Рішення № 42388318, 21.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26427/14 21.01.15

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія «Інтер-Поліс» провідшкодування шкоди в порядку регресу 9033,34 грн.суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача не з'явились;від відповідачане з'явились

В судовому засіданні 21.01.15, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення 9033,34 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СК «Арсенал Страхування» на підставі договору страхування наземного транспорту № 110/12-Тз/В від 23.10.2012р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Ford», державний номер АВ 0303 АВ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen», державний номер АВ 6512 ВТ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ПрАТ "Страхова компанія «Інтер-Поліс», позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 9 033,34 грн. шкоди в порядку регресу.

Ухвалою суду від 01.12.2014 порушено провадження у справі № 910/26427/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 21.01.2015.

12.12.14 через канцелярію суду позивач надав документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

31.12.14 через загальний відділ діловодства від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої зазначає, що 18.12.14 відповідачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 8 523,34 грн. у зв'язку з чим позивач зменшує розмір позовних вимог на вказану суму.

Судом було прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Відповідно до п.17 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову 510,00 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

В судове засідання 21.01.15 представники сторін не з'явились. Представник відповідача вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103032399308.

Зважаючи на те, що матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

23 жовтня 2012 року за договором страхування наземного транспорту № 110/12-Тз/В ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було застраховано автомобіль марки «Ford», державний номер АВ 0303 АВ, страхувальником за договором є Коваленко Сергій Євгенійович, вигодо набувач - ПАТ «Кредобанк».

З відомостей про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 03.06.2013 р. на вулиці Чехова в м. Вінниці мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів: «Volkswagen», державний номер АВ 6512 ВТ, що належить Криваку Геннадію Григоровичу під його керуванням та автомобіля «Ford», державний номер АВ 0303 АВ, що належить Коваленку Сергію Євгенійович, під керуванням власника.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Криваком Геннадієм Григоровичем вимог п.п. 10.11 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2013р. справа № 127/13673/13п.

03.06.13 страхувальник звернувся до позивача із повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок вигодонабувача.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Ford», державний номер АВ 0303 АВ, в результаті його пошкодження у ДТП, відповідно до Звіту про оцінку від 30.07.13 складає 12 353,62 грн. Відповідно до рахунку ТОВ «Медікор» № МЕД-001548 від 26.06.13 вартість відновлювального ремонту застрахованого ТЗ складає 12 022,34 грн. з ПДВ.

За страховим випадком - ДТП що сталась 03.06.2013р. за участю застрахованого автомобіля «Ford», державний номер АВ 0303 АВ, згідно страхового акту № 110/12Тез/В-1-1 від 20.08.13 позивачем було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 9033,34 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 17114 від 22.08.13 на суму 9033,34 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем «Volkswagen», державний номер АВ 6512 ВТ, підтверджується постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.07.2013р. у справі № 127/13673/13п.

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та Кривак Геннадієм Григоровичем як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діяв станом на 03.06.2013 (Поліс АС/2239220), відповідно до якого забезпечений транспортний засіб - автомобіль «Volkswagen», державний номер АВ 6512 ВТ, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 510,00 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Ford», державний номер АВ 0303 АВ, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування наземного транспорту № 110/12-Тз/В від 23.10.12, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика (страхова сума) - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 170614-8973 від 17.06.14 про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 9033,34 грн, яка була отримана відповідачем 20.06.14.

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача з даним позовом до суду відповідач здійснив часткову оплату в розмірі 8523,34 грн.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АС/2239220) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 510,00 грн, таким чином розмір страхового відшкодування, який зобов'язаний був сплатити відповідач в порядку регресу, становить 9033,34 грн. - 510,00 грн. = 8523,34 грн. Вказана сума була сплачена відповідачем 18.12.14 в повному обсязі.

Оскільки часткове погашення заборгованості в сумі 8523,34 грн. було здійснено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги з урахуванням заяви про зменшення є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в сумі 510,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову в частині стягнення 510 грн. 00 коп. страхового відшкодування відмовити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» (01033 м. Київ, вул. Володимирська, буд. 69, ідентифікаційний код 19350062) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056 м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154, ідентифікаційний код 33908322) 1 723 (одну тисячу сімсот двадцять три) грн. 85 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.01.2015 р.

Суддя Л.Г. Пукшин