Ухвала суду № 42388880, 22.01.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

22 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5531/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Вербицької Н.В.судді -Коваля М.П.при секретарі -Богдановій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень,

встановила:

Позивач - ПАТ «Одеська ТЕЦ» 29.09.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0002102201 та №0002112201 від 25.06.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акту перевірки не відповідають дійсності, були викладені з порушенням законодавства, а податкові повідомлення-рішення №0002102201 та №0002112201 від 25.06.2014 року підлягають скасуванню, оскільки, враховуючи вимоги п. 138.4 статті 138 ПК України, Акти приймання - передачі природного газу за жовтень, листопад, грудень 2013 року повинні враховуватись у складі витрат у тому періоді, в якому фактично було отримано природний газ та скалькульована фактична собівартість готової продукції (електричної та теплової енергії) без прив'язки до дати акту.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року адміністративний позов було задоволено. Були скасовані податкові повідомлення-рішення №0002102201 та №0002112201 від 25.06.2014 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ставиться питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, на підставі направлення від 28.05.2014 року №314/15-54-22-01 та наказу від 28.05.2014 року № 1541 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ «Одеська ТЕЦ», головним державним ревізором інспектором відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Одеська ТЕЦ» за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року.

За результатами перевірки було складено Акт №1422/15-54-22-01/05471158 від 10.06.2014 року, яким було встановлено порушення ПАТ «Одеська ТЕЦ»:

- пп.14.1.228 п. 14.1 ст.14, п. 138.1, 138.4 ст. 138 ПК України, в результаті чого було занижено податок на прибуток, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 935 669 гривень у тому числі: - І квартал 2014 року на суму 2 935 669 гривень;

- пп.14.1.228 п. 14.1 ст.14, п. 138.1, 138.4 ст.138 ПК України, в результаті чого було завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на загальну суму 86140 гривень, у тому числі: - І квартал 2014 року на суму 86 140 гривень (а/с. 22 - 33).

На підставі вищевказаного Акту перевірки, 25.06.2014 року податковим органом було винесено податкове повідомлення - рішення № 0002112201, яким було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 86 140 гривень (а.с. 48), а також податкове повідомлення - рішення № 0002102201, яким було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у сумі 4 403 504 гривень (а.с. 49).

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції зазначив, що податковим органом в ході проведення перевірки не було надано належну правову оцінку договору, фактичним обставинам по отриманню прибутку, не враховано фактичні обставини діяльності позивача, а тому висновки податкового органу є не обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду 1-ї інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «Одеська ТЕЦ» (Покупець) та HAK «Нафтогаз України» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу газу від 28.12.2012 року №13/2611-ТЕ-23, відповідно до якого Продавець передавав Покупцеві природний газ у 2013 році, а покупець зобов'язаний прийняти його та оплатити (а.с. 78 - 83).

Відповідно до п. 3.1. Договору,- право власності на газ переходить від продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.3. Договору, приймання-передача газу оформлюється актом приймання-передачі.

На виконання умов Договору, Продавцем в період жовтень-грудень 2013 року було передано природній газ, факт приймання-передачі газу було оформлено Актами, а саме:

- акт приймання-передачі газу б/н від 24.01.2014 року, спожитого в жовтні 2013 року на суму 6 866, 74 гривень;

- акт приймання-передачі газу б/н від 24.01.2014 року, спожитого в жовтні 2013 року на суму 3 263 093,28 гривень;

- акт приймання-передачі газу №6 від 24.01.2014 року, спожитого в листопаді 2013 року на суму 7 069 619,77 гривень;

- акт приймання-передачі газу №7 від 24.01.2014 року, спожитого в листопаді 2013 року на суму 20 560,99 гривень;

- акт приймання-передачі газу № 9 від 24.01.2014 року, спожитого в грудні 2013 року на суму 9 283 615,75 гривень;

- акт приймання-передачі газу № 11 від 24.01.2014 року, спожитого в грудні 2013 року на суму 30 737,40 гривень.

ПАТ «Одеська ТЕЦ» було задекларовано в Декларації з податку на прибуток за І квартал 2014 року витрати підприємства, в т.ч. було задекларовано витрати на газ на підставі перелічених Актів приймання-передачі від 24.01.2014 року газу, що був спожитий в жовні-грудні 2013 року, в сумі 140 937 009 гривень (при 140 850 8,69 гривень доходу). Це призвело до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за результатами податкового періоду за І квартал 2014 року.

Крім того, у І кварталі 2014 року ПАТ «Одеська ТЕЦ» було отримано від постачальника газу - HAK «Нафтогаз України» акти поставки газу (датовано постачальником 24.01.2014 року), за обсягами газу, фактично поставленого і спожитого в IV кварталі 2013 року.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Пунктом 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, передбачено, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Положеннями підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Положеннями п. 138.4 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.4 статті 138 ПК України встановлено визначено - витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загально виробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Первинні документи - акти приймання-передачі газу були оформлені в січні 2014 року, тому витрати на газ і були включені до складу валових витрат в 1 кв. 2014 року.

Колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що у випадку коли акти приймання - передачі за газ надходять у періоді, наступному за періодом, в якому фактично було отримано такий газ, то позивач, як платник податку, мав право збільшити витрати у тому звітному податковому періоді, в якому отримав такі акти приймання - передачі.

На думку колегії суддів ПАТ «Одеська ТЕЦ» правомірно не здійснювало декларування такої суми витрат у звітності з податку на прибуток за 2013 рік шляхом подання у 2014 році уточнюючої декларації для виправлення помилки минулого періоду, оскільки, на підставі Акт приймання - передачі природного газу, що складений постачальником у січні 2014 році у ПАТ виникло право на декларування витрат у обліку з податку на прибуток у податковій звітності за І квартал 2014 року, що і було здійснено шляхом відображення суми витрат (у загальній сумі витрат) 16 395 412 гривень у декларації з податку на прибуток за І квартал 2014 року.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1). В адміністративний справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2).

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни оскаржуваної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/Н.В. ВербицькаСуддя:/підпис/М.П. Коваль