Постанова № 42388530, 20.01.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2015 р. Справа№ 910/18267/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Шипка В.В.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представника відповідача - Фінагіної В.Б. (дов. від 12.01.2015),

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014

у справі № 910/18267/14 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія"

до Державного підприємства "Український інститут промислової власності",

про стягнення 22 800 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дім марочних коньяків "Таврія" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (далі - відповідач, ДП "Український інститут промислової власності", заклад експертизи) про стягнення 22 800 грн., сплачених позивачем за підтримання чинності патентів України на винаходи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/18267/14 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 27.10.2014 повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія".

Відповідач подав відзив, в якому просив залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, зазначивши, що заклад експертизи здійснив всі передбачені Порядком слати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, оприлюднивши відомості про змінені поточні рахунки для сплати зборів. Крім того. Відповідач послався на неправомірні дії обслуговуючого банку, який був визнаний неплатоспроможним, щодо зарахування поточних платежів, незважаючи на неодноразові звернення про закриття рахунків.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розпорядженням секретаря судової палати суду від 13.01.2015 доручено здійснити розгляд даної справи колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Остапенко О.М., Шипко В.В.

Ухвалою від 13.01.2015 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія" прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 розгляд справи було відкладено на 20.01.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником патентів України на винаходи №№ 38194, 38382, 38383, 38384, 38385, 38386.

У період з 19.05.2014 по 26.05.2014 з метою підтримання чинності патентів за 15-й рік, позивач сплатив на розрахунковий рахунок відповідача № 2600401457, відкритий у Публічному акціонерному товаристві «Брокбізнесбанк» 22800,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 19.05.2014 №0000182034; від 26.05.2014 №0000189028; від 26.05.2014 №0000189029; від 26.05.2014 №0000189030; від 26.05.2014 №0000189031; від 26.05.2014 №0000189032.

Листом від 28.05.2014 № 977/14 відповідач повідомив позивача про зміну поточних рахунків для зарахування зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Сплачений позивачем збір в сумі 22800,00 грн. за підтримання чинності патентів не був зарахований відповідачем за призначенням, у зв'язку з чим патентовласник звернувся до закладу експертизи з вимогою від 04.07.2014 про повернення коштів.

Відповідач грошові кошти в сумі 22800,00 грн. позивачу не повернув, збір за підтримання чинності патентів не зарахував, у зв'язку з чим останній звернувся з даним позовом про стягнення вказаної суми на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

В заперечення позовних вимог відповідач послався на те, що заклад експертизи здійснив всі дії передбачені Порядком слати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, оприлюднивши відомості про зміну поточних рахунків для сплати та зарахування зборів за підтримання чинності патентів, направив позивачу повідомлення про зміну рахунків. При цьому вказав, що зміна поточних рахунків була пов'язана з віднесенням Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних згідно постанови Правління Національного банку України від 28.02.2014 № 107 та введенням у банківській установі тимчасової адміністрації з 03.03.2014 по 02.06.2014. Крім того, відповідач повідомив позивача листом від 01.07.20141 № 1233/1.5 про введення в ПАТ «Брокбізнесбанк» ліквідаційної процедури, за результатами якої будуть задоволені кредиторські вимоги закладу експертизи, після чого відповідач поверне позивачу сплачені грошові кошти. Втім, станом на даний час ліквідаційна процедура ПАТ «Брокбізнесбанк» не завершена та відповідач у зв'язку з дією мораторію на задоволення вимог кредиторів не має можливості повернути сплачені позивачем грошові кошти. За наведених вище обставин, відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки останній здійснив оплату збору за підтримання чинності патентів з порушенням Порядку слати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, помилково перерахувавши грошові кошти не на поточний рахунок закладу експертизи, що був визначений для таких цілей в оголошенні, розміщеному в газеті «Урядовий кур'єр» від 14.03.2014 № 47 та у Бюлетені Державної служби інтелектуальної власності від 10.02.2014 № 3.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд вказав, що на дату сплати позивачем 22 800 грн., рахунок №2600401457 не був поточним рахунком ДП "Український інститут промислової власності" для зарахування зборів за підтримання чинності патентів України на винаходи (№38194, №38382, №38383, №38385 та №28255/2), про що відповідачем було розміщено оголошення у газеті "Урядовий кур'єр" та в офіційному бюлетені Державної служби інтелектуальної власності "Промислова власність".

Крім того, за висновками суду першої інстанції, оскільки позивачем було перераховано грошові кошти в сумі 22 800 грн. на розрахунковий рахунок, який не повинен був обслуговуватися банком, при цьому ПАТ "Брокбізнесбанк" було неправомірно зараховано вказану суму, то ДП "Український інститут промислової власності" не повинно відповідати за неправомірні дії банку. Разом з тим, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач фактично не набув перераховані позивачем грошові кошти, а для отримання відповідних коштів у ПАТ "Брокбізнесбанк" існує передбачена Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" спеціальна процедура.

Разом з тим, колегія суддів перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, з'ясування дійсних обставин, що мають значення для справи, дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухваленого у даній справі рішення про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 29 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" передбачено, що власник патенту повинен сплачувати відповідні збори за підтримання чинності патенту і добросовісно користуватися виключним правом, що випливає з патенту.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" розмір та порядок сплати державного мита за видачу патентів на винаходи (корисні моделі) визначаються законодавством. Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх сплати визначаються Кабінетом Міністрів України. Передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим Законом.

Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 №1716 (далі - Порядок), визначає строки і механізм сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, а також розміри зазначених зборів згідно з додатком.

Згідно з пунктом 4 Порядку збори сплачуються на поточні рахунки уповноваженого Державної служби інтелектуальної власності закладу експертизи, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності (далі - заклад експертизи).

Відомості про реквізити поточних рахунків закладу експертизи публікуються в офіційному бюлетені Державної служби інтелектуальної власності та в газеті "Урядовий кур'єр".

Пунктом 6 Порядку передбачено, що датою надходження документа про сплату збору вважається дата зарахування суми збору на поточний рахунок закладу експертизи.

У разі коли дата зарахування збору на поточний рахунок закладу експертизи є пізнішою, ніж допустима згідно із законом кінцева дата його сплати, датою надходження документа про сплату збору вважається дата, зазначена у розрахунковому документі на паперовому носії, що відповідає вимогам, зазначеним у пункті 5 цього Порядку.

Як було встановлено вище, у період з 19.05.2014 по 26.05.2014 з метою підтримання чинності патентів за 15-й рік, позивач сплатив на розрахунковий рахунок відповідача № 2600401457, відкритий у Публічному акціонерному товаристві «Брокбізнесбанк» 22800,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 19.05.2014 №0000182034; від 26.05.2014 №0000189028; від 26.05.2014 №0000189029; від 26.05.2014 №0000189030; від 26.05.2014 №0000189031; від 26.05.2014 №0000189032.

Платіжні доручення від 19.05.2014 №0000182034, від 26.05.2014 №0000189028, від 26.05.2014 №0000189029, від 26.05.2014 №0000189030, від 26.05.2014 №0000189031, від 26.05.2014 №0000189032 відповідають вимогам встановлених у пункті 5 Порядку.

Грошові кошти в сумі 22800,00 грн. в день формування вказаних платіжних доручень були зараховані на розрахунковий рахунок відповідача № 2600401457, відкритий у Публічному акціонерному товаристві «Брокбізнесбанк».

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не оспорюються сторонами.

Разом з тим, відповідно до п. 4 Порядку відповідач в газеті «Урядовий кур'єр» від 14.03.2014 № 47 та у Бюлетені Державної служби інтелектуальної власності від 10.02.2014 № 3 розмістив оголошення про реквізити поточних рахунків закладу експертизи - Державного підприємства «Український інститут промислової власності», на які сплачуються збори за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, відкриті у АТ «Укрексімбанк» м. Києва (код банку 322313).

Листами від 21.05.2014 № 923/1.4, від 28.05.2014 № 977/1.4 відповідач повідомив позивача про зміну поточних рахунків закладу експертизи.

Позивач надіслав відповідачу клопотання про повернення коштів від 02.06.2014 № 1145, у якому просив сприяти в поверненні від АТ «Брокбізнесбанк» грошових коштів в сумі 22800,00 грн.

01.07.2014 відповідач надіслав позивачу лист № 1233/1.5, у якому повідомив, що після завершення процедури ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» повинні бути задоволені вимоги ДП «Український інститут промислової власності» як кредитора. Здійснення процедури повернення коштів відбудеться після задоволення зазначених вимог.

Одночасно, вказаним листом від 01.07.2014 відповідач повідомив про зарахування збору, сплаченого на рахунок ДП «Український інститут промислової власності» в АТ «Укрексімбанк» 02.06.2014 та 18.06.2014 за підтримання чинності патентів на винаходи.

Позивач звернувся до закладу експертизи з вимогою від 04.07.2014 про повернення коштів в сумі 22800,00 грн., які були сплачені на рахунок відповідача, відкритий у ПАТ «Брокбізнесбанк».

У відповідь, відповідач листом від 23.07.2014 № 1392/1.5 повідомив про надсилання листа від 01.07.2014 № 1233/1.5 з ґрунтовною відповіддю на вимогу про повернення коштів.

Таким чином, за підтримання чинності патентів України на винаходи №№ 38194, 38382, 38383, 38384, 38385, 38386 відповідач двічі сплатив передбачений законодавством збір.

Відповідно до п. 7 Порядку, сплачений збір підлягає поверненню:

1) повністю у разі:

сплати збору без подання заяви у строки, встановлені пунктом 6 цього Порядку; визнання заяви такою, що вважається неподаною або не підлягає розглядові; сплати збору після закінчення встановленого законом строку; задоволення Апеляційною палатою заперечення повністю або частково;

2) частково у разі сплати збору у розмірі більшому, ніж передбачено цим Порядком;

3) в інших випадках, установлених законодавством.

Збір повертається за умови подання до закладу експертизи відповідної заяви про його повернення протягом трьох років від дня зарахування збору на поточний рахунок цього закладу, з урахуванням відшкодування витрат закладу експертизи, пов'язаних з його поверненням.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на викладене та враховуючи, що позивач двічі сплатив збір за підтримання чинності патентів, а відповідач не зарахував переплату в сумі 22800,00 грн., колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки підстава для отримання відповідачем платежів від позивача відпала в результаті зарахування останнім збору за підтримання чинності патентів, який був сплачений на рахунок ДП «Український інститут промислової власності» в АТ «Укрексімбанк» 02.06.2014 та 18.06.2014.

При цьому, колегія суддів відхиляє заперечення відповідача про відсутність обов'язку з повернення грошових коштів в сумі 22800,00 грн. з огляду на зміну рахунків для зарахування збору, оскільки поточний рахунок у ПАТ «Брокбізнесбанк» не був закритий.

Вказані обставини підтверджуються рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2014 у справі № 910/7200/14, яким зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" закрити поточний рахунок № 260050145701 Державного підприємства "Український інститут промислової власності" відкритий у ПАТ "Брокбізнесбанк".

При цьому, колегія суддів зазначає, що розміщення оголошення про зміну поточних рахунків позивача для зарахування збору в офіційній пресі (п. 4 Порядку) не впливають на обов'язок відповідача повернути безпідставно набуті грошові кошти, оскільки порядок, строки та розмір сплаченого позивачем збору можуть впливати на здійснення обов'язків закладу експертизи з підтримання чинності відповідних патентів, що не є предметом спору у даній справі.

Також не можуть бути взяті до уваги заперечення відповідача про неможливість повернення коштів з огляду на введення у ПАТ "Брокбізнесбанк" ліквідаційної процедури, оскільки позивач не є стороною укладеного між відповідачем та банківською установою договору банківського рахунку, а отже не є учасником таких правовідносин, включаючи і пов'язаних з поверненням грошових коштів зарахованих ПАТ "Брокбізнесбанк" на поточний рахунок № 260050145701 в межах ліквідаційної процедури.

Колегія суддів також зазначає про помилковість застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки позивач не є кредитором банку, враховуючи, що грошові кошти були перераховані на поточний рахунок відповідача, який був відкритий станом на час здійснення відповідних оплат (протягом періоду з 19.05.2014 по 26.05.2014).

Слід також зазначити, що відповідач не позбавлений права заявити свої кредиторські вимоги до банківської установи, що перебуває в процедурі ліквідації, на підставі укладеного договору банківського рахунку, враховуючи, що сплачені грошові кошти в сумі 22800,00 грн. були зараховані банком на рахунок № 260050145701 Державного підприємства "Український інститут промислової власності".

Місцевий господарський суд наведених вище законодавчих приписів у повному обсязі не врахував, неповно дослідив обставини справи щодо зарахування грошових коштів, сплачені позивачем, на дійсний рахунок відповідача та дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому й безпідставно відмовив в позові.

Неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права згідно з частиною першою статті 104 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення зі справи, з одночасним прийняттям нового про задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 у справі № 910/18267/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити повністю.

5. Стягнути з Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (01601, м. Київ, вул. Глазунова, 1, код 31032378) на користь Публічного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія" (74905, Херсонська обл., м. Нова Каховка, проспект Дніпровський, 299, код 00413475) 22800 (двадцять дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів, 2740 (дві тисячі сімсот сорок) грн. 50 коп. судових витрат.

6. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

В.В. Шипко