Рішення № 42390074, 15.01.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2015 р. Справа № 911/5320/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України»

до Державного авіаційного підприємства «Україна»

про стягнення 59384,76 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Шаповал І.О., довір. № 1.7-2 від 02.01.2013 р.

від відповідача: Семиполець О.В., довір. № 01-33/02 від 05.01.2015 р.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного авіаційного підприємства «Україна» (далі - відповідач) про стягнення 59384,76 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № СД 0115/У-13 про закупівлю послуг за державні кошти від 19.06.2013 р., у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 59384,76 грн. основного боргу, а також судові витрати покласти на відповідача.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 15.01.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні 15.01.2015 р. представник відповідача надав суду заяву ДАП «Україна» № 01-26/46 від 12.01.2015 р. про визнання позову, відповідно до якої відповідач зазначив, що Державне авіаційне підприємство «Україна» підтверджує факт отримання послуг від ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» за договором № СД 0115/У-13 про закупівлю послуг за державні кошти від 19.06.2013 р., а також визнає заборгованість в розмірі 59384,76 грн.

У судовому засіданні 15.01.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

19.06.2013 р. між Державним авіаційним підприємством «Україна» (замовник) та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (виконавець) було укладено договір № СД 0115/У-13 про закупівлю послуг за державні кошти, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується у 2013 році надати, а замовник прийняти та оплатити, згідно класифікатору продукції та послуг ДК 016-10 код 33.16.1 ремонтування та технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів (послуги з ТО КВ ПС, обробці польотної інформації, використання обладнання, інші).

Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору становить 2088048,00 грн.

Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору до рахунку додається акт виконаних робіт.

06.12.2013 р. між Державним авіаційним підприємством «Україна» та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» було укладено додаткову угоду № 1, відповідно до п. 1 якої, у зв'язку із зменшенням обсягів закупівлі, загальна вартість договору становить 1210949,26 грн.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди зазначено, що ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору № СД 0115/У-13 від 19.06.2013 р.

31.12.2013 р. між Державним авіаційним підприємством «Україна» та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» було укладено додаткову угоду № 2, відповідно до п. 1 якої термін дії договору № СД0115/У-13 від 19.06.2013 р. було продовжено до 30.06.2014 р.

Пунктом 2 додаткової угоди № 2 зазначено, що загальна сума послуг за цим договором складає 1205374,98 грн.

19.03.2014 р. між Державним авіаційним підприємством «Україна» та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» було укладено додаткову угоду № 3, якою було внесено зміни в преамбулу та розділ 13 «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін» договору № СД0115/У-13 від 19.06.2013 р.

22.05.2014 р. між Державним авіаційним підприємством «Україна» та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» було укладено додаткову угоду № 4, якою було змінено представника та банківські реквізити замовника у договорі № СД0115/У-13 від 19.06.2013 р.

На виконання умов договору, у період з травня по червень 2014 року позивач надав, а відповідач отримав послуги з ремонтування та технічного обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів на суму 59384,76 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № ОУ-0000093 від 30.05.2014 р. на суму 13709,16 грн. та № ОУ-0000119 від 30.06.2014 р. на суму 45675,60 грн., які підписані у двосторонньому порядку уповноваженими на це представниками сторін. Підписи представників обох сторін на вказаних актах приймання-здачі виконаних послуг скріплені відбитками печаток сторін за договором.

Крім того, для оплати послуг позивачем були складені, а відповідачем - отримані рахунки-фактури, у тому числі - № СФ-0000095 від 30.05.2014 р. та № СФ-0000122 від 30.06.2014 р.

Проте, відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги, у зв'язку з чим останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Натомість, як вбачається із заяви № 01-26/46 від 12.01.2015 р., адресованій суду, відповідач визнав позов в сумі 59384,76 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Водночас, як передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного авіаційного підприємства «Україна» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2, код 25196197, р/р 35233003014381 ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018) на користь Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (01030, м. Київ, вул. Лисенка 4, код 14348681, індивідуальний податковий номер 587437299, р/р 26007011000005 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) - 59384 (п'ятдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 76 коп. основного боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 20.01.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна