Ухвала суду № 42387891, 17.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2014 рокусправа № 2а-1481/10

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

при секретарі - Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради

на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2010 р.

у справі № 2а-1481/10

за позовом Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної в м. Дніпропетровську ради

до ОСОБА_1

про стягнення коштів надміру виплачених за призначеною допомогою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2010 року Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної в м. Дніпропетровську ради звернулось до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної в м. Дніпропетровську ради (код ЄДРПОУ 05425365 рахунок № 35415005008861 в Головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області МФО 805012) 232, 42 грн.(двісті тридцять дві грн.. 42 коп.), як надміру виплачену суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2010 р. у відкритті провадження за позовом Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної в м. Дніпропетровську ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів надміру виплачених за призначеною допомогою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - відмовлено.

Не погодившись з ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2010 р., Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2010 р., та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідач заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Представник позивача і відповідача в судове засідання не прибули, про час та місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради - задовольнити, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2010 р. було відмовлено у відкритті провадження, оскільки, як зазначив суд першої інстанції, позивачем подана позовна заява в порядку адміністративного судочинства, хоча вимоги щодо майнової шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи вирішуються в порядку цивільного судочинства. З даним твердженням суду першої інстанції не можна погодитись, виходячи з такого.

Спір за вирішенням якого звернулось Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної в м. Дніпропетровську ради, є спором за зверненням суб'єкта владних повноважень, що базується на законі, який визначає владні функції позивача у спірних правовідносинах.

Як свідчить зміст позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної позивачу діями відповідача, у позові не йдеться. Вимоги про стягнення коштів позивач обґрунтовує обов'язком одержувача допомоги, передбаченим ст. 22 Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», та правом позивача, що, на його думку, визначено названою статтею Закону № 2811- XII.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України - місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

09.09.2010 року Конституційним Судом України було прийнято рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами». Відповідно до положень пунктів 1,2 резолютивної частини зазначеного Рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України, норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 року № 1691-VI та Цивільного процесуального кодексу України. якими справи, пов'язані із соціальними виплатами, що підлягали розгляду адміністративними судами, було передано місцевим загальним судам для розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 3 резолютивної частини названого Рішення Конституційного Суду України встановлено, що положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 року № 1691-VI та Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Тобто, з 09.09.2010 року відновлено дію положення Кодексу адміністративного судочинства України, що діяло до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», а саме, положення п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, якими встановлюється, що усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Згідно ч. 5 ст. 18 КАС України, у разі невизначеності цим Кодексом предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

На підставі викладеного, апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2010 р. у справі № 2а-1481/10 - задовольнити, ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2010 р. у справі № 2а-1481/10 - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду для вирішення питання про відкриття провадження та розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 195, 196, 199, 202, 204, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2010 р. у справі № 2а-1481/10 - задовольнити.

Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.11.2010 р. у справі № 2а-1481/10 - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду для вирішення питання про відкриття провадження та розгляду справи по суті.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко