Ухвала суду № 42388018, 11.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2014 рокусправа № 804/3239/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В

представника позивача - Фінько Володимира Миколайовича,

представника відповідача - Колупаєва Олексія Вікторовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Новомосковське районне виробниче підприємство "Агротехсервіс" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.12.2013 року №№0005221501, 0005211501, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ "Новомосковське районне виробниче підприємство "Агротехсервіс" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.12.2013 року №0005221501, №0005211501. Просив визнати вказані податкові повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок акту перевірки №646/151/00903191 від 11.11.2013 року, в якому зазначені порушення підприємством вимог п. 198.6 ст.198, п.200.3 ст.200 ПКУ України, при цьому позивач вважає висновки податкового органу зроблені в акті перевірки такими, що не відповідають дійсності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.12.2013 року за №0005211501. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що податковим органом проведено камеральну перевірку з порушенням строків її проведення. Дії підприємства не підпадають під порушення абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПКУ в частині права на включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних впродовж 365 календарних днів з дня складання податкової накладної, оскільки позивачем така податкова накладна включена до податкового кредиту без перевищення 365 днів, при цьому право позивача щодо уточнення розрахунку зберігається за ним впродовж 1095 днів. Отже, в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0005211501 - позовні вимоги задоволені. Щодо податкового повідомлення-рішення №0005221501 суд першої інстанції встановив бухгалтерську помилку, у зв'язку з чим суть виявленого порушення під час перевірки - не спростована, отже, в цій частині суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення позовних вимог.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що за результатом перевірки встановлено порушення підприємством абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПКУ, а саме суб'єктом господарювання включено до податкового кредиту податкові накладні дата виписки яких перевищує 365 днів на загальну суму ПДВ 174 741, 73 грн., таким чином встановлено завищення податкового кредиту на 174 741, 73 грн.

В судовому засіданні представник податкового органу апеляційну скаргу підтримав, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. Суду пояснив, що підприємство має право на включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних впродовж 365 календарних днів з дня складання податкової накладної, при цьому за ним залишається право на уточнення розрахунку, що й було використано шляхом надання уточнюючого розрахунку за жовтень 2012 року від 10.12.2012 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Новомосковське районне виробниче підприємство «Агротехсервіс» знаходиться на обліку в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків. Податковим органом 11.11.2013 року на підставі п.200.10 ст.200 ПКУ, в порядку статті 76 ПКУ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт №646/151/00903191 від 11.11.2013 року.

В акті перевірки зазначено порушення пункту 198.6 статті 198 ПКУ, а саме: позивачем включено до податкового кредиту податкова накладна дата виписки якої перевищує 365 днів на загальну суму ПДВ 174741,73 грн., таким чином встановлено підвищення податкового кредиту на 174741,73 грн., в тому числі порушено п.200.3 ст.200 ПКУ, а саме: при фактичній відсутності від'ємного значення збільшено від'ємне значення, яке зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість на суму 1738 грн. та в особовому рахунку платника нараховані по терміну подання уточнюючого розрахунку 10.12.12 року - 1738грн., тобто штучно збільшено переплату по ПДВ.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.12.2013 року: №0005221501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1738 грн., за порушення п.200.3 ст.200 ПКУ; та №0005211501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 174741,73 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 44119,93 грн., за порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції правильно застосовано до даних правовідносин норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. N 2755-VI.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Згідно матеріалів справи спірна податкова накладна виписана 23.11.2011 року (а.с. 32). При цьому 10.12.2012 року за № 9077473680 підприємством надано до податкової інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень місяць 2012 року.

Відповідно до додатку № 5 до уточнюючого розрахунку № 9077473680 за жовтень 2012 року були включені до податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковій накладній №23119 за листопад 2011 року на загальну суму 1048450,40 грн. в тому числі ПДВ - 174741,73 грн.

Відповідно до п. 50.1 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею ПКУ), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, строки, протягом яких платник податку зобов'язаний (або має право) подати уточнюючий розрахунок, визначені ст. 102 ПКУ.

Стаття 102 ПКУ встановлює строки давності, насамперед, для донарахування контролюючим органом сум грошового зобов'язання з податку чи збору. Положення п. 50.1 ПКУ передбачають застосування тих самих строків для цілей самостійного виправлення помилок (подання уточнюючих розрахунків).

Згідно з положеннями абз. 1 п. 102.1 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Отже, в загальному випадку, коли податкова декларація подавалась своєчасно, відлік 1095 днів починається після останнього дня граничного строку подання податкової декларації.

Одним з винятків є положення абз. 2 п. 102.1 ПКУ, згідно яких у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Тобто в разі подання у 2012 році уточнюючого розрахунку за 2011 рік, строки давності щодо періоду 2011 року слід розраховувати починаючи з дня подання у 2012 році уточнюючого розрахунку.

В даному випадку строки 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку не сплинули.

Відповідно до статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно абз.3 п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Про що також зазначено в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередній періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, яка затверджена наказом ДПС України від 16.02.2012 року №127.

Отже, з урахуванням викладеного вище, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що дії позивача не підпадають під порушення абз.3 п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в частині права на включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних впродовж 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, оскільки позивачем така податкова накладна включена до податкового кредиту без перевищення 365 днів, при цьому право позивача щодо уточнення розрахунку зберігається за ним впродовж 1095 днів.

Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (стаття 75 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.10 ст.200 Податкового кодексу України, зазначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Податкова декларація надана за жовтень 2012 року від 20.11.2012 року, про що зазначено в акті перевірки (а.с. 8).

Натомість, камеральна перевірка проведена лише 11.11.2013 року (а.с.8).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено камеральну перевірку з порушенням строків її проведення.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції берет до уваги, що в силу п. 56.21. ст. 56 ПКУ, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Інша частина судового рішення щодо податкового повідомлення-рішення №0005221501 від 05.12.2013 року не оскаржувалася та в силу ст. 195 КАС України не переглядалася.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Новомосковське районне виробниче підприємство "Агротехсервіс" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.12.2013 року №№0005221501, 0005211501 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко