Постанова № 42388711, 26.11.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2014 рокум. Ужгород№ 807/3027/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Скраль Т.В. ,

при секретарі - Кречко О.В.,

за участю сторін:

позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - представник в судове засідання не з'явився,

відповідача: Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області - представник Ліуш Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги , -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДПІ у Тячівському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013. За результатами якої складено відповідний акт від 22.08.2012 р. № 766/15-0/33114148 та прийнято податкові повідомлення - рішення від 16.09.2014 №0016071702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 55889,50 грн. (основний платіж - 44711,6 грн., штрафна (фінансова) санкція - 11177,9 грн.), №0016081702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 66425,56 грн. (основний платіж - 52592,45 грн., штрафна (фінансова) санкція - 13828,11 грн.), №0016111702 про застосування штрафних санкцій в сумі 3105,2 грн. та вимогу від 16.09.2014 №0016121702 про сплату боргу (недоїмки) зі несплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 29321,57 грн. Позивач вважає висновки даного Акту необґрунтованими через відмову відповідача прийняти до уваги ряд накладних на будівельні матеріали на суму понад 172000,00 грн., витрачених у діяльності в 2012 році через відсутність транспортних накладних, що трактувалось відповідачем як завищення витрат. Податкове повідомлення рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 3106, 2 грн. за донарахування територіальним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимога сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 29321, 57 грн. вважає такими, що прийняті поза межами повноважень відповідача, позаяк такі належали на період 2011-2013 роки виключно ПФУ і закон не поширю повноваження Відповідача на минулий період. Позивач вважає рішення відповідача, через неврахування документально підтверджених витрат, виключені цих витрат із валового доходу - неправомірними, та просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів наведених у письмових запереченнях. А саме зазначив, що позовні вимог є безпідставними та такими що не відповідають фактичним обставинам справи та просить суд відмовити Позивачу у задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши представника відповідача, встановивши обставини справи, які були перевірені в судовому засіданні належними та допустимими доказами в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ДПІ у Тячівському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.

В результаті чого був складений акт перевірки від 22.08.2012 р. № 766/15-0/33114148 ( а.с.10-34).

Перевіркою встановлено порушення:

1. пп. 16.1.2. п. 16.1. ст. 16 пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139, пп..164.1.3 п.164.1 пп. 164.1.1 п.164.1

ст.164 п. 177.2 п. 177.4 ст.177 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ із змінами та доповненнями в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на загальну суму 52592,45 грн. в т.ч. за 2011 рік 16781,37 грн., за 2012 рік 30556,69грн., за 2013 рік 5254,39 грн.

2. п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, із змінами та

доповненнями, в результаті чого перевіркою донараховано 44711,60 грн. ПДВ, в тому числі за

листопад 2012 року 36111,60 грн. та за лютий 2013 року 8600,00 грн. ПДВ.

3. ч. 1 п. 2 ст. 6, ч. 2 п. 1 статті 7 розділу III, п. 11 статті 8 Закону України від 08.07.2010р.

№2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями в результаті чого визначено суму податкових

зобов'язань єдиного внеску за період, що перевірявся, на суму 29321,57 грн., в тому числі по звітних (податкових) періодах:

за 2011 рік - встановлено заниження на суму 5126,93 грн.; за 2012 рік - встановлено заниження на суму 17428,49грн; за 2013 рік - встановлено заниження на суму 6766,15 грн.

4. п.5 ч.П.ст.25 Закону України від 08.07.2010 року №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме, за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок.

5. ч.2 п.4 ст.6 Закону України від 08.07.2010 року №2464-УІ, «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», із змінами та доповненнями, а саме за не подання звіту по єдиному соціальному внеску за 2011 рік;

6. чим порушено пп..49.18.5 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року

№2755-УІ, із змінами та доповненнями, за неподання декларації про майновий стан та доходи за

2011 рік;

7.п. 44.3 ст.44 та п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, із

змінами та доповненнями, за незабезпечення зберігання первинних документів протягом 1095 днів.

За результатами розгляду матеріалів перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.09.2014 №0016071702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 55889,50 грн. (основний платіж - 44711,6 грн., штрафна (фінансова) санкція - 11177,9 грн.), №0016081702 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 66425,56 грн. (основний платіж - 52592,45 грн., штрафна (фінансова) санкція - 13828,11 грн.), №0016111702 про застосування штрафних санкцій в сумі 3105,2 грн. та вимогу від 16.09.2014 №0016121702 про сплату боргу (недоїмки) зі несплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 29321,57 грн., (а.с. 6-8).

1.Щодо податку на доходи фізичних осіб від здійснення господарської діяльності.

Проведеною перевіркою господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 встановлено, що протягом 2011- 2013 років підприємець здійснювала будівельні (ремонтні) роботи в Управлінні освіти Тячівської РДА та КЗ Тячівської районної лікарні №1. Розрахунки за виконані роботи проводились у безготівковій формі. Згідно наданих для перевірки актів виконаних робіт, платіжних доручень та банківських виписок АТ «ОТП Банк» рахунку №26057041353181 та рахунку №26006401353181 перевіркою, встановлено, що отриманий дохід підприємця ОСОБА_1 за виконані ремонтні роботи становить: за 2011 рік - 99821,00 грн., за 2012 рік 664404,00 грн., за 2013 рік - 43000,00. (а.с.72-75). Так, зокрема, за ремонтні роботі в Управлінні освіти Тячівської РДА на рахунок ФОП ОСОБА_1 поступило: в 2011 році -99821,00 грн., в 2012 році - 57246,00 грн., в 2013 році - 43000,00 грн. За ремонтні роботи у КЗ Тячівської районної лікарні № 1 на рахунок ФОП ОСОБА_1 поступило: у 2011 році - 0,00 грн., у 2012 році - 607158,00 грн., у 2013 році - 0,00 грн.

Таким чином, проведеною перевіркою встановлено заниження задекларованого оподатковуваного доходу, а саме за 2011 рік на 99821,00 грн. за 2012 рік на 4,00 грн., та за 2013 рік на 43000,00 грн., яке виникло в зв'язку не включення всіх отриманих доходів, до складу загального валового (річного) доходу, в результаті чого порушено пп.. 164.1.3 п. 164.1 пп. 164.1.1 п .164.1 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, із змінами та доповненнями.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку 5 до податкової декларації, встановлено:

За період з 01.01.2012 по 31.12.2012 року, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 задекларовано витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, в сумі 660000,00 грн.

Перевіркою правильності визначення витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 та встановлено їх завищення в сумі 183528,28 грн.

За 2013 рік ФОП ОСОБА_1, згідно поданої декларацій про майновий стан та доходи не декларувала валові витрати. Декларацію про майновий стан та доходи за 2011 рік платником не подано.

Завищення витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року виникло за рахунок включення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до складу витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, а саме, витрати на придбання будівельних матеріалів та санітарно-технічного обладнання, які не підтверджені первинними документами.

Судом встановлено, що у зв'язку з тим, що перед початком документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1, підприємець написала заяву про втрату документів та перенесення термінів перевірки, ДПІ у Тячівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області листом від 21.05.2014 року №3110/17-02 ДПІ у Тячівському районі ГУ Міндоходів у Закарпатській області звернулось до ФОП ОСОБА_1 з вимогою відновити втрачені первинні документи протягом 90 календарних днів та представити їх до 20.08.2014 року. Однак, дана вимога платником була проігнорована, так як, для перевірки підприємець не представила усіх необхідних первинних документи, які б повністю підтверджували понесені витрати.

За період з 01.01.2011 по 31.12.2013 рік фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до складу валових витрат, включаючи вартість витрат не підтверджених первинними документами на загальну суму 172785,80грн.

Пунктом 177.4 статті 177 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із внесеними змінами та доповненнями, встановлено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ - не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 1.2 статті 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 зареєстрованого в Мінюсті України 13.01.2005 за №40/10320 встановлено, що розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Сума завищення витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, за рахунок включення до їх складу витрат, за які не проведено розрахунок за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 року складає 172785,80 грн.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. підприємцем занижено чистий дохід на суму 320011,58 грн., та за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011 року підприємцем занижено чистий дохід на суму 99821,00грн.

за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 -встановлено його заниження в сумі 183532,28грн.;

за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 - встановлено його заниження в сумі 32257,58 грн.

Щодо Єдиного внеску на загальнообов 'язкове державне соціальне страхування судом встановлено наступне.

Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010р. №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платниками єдиного внеску є - фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України від 08 липня 2010 р. №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 7 розділу III Закону України від 08 липня 2010 р. Ж2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено: єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що піддягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пункту 11 статті 8 Закону України від 08 липня 2010 р. №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Пунктом 3 статті 7 Закону України від 08 липня 2010 р. №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної реличини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Відповідно до частини 4 пункту 1 статті 1 Закону України від 08 липня 2010 р. №2464- VI

«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» -максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п. 4.10 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 09 вересня 2013 року № 454 , фізичні особи - підприємці, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку № 454.

Згідно із п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2155-УІ зі змінами та доповненнями, фізичні особи - підприємці, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду.

Податкова декларація про майновий стан і доходи формується платником на підставі даних Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - Книга), форма та порядок заповнення якої затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481.

Так, форма Книги передбачає заповнення платником, зокрема, графи 2 «Період обліку (день, місяць, квартал, рік)» та графи 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу».

Згідно із частиною 2 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-У1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями для осіб, які, зокрема, отримують (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Таким чином, значення рядка «Усього» графи 2 таблиці 1 додатка 5 до Порядку № 454 відповідає сумі значень рядків у розрізі календарних місяців, тобто сумі річного чистого доходу прибутку), заявленого фізичними особами-підприємцями. у податковій декларації про майновий стан і доходи.

В рядках календарних місяців зазначаються суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, без врахування максимальної величини, з якої справляється єдиний внесок. При цьому якщо фізична особа -підприємець отримала дохід за роботу, що виконувалась більше одного місяця, то в рядках календарних місяців відображається оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення чистого доходу (прибутку), отриманого за результатами роботи, на кількість місяців, протягом яких він отриманий.

За рахунок заниження фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок, та за рахунок невірного відображення оподатковуваного доходу по місяцях, протягом яких він отриманий, відбулося заниження єдиного внеску в сумі 29321,57 грн., в тому числі: за 2011 р. - в сумі 5126,93 грн.; за 2012 р. - в сумі 17428,49грн.; за 2013 р. - в сумі 6 766,15 грн.

Крім того слід зазначити, що підприємець ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 отримувала дохід у наступних місяцях: листопад 2011 року; квітень 2012 року; вересень 2012 року; листопад 2012 року; лютий 2013 року.

За результатами документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 не встановлено отримання доходу підприємцем в інших місяцях перевіряємого періоду, що підтверджує банківська виписка та відомості бази ДРФО (1-ДФ). Таким чином, при розрахунку єдиного соціального внеску, сума доходів не буде розподілятись на всі 12 місяців, а тільки на ті місяці в яких підприємець отримувала дохід.

Таким чином, в порушення ч. 1 п. 2 ст. 6, ч. 2 п. 1 ст. 7 розд. ІІІ п. П ст. 8 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою правомірно визначено суму податкових зобов'язань єдиного внеску за період, що перевірявся, в сумі 29321,57 грн.

Щодо доводів позивача викладених у позові позивачем про відсутність повноважень у органів доходів і зборів по проведенню перевірок у період 2011-2013 рр. то слід зазначити, що згідно п.2 ч.1 ст. 13 Закону України №2464- VI, органи доходів і зборів мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки та застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом; (ч.б п.1 ст. 13 Закону України №2464- VI)

Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України №2464- VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З огляду на вищенаведене, Законом України №2464-УІ надано право органам доходів і зборів на проведення перевірок, при цьому жодних обмежень щодо періоду проведення таких даним законом не встановлено, а тому вказана позиція Позивача є безпідставною та не підтверджена жодною правовою нормою.

Щодо податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Відповідно до п.181.1 ст. 181 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, із змінами та доповненнями, «у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягає оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована сплачена такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку на додану вартість у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку».

Згідно п. 183.1 ст.183 Податкового кодексу України «будь-яка особа, що підлягає обов"язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву».

Відповідно до п. 183.2 ст.183 Податкового кодексу України « у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку на додану вартість реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначених у статті 181 цього Кодексу».

Крім того, згідно п. 183.10 ст.183 Податкового кодексу України «будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заява, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування».

Проведенною перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено, що протягом 2011- 2013 років підприємець здійснювала будівельні (ремонтні) роботи в Управлінні освіти Тячівської РДА та КЗ Тячівської районної лікарні №1. Розрахунки за виконані роботи проводились у безготівковій формі. Згідно наданих для перевірки актів виконаних робіт, платіжних доручень та банківських виписок АТ «ОТПБанк» рахунку №26057041353181 та рахунку №26006401353181, що містяться у матеріалах справи, відомостей бази «ДЕФО» (1-ДФ) перевіркою, встановлено, що отриманий дохід підприємця ОСОБА_1 за виконані ремонтні роботи становить: за 2011 рік - 99821,00 грн., за 2012 рік 664404,00 грн., за 2013 рік - 43000,00.

Як слідує із акту перевірки, згідно банківських виписок ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року отримувала дохід у наступних місяцях :листопад 2011 року; квітень 2012 року; вересень 2012 року; листопад 2012 року; лютий 2013 року, а саме: листопад 2011 року - отримано доходу 99821,00 грн.; квітень 2012 року - отримано доходу 57246,00 грн.; вересень 2012 року отримано доходу 426600,00 грн.; листопад 2012 року отримано доходу 180558,00 грн.; лютий 2013 року отримано доходу 43000,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у ФОП ОСОБА_1 виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. гривень, а саме, з 11 жовтня 2012 року.

Перевіркою відображення показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість (рядки 1 - 9) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року встановлено не відображення суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 показників у рядку 1 А Декларації з податку на додану вартість від наданих послуг (виконаних будівельних робіт) на загальну суму 223558,00грн., в т.ч.: листопад 2012р. - 180558,00грн.; лютий 2013 року - 43000,00 грн.

За приписами стаття 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, за наведених обставин суд приходить до висновку, що відповідач діяв у межах своєї компетенції та відповідно до норм діючого законодавства що ним доведено у межах даної адміністративної справи належними та допустимими доказами, позивачем не надано докази для спростування порушень встановлених в ході перевірки, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Згідно ст. 94 КАС України та у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету України та слід стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , з врахуванням ставки збору (встановленої пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 цього Закону) та суми сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору (згідно квитанцій від 24.12.2014 року № 36257516 на суму - 304.00 грн), на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 2790,80 грн.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги - відмовити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (п.і. АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного (відповідного місцевого) бюджету України судовий збір у розмірі 2790,80 грн. (дві тисячі сімсот дев'яносто гривень, 80 коп.), зарахувавши ці кошти до спеціального фонду (отримувач - УК у м. Ужгород, код ЄДРПОУ отримувача - 38015610, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Закарпатській області, МФО 812016, рахунок № 31210206784002, код класифікації доходів 22030001, Код ЄДРПОУ суду 35231455).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2014 року.

СуддяТ.В. Скраль