Ухвала суду № 42390051, 13.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/24126/14 13.01.15

За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКОЛ"

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача: Колбай І.А. (дов.№056/24-9554 від 27.09.2013)

Від відповідача: Кошліченко В.С. (дов. №мк/375 від 01.12.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКОЛ" (далі за текстом - відповідач) про надання актів виконаних робіт (будівельно-монтажні роботи) на завищення вартості виконаних робіт на суму 95 983,00 грн. за договором підряду в капітальному будівництві від 26.12.2012 №26/12-12, а також покладання судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/24126/14, розгляд справи призначено на 02.12.2014.

28.11.2014 від представника позивача через відділ діловодства Господарського суду м. Києва надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просить надати акти виконаних робіт (будівельно-монтажні роботи) на завищення вартості виконаних робіт на суму 95983,00 грн. за договором підряду в капітальному будівництві від 26.12.2012 №26/12-12, покладання судових витрат на відповідача, яка розцінена судом як додаткові письмові пояснення, оскільки позивачем заявлені немайнові вимоги, а отже збільшення немайнових вимог не є можливим, оскільки вони не виражаються у кількісному вимірі, а подання інших немайнових вимог не може бути розцінено як їх збільшення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, оголошено перерву в судовому засіданні, в порядку ст. 77 ГПК України, на 13.01.2015.

19.12.2014 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

13.01.2015 через відділ Господарського суду міста Києва від позивача по справі надійшло клопотання, яким позивач просить суд в частині зобов'язання надати ТОВ «Мікол» до КП «Спецжитлофонд» акти виконаних робіт (будівельно - монтажні роботи) на завищення вартості виконаних робіт на суму 95 983, 00 грн. по договору підряду в капітальному будівництві від 26.12.2012 № 26/12-12 припинити провадження у справі та стягнути з ТОВ «Мікол» на користь позивача судовий збір у розмірі 1 218, 00 грн.

В судове засідання 13.01.2015 представники сторін з'явились, позивач підтримав своє клопотання про припинення розгляду справу, відповідач проти припинення провадження по справі не заперечив. Клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору позивач не підтримав, з оглчду на що зазначене клопотання залишене судом без розгляду.

Відповідно до п. 1-1) ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 ГПК України.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем надано відповідачу акти виконаних робіт (будівельно-монтажні роботи) за завищення вартості виконаних робіт на суму 95 983, 00 грн. по договору підряду капітальному будівництві від 26.12.2012 № 26/12-12, що підтверджено належними доказами. Відповідно станом на 13.01.2015 між сторонами відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, зокрема, що між сторонами відсутній предмет спору (припинив існування в процесі розгляду справи, в зв'язку з наданням актів), і між ними не залишилось неврегульованих питань, відповідно до п.1 -1) ч.1 ст.80 ГПК України, суд припиняє провадження у справі.

Як зазначалося вище, у відповідності до ч. 3 ст. 80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються, зокрема, з судового збору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї витрати по оплаті судового збору незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому, відповідно до п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за № 7 передбачено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Враховуючи, що із матеріалів справи не вбачається дати отримання відповідачем претензії позивача (листа від 14.10.2014 вих. № 056/24-9040), суд не може встановити факт порушення відповідачем строку розгляду претензії встановленого ст. 7 ГПК України, а отже і факт того, що спір доведено до судового розгляду внаслідок несвоєчасного розгляду відповідачем претензії позивача, суд дійшов висновку про покладення витрат на оплату судового збору порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 910/24126/14 припинити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКОЛ" (01054, м. Київ, вул. Павлівська, 7; ідентифікаційний код 21570210; в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження») на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34; ідентифікаційний код 31454734) 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. Дану ухвалу може бути оскаржено в порядку передбаченому чинним законодавством.

Суддя Г.П. Бондаренко