Ухвала суду № 42387175, 20.01.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

20 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1570/1615/2012

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Ложніковій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Приморського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на додаткову постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приморського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного від 12 березня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 26 червня 2014 року, у справі №1570/1615/2012 адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ (далі ГУМВС) України в Одеській області, Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зарахування вимушеного прогулу у стаж роботи - частково задоволено.

24 липня 2014 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення, в якій заявник просить суд постановити додаткове судове рішення та вирішити питання про розмір середнього заробітку, який повинен бути стягнений за час вимушеного прогулу по даній справі №1570/1615/2012.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2014 року заяву ОСОБА_2 про прийняття додаткового судового рішення з метою встановлення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено повністю. Стягнуто з ГУМВС України в Одеській області на користь позивача середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу у загальному розмірі 36 204,30 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 3 017,03 грн.

Не погоджуючись з додатковою постановою ГУ МВС України в Одеській області Приморським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області та подано апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржене судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови.

Вимоги апеляційних скарг апелянти обґрунтовують тим, що підстави для ухвалення додатково рішення відсутні. Також апелянти вказують, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин правові норми, які не підлягають застосуванню, а саме КЗпПУ. Крім того, позивач проходив службу в Приморському РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, яке є юридичною особою, та яке виплачувало позивачу грошове забезпечення, тому стягнення відповідних коштів з ГУ МВС України в Одеській області є необґрунтованим.

Ухвалюючи додаткову постанову, суд першої інстанції встановив, що постановою суду першої інстанції від 09 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 червня 2014 року, суд вирішив питання про право позивача щодо виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу на користь позивача за період з 17 лютого 2012 року по 17 березня 2013 року без встановлення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Оскільки відповідачем надані розрахунки, відповідно до яких позивачу повинно бути виплачена сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17 лютого 2012 року по 17 березня 2013 року, з урахуванням вимог ст. 168 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткової постанови про стягнення з ГУ МВС України в Одеській області, на користь позивача середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу у загальному розмірі 36 204,30 грн.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення апелянтів, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 168 КАС України встановлені випадки, коли суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову, а саме у разі, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного від 12 березня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 26 червня 2014 року, частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_2, а саме:

- визнано протиправними дії ГУМВС України в Одеській області щодо незаконного звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ.

- скасовано наказ начальника ГУМВС України в Одеській області №202 від 17 лютого 2012 року, яким позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ.

- поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку відділення міліції "Аркадія" Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

- стягнуто з ГУМВС України в Одеській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 лютого 2012 року по 17 лютого 2013 року.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності прийняття додаткової постанови, оскільки позовна вимога щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу не вирішена в повному обсязі, так як не розглянуто питання відносно конкретної суми стягнення при наявності в матеріалах справи довідки Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 14 червня 2012 року №64.

Що стосується розрахунку відповідної суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 235 Кодексу Законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно пп.2 п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 pоку №114, у разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що середній заробіток працівника визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Пунктом 8 вказаного Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Як встановлено судом першої інстанції, середньоденна заробітна плата позивача вираховується виходячи з наступних виплат за останні два місяці роботи грудень 2011 року - січень 2012 року: грудень 2011 року - 22 робочих днів, заробітна плата - 3 508,94 грн.; січень 2012 року - 20 робочих днів, заробітна плата - 2 501,25 грн., що підтверджується довідкою Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 14 червня 2012 року №64 (а.с.94,Т.1), листами Мінпраці від 25 серпня 2010 року №9111/0/14-10/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік» та від 23 серпня 2011 року № 8515/0/14-11/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік».

Оскільки за період грудень 2011 року - лютий 2012 року позивачем відпрацьовано 42 календарних дні, а загальна сума заробітної плати за вказаний період складає 6 010,19 грн., то середньоденний заробіток позивача становить 143,1 грн.

Слід зазначити, що тривалість вимушеного прогулу позивача за період з 17 лютого 2012 року по 17 лютого 2013 року включно, за який стягується середній заробіток, складає 253 робочих дні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 17 лютого 2012 року по 17 лютого 2013 року у розмірі 36 204,30 грн. (253 дні х 143,1 грн.).

Що стосується доводів ГУМВС України в Одеській області щодо помилково стягнення вказаних коштів з ГУМВС України в Одеській області, а не з Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, оскільки позивач проходив службу в Приморському РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, яке є юридичною особою, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ГУМВС України в Одеській області, як особа, яка бере участь у справі, наділене правом звернутись до суду першої інстанції з заявою про роз'яснення судового рішення відповідно до ст. 170 КАС України в частині стягнення.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

УХ В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Приморського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області залишити без задоволення, а додаткову постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв