Рішення № 42387383, 13.01.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"13" січня 2015 р. Справа № 911/4497/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель»до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області 2. Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»про спонукання укласти додаткову угоду до договору орендиза участю представників:

позивача:Штогрин О.М. - дов. від 22.09.2014р.відповідача 1:Дудник А.О. - дов. від 06.01.2015р. № 3відповідача 2:Гостищева Н.В. - дов. від 31.12.2014р. № 35-29-37суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель» (далі - позивач) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - перший відповідач), Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - другий відповідач) про спонукання укласти додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.03.2010р. № 02.1.2-14/24-4 у наступній редакції:

"Додаткова угода № 1

до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.03.2010р. № 02.1.2-14/24-4

м. Київ «__»____ 2014р.

Ми, що нижче підписалися, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (надалі - орендодавець), в особі начальника Регіонального відділення Балабая Василя Миколайовича, що діє а підставі Положення з однієї сторони, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (надалі - балансоутримувач), в особі виконуючого обов'язки Генерального директора Дихне Євгенія Григоровича, який діє на підставі Статуту з другої сторони, та Дочірнє підприємство «Кюне і Нагель» (надалі - орендар), в особі Генерального директора Шкарбана Віктора Івановича, який діє на підставі Статуту, з третьої сторони, уклали цю додаткову угоду до договору оренди від 18.03.2010р. № 02.1.2-14/24-4 (далі - договір оренди) про наведене нижче:

1. Сторони домовились, що термін дії договору оренди продовжено на строк, що становить два роки одинадцять місяців.

2. Всі інші положення договору залишаються без змін.

3. Додаткова угода № 1 до договору оренди є невід'ємною і складовою частиною договору оренди від 18.03.2010р. № 02.1.2-14/24-4.

4. Додаткова угода № 1 укладена в трьох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу (орендодавцю, балансоутримувачу, орендарю).

Орендодавець РВ ФДМУ по Київській області _____ Балансоутримувач ДП МА «Бориспіль» ___Орендар ДП «Кюне і Нагель» ___". В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перший відповідач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області безпідставно ухиляється від передбаченого у п. 14.4 договору обов'язку укласти із позивачем додаткову угоду до договору щодо його продовження на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені ним за відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Перший відповідач, присутній в судовому засіданні заперечує проти позовних вимог відносно укладання зазначеної додаткової угоди з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що на думку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області позивач використовує об'єкт оренди для розміщення брокерської контори, в зв'язку з чим величина орендної ставки, яка залежить від цільового використання об'єкта оренди повинна бути встановлена в розмірі 40% в рік від вартості об'єкта оренди, а не в розмірі 18% в рік від вартості об'єкта оренди, якій визначений в договорі і пропонується позивачем у додатковій угоді залишенню без змін на тих самих умовах, який, зокрема, передбачений для орендарів, які використовує об'єкт оренди для розміщення транспортних підприємств з перевезення вантажів.

Другий відповідач, присутній в судовому засіданні не заперечує проти позовних вимог, про, що зазначає у відзиві на позовну заяву від 05.11.2014р. № 35-22/1-462.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.03.2010р. № 02.1.2-14/24-4, відповідно до умов якого перший відповідач - орендодавець передає, а позивач - орендар приймає в строкове платне користування частину твердого покриття на території СПВО аеропорту загальною площею 108,0 м2 (майно) (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору майно знаходиться на балансі другого відповідача - балансоутримувача та розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, аеропорт.

У п. 1.3 договору сторони погодили, що вартість майна за незалежною оцінкою станом на 30.09.2009р. становить 765087 грн.

Майно передається в оренду для розміщення вагона модульного типу для орендаря для здійснення діяльності щодо оформлення документації та перевезення вантажів авіатранспортом (п. 1.4 договору)

Згідно пункту 3.2 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і за результатами конкурсу за базовий місяць розрахунку без врахування ПДВ становить 11476,31 грн.

Відповідно до п. 14.1 договору його укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 18.03.2010р. до 17.02.2013р. включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Зазначені дії оформлюються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди (п. 14.4 договору).

Згідно розрахунку до договору орендна ставка визначена в розмірі 18% в рік від вартості об'єкта оренди.

Відповідно до акта передачі-приймання орендованого майна від 18.03.2010р., балансоутримувач передав, а орендар прийняв у користування майно - частину твердого покриття на території СПВО міжнародного аеропорту «Бориспіль» загальною площею 108,0 м2, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

За відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця сторони продовжили його дію на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором у відповідно до положень п. 14.4 договору. Доказів протилежного учасники спору суду не надали.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно із ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частиною 2 ст. 17 Закону України " Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуючи те, що продовження дії договору на той самий строк і на тих самих умовах відповідно до приписів п. 14.4 договору сторони оформляють додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору, дотримуючись загального порядку укладення господарських договорів, визначеного ст. 181 Господарського кодексу України сторони здійснили листування з приводу укладення додаткової угоди до вищезазначеного договору щодо продовження його дії на той самий строк і на тих самих умовах, завірені копії листів залучені до матеріалів справи.

Однак, між позивачем і першим відповідачем в процесі узгодження тексту додаткової угоди до договору оренди виникли суперечності з приводу розміру орендної ставки.

Таким чином, позивачем за наявності відповідних підстав було вжити всіх передбачених умовами договору заходів на продовження строку дії договору.

У зв'язку з недосягненням сторонами договору згоди з приводу розміру орендної ставки та як наслідок не укладанням додаткової угоди, позивач передав вирішення даного спору на розгляд господарському суду, мотивуючи свої вимоги безпідставним ухиленням Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області від передбаченого у п. 14.4 договору обов'язку укласти із позивачем додаткову угоду до договору щодо його продовження на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені ним за відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця.

У якості підстави ухилення від укладання додаткової угоди та невизнання позову перший відповідач посилається на те, що позивач використовує об'єкт оренди для розміщення брокерської контори, в зв'язку з чим величина орендної ставки, яка залежить від цільового використання об'єкта оренди повинна бути встановлена в розмірі 40% в рік від вартості об'єкта оренди, а не в розмірі 18% в рік від вартості об'єкта оренди, якій визначений в договорі і пропонується позивачем у додатковій угоді залишенню без змін на тих самих умовах, який, зокрема, передбачений для орендарів, які використовує об'єкт оренди для розміщення транспортних підприємств з перевезення вантажів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786, затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу (надалі Методика).

Відповідно до п. 8. Методики у разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна фізичними та юридичними особами, зазначеними у пункті 10 цієї Методики) розмір річної орендної плати визначається за формулою: Опл = Вп х Сор/100, де Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки; Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком 2.

У п. 3 додатку 2 до Методики за використання орендарем нерухомого майна за цільовим призначенням - розміщення фінансових установ, ломбардів, бірж, брокерських, дилерських, маклерських, рієлторських контор (агентств нерухомості), банкоматів встановлено орендну ставку в розмірі 40%.

У п. 26 зазначеного додатку за використання орендарем нерухомого майна за цільовим призначенням - розміщення транспортних підприємств з перевезення вантажів встановлено орендну ставку в розмірі 18%.

Укладаючи договір сторони у п. 1.4 договору визначили, що майно передається в оренду для розміщення офісу для здійснення діяльності щодо оформлення документації та перевезення вантажів авіатранспортом, та визначили розмір орендної ставки - 18%, що був закріплений у розрахунку орендної плати.

Згідно до Відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент укладення договору, видами діяльності позивача є: 63.12.0 Складське господарство; 63.40.0 Організація перевезення вантажів, 70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19910993, який зроблений судом та залучений до матеріалів справи. На час розгляду справи видами діяльності позивача є: 52.10 Складське господарство; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 62.02 Консультування з питань інформатизації, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19580385, який залучений до матеріалів справи.

В той же час перший відповідач посилаючись на отриману інформацію від Департаменту митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України (лист від 08.08.2012р. № 18/15-17-5460) щодо юридичних осіб, які здійснювали декларування зовнішньоекономічних операцій на митному пості «Бориспіль» Київської обласної митниці, серед яких значиться позивач, який є орендарем державного майна, вважає, що позивач здійснюючи на орендованій площі свою господарську діяльність з організації перевезення вантажів, яка включає надання послуг митних брокерів, повинен сплачувати орендну плату відповідно до п. 3 додатку 2 Методики, в розмірі 40 %.

Згідно ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» брокерська діяльність є одним із видів професійної діяльності з торгівлі цінними паперами.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» поєднання професійної діяльності на фондовому ринку з іншими видами діяльності забороняється.

Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 416 Митного кодексу України митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний брокер провадить митну брокерську діяльність у будь-якому органі доходів і зборів України.

Згідно Методологічних основ та пояснень (КВЕД-2010), затверджених Наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396, діяльність митних брокерів включена до класу 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Тобто, ця діяльність не може розглядатись як діяльність фінансових установ, ломбардів, бірж, брокерських, дилерських, маклерських, рієлторських контор (агентств нерухомості), банкоматів (п. 3 додатку 2 Методики), яка віднесена до розділів 64 та 66 КВЕД-2010.

Таким чином, діяльність митного брокера і брокерської контори є несумісною, а самі поняття не є тотожними, що також підтверджується листом-відповіддю Департаменту організації та митного контролю та оформлення Державної митної служби України від 17.04.2012 № 12/2-12.1/1289.

Відповідно до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.12.2014р. № 11/03/22526/НК, Дочірнє підприємство «Кюне і Нагель» будь-яких ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами не отримувало.

Таким чином, діяльність позивача не підпадає під дію п. 3 додатку 2 Методики та має бути врегульована відповідно до п. 26 Додатку 2 Методики, а орендна ставка бути встановленою в розмірі 18 %.

Оскільки позивач, як орендар, належним чином виконуючи свої обов'язки за вказаним договором оренди впродовж його дії, протилежного суду не надано, має переважне право на укладення договору оренди на новий строк, отримав в органі, уповноваженому управляти об'єктом оренди - Міністерство інфраструктури України дозвіл на продовження терміну дії вищезазначеного договору оренди, що підтверджується листом від 21.06.2013р. № 6674/16/10-13 Міністерства інфраструктури України, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, після закінчення строку дії договору продовжив користуватися орендованим майном за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди та враховуючи те, що продовження дії договору на той самий строк і на тих самих умовах відповідно до приписів п. 14.4 договору сторони оформляють додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору і беручи до уваги те, що діяльність позивача не підпадає під дію п. 3 додатку 2 Методики та має бути врегульована відповідно до п. 26 Додатку 2 Методики, а орендна ставка бути встановленою в розмірі 18 %, то Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області отримавши від позивача пропозицію продовжити термін дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.03.2010р. № 02.1.2-14/24-4 шляхом підписання додаткової угоди до нього, без достатньої правової підстави відмовив йому в укладенні вказаної додаткової угоди до договору.

За таких обставин, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, відповідачами не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на першого відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, позаяк спір виник в наслідок його неправильних дій. Доказів протилежного перший відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Спонукати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19028107) та Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ідентифікаційний код 20572069) укласти додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.03.2010р. № 02.1.2-14/24-4 у наступній редакції:

"Додаткова угода № 1

до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.03.2010р. № 02.1.2-14/24-4

м. Київ «__»____ 2014р.

Ми, що нижче підписалися, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (надалі - орендодавець), в особі начальника Регіонального відділення Балабая Василя Миколайовича, що діє а підставі Положення з однієї сторони, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (надалі -балансоутримувач), в особі виконуючого обов'язки Генерального директора Дихне Євгенія Григоровича, який діє на підставі Статуту з другої сторони, та Дочірнє підприємство «Кюне і Нагель» (надалі - орендар), в особі Генерального директора Шкарбана Віктора Івановича, який діє на підставі Статуту, з третьої сторони, уклали цю додаткову угоду до договору оренди від 18.03.2010р. № 02.1.2-14/24-4 (далі - договір оренди) про наведене нижче:

1. Сторони домовились, що термін дії договору оренди продовжено на строк, що становить два роки одинадцять місяців.

2. Всі інші положення договору залишаються без змін.

3. Додаткова угода № 1 до договору оренди є невід'ємною і складовою частиною договору оренди від 18.03.2010р. № 02.1.2-14/24-4.

4. Додаткова угода № 1 укладена в трьох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу (орендодавцю, балансоутримувачу, орендарю).

Орендодавець РВ ФДМУ по Київській області _____ Балансоутримувач ДП МА «Бориспіль» ___Орендар ДП «Кюне і Нагель» ___". 3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 19028107) на користь Дочірнього підприємства "Кюне і Нагель" (08290, Київська область, м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Садова, 26-А, ідентифікаційний код 24596990) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 19.01.2015р.