Постанова № 42389550, 05.01.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2015 р. № 809/4325/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

при секретарі Мулі Х.О.

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коопжитло-3" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

24.12.2014 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коопжитло-3" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою штрафних санкцій та пені в загальному розмірі 3 238, 97 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, поштове відправлення із повісткою, направлене відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулося до суду без вручення в зв'язку з закінченням терміну зберігання. В такому випадку у відповідності до ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, оскільки повернене поштове відправлення з повісткою невручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що повістка вручена належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідач не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі-ПКУ) визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1ст.38 ПКУ).

Відповідно до даних обліку Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 3 238, 97 грн.

Згідно п 113.1. ст. 113. ПКУ строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області проведені камеральні перевірки об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коопжитло-3".

За результатами перевірок складені акти за № 4498/15-2/37410006 від 10.12.2013 року, за № 9071/15-1/37410006 від 08.10.2012 року, за № 3840/15-2/37410006 від 21.12.2013 року та за № 572/15-152/37410006 від 30.01.2012 року, згідно яких встановлено, що відповідачем у визначені законодавством строки не подано декларацій з податку на прибуток, внаслідок чого порушено вимоги п.п. 49.1., 49.2, 49.18, ст 49, п. 120.1 ст. 120 Податкового Кодексу України.

Згідно п.120.1 ст.120 ПКУ України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно висновків вищевказаних актів перевірки Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області прийняті податкові повідомлення-рішення, якими до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коопжитло-3" застосовані штрафні санкцій за неподання податкових декларацій з податку на прибуток в загальному розмірі 3 230 грн. (податкове повідомлення - рішення за № 0028691502 року від 11.12.2013 на суму 1020 грн. + № 0014921591 від 17.10.2012 року на суму 1020 грн. + № 0026371502 від 26.11.2013 року на суму 170 грн. + № 0000841501 від 30.01.2012 року на суму 1020 грн. = 3 230 грн.).

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

На підставі наведеного, податковим органом було надіслано вищевказані податкові повідомлення - рішення відповідачу, які повернулися без вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Пунктом 58.3 ст. 58 ПКУ встановлено що, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення - рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Таким чином, відповідно до приписів п.58.3 ст.58 ПКУ вказані податкові повідомлення-рішення вважаються такими, що вручені платнику податків належним чином.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з сплати штрафних (фінансових) санкцій, визначені податковими повідомленнями - рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження.

У відповідності до приписів п.п.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПКУ пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, а при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні- рішенні згідно із цим Кодексом. У відповідності до приписів даної норми Кодексу відповідачу нараховано пеню в розмірі 8, 97 грн, що підтверджується дослідженою судом особовою карткою платника податків та довідкою про борг.

Відтак, загальна сума заборгованості, по штрафних санкціях та пені складає 3 238, 97 грн. (3 230 грн.- штрафні санкції + 8, 97 грн. - пеня = 3 238, 97 грн).

Згідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за № 2595 від 14.10.2011 року на суму 170 грн, яка повернулася без вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Пунктом 58.3 ст. 58 ПКУ встановлено що, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин податкова вимога, вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Таким чином, відповідно до приписів п.58.3 ст.58 ПКУ вказана податкова вимога вважається такою, що вручена платнику податків належним чином.

Однак зазначену в вимозі суму податкового боргу відповідач не погасив.

Відповідно до приписів п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі вищенаведеного податковим органом інших вимог платнику не надсилалось.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. 59.5 ст. 59 ПКУ).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Наявність податкового боргу відповідача підтверджується витягом з облікової картки платника податків, довідкою про борг, податковими повідомленнями - рішеннями та іншими письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати заборгованості суду не представив, чим фактично не заперечив суму заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 ПКУ).

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення коштів підставною, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст.67 Конституції України, пп.14.1.175, ст. 14, п.56.11 ст.56, п.57.1, п.57.3 ст.57, п.59.1, п.59.5 ст.59, п.95.1- п.95.4 ст.95, п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ст.162 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коопжитло-3" у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 3 238 (три тисячі двісті тридцять вісім) грн. 97 коп.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гундяк В.Д.