Рішення № 42388367, 19.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/26490/14 19.01.15

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка"доПублічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"простягнення 8 012,08 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Некряч А.В. - представник за дов.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про відшкодування шкоди 8 012,08 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2014 порушено провадження у справі №910/26490/14 та призначено розгляд справи на 22.12.2014.

Ухвалою від 22.12.2014, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 19.01.2015.

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштової кореспонденції, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення предсавника позивача, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.

В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

25.04.2013 між позивачем (далі - позивач, страховик) та Сиротою В.С. (далі - страхувальник) укладений Договір страхування №023345/4017/0000015 (далі - Договір), за яким був застрахований автомобіль "Peugeot 107" державний номер ВХ2525ВК.

22.03.2014 у в м. Хмельницький, по вул. Толстого, 5, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Peugeot 107" державний номер ВХ2525ВК, під керуванням Сироти В.С. та "Daewoo Lanos", державний номер ВХ2072АС під керуванням Рибчинського Б.С.

31.03.2014 страхувальник звернувся до страховика із заявою з повідомленням про настання ДТП.

Відповідно до калькуляції №119-14 від 02.04.2014 та висновку №119/14 від 02.04.2014, складеного ТОВ "Український експертний центр ДП "Експерт-Сервіс Авто", відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля "Peugeot 107" державний номер ВХ2525ВК без урахування коефіцієнта фізичного зносу складає 8 246,18 грн.

Відповідно до п. 1.8 Договору страхування, сторони погодили, що відшкодування збитків здійснюється без урахування зносу деталей, що змінюються при ремонті.

Згідно з ч.1 ст.14 та ст.204 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо договір не визнано недійсним в судовому порядку, він має такі ж правові наслідки, як і будь-який дійсний договір, зокрема, є обов'язковим для виконання його сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до рахунку №СЕК-03917 від 01.04.2014 ТОВ "Торговий дім "Євромоторс", вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склав 8 707, 69 грн.

18.04.2014 позивачем складений страховий акт №00139896, відповідно до якого позивач визнав ДТП, що відбулось 22.03.2014 страховим випадком та на підставі рахунку № СЕК-03917 від 01.04.2014, прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 8 012,08 грн. (8 707,69 грн. фактичні витрати на ремонт автомобіля - 695,61 грн. франшизи за договором від 25.04.2013 №023345/4017/0000015).

Позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 8 012,08 грн. про що свідчить платіжне доручення №014475 від 23.04.2014.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи, в межах суми 8 012,08 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно внаслідок експлуатації автомобіля "Daewoo Lanos", державний номер ВХ2072АС під керуванням Рибчинського Б.С., як вбачається з постанови Хмельницького міськрайонного суду від 16.04.2014 (справа №686/7464/14-п).

Вищезазначеною постановою районного суду Рибчинського Б.С. визнано винним та притягнуто до відповідності за ст. 124 КпАП України і накладено штраф.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з'ясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Daewoo Lanos", державний номер ВХ2072АС була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) АС/5316789 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом АС/5316789, діючим на дату ДТП).

Отже, відповідач є особою на яку полісом АС/5316789 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля "Daewoo Lanos", державний номер ВХ2072АС на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").

Отже, розмір франшизи за страховим полісом АС/5316789, що становить 00,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою (№5255 від 22.08.2014) про виплату страхового відшкодування у розмірі 8 012,08 грн. До матеріалів справи долучено лист відповідача від 02.09.2014, в якому він повідомив, що заява про страхове відшкодування позивача ним розглянута та прийнято рішення про виплату відшкодування у розмірі 8 012,08 грн., яка буде перерахована на вказаний розрахунок позивача.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача суму у розмірі 8 012,08 грн., що є обгрунтованим та доведеним.

Відповідач в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував заявлені позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-авто" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, код 20033533) кошти у розмірі 8 012,08 грн. (вісім тисяч дванадцять гривень 08 коп.) та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення:

Суддя М.Є. Літвінова