Постанова № 42389182, 13.01.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2015 р. Справа№ 910/19589/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Жук Г.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство з додатковою відповідальністю "Глобус"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2014р.

у справі № 910/19589/14 (суддя: Чебикіна С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство з додатковою відповідальністю "Глобус"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 32 711,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 32 711,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.10.2014 року у справі №910/19589/14 стягнуто з ТДВ "Страхове Товариство з додатковою відповідальністю "Глобус» на користь ПАТ "Страхова компанія "Провідна" 4 963 грн. 38 коп. боргу. Провадження в частині стягнення 26 747, 62 грн. заподіяної шкоди в результаті ДТП припинено. В іншій частині позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивач відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №06/0663561/1809/13 від 13.09.2013р. укладеного між ПАТ «СК «Провідна» та Соколовським В.О. виплатив останньому страхове відшкодування по ДТП в розмірі 32711,00 грн., що складається з вартості ремонту автомобіля «БМВ» державний номер АА5494МХ відповідно рахунку СТО № 212 від 17.04.2014 року, сплачену відповідно до платіжного доручення № 0024230 від 20.06.2014 року .

Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2014 року скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що страховиком вже виплачена сума страхового відшкодування в розмірі 26747,62 грн., оскільки відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № 50 вартість відновлювального ремонту автомобіля «БМВ» з ПДВ складає 27 747,62 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2014 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" та призначено розгляд справи на 13.01.2015 р.

18.12.2014 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Крім того, 18.12.2014 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшла заява, в якій останній просив розглядати справу у відсутності уповноваженого представника позивача, за наявними у справі доказами.

Розпорядженням Заступника голови київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 року, в зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці змінено склад колегії судді, головуючий суддя Руденко М.А., судді: Жук Г.А., Пономаренко Є.Ю.

13.01.2015 року представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки представник відповідача суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників позивача та відповідача, за наявними у справі доказами.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, довідки відділу Державтоінспекції УМВС в Рівненській області та постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 07.05.2014 року у справі № 569/6195/14-п, свідчать, що 14.04.2014 року в м. Рівне по вул. Тиха, 41, Єпік Сергій Олегович, керуючи автомобілем "Опель", д.н. ВК 2821 ВМ, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем "БМВ", д.н. ВК 8818 ВС.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 07.05.2014 року у справі № 569/6195/14-п (а.с.10), Єпіка Сергія Олеговича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "БМВ", д.н. ВК 8818 ВС.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 06/0663561/1809/13.12 від 13.09.2013 року (а.с.13).

Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку №050 від 16.04.2014 року, вартість відновленого ремонту автомобіля "БМВ" д.н. АА 5494 МХ, в результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає з ПДВ 27 747, 62 грн. (а.с.22)

Відповідно до рахунку № 212 від 17.04.2014 року сума відновлювального ремонту (реальних збитків) автомобіля "БМВ", д.н. ВК 8818 ВС, в результаті його пошкодження при ДТП склала 32 711,00 грн.(а.с.29)

Як видно з матеріалів справи, транспортним засобом - "Опель", д.н. ВК 2821 ВМ, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю "БМВ", д.н. ВК 8818 ВС, керував Єпік Сергій Олегович, вина останнього встановлена у судовому порядку. Отже, Єпік Сергій Олегович є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю "БМВ", д.н. ВК 8818 ВС, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Як вбачається з страхового акту №2300045013 від 25.04.2014 року, позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 32 711,00 грн.(а.с.16). Зазначені кошти в розмірі 32 711,00 грн. позивачем були виплачені, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 0024230 від 20.06.2014 року (а.с.11).

14.08.2014 року позивач звернувся до товариства з додатковою відповідальністю « Страхове товариство з додатковою відповідальністю « Глобус» з регресною вимогою № 549-15\ФПА про виплату страхового відшкодування, однак відповідач кошти в добровільному порядку не сплатив.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля "Опель", д.н. ВК 2821 ВМ була застрахована в ТзДВ "Страхове ТДВ "Глобус", про що було укладено два договори (поліси) № АС/2944744 та №АС/2944735 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до яких відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю застрахованого транспортного засобу "Опель", д.н. ВК 2821 ВМ. Вказаними договорами передбачено франшизу у розмірі 1000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, передбачено, що завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як передбачено ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Аналізуючи зазначені правові норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при витраті збитків відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом. Сума відновлювального ремонту автомобілю "БМВ", д.н. ВК 8818 ВС згідно рахунку № 212 від 17.04.2014 року складає 31 711,00 грн. після вирахування суми франшизи, яка передбачена договорами (полісами) № АС/2944744 та №АС/2944735 та складає 1000,00 грн.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що в разі незгоди з розміром витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом, скаржник не був позбавлений права звернутись з клопотанням про призначення судово-технічної експертизи, у відповідності до ст. ст. 41, 79 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, колегія судів погоджується висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача є обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 31 711,00 грн. (32 711,00 грн. (розмір виплаченого страхового відшкодування) мінус 1000, 00 грн. (франшиза).

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача з позовною заявою до суду відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 26 747, 62 грн. грн., що підтверджується платіжним дорученням №6371 від 16.10.2014 року. (а.с.31).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки станом на день розгляду справи відповідач відшкодував позивачу шкоду в порядку регресу після звернення позивача з позовною заявою до суду в розмірі 26 747, 62 грн., судом першої інстанції правомірно припинено провадження в цій частині на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано частково задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 4 963,38 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду, з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 22.10.2014 року у справі № 910/19589/14, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове Товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" на рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2014 року у справі № 910/19589/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2014 року у справі № 910/19589/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/19589/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Г.А. Жук

Є.Ю. Пономаренко