Рішення № 42387368, 19.01.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/134/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2015 Справа № 908/5000/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод" (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Ломоносова, буд. 36)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКОР ЛТД" (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Пушкіна, буд. 2Б/14)

про стягнення суми 250105,37 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Хижня Л.Є. (дов. № 942-01.23 від 02.12.2014 р.);

Від відповідача - Деревянко Д.В. (дов. № б/н від 01.05.2014 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 250194,35 грн., із яких: 213716,00 грн. - заборгованість відповідно до договору поставки № 276/4 від 13.03.2014 р., 15106,75 грн. - пеня, 21371,60 грн. - штраф.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.11.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5000/14, справі присвоєно номер провадження 20/134/14, справу призначено до розгляду на 04.12.2014 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 23.12.2014 р., потім на 19.01.2015 р.

В судовому засіданні 19.01.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

23.12.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшло письмове клопотання про зменшення розміру позовних вимог. Зазначено, що під час складення позовної заяви позивач допустив помилку щодо визначення дати, з якої відповідач допустив прострочення оплати вартості поставленої йому олії соняшникової, а відтак, і помилку в розрахунку пені, яку просить стягнути з відповідача. Зменшує розмір пені з 15106,75 грн. до 15017,77 грн. Відповідно до даного клопотання позивач просить стягнути з відповідача суму 213716,00 грн. заборгованості відповідно до договору поставки № 276/4 від 13.03.2014 р., суму 15017,77 грн. пені, суму 21371,60 грн. штрафу.

Статтею 22 ГПК України визначено право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки клопотання про зменшення розміру позовних вимог не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд прийняв клопотання до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог. Просить стягнути з відповідача суму 213716,00 грн. заборгованості, яка виникла за договором поставки № 276/4 від 13.03.2014 р., суму 15017,77 грн. пені за період з 30.07.2014 р. по 11.11.2014 р. включно, суму 21371,60 грн. штрафу. Позов обґрунтовано ст.ст. 525, 526, 611 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 218, 230, 231 ГК України.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав. У судовому засіданні 19.01.2015 р. представник відповідача позов визнав повністю, отримання продукції за договором поставки № 276/4 від 13.03.2014 р. підтвердив, наявність заборгованості пояснив тяжким фінансовим становищем, яке склалося на підприємстві. Також заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для вирішення спору мирним шляхом, оскільки 12.01.2015 р. направлено пропозицію позивачу підготувати проект мирової угоди щодо погашення заборгованості протягом березня 2015 р. - січня 2016 р. згідно з графіком. Клопотання про відкладення розгляду спору судом відхилено, оскільки встановлений ст. 69 ГПК України строк вирішення спору закінчився, заяви про продовження строку вирішення спору не надійшло, позивач у судовому засіданні не погодився на пропозицію. Суд бере до уваги, що сторони не позбавлені можливості укласти мирову угоду на стадії виконання судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судових засіданнях, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

13.03.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Пологівський олійноекстракційний завод" (постачальник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛКОР ЛТД" (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки № 276/4, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити (передати) покупцеві в обумовлені договором строки олію соняшникову нерафіновану та/чи олію соняшникову рафіновану виробництва постачальника (далі по тексту - продукція), а покупець зобов'язався прийняти продукцію та оплатити постачальнику її вартість (п. 1.1).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 загальна вартість продукції складається з сукупності партій продукції, поставлених (переданих) за додатковими угодами на поставку (передачу) окремих партій продукції, які є невід'ємною частиною договору. Вартість кожної окремої партії продукції та ціна одиниці (однієї тони) продукції (ціна договору) узгоджується сторонами в додатковій угоді.

Кількість та асортимент продукції в партії, строк поставки (передачі) продукції (її партії) узгоджується сторонами в додатковій угоді (п.п. 3.1, 4.2). Датою поставки (передачі) продукції (її партії), вважається дата виданої постачальником видаткової накладної, в якій уповноважений покупцем на отримання продукції (її партії) представник розписався про отримання продукції (її партії) (п. 4.7).

У розділі 6 договору визначено порядок оплати продукції. Відповідно до п. 6.1 покупець здійснює оплату вартості продукції (її партії) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 операційних (банківських) днів з дати поставки продукції (її партії) (п. 4.7 договору). При цьому розмір грошових коштів, які переховуються в якості вартості продукції (її партії) визначається шляхом множення ціни одиниці (однієї тони) продукції, зазначеної в додатковій угоді, на фактичну кількість поставленої продукції в партії, зазначену в видатковій накладній. Розмір грошових коштів, які перераховуються покупцем постачальнику в якості оплати вартості продукції (її партії), зазначається постачальником в рахунку на оплату.

Згідно з п. 10.1, договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, а також скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2014 р. включно.

Між сторонами у справі в період часу з 13.03.2014 р. по 24.07.2014 р. укладалися додаткові угоди №№ 1-8 на поставку окремих партій продукції за договором поставки № 276/4.

Додатковою угодою № 7 від 22.07.2014 р. до договору поставки № 276/4 сторони домовились про поставку в строк до 23.07.2014 р. олії соняшникової рафінованої дезодорованої в кількості 16 тон, вартістю 11200 грн. за 1 тону, на загальну суму 179200,00 грн.

Відповідно до додаткової угоди № 8 від 24.07.2014 р. сторони домовились про поставку в строк до 30.07.2014 р. олії соняшникової рафінованої дезодорованої в кількості 16 тон, вартістю 11200 грн. за 1 тону, на загальну суму 179200,00 грн.

За умовами додаткової угоди № 7 від 22.07.2014 р. позивач поставив відповідачу олію соняшникову рафіновану дезодоровану в кількості 15,31 тон на загальну суму 171472,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою печатками видатковою накладною № 3598 від 22.07.2014 р. Продукція отримана представником відповідача згідно з довіреністю № 47 від 21.07.2014 р.

За умовами додаткової угоди № 8 від 24.07.2014 р. позивач поставив відповідачу олію соняшникову рафіновану дезодоровану в кількості 15,37 тон на загальну суму 171144,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 3672 від 25.07.2014 р. Продукція отримана представником відповідача згідно з довіреністю № 49 від 25.07.2014 р.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату: № 3149 від 22.07.2014 р. на суму 171472,00 грн., № 3204 від 25.07.2014 р. на суму 172144,00 грн.

Отримана за видатковою накладною № 3598 продукція була оплачена відповідачем частково в сумі 129900,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 30.07.2014 р.

05.09.2014 р. позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу від 03.09.2014 р. вих. № 2198/1/04, згідно з якою вимагав сплати основної суми заборгованості в розмірі 213716,00 грн., яка виникла за договором поставки № 276/4, сум пені та штрафу. Відповідач відповіді на претензію не надав, суму заборгованості не сплатив.

Враховуючи наявну заборгованість, позивач звернувся до суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджено поясненнями сторін у судовому засіданні, відповідач отримав від позивача продукцію (олію соняшникову) за договором поставки № 276/4 від 13.03.2014 р. та укладеними до нього додатковими угодами № 7 від 22.07.2014 р. та № 8 від 24.07.2014 р. на загальну суму 343616,00 грн.

Факт поставки підтверджується підписаними двома сторонами видатковими накладними.

Представник відповідача в судовому засіданні факт отримання товару за договором № 276/4 від 13.03.2014 р. підтвердив, наявність заборгованості не заперечив. В судовому засіданні 19.01.2015 р. представник відповідача надав лист (вих. № 05 від 12.01.2015 р.), адресований позивачу, в якому просить провести реструктуризацію загальної заборгованості з усіма штрафними санкціями на загальну суму 250194,35 грн. за запропонованим ним графіком, підготувати проект мирової угоди.

Оплата отриманої продукції була здійснена відповідачем 30.07.2014 р. частково на суму 129900,00 грн. Як зазначили представники сторін в судовому засіданні, 30.07.2014 р. відповідач здійснив часткову оплату отриманої за додатковою угодою № 7 від 22.07.2014 р. продукції. Оплата за отриману за додатковою угодою № 8 від 24.07.2014 р. продукцію відповідачем не здійснювалася.

Таким чином, сума основної заборгованості за договором поставки № 276/4 становить 213716,00 грн. (171472,00 грн. + 172144,00 грн. (сума поставки) - 129900,00 грн. (сума оплати)).

Позовна вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 213716,00 грн. є обґрунтованою, доведеною, основаною на законі, підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь пені в сумі 15017,77 грн. за загальний період з 30.07.2014 р. по 11.11.2014 р. включно.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В абзаці 1 пункті 7.2 договору поставки № 276/4 від 13.03.2014 р. сторони встановили, що у випадку порушення покупцем строків оплати продукції (її партії), останній сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період, за який нараховується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1 договору покупець зобов'язався проводити оплату продукції (її партії) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі п'яти операційних (банківських) днів з дати поставки продукції (її партії).

Позивачем нарахована пеня на суму заборгованості за кожною видатковою накладною окремо.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків є доведеним. Вимога про стягнення пені заявлена обґрунтовано в межах строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК, період виникнення заборгованості за кожною видатковою накладною позивачем визначений вірно. Разом з тим, перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки. Здійснивши перерахунок пені за кожною видатковою накладною окремо, судом встановлено, що до стягнення за заявлений позивачем загальний період з 30.07.2014 р. по 11.11.2014 р. включно належить пеня в сумі 15016,27 грн. (пеня в сумі 2989,77 грн. за період з 30.07.2014 р. по 11.11.2014 р. за накладною № 3598 від 22.07.2014 р. + пеня в сумі 12026,50 грн. за період з 02.08.2014 р. по 11.11.2014 р. за накладною № 3672 від 25.07.2014 р.).

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 21371,60 грн. на підставі абзацу 2 пункту 7.2 договору поставки № 276/4.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до абзацу 2 пункту 7.2 договору поставки № 276/4 визначено, що в випадку порушення покупцем строків оплати продукції (її партії) більш ніж на 7 (сім) календарних днів, останній сплачує постачальнику додатково, крім пені, передбаченої абзацем 1 пункту 7.2 договору, штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

Як було встановлено судом, відповідач допустив прострочення строків оплати за договором. Строк прострочення оплати склав більше ніж 7 днів, розрахунок штрафу виконаний позивачем вірно. З відповідача на користь позивача стягується штраф у розмірі 21371,60 грн.

На підставі викладеного, позов у цілому задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛКОР ЛТД» (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Пушкіна, буд. 2Б/14, код ЄДРПОУ 36803702) на користь Публічного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод» (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Ломоносова, буд. 36, код ЄДПОУ 00384147) суму 213716 (двісті тринадцять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 00 коп. заборгованості, суму 15016 (п'ятнадцять тисяч шістнадцять) грн. 27 коп. пені, суму 21371 (двадцять одна тисяча триста сімдесят одна) грн. 60 коп. штрафу, суму 5004 (п'ять тисяч чотири) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 22 січня 2015 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання (складення).