Постанова № 42389211, 19.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2015 р. Справа № 922/3852/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Тимошенко Г.Ю., за довіреністю № 01-02-06/110 від 16.01.15 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків (вх. №4250Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 04.11.14 року у справі №922/3852/14

за позовом Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, м. Київ

до Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків

про стягнення 108903,07 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації про стягнення 108903,07 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.11.2014 року по справі №922/3852/14 (суддя Добреля Н.С.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Департаменту житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської області державної адміністрації на користь Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 99742,08 грн. суми основної заборгованості, 1529,41 грн. суми 3% річних та 2025,43 грн. витрат зі сплати судового збору.

В частині стягнення пені в сумі 7631,58 грн. в задоволенні позову відмовлено.

Відповідач, Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на невірне застосування норм матеріального та процесуального права та винесення оскаржуваного рішення з неправильною оцінкою наданих доказів і встановлених юридичних фактів.

Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2014 року по справі №922/3852/14 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Як зазначає відповідач у своїй скарзі, відповідно до пункту 1 Положення про Департамент житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 23.10.2012 №607, Департамент є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, що утворюється головою обласної державної адміністрації. Департамент підзвітний та підконтрольний голові Харківської обласної державної адміністрації та Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Згідно з пунктом 4 цього Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань має право виступати замовником проектування будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів житлово-комунального господарства у Харківський області.

Департамент перейменовано з Головного управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації відповідно до пункту 8 розпорядження голови обласної державної адміністрації від 21 серпня 2012 року № 514 "Про структуру обласної державної адміністрації".

Головним управлінням житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації укладено договори з Комітетом технічного нагляду за будівництвом Харківської області та м. Харкова, філією Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства про виконання робіт з технічного нагляду за реконструкцією №2-ТН (без дати) "Реконструкція системи теплопостачання з закриттям центральної котельні в с. Бірки Зміївського району Харківської області"; договір про виконання робіт з технічного нагляду №3-ТН (без дати) "Реконструкція об'єктів теплопостачання мікрорайону залізничного вокзалу з впровадженням енергозберігаючого обладнання".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 року №160 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства" та наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.12.2011 №340 "Про внесення змін у додаток 1 до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.06.2011 №70" Харківській області у 2011 році на виконання програми "Реалізація пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства" передбачено фінансування з державного бюджету 5 655 220,00 грн.

Через відсутність коштів на єдиному казначейському рахунку в Головному управлінні Державної казначейської служби у Харківській області зареєстрована кредиторська заборгованість у розмірі 37 309,21 грн. за договором 2-ТН та 38 203,36 грн. за договором 3-ТН.

Пунктом 3.2 вказаних договорів передбачено, що оплата здійснюється Замовником з урахуванням надходження бюджетних коштів на рахунок замовника.

Отже, сторони при укладанні цього договору не обмежували строк зобов'язань в частині оплати а ні 2011 роком, а ні будь-якою іншою датою. Такими чином, час виконання Договору обумовлено відповідною подією - моментом надходження бюджетних коштів. Термін виконання зобов'язань не настав у зв'язку з ненадходженням бюджетних коштів.

Відповідач зазначає, що не ухиляється від виконання своїх зобов'язань по договорам з технічного нагляду № 2-ТН (без дати) та № 3-ТН (без дати).

Тому оплата здійсниться при надходженні коштів на рахунок Департаменту, як і передбачено п. 3.2 зазначених договорів.

Господарським судом Харківської області не був прийнятий до уваги той факт, що вказані договори на момент винесення рішення не скасовані жодним органом правосуддя України, а тому залишаються чинними та продовжують свою дію, тому відповідач вважає, що суд неповно та не всебічно з'ясував обставини справи, у зв'язку з чим дійшов до помилкового висновку щодо строку та порядку здійснення оплати Департаментом житлово-комунального розвитку та інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, а тому рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2014 підлягає скасуванню.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу і перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, між Управлінням капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України (позивач) та Департаментом житлово - комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації було укладено договір №2-ТН про виконання робіт з технічного нагляду за реконструкцією, відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов`язання за дорученням відповідача здійснювати технічний нагляд за реконструкцією згідно з нормами та правилами, встановленими чинним законодавством.

Відповідно до п. 1.2 договору позивач здійснює технічний нагляд за реконструкцією щодо наступного об`єкта: "Реконструкція системи теплопостачання з закриттям центральної котельні в с. Борки Зміївського району Харківської області".

Пунктом 1.3 договору визначено обсяг робіт з технічного нагляду за реконструкцією.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт становить 2,5% підсумку глав 1-9 зведеного кошторису по об`єкту, відносно якого здійснюється технічний нагляд за реконструкцією, та складає 25151,32 грн., ПДВ - 5030,27 грн., разом складає 30181,59 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору, відповідач зобов`язаний оплатити послуги позивача у розмірі, визначеному у акті виконаних робіт, протягом семи банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт з урахуванням надходження коштів із урахуванням надходження коштів із державного бюджету на рахунок відповідача.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивачем було надано відповідачу послуги з технічного нагляду за будівництвом, що підтверджується актами виконаних робіт: № 2-ТН від 19.11.2011 року на суму 4397,90 грн., № 2ТН (2) від 19.12.2011 року на суму 6613,94 грн., №3ТН (3) від 23.12.2011 року на суму 13330,28 грн., які були підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Відповідач в порушення умов, укладеного між сторонами договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме не провів повної оплати наданих позивачем послуг в строки передбачені договором, у зв'язку із чим у відповідача утворився борг перед позивачем в сумі 24342,12 грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договорами про виконання робіт з технічного нагляду за реконструкцією № 2-ТН та № 3ТН, у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 99742,08 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були направлені на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості (№274 від 25.10.2013 року, №50 від 13.02.2014 року, №135 від 06.05.2014 року, які наявні в матеріалах справи).

06.06.2014 року відповідачем було направлено позивачу лист за вих.№ 07-10/1288, в якому він визнав заборгованість в сумі 99742,08 грн., проте зазначив про відсутність коштів на єдиному казначейському рахунку та неможливість погасити дану заборгованість.

На час звернення позивача до суду, відповідачем заборгованість в сумі 99742,08 грн. не погашена, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні, в силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем згідно вимог ст. 33 ГПК України, не надано жодного доказу ненадходжения бюджетних коштів на його казначейський рахунок для здійснення підрядних робіт на об'єктах "Реконструкція системи теплопостачання з закриттям центральної котельні в с. Бірки Зміївського району Харківської області" та "Реконструкція об'єктів теплопостачання мікрорайону залізничного вокзалу з провадженням енергозберігаючого обладнання" в рамках бюджетної програми "Реалізація пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства" за якими Позивач здійснював технічний нагляд.

Навпаки, як правомірно зазначає Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу, Відповідач виступив замовником підрядних робіт і реконструкції об'єктів "Реконструкція системи теплопостачання з закриттям центральної котельні в с. Бірки Зміївського району Харківської області" та "Реконструкція об'єктів теплопостачання мікрорайону залізничного вокзалу з провадженням енергозберігаючого обладнання" (провів торги, визначив підрядника - переможця торгів, уклав договір підряду, і, відповідно, уклав договір послуг з технічного нагляду, а також, забезпечив технічний нагляд за реконструкцією. Оскільки згідно із ст. 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" технічний нагляд - це здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень і а вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю виконаних робіт та їх обсягами під час будівництва (реконструкції, модернізації, капітального ремонту тощо) об'єкту містобудування.

Отже, Відповідач:

І) отримав бюджетні кошти у 2011 році з Державного бюджету України за програмою "Реалізація пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства" на реконструкцію об'єктів "Реконструкція системи теплопостачання з закриттям центральної котельні в с. Бірки Зміївського району Харківської області" та "Реконструкція об'єктів теплопостачання мікрорайону залізничного вокзалу; з провадженням енергозберігаючого обладнання" від головного розпорядника Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;

2) отримав статус розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня (п. 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 р. №160);

3) отримав кошти на реалізацію проектів на умовах співфінансування (п. 5 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2013 р. №160);

4) отримав статус замовника і здійснив закупівлю робіт з реконструкції в установленому Законом України "Про здійснення державних закупівель" порядку (п. 12. Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства; затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 р. №160);

5) уклав договори підряду та договори про виконання робіт з технічного нагляду№2-ТН, 3-ТІІ (без дати), як невід'ємної частини будівництва/реконструкції (п. 10. Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.11 р. №160) та прийняв виконані роботи/послуги, підписавши акти виконаних робіт/послуг.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що посилання Відповідача на відсутність бюджетних коштів не виправдовує його бездіяльність як Замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 №15/5027/715/2011, постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 №11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.

Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договорів та діючого законодавства, суд першої інстанції правомірно визнав вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договорами про виконання робіт з технічного нагляду за реконструкцією № 2-ТН та №3ТН у розмірі 99742,08 грн. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 1529,41 грн. 3% річних, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив в своєму рішенні, що частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, суд першої інстанції правомірно визнав вимоги про стягнення з нього 3% річних в сумі 1529,41 грн.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 7631,58 грн. пені, суд першої інстанції, також правомірно визнав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, встановив відсутність угоди сторін про неустойку на випадок порушення зобов`язань з боку відповідача. Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Письмового договору між сторонами укладено не було, а Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та встановлює лише обмеження розміру такої неустойки, яка встановлюється за згодою сторін.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2014 року у справі №922/3852/14 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Таким чином, керуючись ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 901 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99,101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 04.11.2014 року у справі №922/3852/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 21.01.15

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.