Ухвала суду № 42390071, 19.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б, тел. 284-18-98

УХВАЛА

№ 31/97 19.01.15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція», м. Київ (далі - Підприємство), про визнання наказу та дублікату наказу господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011, виданих Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, м. Одеса (далі - Департамент), такими, що не підлягають виконанню повністю, та визнання наказу та дублікату наказу господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011, виданих Підприємству, такими, що не підлягають виконанню частково,

у справі № 31/97

за позовом заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департаменту

до Підприємства

про стягнення 93 195,32 грн. заборгованості з орендної плати,

та за зустрічним позовом Підприємства

до Департаменту

про стягнення 155 690 грн.,

за участю представників:

заявника - Кравчук О.В. (довіреність від 16.01.2014 №б/н);

Ушканова О.П. (довіреність від 29.09.2014 №51-к);

прокуратури - не з'явився;

Департаменту - Клименка Б.В. (довіреність від 06.01.2015 №01-36/2),

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київського району м. Одеси (далі - Прокуратура) в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі Департаменту звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Підприємства 93 195,32 грн. заборгованості, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням Підприємством умов договору оренди нежитлового приміщення від 25.10.2004 №309.

Підприємство 26.05.2011 звернулося до господарського суду міста Києва із зустрічним позовом про стягнення з Департаменту 155 690 грн. вартості виконаних робіт з капітального ремонту приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, 15.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2011 (суддя Качан Н.І.):

первісний позов задоволено частково: стягнуто з Підприємства на користь Департаменту заборгованість у сумі 81 554,84 грн.; стягнуто з Підприємства на користь державного бюджету України державне мито у сумі 815,55 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

зустрічний позов Підприємства задоволено частково: стягнуто з Департаменту на користь Підприємства заборгованість у сумі 89 230 грн., державне мито у сумі 892,30 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

27.07.2011 на викання вказаного рішення видано накази.

Департаментом 27.02.2012 подано суду заяву від 21.02.2012 №01.13/919 про видачу дублікату наказу суду в зв'язку із втратою останнього.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2012 заяву Департаменту задоволено, видано дублікат наказу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2012 виправлено описки, допущені в пунктах 2 та 6 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011 у справі № 31/97, таким чином:

«пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011 №31/97 читати правильно, як: «Стягнути з Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція"(01133 м. Київ вул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 0339083) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 81554 (вісімдесят одна тисяча п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 84 коп.»;

пункт 6 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011 року № 31/97 читати правильно, як: «Стягнути з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) на користь Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція"(01133 м. Київ вул. Лесі Українки,26, код ЄДРПОУ 0339083), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 89 230 (вісімдесят дев'ять тисяч двісті тридцять) грн., державне мито у розмірі - 892 (вісімсот дев'яносто дві) грн. 30 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.»

30.12.2014 до суду від Департаменту надійшла заява про визнання наказу та дублікату наказу господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011, виданих Департаменту, такими, що не підлягають виконанню повністю, та визнання наказу та дублікату наказу господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011, виданих Підприємству, такими, що не підлягають виконанню частково (далі - Заява).

Резолюцією в.о. голови господарського суду міста Києва від 30.12.2014 Заяву Департаменту передано на розгляд судді Марченко О.В.

Заяву мотивовано тим, що: на виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011 у справі №31/97 сторони отримали накази та дублікати наказів, на підставі яких відкрито виконавчі провадження; станом на 01.12.2014 рішення суду не виконано; Підприємство та Департамент мають зустрічні грошові зобов'язання; враховуючи, що залік - це пряме припинення зобов'язань, право на яке встановлено законом, Підприємство листом від 15.09.2014 №43 звернулося до Департаменту з заявою про припинення зобов'язань зарахуванням та з пропозицією підписати угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог; станом на 01.12.2014 відповіді від Департаменту Підприємство не отримало.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2015 Заяву прийнято до розгляду; розгляд Заяви призначено на 19.01.2015.

Департамент 19.01.2015 подав суду пояснення, відповідно до яких просить суд визнати наказ та дублікат наказу господарського суду міста Києва від 11.07.2011, видані Департаменту, такими, що не підлягають виконанню повністю, та визнати наказ та дублікат наказу від 11.07.2011, виданих Підприємству, такими, що не підлягають виконанню повністю.

Представники Заявника у судовому засіданні 19.01.2015 підтримали Заяву та просили її задовольнити.

У судовому засіданні представник Департаменту не заперечив проти задоволення Заяви.

Представник прокуратури у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду Заяви, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність задоволення Заяви з огляду на таке.

Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 117 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Пунктом 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті: якщо його видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Судом встановлено, що 15.09.2014 Підприємство звернулося до Департаменту з пропозицією укласти угоду про зарахування однорідних вимог, в якій повідомило, що керуючись статтею 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов'язаннями у сумі 81 554,84 грн.; наказ та дублікат наказу господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011 видані Департаменту щодо стягнення з Підприємства 81 554,84 грн.; наказ та дублікат наказу господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011 видані Підприємству щодо стягнення з Департаменту 89 230 грн. заборгованості, 892,30 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно зі статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування; для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно зі статтею 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом названих правових норм залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Отже, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань. Добровільне виконання зобов'язання на стадії виконавчого провадження допускається і шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.11.2005 у справі №15/154 та 09.12.2008 у справі №37/638).

За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги - це одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін. Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством. За загальними правилами про правочини здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Таким чином, Підприємством вчинено односторонній правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог належним чином.

Враховуючи викладене, господарський суд міста Києва вважає за необхідне визнати наказ та дублікату наказу господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011, виданих Департаменту, такими, що не підлягають виконанню повністю, та визнати наказ та дублікату наказу господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011, виданих Підприємству, такими, що не підлягають виконанню частково (враховуючи суми в наказах, визначені до стягнення).

Керуючись статтями 86 та 117 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» про визнання наказу та дублікату наказу господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011 у справі №31/97, виданих Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, такими, що не підлягають виконанню повністю, та визнання наказу та дублікату наказу господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011 у справі №31/97, виданих державному підприємству «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція», такими, що не підлягають виконанню частково задовольнити.

2. Визнати наказ та дублікат наказу господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011 у справі №31/97, виданих Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, такими, що не підлягають виконанню повністю.

3. Визнати наказ та дублікат наказу господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2011 у справі №31/97, виданих державному підприємству «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція», такими, що не підлягають виконанню в частині стягнення з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на користь державного підприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» 81 554,84 грн. заборгованості таким, що не підлягає виконанню в зазначеній частині.

Дану ухвалу може бути оскаржено у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Суддя О. Марченко