйбишевського району, Запорізької області, строком на 10 років.

13 травня 2014 позивач направив замовний лист на ім'я в.о. Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з клопотанням про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 9,23 га на 49 років та внесення змін до умов використання земельної ділянки.

06.06.2014 року на ім'я позивача прийшла відповідь з головного управ Держземагенства у Запорізькій області за № 08-0.3-3826/2-14, якою відмовлено в продовженні терміну дії договору оренди земельної ділянки мотивуючи це тим, що в клопотанні не зазначено причину збільшення строку дії договору та зміни цільового призначення земельної ділянки.

ОСОБА_3 було виправлено помилки вказані в клопотанні та 23.07.2014 повторно відправлено клопотання про продовження терміну дії договору оренди вищезгаданої земельної ділянки.

07.08.2014 на ім'я позивача надійшла відповідь від відповідача за № 31-8-0.4-6805/2-14, якою було повідомлено, що позивач порушив строк звернення з клопотанням про продовження терміну дії договору. Просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, зазначив, що на підставі розпорядження голови Куйбишевської районної державної адміністрації Запорізької області від 27.07.2004 р. № 280 «Про передачу земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства» між Куйбишевською районною державною адміністрацією Запорізької області та гр. ОСОБА_3 12.08.2004 укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Куйбишевському ЗРФ ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» 16.08.2004.

Предметом вищевказаного договору оренди землі є передача від Орендодавця до Орендаря в строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Куйбишевської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області.

Даний договір укладено строком на десять років.

13.05.2014 листом із вхідним номером 31-2534/0/1-14 позивач звернувся до Головного управління із клопотанням про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки.

Листом від 06.06.2014 № 0-8-0.3-3826/2-14 Головне управління надало відповідь позивачу про відмову у продовженні терміну дії договору оренди землі у зв'язку з низкою недоліків, які полягають у нижченаведеному.

Договір між позивачем та Головним управлінням було укладено на десять років. Позивач запропонував продовжити термін дії договору оренди на 49 років, що, по суті, є внесенням змін до умов договору оренди землі в частині зміни строку оренди землі, адже, згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі», однією з істотних умов договору оренди землі є строк дії договору оренди землі.

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Головне управління не надавало згоди на зміну умов договору оренди оспорюваної земельної ділянки, а отже, позивачу було надано відповідь, якою відмовлено позивачу в зміні істотних умов договору оренди землі.

Крім того, згідно ст. 19 Закону України «Про оренду землі», при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строк дії договору оренди землі визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою.

До клопотання не було надано обґрунтування збільшення строку оренди землі. Таким обґрунтуванням згідно вимог законодавства, перелічених вище, є проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь.

У зв'язку з вищепереліченим, Головним управлінням було вперше відмовлено позивачу у продовженні строку дії договору оренди землі.

23.07.2014 листом із вх. № 31-6688/0/1-14 від 29.07.2014 орендар звернувся до Головного управління з заявою про поновлення договорів оренди повторно.

Головним управлінням було розглянуто дане клопотання та надано вмотивовану відповідь, якою відмовлено позивачу у задоволенні даного клопотання у зв'язку з недоліками, що полягають у вищенаведеному.

Договір оренди оспорюваної земельної ділянки було зареєстровано у Куйбишевському ЗРФ ДП «Центр ДЗК» 16.08.2004 р., а отже, дата закінчення строку даного договору спливає 16.08.2014 р.

З урахуванням вимог п. 8 Договору оренди землі та п. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», граничною датою звернення позивача з вимогою поновити договір оренди є 16.05.2014.

Отже, позивачем було порушено строк звернення до Орендодавця із заявою про продовження строку дії договору, адже позивач звернувся до Головного управління 29.07.2014.

У зв'язку з порушенням орендарем вищезазначених положень Закону України «Про оренду землі», а саме - несвоєчасного звернення до Головного управління позивача, Головним управлінням було відмовлено орендарю у задоволенні заяви про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди земельних ділянок, про що повідомлено листом Головного управління від 07.08.2014 р. № 31-8-0.4-6805/2-14.

Разом з цим, статтею 31 вищезгаданого Закону передбачені підстави припинення дії договору оренди землі. Так, серед іншого, договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Вказане дає підстави стверджувати, що саме позивачем порушено встановлений законодавством термін щодо звернення про поновлення договору оренди землі. Тобто, саме зволікання позивача призвели до наслідків припинення зобов'язань за договором оренди землі, тому продовжити строк дії договору, дію якого припинено, неможливо.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 122 ч. 3 п. "а" ЗК України, в редакції, яка діяла станом на час укладення позивачем договору, районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 6 вересня 2012 р. № 5245-VI, який набув чинності з 1 січня 2013 р., статтю 122 ЗК України було викладено в новій редакції:

"Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.".

Відповідно до п. 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 р. № 445, Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Згідно п. 4 пп. 61 названого Положення, Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 травня 2012 р. № 258, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2012 р. за № 852/21164 затверджено положення про Головне управління Держземагентства в області, відповідно до якого Головне управління Держземагентства в області є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане (п. 1.); Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області (п. 4 пп. 4.32.).

Таким чином, з 1 січня 2013 р. повноваження щодо надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення належать до компетенції Державного агентства земельних ресурсів України та його територіальних підрозділів - Головних управлінь Держземагентства в області, а не до повноважень РДА.

Як вбачається із матеріалів справи, 12 серпня 2004 року між ОСОБА_3 та Куйбишевською районною державною адміністрацією в особі голови - ОСОБА_4, було укладено договір оренди землі, згідно якого позивачу була передана земельна ділянка загальною площею 9, 23 га, у тому числі рілля 9, 23 га, що знаходиться на території Куйбишевської селищної ради за межами смт. Куйбишеве, Куйбишевського району, Запорізької області, строком на 10 років. 7унктом 8 цього договору передбачено, що після закінчення його строку, орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк, для чого необхідно не пізніше ніж за 90 календарних днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

13 травня 2014 позивач направив замовний лист на ім'я в.о. Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з клопотанням про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 9,23 га на 49 років та внесення змін до умов використання земельної ділянки.

06.06.2014 року на ім'я позивача прийшла відповідь з головного управ Держземагенства у Запорізькій області за № 08-0.3-3826/2-14, якою відмовлено в продовженні терміну дії договору оренди земельної ділянки мотивуючи це тим, що в клопотанні не зазначено причину збільшення строку дії договору та зміни цільового призначення земельної ділянки.

Позивачем було виправлено помилки вказані в клопотанні та 23.07.2014 повторно відправлено клопотання про продовження терміну дії договору оренди вищезгаданої земельної ділянки.

07.08.2014 на ім'я позивача надійшла відповідь від відповідача за № 31-8-0.4-6805/2-14, якою було повідомлено, що позивач порушив строк звернення з клопотанням про продовження терміну дії договору.

Єдиною підставою для відмови позивачу в продовженні строку дії договору оренди землі, є пропуск ним 90-денного строку, передбаченого п. 7 договору та ст. 33 Закону України "Про оренду землі", протягом якого позивач повинен був звернутись до Управління для пролонгації договору.

Слід зазначити, що наявність в ст. 33 Закону України "Про оренду землі" і договорі застереження про те, що особа, зацікавлена в продовженні терміну дії договору оренди землі, повинна у строк, передбачений умовами договору, але не пізніше ніж за 90 днів до спливу строку його дії звернутись до орендодавця, спрямовано перш за все на забезпечення правової визначеності у правовідносинах. Так, згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Набуття, зміна і припинення прав на землю характеризуються певними особливостями (попередня, до набуття прав на землю, розробка землевпорядної документації; її затвердження уповноваженим органом; встановлення меж земельної ділянки в натурі; державна реєстрація прав на землю, тощо), які зазвичай непритаманні іншим об'єктам цивільних прав, а тому попереднє повідомлення орендарем про свій намір продовжити договір оренди, сприяє правовій визначеності (прогнозованості) юридичної долі земельної ділянки і дозволяє здійснювати державний контроль за землями, які перебувають в оренді та землями, які найближчим часом будуть звільнені. Тобто метою ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та її юридичною спрямованістю, є надання сторонам правовідносин можливості завчасного повідомлення і, відповідно, обізнаності про наміри та, як зазначав суд вище, забезпечення державного контролю за землями, а тому подання орендарем заяви про намір продовжити термін дії договору із порушенням строку, визначеного договором, або Законом, не є безумовною підставою для відмови в продовженні терміну дії договору оренди, адже це суперечитиме правовому змісту законодавчої норми. Ці висновки підтверджується і тим, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не містить застереження, що подання орендарем заяви про продовження строку дії договору із порушенням визначеного договором або Законом строку або поза межами цього строку, є підставою для відмови у продовженні його дії.

Судом встановлено, що умови договору в частині визначення орендодавця дотепер залишились незмінними.

Крім того, оскільки ані Закони України "Про оренду землі" і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", ані ЗК України не містять перехідних положень, які б визначали поведінку особи у випадку укладення договору із державною адміністрацією і після змін правового регулювання, тому позивач не може нести відповідальність за несвоєчасне звернення із відповідною заявою, за відсутності чіткої правової регламентації його дії

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу в продовженні договору оренди землі, діяв протиправно, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги стосовно зобов'язання продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки, то в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки су не вправі перебирати на себе не властиві йому функції суб'єкта владних повноважень, однак з метою захисту прав та інтересів позивача вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Держземагенства у Запорізькій області протягом 10 (десяти) робочих днів з дня набрання чинності цією постановою розглянути заяву ОСОБА_3 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 12.08.2004 укладеного між ОСОБА_3 та Куйбишевською районною державною адміністрацією.

Керуючись ст.ст. 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держземагенства у Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_3 в продовженні договору оренди земельної ділянки від 12.08.2004 укладеного між ОСОБА_3 та Куйбишевською районною державною адміністрацією.

Зобов'язати Головне управління Держземагенства у Запорізькій області протягом 10 (десяти) робочих днів з дня набрання чинності цією постановою розглянути заяву ОСОБА_3 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 12.08.2004 укладеного між ОСОБА_3 та Куйбишевською районною державною адміністрацією.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 37 грн. 00 коп. (тридцять сім гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака