Постанова № 42390296, 20.01.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2015 р.Справа № 915/2355/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Філінюка І.Г.,

Суддів:Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду)

секретар судового засідання: Арустамян К.А.

за участю:

Вiд позивача:

Тюнін М.В. за довіреністю № 01/53-264 від 26.12.14;

Волик В.М. за довіреністю № 01-53-318 від 14.01.15;

Клис Н.А. за довіреністю № 01/53-213 від 25.12.14;

Від відповідача:

Войтенкова І.О. за довіреністю № 39 від 17.11.14;

Концуренко О.В. за довіреністю № 5 від 19.01.15

розглянувши апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на рішення господарського суду Миколаївської області від 19.11.2014

у справі №915/2355/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

до відповідача: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 30.09.2013 № 128-ріш у справі № 1-26.213/113-2013 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.03.2014 у справі №915/2355/13 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2013 №128-ріш у справі №1-26.213/113-2013 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 рішення господарського суду Миколаївської області від 13.03.2014 скасовано та в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.09.2014 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 та рішення господарського суду Миколаївської області від 13.03.2014 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Рішенням господарського суду Миколаївської області (суддя Коваль С.М.) від 19.11.2014 позовні вимоги ПАТ «Миколаївобленерго» задоволені. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМК) від 30.09.2013р. № 128-ріш у справі № 1-26.213/113-2013 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - рішення АМК). Стягнуто з Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» судовий збір у розмірі 1147 грн. 00 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем порушено норми статті 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон) щодо закриття розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 19.11.2014 у справі №915/2355/13 повністю та прийняти рішення, яким повністю відмовити ПАТ «Миколаївобленерго» в позові про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.09.2013 №128-ріш у справі №915/2355/13.

Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу, вважає, що господарський суд Миколаївської області порушив норми матеріального права, яке полягає у неправильному застосуванні норм законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, статті 59 Закону, а також порушення норм процесуального права - вимог статті 35 ГПК України, що призвело до прийняття незаконного, необгрунтованого та необ'єктивного рішення.

Також, скаржник зазначає, що рішення у справах, про які зазначає суд першої інстанції, приймалися не з одних і тих же підстав, тому у Відділення були відсутні правові підстави для закриття даної справи згідно статті 49 Закону.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 10.12.2014 апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.01.2015.

До господарського суду Одеської області 15.01.2015 від скаржника надійшли додаткові пояснення

15.01.2015 до Одеського апеляційного господарського суду від ПАТ «Миколаївобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого ПАТ «Миколаївобленерго» просить відмовити Миколаївському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України в задоволені апеляційної скарги, а рішення господарського суду Миколаївської області у справі №915/2355/13 залишити без змін.

У судове засідання 20.01.2015 з'явились представники Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та представники ПАТ «Миколаївобленерго».

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення та вважають, що оскаржуване рішення винесено на підставі повного з'ясування обставин, які мають значення для справи, без порушень застосування норм матеріального та процесуального права, а вимоги, викладені в апеляційний скарзі є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Представники Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, підстав для скасування оскарженого рішення суду, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом у справі, зокрема, встановлено, що рішенням АМК:

- визнано, що позивач займав монопольне становище у 2011-2012 роках на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом населенню у межах території Миколаївської області, на якій розташовані власні електричні мережі Позивача, як такий, що на цьому ринку не мав жодного конкурента;

- визнано, що дії позивача, які полягають у неправомірному зобов'язувані гр. Ткаченко Р.В., яка мешкала за адресою м. Миколаїв, вул. 11 Лінія, 23а, здійснити оплату за послугу технічної перевірки електроустановки без належних на те правових підстав, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ст. 50, частиною першою ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку у вигляді дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які б були неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку.

За вчинення вказаного порушення відповідачем на позивача було накладено штраф у розмірі 68000 гривень.

Пунктом 4 рішення позивача було зобов'язано оприлюднити за власні кошти пункти 1-2 резолютивної частини цього рішення в офіційному друкованому виданні Миколаївської обласної ради у місячний строк з дня набуття ним законної сили, про що повідомити територіальне відділення з наданням усіх підтверджуючих документів у п'ятиденний строк з дня розміщення публікації.

Причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності чи відсутності підстав для визнання рішення АМК недійсним.

Відповідно до частини другої статті 59 Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Частиною першою статті 36 Закону передбачено, що органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до Рішення АМК, підставою для початку розгляду справи була власна ініціатива Миколаївського територіального відділення АМК України. У зв'язку із здійсненням контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Миколаївським територіальним відділенням запитувалася інформація у ПАТ «Миколаївобленерго» з питань стосовно надання енергопостачальником додаткових платних послуг, пов'язаних із ліцензованою діяльністю, зокрема, відключення та підключення до електропостачання, здійснення технічної перевірки електроустановок споживачів. Одержана інформація свідчить про наявність ознак зловживання монопольним становищем у діях товариства, вчинених стосовно споживача Ткаченко Раїси Василівни, яка мешкає за адресою м. Миколаїв, вул. 11 Лінія, 23а, з якої необґрунтовано було стягнуто плату за технічну перевірку електроустановки, яку він не замовляв у енергопостачальника.

Згідно до вказівок, Постанови Вищого господарського суду від 02.09.2014 по даній справі, порушення законодавства про захист економічної конкуренції щодо надання додаткових послуг, пов'язаних з ліцензованою діяльністю може мати системний триваючий характер, і виявлятися в порушенні прав кількох споживачів.

Триваючими адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особі до відповідальності.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За змістом статті 49 Закону розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції підлягає закриттю без прийняття рішення по суті, якщо: вже розглянуто чи розглядається органами Антимонопольного комітету України справа з тих же підстав щодо того самого відповідача.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 48 закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: закриття провадження у справі.

Органи Антимонопольного комітету України можуть прийняти розпорядження про об'єднання кількох справ в одну або про виділення справи для окремого розгляду (частина перша статті 38 Закону).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, разом із рішенням від 30.09.13 №128-ріш, що є предметом оскарження по даній справі, відділенням АМК одночасно було прийнято ряд рішень: від 27.09.13 № 126-ріш; від 27.09.2013 № 127-ріш; від 30.09.2013 № 128-ріш; від 30.09.2013 № 129-ріш; від 30.09.2013 № 130-ріш; від 30.09.2013 № 131-ріш, якими такі самі дії одного і того ж суб'єкта визнанні такими самими порушеннями законодавства України про захист економічної конкуренції. Отже, за однакові дії, які відділення АМК вважає порушенням, воно фактично притягнуло позивача до відповідальності декілька разів.

Отже, приймаючи до уваги той факт, що розгляд справи № 1-26.213/113-2013 порушено з ініціативи відділення АМК у зв'язку із здійсненням контролю за дотриманням ПАТ «Миколаївобленерго» законодавства про захист економічної конкуренції щодо надання додаткових послуг, пов'язаних з ліцензованою діяльністю, а не за заявою якогось певного споживача на досліджуваному ринку та той факт, що відповідачем вже розглянуто справи з тих же підстав щодо того самого відповідача, то прийняття даного оспорюваного рішення є безпідставним, оскільки справа підлягала закриттю без прийняття рішення по суті відповідно до ст. 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Зазначена правова позиція, колегії суддів Одеського апеляційного суду також узгоджується з оглядовим листом Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства» від 24.12.2014 №01-06/2304/14.

З огляду на викладене, посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Таким чином, рішення господарського суду Миколаївської області від 19.11.2014 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99,

101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 19.11.2014 у справі №915/2355/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 22.01.2015.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя В.Т. Пироговський