Постанова № 42388935, 16.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року 10:30Справа № 808/8020/14 ДО/808/979/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.

представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до: ОСОБА_1

про: стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до ОСОБА_1 з відповідача суми податкового боргу з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 20308,30 грн.

16.12.2014 на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою позивач повідомляє суд про часткову сплату відповідачем суми заборгованості, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача суми податкового боргу з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 15437,81 грн.

Позивач у судове засідання не прибув, направив клопотання, в якому просить розглянути справу без участі його представника, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте на адресу суду повернулась поштова кореспонденція із відміткою "адресат вибув".

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з неналежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За приписами ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі договору дарування є власником будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно даних облікової картки платника податків ОСОБА_1 станом на 09.12.2014 має заборгованість перед бюджетом з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 15437,81 грн., який виник внаслідок наступного:

18.10.2013 нараховано земельного податку з фізичних осіб за період з 01.03.2012 по 31.12.2013 згідно розрахунку №0004501700 від 18.10.2012;

05.10.2014 нараховано земельного податку з фізичних осіб за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 згідно розрахунку №3190514 від 06.08.2014.

В подальшому у зв'язку з частковою сплатою суми боргу 04.12.2014 у сумі 6000,00 грн., податковим органом нараховано відповідачу пеню за період з 19.10.2013 по 03.12.2014 у розмірі 1129,51 грн.

Так, ч. 285.1 ст. 285 Кодексу встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.5 ст.286 ПК України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно п.287.2 ст.287 ПК України, облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Відповідно до п.287.5 ст.285 Кодексу податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Крім того, п. 287.6 ст. 287 ПК України встановлено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями ст. 59 ПК України Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області 16.07.2014 була сформована та надіслана податкова вимога №1041-25 на суму 13153,35 грн.

Отже, станом на 09.12.2014 відповідач має узгоджений податковий борг з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 15437,81 грн., який до теперішнього часу не погашений.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За приписами п. 286.5 ст. 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Стаття 287 ПК України визначає строк сплати плати за землю, та відповідно до п. 287.5 цієї статті податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

В пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.4. ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Враховуючи викладене, та звертаючи увагу на те, що доказів сплати податкового боргу відповідачем до суду не надано, заперечень проти позовних вимог не надходило, а також звертаючи увагу на те, що під час розгляду цієї справи відповідачем частково сплачено суму боргу, чим, на думку суду, фактично визнано заборгованість, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись, ст.ст.2, 11, 69, 72, 158, 161-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь державного бюджету заборгованість з земельного податку з фізичних осіб у сумі 15437,81 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять сім грн. 81 коп.) на р/р 33215813700331, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код одержувача 37870942, МФО 834016, отримувач Першотравневе УК / смт.Мангуш, код платежу 13050300.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова