Рішення № 42389400, 20.01.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.15р. Справа № 904/8896/14За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 4 756,22грн.

Суддя Турчин С.О.

Секретар судового засідання Сергієнко П.М.

Представники:

від позивача - Іщенко Ю.С. дов. №28 від 04.02.14р.

від відповідача - не з'явився

Суть спору:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - Позивач) звернулось з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення 4 756,22грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №050798 про постачання теплової енергії від 20.12.2007року щодо своєчасної та повної сплати за спожиту теплову енергію.

Ухвалою суду від 12.11.14р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 03.12.14р.

03.12.14р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 23.12.14р.

23.12.14р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. Представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору до 27.01.15р. За результатами судового засідання строк розгляду спору продовжено до 27.01.15р. та розгляд справи відкладено до 13.01.15р.

13.01.15р. в судове засідання повноважні представники сторін не з'явились. Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 20.01.15р.

20.01.15р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. Позивачем уточнено адресу відповідача та вказано вважати за вірне адресою відповідача: АДРЕСА_1

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, згідно спеціальним витягом з ЄДРПОУ станом на 05.01.15р. адресою відповідача є: АДРЕСА_1. Відповідачу були направлені судові повістки за вказаною адресою, що підтверджується наявними в матеріалах справи конвертами, які повернулися на адресу суду з відміткою про закінчення строку зберігання.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, вимоги суду не виконав.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог .

В судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

20.12.2007року між міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір №050798 про постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 1.1 договору, енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Обидві сторони зобов'язуються керуватися цим договором та чинним законодавством України (п.1.2 договору).

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб), гаряче водопостачання - протягом 350 діб, технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою, кондиціювання повітря - по мірі необхідності (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 11.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.10.2010р. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 11.4 договору).

Суд вважає за необхідне задовольнити позов з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір №050798 про постачання теплової енергії від 20.12.2007року.

Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" здійснено поставку теплової енергії за період з 01.11.13р. по 01.05.14р. на загальну суму 6 034,79грн. що підтверджується наявними матеріалах справи та підписаними сторонами актами прийому-передачі виконаних робіт за договором №050798 від 20.12.2007р.: за квітень 2014року на суму 214,01грн., за березень 2014р. на суму 626,99грн., за лютий 2014р. на суму 1 036,27грн., за січень 2014р. на суму 1 193,02грн., за грудень 2013р. на суму 1 804,92грн., за листопад 2013р. на суму 1 159,58грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 7.3 договору, споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 7.4 договору).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату теплової енергії №050798: від 30.04.2014року за квітень 2014року на суму 214,01грн., від 31.03.14р. за березень 2014р. на суму 626,99грн., від 28.02.14р. за лютий 2014р. на суму 1 036,27грн., від 31.01.14р. за січень 2014р. на суму 1 193,02грн., від 31.12.13р. за грудень 2013р. на суму 1 804,92грн., від 30.11.13р. за листопад 2013р. на суму 1 159,58грн.

Всі вище перелічені рахунки на оплату теплової енергії отримані фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, що підтверджується реєстром вручення рахунків (а.с. 28).

Однак, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було сплачено частково і заборгованість на час звернення до суду складає 4 756,22грн.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання є підставою для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 4 756,22грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. К. Маркса, буд.37, код ЄДРПОУ 32082770) 4 756,22грн. - основної заборгованості, 1827,00грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 20.01.2015р.

Суддя С.О. Турчин